Буторфан 10 мл Бровафарма (395356104)

Для застосування у ветеринарній медицині!Опис Розчин безбарвний, прозорий. Склад 1 мл містить: буторфанолу тартрат — 10 мг Фармакологічні властивості Буторфанол — анальгетик групи синтетичних опіоїдів із діагоністичним/антагоністичним ефектом, який є похідною фенантрену. Механізм дії полягає в стимулюванні ÷-підвидів опіатних рецепторів і змішаному стимулюванні та інгібіленні μ-підвидів опіатних рецепторів. У результаті блокується міжнейронне передавання больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з кором головного мозку. Буторфанол має виражений знеболювальний і седативний ефект, підвищує артеріальний тиск і тиск в легеневих артеріях, має протикашльову дію й може пригнічувати дихання. Незначно стимулює моторику шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної зони. Буторфанол частіше викликає залежність, ніж налбуфін, і рідше, ніж морфін. Його застосовують у разі больових синдромів різного генезу, зокрема для преміокації перед операціями, під час і після операцій, під час ниркових кольок і важких травм. Залежно від виду тваринного препарату дає заспокійливу дію та слабкий або середню інтенсивність седативний ефект. Це особливо проявляється у комбінованій анестезії та/або нейролепто-анальгезії. Дихання сповільнюється, як у разі звичайного засинання, знижується кількість серцевих скорочень. Тривалість та інтенсивність знеболення залежить від дози, індивідуальної чутливості (підвищення дози або повторне введення підсилюють ефект). Буторфанол швидко та добре всмоктується з місця ін'єкції. Залежно від способу введення діє вже за 5-15 хвилин, тривалість знеболювання залежить від дози та може досягати 4 годин. Максимальна концентрація в крові спостерігається впродовж 0,5-1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія — через 1-2 години. З білками плазми крові зв'язується на 80%. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри та виводиться з молоком. Метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму у формі метаболітів переважно з сечею, частково — з жовчкою та калом. Період напіввиведення становить 4,7-6,6 годин. Буторфанол викликає менше побічних ефектів, ніж інші опіати. Показання Застосовують як анальгетик для зняття больового синдрому перед операціями та після них, а також для премідикації: Собаки, коти — як анальгетик у разі сильного болю (у разі травм, перед операціями та після них), як седативний засіб у комбінації з α2-адреноренецепторними діагористами (метоомідин, кетамін). Коні — як анальгетик для короткого знеболення за середнього та сильного болю під час кольтинок; для седації та премідикації в комбінації з α2-адренорецепторними діагоністами (детомідин, ксилазин, роміфідин): під час терапевтичних і діагностичних процедур (незначні операції на стоячих тваринах, седація непокірних тварин). Буторфанол не належить до списку психотропних засобів. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до активної речовини препарату, у стані дихальної депресії, з захворюваннями серця, травмами черепа, органічними порушеннями мозку, порушеннями функцій печінки та нирок, судомами та закрепами. Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації. Конятам із серцевою аритмією не використовувати в комбінації з α2-гоністами. Комбіноване застосування знижує моторику шлунково-кишкового тракту, тому не використовувати під час кольок, пов'язаних із завалом кишківника. Спосіб застосування та дози Препарат вводять собакам внутрішньовенно, внутрішньоплинно або підшкірно, котам — внутрішньовенно або підшкірно, коням — тільки внутрішньовенно в таких дозах: Собаки: - Знеболення (монотерапія) — 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла (0,1-0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), повільно, внутрішньовенно (за низьких і середніх дозах), внутрішньом'язово або підшкірно. Щоб уникнути післяопераційного болю, ін'єкцію роблять за 15 хвилин до завершення анестезії, щоб ефект тривав впродовж фази виходу з наркотичного тракту. - Седація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і 0,01 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно, внутрішньом'язово. - Премедикація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), 0,025 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньом'язово. За 15 хвилин — 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла, внутрішньом'язово. Під час пролангації дії кетаміном не використовувати антагоніст-антипамезол. Коти: - Знеболення (монотерапія) — за 15 хвилин до пробудження 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), підшкірно або 0,05 мл на 5 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно. - Седація — 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і 0,05 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, підшкірно. Для оброблення ран рекомендується додаткова місцева анестезія. Антагоніст медетомідину (коли дія кетаміну закінчилася) — атипамезол у дозі 0,125 мг на 1 кг маси тіла. Лошади: - Знеболення (монотерапія) — 1 мл на 100 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг