Sedator (Дехра Седитор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл Dechra Limited (393134681)

Dechra Sedator (Дехра Седитор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл Dechra Sedator (Дехра Седатор) розчин для седативного й анальгезувального ефекту в собак і кішок 1 мг/мл — для седативного ефекту й аналогії, пов'язаних із клінічними дослідженнями та процедурами, несуттєвим хірургічним втручанням. Застосовують перед анестезією і для премідикації перед загальною анестезією із застосуванням тиопентан-галотан, для премідикації перед загальною анестезією із застосуванням пропофолу. Застосовують у комбінації з буторфанолом для седативної дії, аналогії, для премідикації перед анестезією із застосуванням тиопентала. Кішки: для заспокоєння та досягнення седативного ефекту. Застосовують у комбінації з кетаміном для індукції загальної анестезії перед хірургічним втручанням, з буторфанолом для седативної дії й аналгезії, з буторфанолом і кетаміном для загальної анестезії, для преміокації перед застосуванням альфаксону або альфадонолу для загальної анестезії. Фармацевтична форма: Розчин для ін'єкцій Снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати. Активна речовина: 1 мл препарату містить активну речовину: медетомідину гідрохлорид — 1,0 мг. Допоміжні речовини: метил парагідроксибензоат, пропил парагідроксибензоат, гідрооксид натрію, гідрохлоридна кислота. хлорид натрію, вода для ін'єкцій. Медетомідин — сильний, високосективний гоніст α2-адренорецептorів, що має як центральну, так і периферичну активність, діє як пресинаптично, так і постсинаптично. Седативний і знеболювальний ефект — основні ефекти, що виникають унаслідок зниження рівня свідомості та підвищення больового порога. Медетомідин не проявляє місцеву анестезію. Під час застосування є вторинні ефекти, включно з брадикардією, АТ підвищується, але згодом повертається до норми або трохи нижче, температура тіла знижується, що залежить від дози, сповільнюється моторика кишківника. Протипоказання: Не застосовувати в поєднанні із симпатичними аміни! Не застосовувати препарат важко хворим тваринам із серцевою недостатністю, респіраторними захворюваннями, порушеннями функцій печінки та нирок! Не застосовувати собакам і котам, які перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, морози), ослабленим і втомленим тваринам! Медетомідин не рекомендується застосовувати в поєднанні з тиопентаном або пропофолом у тварин із серцевими або респіраторними захворюваннями. Не застосовувати собакам віком до 12 тижнів! Побічна дія: Медетомідин викликає брадикардію та гіпотермію через α2-адрендергічну дію. Медетомідин може також впливати на коефіцієнт серцевої фільтрації. Тварини, яким застосовували препарат, треба тримати в теплому приміщенні за рівномірної температури впродовж 12 год після седації. Можливе підвищення артеріального тиску, яке згодом повернеться в норму або трохи знизиться. У рідкісних випадках у собак і кішок може спостерігатися блювота через 5-10 хвилин після введення препарату. Рідко може спостерігатися повторний блювотний ефект у кішок. У деяких випадках у собак і кішок може спостерігатися дуже повільна частота дихання. Діурез може виникати під час оновлення. Особливі застереження під час використання: Рекомендується використовувати градуйований шприц для точного введення необхідного обсягу препарату. Це особливо важливо під час введення невеликого об'єму. Медетомідин у поєднанні з кетаміном у кішок. Медетомідин і кетамін метаболізуються в печінці та виводяться переважно через нирки. У разі патології печінки або нирок треба ретельно перевірити рівень хвороби тварини перед застосуванням цього методу анестезії. У 10% випадків може виникати блювання на початку введення анестезії. Під час анестезії виникають кашлеві та блювотна рефлекси. Відомо, що таке поєднання може викликати больовий синдром у деяких випадках у разі внутрішньом'язового введення котам. Частота серцевих скорочень загалом зменшується приблизно до 50% від переданнюезійного рівня, у деяких котів спостерігається дуже низька частота дихання (4-6 дихальних рухів на хвилину). У разі тривалої процедури рекомендується використовувати препарат для зволоження рогової оболонки ока з регулярним інтервалом. Під час анестезії пролежнених тварин треба тримати в умовах теплої та помірної температури. Медетомідин не треба змішувати з іншими препаратами на основі кетаміну. Медетомідин як премедикант перед введенням тиопентана в собак. Анестезія підтримується галотаном (з або без закису азоту). Цю анестезію не треба застосовувати тваринам із серцево-судинними та респіраторними захворюваннями. Медетомідин і тиопентан метаболізуються в печінці та виводяться через нирки. У разі патології печінки або нирок треба ретельно перевірити стан тварини перед застосуванням цього методу анастезії. Медетомідин впливає на дію аностетиків. Треба враховувати це, щоб доза тиопентана та галотана зменшувалася відповідно і ввелася обережно, щоб мінімізувати можливість випадкового передозування. Частота дихання може знижуватися до 30% від рівня до введення та після введення медетомідину. Частота серцевих с