Солодка крамничка другого шансу Лабораторія (370058722)

ПОЧИНАТИ ВСЕ СПОЧАТКУ ЩЕ НІКОЛИ НЕ БУЛО ТАК СМАЧНО! > Інколи речі не ламаються. Вони просто стають на свої місця. Все, про що так мріяла Голлі — успішна кар’єра, кохання і власний будинок, — зруйновано зрадою. І лише випадкова ідея відновити стареньку крамницю солодощів, про яку залишилось так багато теплих спогадів, стає можливістю розпочати нове життя. Але навіть серед цукерок, льодяників і шоколаду не все так просто: крамничка руйнується, а місцеві бюрократи й забудовники жадібно потирають долоні. Чи зможе Голлі уникнути закриття крамнички? І чи знайдеться в її серці місце не лише для солодощів, а й для кохання? Обережно! «Солодка крамничка другого шансу», наповнена докладними описами солодощів, змушує повірити, що за найкращі речі в житті дійсно варто боротися. І мова зараз не про шоколад. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «СОЛОДКА КРАМНИЧКА ДРУГОГО ШАНСУ»? * Сповнена сміху, романтики та затишного сільського життя, «Солодка крамничка другого шансу» змушує повірити, що за найкращі речі в житті дійсно варто боротися. * Обережно! Книжка наповнена докладними описами цукерок і солодощів, і через це вам неодмінно захочеться з'їсти багато солоденького. * Для шанувальників «Квартира на двох» Бет О'Лірі, «Пляжне чтиво» Емілі Генрі і «Книгареньки щастя» Дженні Колґан. * Перший том нової серії, який складається з дев'яти книг. ЦИТАТИ: > Тоді як інші батьки дарували своїм діткам на день народження модні іграшки і > шикарних ляльок, Голлі отримувала кулінарні книги, часто із загнутими > кутиками, з плямами, що свідчило про наміри їхнього попереднього власника > спробувати втілити свої кухарські фантазії. Зранку в день свого народження, > розпакувавши всі подарунки, вона просила батьків приготувати їй щось > смачненьке до свята (зазвичай щось солодке), і мама з татом, хай як скрутно в > них було з фінансами, завжди примудрялися зібрати всі потрібні інгредієнти: > стручки ванілі, темний шоколад, подвійні вершки — та що завгодно. Лише у > двадцять років до неї дійшло, що саме після таких святкувань родина була > змушена тугіше затягнути паски: протягом кількох тижнів вони харчувалися > сочевичним супом або грінками по‑валлійськи, приготованими з домашнього хліба > та тонких, немов папір, шматочків сиру... > — Голлі, люба, немає нічого поганого в тому, щоб ризикувати. Якщо хочеш це > зробити, ти маєш трохи відпустити ситуацію. Доведеться довіряти іншим людям. І > тобі потрібно навчитися довіряти собі, якщо хочеш зберегти свою мрію. > Щойно жінка вийшла з крамниці, Голлі перевернула табличку на дверях на > «Зачинено» і побігла нагору шукати дошку. На щастя, у коморі розміром із > кімнату Гаррі Поттера під сходами було не так уже і багато місць, де можна > сховати речі. Після хвилинного повзання на колінах дівчина витягла з‑під шафи > дошку в дерев’яній рамці. Під нігті забилося павутиння та пилинки, але навіть > увесь бруд світу не зміг би стерти усмішку з її обличчя. Це має бути весело! > > Голлі протерла дошку вологою ганчіркою, знайшла крейду в шухляді біля каси та > взялася до роботи. Безперечно, малювати було в рази приємніше, ніж цілими > днями набирати цифри на комп’ютері. > > «Які приховані спогади ти знайдеш усередині?» — написала вона. Дівчина не була > чемпіонкою світу з каліграфії, але літери в неї виходили чіткі і рівномірні. > Навіть якщо це приведе лише на одного покупця більше, воно того варте. > Це не та казка, яку ти собі уявляла, але ніщо в житті не буває казкою. > Пам’ятай, трава не зеленіша на іншому боці. Вона зеленіша там, де ти вирішиш > її полити.