Міпранол для собак, 4 табл. х 0,175 г Бровафарма (390507598)

1 таблетка (0,175 г) містить: мілбеміцину оксим — 5 мг празіквантел — 50 мг Опис Таблетки білого або світло-сірого кольору, овальної форми з насічкою. Фармакологічні властивості Комбінований антигельмінтний препарат з широким спектром антигельмінтної дії та нематоцидними і цестоцидними властивостями. Мілбеміцину оксим — макроциклічний лактон, отриманий в результаті ферментації Streptomyces hygroscopicus типу Aureolacrimosus. Активний проти личинок та імаго нематод, які паразитують у шлунково-кишковому тракті собак, личинок нематод Dirofilaria immitis (мікрофілярій). Механізм дії зумовлений підвищенням проникності клітинних мембран для іонів хлору (Сl), що призводить до поляризації мембран клітин нервової і м'язової тканини, паралічу і загибелі паразитів. Празіквантел — похідна сполука ацетильованого піразин-ізохіноліну. Активний проти цестод і трематод. Підвищує проникність клітинних мембран паразиту для іонів кальцію (Сa) і спричиняє деполяризацію мембран, скорочення мускулатури та руйнування тегументу, що призводить до загибелі паразитів та їх виведення з організму тварин. Після перорального застосування максимальна концентрація мілбеміцину оксиму в плазмі крові собак досягається протягом 2-4 годин, біодоступність становить близько 80%. З організму виводиться в основному в незміненому вигляді. Після перорального застосування з кормом празіквантел досягає максимальної концентрації в плазмі крові за 0,25-2,5 години. Потім вона протягом години швидко зменшується. Практично повністю біотрансформується у печінці, рівень зв’язування у плазмі крові становить близько 80%, з організму виводиться з сечею протягом 2 діб. Показання Профілактика та лікування собак при інвазіях, спричинених цестодами — Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus spp., Mesocestoides spp., нематодами — Ancylostoma caninum, Toxocara canis, Toxascaris leonina, Trichuris vulpis, Dirofilaria immitis (профілактика захворювання), та комбінованих нематодо-цестодозних інвазіях. Профілактика дирофіляріозу серця (Dirofilaria immitis) при одночасному застосуванні препарату від цестод. Протипоказання Не застосовувати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, з порушеннями функцій печінки та нирок, виснаженим і хворим на інфекційні захворювання тваринам. Спосіб застосування та дози Препарат дають одноразово під час годування з невеликою кількістю корму або вводять примусово на корінь язика після годування. Мінімальна терапевтична доза — 0,5 мг мілбеміцину оксиму та 5 мг празіквантелу на 1 кг маси тіла. Дози препарату залежно від маси тіла собаки вказані в таблиці. Маса тіла тварини, кг Кількість таблеток, шт. 1-5 0,5 5-10 1 10-20 2 20-30 3 30-40 4 Собакам з масою тіла понад 40 кг додатково дають по 0,5 таблетки на кожні 5 кг маси тіла. Перед дегельмінтизацією застосовувати голодну дієту або послаблювальні засоби не потрібно. Для профілактики дирофіляріозу у неблагополучних регіонах препарат використовують одноразово перед початком льоту комарів і москітів (проміжні хазяї D. immitis), потім один раз щомісяця і останній раз через місяць після закінчення льоту комах. Перед дегельмінтизацією необхідно звернутися до лікаря ветеринарної медицини, щоб виключити наявність у крові тварини мікрофілярій. При проведенні дегельмінтизації важливо дотримуватися рекомендованих термінів. Якщо прийом засобу пропущено, його застосування відновлюють у тій самій дозі і по тій самій схемі. Застереження При використанні у рекомендованих дозах побічних явищ та ускладнень, як правило, не виникає. Інколи може спостерігатися млявість, атаксія, тремор м'язів, блювання і/або діарея. У цих випадках застосування препарату припиняють і починають симптоматичну терапію. Собаки порід коллі, бобтейл, шелті чутливі до усіх антигельмінтних препаратів, тому їм призначають такі засоби у разі крайньої необхідності і під наглядом лікаря ветеринарної медицини. Переносимість препарату цуценятами цих порід не досліджувалася. Лікування собак з великою кількістю циркулюючих мікрофілярій (Dirofilaria immitis) може викликати побічні реакції — блідість слизових оболонок, блювання, тремор м'язів, утруднене дихання або гіперсалівацію. Ці реакції пов’язані з вивільненням білків мертвих мікрофілярій і не свідчать про токсичність препарату. Лікувати мікрофіляремію цим препаратом не рекомендується. У разі підозри у собаки дирофіляріозу перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем ветеринарної медицини. Якщо дирофіляріоз (Dirofilaria immitis) діагностовано, спочатку лікують від статевозрілих гельмінтів. Ослабленим і хворим тваринам препарат використовують лише під наглядом лікаря ветеринарної медицини і після оцінки співвідношення ризику і користі для здоров'я тварини. Застосовувати препарат цуценятам віком до 4 тижнів недоцільно, оскільки ураження трематодами для них є нетиповим. Дегельмінтизацію сук під час вагітності і лактації проводять під наглядом лікаря ветеринарної медицини. Препарат сумісний з селамектином, інформація про сумісність з іншими засобами