Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує Лабораторія (370055640)

Більшість людей вірить, що найкращий спосіб мотивації — це винагорода або покарання, поширений метод батога і пряника. Деніел Пінк доводить, що цей підхід — помилковий. У цій книжці він пояснює, що джерелом мотивації є третій драйв — наші вроджені потреби самотужки керувати власним життям (автономія), удосконалюватись та творити (майстерність), й покращувати світ навколо (мета). Компанії, які навчаться створювати середовище, що живитиме третій драйв, отримають продуктивніших й більш залучених працівників. А люди, які зрозуміють механізм роботи третього драйву, навчаться управляти внутрішньою мотивацією, бути наповненими та отримувати задоволення від роботи. «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує» — унікальна книжка, яка не втрачає своєї актуальності вже понад десять років і допомагає бізнесам перейти на новий підхід управління людьми, а працівникам — змінити сприйняття світу і спосіб життя. Чому варто прочитати книжку «Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує»? * Опираючись на чотири десятиліття наукових досліджень людської мотивації, Пінк викриває невідповідність між тим, що про мотивацію знає наука, і тим, як ми намагаємося мотивувати себе й інших людей насправді. * Бестселер The New York Times, який пропонує читачам новий погляд на мотивацію від автора книги When: The Scientific Secrets of Perfect Timing. Про автора: Деніел Пінк — американський письменник, автор п’яти бестселерів New York Times. У минулому виконавчий продюсер і ведучий популярної передачі про соціальну поведінку людей на каналі National Geographic. Цитати: > Це книжка про мотивацію. Я розкажу вам, що більшість із того, у що ми віримо > щодо цієї теми, є хибним, і що відкриття, які зробили Гарлоу та Деці декілька > десятиліть тому, набагато ближчі до істини. Проблема в тому, що більшість > бізнесів усе ще не використовує ці сучасні теорії про те, що насправді нас > мотивує. Багато організацій — не лише бізнесових, а й урядових і некомерційних > — дотепер керуються теоріями про людський потенціал та особисту ефективність, > які належно не досліджені, застарілі й родом із фольклору, а не з науки. > Організації продовжують упроваджувати короткотривалі плани фінансового > заохочення та практикують оплату за виробіток, хоч кількість доказів, що такі > заходи зазвичай не мають впливу, або навіть заподіюють шкоду, постійно > зростає. Але й це ще не все. Ці підходи проникли у школи, де ми заохочуємо > трудові ресурси майбутнього до навчання за допомогою «айподів», готівки та > піци. Щось пішло не так. > > Хороша новина в тому, що розв’язання цієї проблеми — перед нашим носом: у > напрацюваннях багатьох учених-біхевіористів, які продовжили справу Гарлоу й > Деці і чия праця протягом останніх п’ятдесяти років сьогодні допомагає нам > краще розуміти людську мотивацію. Надто довго існувала невідповідність між > тим, що відомо науці, і тим, як діє бізнес. Мета цієї книжки — заповнити цю > прогалину. > У компаній, що покладаються на зовнішні винагороди як на метод управління > своїми працівниками, найважливіші системи керуються продуктами, що створили > волонтери, яким, здається, винагорода не потрібна. І йдеться не лише про > десятки тисяч програм по всій планеті. Сьогодні можна знайти open source > книжки рецептів, підручники, інструкції з моделювання машин, медичні > дослідження, юридичні досьє, стоки фотографій, протезування, кредитні спілки, > кока-колу (ну, а ті, кому безалкогольних напоїв замало, відшукають і open > source пиво). > > Цей новий варіант організації нашої діяльності не передбачає зовнішньої > винагороди.