Приреченість: політика і катастрофи Наш Формат (370062426)

Що спільного між початком коронавірусу й Чорнобильською катастрофою? Вони почалися з брехні. У 1986 році радянська влада приховала серйозність небезпеки, а на початку 2020-го те саме зробили китайці. Як це вплинуло на людство? «Сірий носоріг» став «чорним лебедем». Але ця книжка — не чергова спроба знайти винного. Вона про значно більше і глибше: як виникають лиха, чи можна їх передбачити, що робити, коли небезпека стає неминучою. Чому Тайваню й Південній Кореї вдалося, а США і Британії — не зовсім? Як нашкодила одночасна «інфодемія» фейкових новин і теорій змови? Чому катастрофа оголює суспільні проблеми й робить одні суспільства крихкими, а інші — навпаки сильнішими? Як подано апокаліпсис у різних релігіях і чи варто його боятися? Про це та інше розповідає відомий історик. ЧИ ВАРТО КУПУВАТИ ЦЮ КНИГУ? Автор одним із перших розгледів у коронавірусі планетарну загрозу. А ще він понад 30 років цікавиться роллю хвороб в історії — «Колумбового обміну», лондонської чуми 1665- го, епідемії холери в Гамбурзі 1892-го тощо. Цього досить, щоб отримати уроки історії та краще підготуватися до викликів. ВІДГУКИ ПРО КНИГУ «ПРИРЕЧЕНІСТЬ: ПОЛІТИКА І КАТАСТРОФИ» НІЛА ФЕРҐЮСОНА > Інформативна, цікава й багата на роздуми книжка, у якій поточна пандемія > розглядається в певному контексті. Джерело здорового глузду в переважно > істеричні часи. South China Morning Post > Ферґюсон розглядає пандемію ковіду в найширшій історичній перспективі та > нагадує, що ми не вперше стикаємося з катастрофічними подіями. Спираючись на > глибокі знання світової історії, він перераховує загрози на шляху людства й > винахідливі способи, за допомогою яких суспільство впоралося з ними. Френсіс > Фукуяма, політолог, викладач Стенфорду > Цього разу Ніл Ферґюсон розглядає недалеке від нас минуле. У фокусі уваги > відомого історика навіть не недавні часи, а процес, який ще триває, — боротьба > з пандемією COVID. Але книжка таки історична, адже події сьогодення автор > подає в широкому контексті того, як раніше (в античності, середньовіччі, ХХ > столітті) політики намагалися впоратися з катастрофами. Якщо нинішні керівники > розумітимуть помилки попередників, це може врятувати нас від некомпетентності, > яка є не меншою загрозою, ніж природнє лихо. Володимир В’ятрович, історик НАЙКРАЩІ ЦИТАТИ КНИЖКИ Чим пандемії небезпечніші за війни? > За всю історію було, мабуть, сім великих пандемій, кількість жертв яких > перевищила 1% населення світу; чотири з них убили понад 3% людей, а дві > (Юстиніанова чума і Чорна смерть) — понад 30%, хоча кількість смертей через > останню, цілком можливо, була значно меншою. Аналогічно, наявні дані про > смертність унаслідок війни свідчать про невелику кількість дуже смертоносних > конфліктів. Дослідження, вказують на сім масштабних війн, які вбили понад 0,1% > населення світу в той час, коли вони розгорталися. Дві світові війни в > абсолютному вираженні були найсмертоноснішими конфліктами в історії. Згідно з > Річардсоновим аналізом усіх «смертоносних конфліктів» у період 1820–1950 > років, світові війни стали єдиними семизначними числами, себто єдиними, > кількість смертей у яких сягнула десятків мільйонів. Вони вбили близько 1% і > 3% населення світу в 1914 і 1939 роках відповідно. Які події стають «царями драконів» > «Царі драконів» — це «екстремальні події, які статистично й механістично > відрізняються від решти своїх менших родичів». Вони «до певної міри > передбачувані, оскільки пов’язані з механізмами, вираженими не так, як в інших > подіях. Однак не зрозуміло, наскільки надійно можна визначити цих > передвісників, перш ніж нагряне цар драконів. Як якась подія може > перетворитися з «чорного лебедя» (украй несподіваного) і на «царя драконів» > (величезного за масштабами)? Перетворення знаменує різницю між катастрофою, що > вбиває велику кількість людей, і лихом, яке має значно ширші й глибші > наслідки, ніж приблизна кількість загиблих.