Матісс: Книги Thames & Hudson (396817755)

Книга художника (livre d’artiste) є однією з найцінніших у колекціях рідкісних книг. Анрі Матісс (1869–1954) був одним із найвидатніших художників, що працювали в цьому жанрі, створивши свої найважливіші книги протягом вісімнадцяти років з 1932 по 1950 рік – час особистих потрясінь і фізичних страждань, а також конфліктів та окупації Франції. Наповнені потужними темами та образами, ці роботи є ключовими для розуміння творчості Матісса, проте значна частина їхнього змісту ніколи не була представлена ширшій аудиторії. У книзі «Матісс: Книги» Луїза Роджерс Лалорі знову знайомить нас з Матіссом, розглядаючи, як у кожному з восьми видань обмеженого тиражу художник будує інтригуючий діалог між словом та зображенням. Вона також висвітлює глибоке значення книг для Матісса як каталізаторів надзвичайного «другого життя» його паперових вирізок. У поєднанні з еклектичним вибором поезії, драми та, що інтригує, власних слів Матісса, зображення книг пропонують дивовижний портрет творчого опору та відродження. Книги Матісса містять деякі з найвідоміших графічних робіт художника – величного, войовничого лебедя з «Поезій Стефана Малларме» або енергійний профіль ліногравюри з «Пасіфаї» (1944), виведеного одним, хвилеподібним штрихом з озера оксамитово-чорного кольору. У «Джазі» вирізаний силует Ікара падає крізь блакить, оточений жовтими спалахами, його серце – заворожуюча крапка червоного. Але хоча такі окремі зображення добре відомі, їхнє місце в інтегрованій послідовності зображень, декорацій та слів – ні. З майстерністю та чутливістю Лалорі досліджує взаємодію сторінок книг, перекладаючи ключові послідовності та обговорюючи їхні відмінні теми та творче походження. Разом книги художника Матісса розкривають його глибоку залученість до питань краси та істини; його віру; його погляди на старіння, втрату та натхнення; і його стосунки з критиками, французьким мистецьким істеблішментом та жінками в його житті. Крім того, «Матісс: Книги» висвітлює часто неправильно зрозумілі політичні симпатії художника – зокрема, його рішення жити в колабораціоністській зоні Віші протягом Другої світової війни. Воєнні книги Матісса представлені як твір, що є глибоко особистим висловлюванням опору.