Міф про красу. Як уявлення про красу використовують проти жінок Лабораторія (390179314)

БЕСТСЕЛЕР, ЩО ПЕРЕОСМИСЛИВ СТАВЛЕННЯ ДО КРАСИ І ЖІНОЧОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У сучасному світі жінки мають більше влади, юридичних і репродуктивних прав та можливостей для професійного зростання, ніж будь-коли раніше. Та попри очевидний прогрес, журналістка Наомі Вулф звертає увагу на інший, значно підступніший механізм соціального контролю. Через розлади харчової поведінки, культ худорлявості, страх старіння, індустрії дієт, косметики й хірургії сучасна жінка опиняється у нескінченному прагненні відповідати неможливому ідеалу «бездоганної краси». Чим більше прав і влади отримують жінки, тим суворіші вимоги до їхнього тіла. Чим ближче вони до успіху, тим жорстокішою є кара за «недосконалість». І що сильнішими вони стають назовні, то слабшими мають почуватися всередині. Саме тому наступний етап феміністичного руху як ніколи залежить від того, що вони обирають бачити, дивлячись у дзеркало. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «МІФ ПРО КРАСУ»? * Культова феміністична праця, що показує, як ідеал «бездоганної зовнішності» став новою формою соціального контролю. * Міжнародний бестселер, який The New York Times назвав «однією із сімдесяти найвпливовіших книг XX століття». * Виклик культурі, що змушує жінок дивитися на себе, крізь призму штучно створених стереотипів. ПРО АВТОРКУ Наомі Вулф (Naomi Wolf) – американська письменниця, журналістка, феміністична теоретикиня, авторка восьми документальних бестселерів і публічна інтелектуалка, відома своїми дослідженнями гендеру, культури, тілесності й громадянських свобод. Світову славу їй принесла книжка «Міф про красу» (The Beauty Myth: How Images of Female Beauty Are Used Against Women). Випускниця Єльського університету й стипендіатка Родса. У 2015 році Вулф здобула ступінь докторки філософії з англійської літератури в Оксфордському університеті. Окрім літературної й академічної діяльності, вона є генеральною директоркою – незалежної новинної платформи та законодавчої бази даних, що аналізує й пояснює федеральні та штатні закони США. > ««Міф про красу» — це розумна, гнівна, прониклива книга і заклик до свободи. > Кожна жінка повинна її прочитати.», - Глорія Стайнем > «Вулф представляє провокаційну і переконливу розповідь про поширеність ідеалу > краси у всіх аспектах західної культури, включаючи роботу, секс і релігію. > Показуючи, як цей міф працює проти жінок і як жінки саботують себе, > підкоряючись цьому неможливому стандарту, вона докладно обговорює два нещасних > наслідки: зростання кількості жінок, які страждають на булімію й анорексію, і > зростаючу популярність косметичної хірургії. Факти, безсумнівно, підтверджують > її тезу, але в більшості випадків надають переконливі докази. У останньому > розділі Вулф навчає жінок, як розвінчати міф про красу.», - Library Journal > «У країні, де звичайна жінка має зріст 162 см і вагу 63 кг, фільми й реклама > наповнюють наші життя нереалістичними образами краси. Високі, майже виснажені > манекени, які рекламують новітні чудодійні косметичні засоби, змушують навіть > найвпевненіших у собі жінок сумніватися у власній зовнішності. Феміністка > Наомі Вулф стверджує, що ці образи посилюють невпевненість жінок, а потім > використовуються індустрією дієт, косметики і пластичної хірургії. Щодня > з'являються нові продукти, що «виправляють» властиві жінкам «недоліки», > втягуючи жінок у нав'язливий і безнадійний цикл, побудований навколо спроб > досягти неможливого стандарту краси. Вулф відкидає цей стандарт і підтримує > природну індивідуальну красу всіх жінок.», - Огляд