Азотне добриво Карбамід (сечовина) 1 кг ДніпроАзот (322033932)

Карбамід найбільш концентроване азотне добриво. Вміст азоту N близько 46%. Ефективність карбаміду, використаного в якості основного добрива, нічим не поступається відомій всім аміачній селітрі. У той же час саме карбамід містить найбільшу кількість азоту, що забезпечує високу доцільність його використання. Амідна форма азоту даного добрива не вимивається з грунту, цей факт дуже важливий при використанні областей з рясним зволоженням і територій поливного землеробства. Рекомендована норма внесення: Під капусту, цибулю-ріпку, буряк, томати, перець, картопля – 20-25г/м2 Під огірки, горох – 5-8 г/м2. Для підживлення суниці, томатів, огірків, капусти – 20-30 г на 10 л води, полив з розрахунку 1 л на кожну рослину. Для підживлення смородини до розпускання бруньок – 20 г на 10 л води, аґрусу – 10 г на 10л води до розпускання бруньок і 10 г на 10 л води в період росту пагонів. При посіві в рядки 2,5-4г добрива в лунку з обов'язковим перемішуванням добрива з грунтом. Склад: азот – не менше 46,2% Вносять сечовину по всій проекції крони дерев і чагарників. Під плодоносячу яблуню рекомендується вносити 200-250 г сечовини, під вишню і сливу - 120-140 р. Сечовину можна вносити, розсипаючи її по поверхні, потім слід рясно полити. Можна також вносити і в розчиненому вигляді, але полив обов'язковий і в цьому випадку. З-за того, що карбамід підкислює грунт, його нейтралізують вапняком (на 1 кг карбаміду 0,8 кг меленого вапняку). На 10 м площі додають 100-150 г карбаміду. Дві третини добрива вносять при обробці і одну третину поступово застосовують на підживлення в період зростання. Пропорція приготування рідкого розчину: 50-70 г карбаміду на 10 л води і обробляють до 10 м посіву. Для удобрювання дорослих рослин під корінь, цієї кількості достатньо на 20 рослин томату або 50 рослин огірків. Для некореневого живлення на 10 л води розчиняють 100 г сечовини; цим розчином обробляють до 100 м посіву або висаджувань. При змішуванні сечовини з простим суперфосфатом його нейтралізують (спочатку до суперфосфату додають мелений вапняк або крейда, і тільки потім добриво) щодо 100 г вапняку (або крейди) на 1 кг суперфосфату. Перевага карбаміду, порівняно з аміачною селітрою у тому, що менше обпікає листя рослин, тому карбамід рекомендований для позакореневих підживлень рослин. При прояві ознак азотного голодування проводять позакореневе підживлення рослин. Необхідність у проведенні позакореневого підживлення може виникнути також відразу після утворення зав'язей плодів і ягід і їх подальшому обпаданні. Позакореневе підживлення проводять ручним обприскувачем у ранковий або вечірній час. Розчин добрива готують з розрахунку 30-40 г сечовини на 10 л води. При використанні під дерева та чагарники органічних добрив дози внесення сечовини знижують на одну третину або наполовину, залежно від кількості внесеної органіки. Дози добрив знижують також наполовину на молодих посадках і при удобренні ще неплодоносячих дерев та чагарників. Не можна змішувати сечовину із простим суперфосфатом, вапном, доломітом, крейдою. Крім того, що сечовина може бути використана як добриво, її також активно застосовують як засіб боротьби зі шкідниками: - після встановлення теплих днів (при середньодобовій температурі повітря + 5°C і вище, але до початку пробудження бруньок) для боротьби зі шкідниками, що знаходяться ще на стадії зимівлі: попелиця, мідяниці, довгоносики, яблуневий квіткоїд. Використовують обприскування концентрованим розчином сечовини (500 – 700 г на 10 л води). Така обробка робиться у тому випадку, якщо попереднього року було багато шкідників. а також як засіб для захисту рослин від хвороб, таких як: моніліальний опік, пурпурова плямистість та парша. - обприскування сечовиною можна проводити восени, на початку листопада 5% розчином (500 р.) рекомендується обприскувати яблуні, у яких листя сильно уражені паршею. Сечовина, проникаючи всередину листя, знижує здатність збудника утворювати плодові тіла, які викликають первинне зараження яблуні в ранньо-весняний період. Допускається замість обприскування листя на деревах проводити обробку опалого листя яблуні 7% розчином сечовини (700 р.) або восени після листопаду або рано навесні до початку розпускання бруньок. На кожні 10 кв. м. витрачається 2,5 літра розчину.