Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц Лабораторія (370069035)

Бестселер №1 за версією Sunday Times Таємний щоденник, що став свідченням реальних злочинів нацистів Там, де є сім'я, — є надія > «Це реальна історія. Кожну дійову особу, всі події, сюжетні повороти й > дивовижні збіги взято з історичних джерел. Хочеться, щоби тут не було нічого > реального, щоби нічого з описаного ніколи насправді не траплялося — стільки > тут болю. Але воно сталося і донині живе в пам’яті вцілілих. > > Ця історія спирається на ґрунтовне історичне дослідження: усі деталі, хоч вони > можуть здаватися чимось неймовірним, засвідчено документами — від життя у > Відні в 1930‑х роках до страшної механіки таборів». У 1939 році столяр із Відня Густав Кляйнман разом із шістнадцятирічним сином Фріцом потрапляють у руки гестапо, а згодом у концентраційний табір Бухенвальду. Вони дивом виживають після жорстоких знущань нацистів. Але згодом, смерть до них підкрадається ближче: Густав дізнається, що його відправляють до Аушвіца, а для Фріца відпустити батька — немислимо. Відчайдушно прагнучи бути разом, юнак робить божевільний вибір — наполягає на тому, що теж повинен піти. Для нацистів це рішення дається з легкістю, адже один табір смерті не відрізняється від іншого. Протягом шести років жаху і незмірних страждань живими їх тримає одна річ — любов і надія на майбутнє. Чому варто прочитати книжку «Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц»? * Зворушлива історія про героїчний і незламний зв'язок між батьком і сином, яка доводить силу надії і любові, як «Татуювальник з Аушвіцу» і «Вибір» * Написана на основі реального щоденника Густава Кляйнмана, ретельних архівних досліджень й інтерв'ю з молодшим братом Фріца Куртом, якого в одинадцять років відправили до США, щоб уникнути війни. * Надзвичайна розповідь про мужність, вірність, виживання і любов, яку неможливо забути. Про автора: Джеремі Дронфілд — англійський письменник, біограф, історик. Народився в Уельсі, захистив докторську дисертацію з археології в Кембриджському університеті. Автор кількох художніх, історичних та науково-популярних книжок, перекладених багатьма мовами. Його дебютний роман The Locust Farm був номінований на премію Асоціації письменників детективного жанру імені Джона Крізі CWA New Blood Dagger. Цитати: > Нацисти обожнювали свої грандіозні проєкти навіть у концентраційних таборах. > Ілюзія елегантності, порядку та сенсу приховувала весь жах реальності. > Напевно, якоїсь миті здатність дивуватися втрачається. Вона стає непридатною, > як камінь після довго використання, зношується, як інструмент, або німіє, як > кінцівка. Відчуття моралі має зашкарубнути, перетворитися на шрам від > нескінченних розривів і синців. > Тієї ночі, після того, як зондеркоманда засипала яму, на тиху галявину серед > молодих сосен спустилися сутінки. Повернулися птахи. Нічні тварини шукали їжі > серед бурʼянів і бігли по свіжій землі. Під нею лежали останки девʼятисот душ, > які сіли на потяг у Відні... Вони вірили, що зможуть хоч якось почати нове > життя в Остленді й що, можливо, одного дня їм удасться воззʼєднатися зі своїми > рідними — чоловіками, синами, братами, доньками, розкиданими по таборах і > далеких країнах. Поза межами глузду, поза межами людських почуттів світ — не > тільки нацисти, а й політики, громадяни, преса Лондона, Нью-Йорка, Чикаго та > Вашингтона — виставив це майбутнє за двері та безповоротно замурував вхід. > Усе мало такий вигляд, як і в ті вечори, коли вони з друзями грали в мʼяча, > зробленого з ганчірʼя, остерігалися поліції та слухали попередження > ліхтарників не вилазити на стовпи. Фріц згадав кремові торти, рожеві вафлі > Mannerschnitte, хлібні скоринки й окраєць ковбаси, власників магазинів і > кіосків, євреїв і неєвреїв, які торгують пліч‑о‑пліч і процвітають без > ненависті та ворожнечі, а їхні діти бавляться разом в одному жвавому, > радісному суспільстві. Зараз же половина людей, яка живила це місце, зникла. > Тепер це попіл з печей Аушвіца на Віслі. Це кістки в ґрунті під голками ялин > Малого Тростенця.