Каплиця вітру — Самар Язбек|, книга українською, нова, тверда Видавництво "Ніка-Центр" (389384505)

Проникливий роман про молодого сирійця, чиє життя трагічно змінюється через війну. Авторка майстерно поєднує гуманістичний посил із елементами магічного реалізму. Читач зустрічає пораненого Алі на горі біля самотнього дуба після помилкового авіаудару сирійських урядових сил по власних позиціях. Балансуючи між життям і смертю, юнак повертається думками до свого дитинства і юності в гірському селі, до свого «гніздечка» на даху, сплетеного з гілок дерева, до свого особливого зв’язку з деревами та природою. У вражаючих епізодах твору постає життя звичайних сирійців, чиї сім’ї змушені втрачати своїх дітей як «мучеників» війни. Особливу роль у романі відіграє образ ексцентричної жінки Хамейрони, яка навчила Алі розуміти мову дерев і через відчуття сприймати життєву мудрість поза межами людського насильства. Роман Самар Язбек — це потужна антивоєнна притча, яка показує безглуздість та нещадність збройних конфліктів через долю однієї людини. Самар Язбек – сирійська письменниця. Роман «Каплиця вітру», виданий українською у видавництві «Ніка-Центр», став помітною подією, адже він відкриває читачам голос із країни, де слово часто звучить крізь біль. Сюжет книги зосереджений навколо юного солдата Алі, який після поранення опиняється сам на гірському схилі. Його тіло знесилене, а свідомість блукає між реальністю та спогадами. Читач стає свідком його внутрішньої боротьби – від намагання підвестися й дістатися до дерева поруч до повернень у дитинство, де він був просто мрійливим хлопцем, що любив природу. Історія розгортається крізь його думки, образи й уривки минулого, які накладаються на теперішнє. Так виникає картина не лише одного життя, а й цілого покоління, яке війна поставила на межу між світлом і темрявою. Книга вирізняється стриманим, але емоційно насиченим стилем. Вона ставить питання про ціну війни та про те, як легко звичайна людина стає її жертвою. У центрі – не героїчні вчинки, а людська вразливість і тендітність, яку руйнують обставини. Поетична мова Язбек створює простір, де голос одного солдата перетворюється на символ безлічі втрачених життів.