Після війни. Історія Європи від 1945 року Наш Формат (370074739)

Якщо сучасні автори видають книжки за три місяці, то Тоні Джадт присвятив своїй праці 10 років. Він дослідив джерела 6 мовами, розглянув історію 34 країн і написав понад 900 сторінок тексту. Ось чому його працю називають наймасштабнішим дослідженням повоєнної Європи. У ній Джадт прискіпливо розбирає, як Друга світова змінила континент — географічно, політично, інтелектуально й економічно. Він описує трансформації, що відбулися за 60 років миру, і як вони вплинули на становище різних країн. На відміну від інших дослідників, Джадт не зациклюється на Західній Європі, а присвячує увагу і Східній. Тому з видання ви довідаєтеся про минуле не лише «зіркових держав» — Німеччини, Британії чи Франції, — а й менш популярних. Переклад праці Тоні Джадта «Після війни. Історія Європи від 1945 року» відзначено Премією Львова — міста літератури ЮНЕСКО / Премія Львова - міста літератури. КОМУ БУДЕ КОРИСНА ЦЯ КНИЖКА Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче розібратись, як змінились європейські країни після Другої Світової війни, та осмислити як переваги й здобутки процесу європейської інтеграції, так і його недоліки та обмеження . ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА Очима британсько-американського історика ви поглянете й на українське минуле: вбивство Шухевича, голод 1946-го, трагедію в Бабиному Яру тощо. А також дізнаєтеся, який шлях долали різні країни до євроінтеграції та що потенційно чекає на нас. ВІДГУКИ ВІДОМИХ ОСОБИСТОСТЕЙ ПРО КНИГУ > Це один з тих книжкових шедеврів, котрий кожна інтелігентна людина має > прочитати бодай раз. А тим, хто ставить перед собою складні питання про минуле > й сучасне, доведеться її перечитувати не раз. Ярослав Грицак, доктор > історичних наук, професор УКУ, почесний професор НаУКМА > Це, можливо, найкраща книжка про історію Європи після Другої світової війни. > Якщо у вас є час тільки на одну працю із цієї теми — це точно вона. Завдяки їй > ви зрозумієте, як Європа стала такою, якою є, і що її чекає в майбутньому. > Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики > «Інтерньюз-Україна», викладач НаУКМА ПРОМОВИСТІ ЦИТАТИ З КНИЖКИ «ПІСЛЯ ВІЙНИ. ІСТОРІЯ ЄВРОПИ ВІД 1945 РОКУ» ТОНІ ДЖАДТА Про злочини Червоної Армії на окупованих землях > Контраст між Росією та Заходом був величезний, а під час війни він лише зріс. > Поки німецькі солдати сіяли на Сході спустошення та масові вбивства, сама > Німеччина процвітала — настільки, що її мирне населення дуже довго майже не > відчувало матеріальної ціни війни. У воєнний час Німеччина була світом міст, > електрики, їжі, одягу, магазинів та споживчих товарів, порівняно ситих жінок і > дітей. Разюча відмінність від його власної понівеченої батьківщини мала > здаватися звичайному радянському солдатові незбагненною. Німці скоїли в Росії > страшні речі; тепер настала їхня черга страждати. Від 150 до 200 тисяч > «російських немовлят» народилися в радянській окупаційній зоні Німеччини між > 1945 і 1946 роками, і ці цифри не враховують невідому кількість абортів, через > які жінки помирали разом з їхніми небажаними зародками. Хто формував культуру післявоєнної Європи > Післявоєнні європейські інтелектуали поспішали і не терпіли компромісів. Після > Другої світової війни із суспільної сцени зник здебільшого прошарок старших, > скомпрометованих людей. На його місці постали письменники, митці, журналісти й > політичні активісти, які були занадто молоді, щоб пам’ятати війну 19141918 > років, але яким кортіло надолужити роки, втрачені впродовж війни наступної. > Їхнє політичне виховання тривало в добу Народних фронтів й антифашистських > рухів; тож публічного визнання та впливу, часто за свої воєнні звитяги, вони > досягли в незвично ранньому, за європейськими стандартами, віці. У Франції > Жану-Полю Сартру було сорок, коли закінчилася війна; Сімоні де Бовуар — > тридцять сім; Альберу Камю, найвпливовішому з них усіх, — лише тридцять два.