Ветмедин ЧУ таблетки по 1,25 мг 10 таб/блістер Boehringer Ingelheim (385648162)

Гілка Чу 1,25 мг — жувальні таблетки для лікування серцевої недостатності у собак масою тіла від 5 кг до 10 кг. Склад Одна таблетка (0,2 г) містить активну речовину: пімобендан — 1,25 мг. Допоміжні речовини: моногідрат лактози, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль преселатинізований, натрію крохмаль гліколат (тип A), макроблак 6000, стеароілмакроголгліцериди, сушені дріжджі, печковий порошковий ароматизатор, тальк, стеарат магнію. Фармакологічні властивості ATC vet класичний код QC01CE90 — Неглікозидні кардіотонічні ветеринарні препарати. Інгібітори фосфодієстерази. Пимобендан. Пімобендан, похідна бензимазол-піридазинону, має сприятливо інотропну дію й має віражені судинорозширювальні (вазодилататорні) властивості. Позитивний інотропний ефект пімобендану зумовлений двома механізмами дії: підвищенням Чутливості до кальцію волокон серцевого м'яза та пригніченням активності фосфодіестерози III. Отже, позитивний інотропний ефект не викликаний ні дією, схожою з дією серцевих глікозидів, ні симпатоміметичним. Вазодилатаційний ефект пов'язаний із пригніченням активності фосфодіестерози III. У випадках симптоматичності нестачі клапанів серця, під час застосування в поєднанні з фуросемідом, було показано, що препарат покращує якість і продовжує очікувану тривалість життя собак, яких лікували. Було показано, що в обмеженій кількості випадків, у разі застосування у випадках симптоматичної дилатаційної кардіоміопатії в поєднанні з фуросемідом, еналаприлом і дигоксином, препарат покращує якість і продовжує очікувану тривалість життя у собак. Після перорального застосування пімобендана його біодоступність становить 60-63%. Оскільки одночасне або попереднє вживання їжі пов'язує біодоступність, пімобендан треба давати приблизно за 1 годину до годування тварини. Об'єм розділу становить 2,6 л/кг, що вказує на те, що пімобендан рівномірно розподіляється в тканинах. Середнє зв'язування з білками плазми становить 93%. З'єднання демелюється через окиснення до основного активного метаболіту (UD-CG212). Подальшими метаболічними стадіями є кон'югати II фази UD-CG212, як-от глюкуроніди та сульфати. Період напіввиведення пімобендану з плазми крові становить 0,4 ± 0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90 ± 19 мл/хв/кг і короткому середньому часу утримання 0,5 ± 0,1 години. Найбільш великий активний метаболіт виводиться з плазми крові з періодом напіввиведення 2,0 ± 0,3 години. Майже вся доза виводиться з фекаліями. Показання для використання Для лікування застійної серцевої недостатності в собак масою тіла від 5 кг до 10 кг, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії або клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикупідального клапанів). Для лікування дислатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомне перебіг зі збільшенням кінцево-систеричного та звичайнодіастолічного діаметра лівого шлуочка) у доберманів-пінчерів після лунокардіографічної діагностики захворювання серця. Для лікування собак із міксоматозним мітроальним вадою серця (ММВС) у доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом і ознаками збільшення розмірів серця) щоб відстрочити появу клінічних симптомів серечної браку. Спосіб застосування та дози Перед початком лікування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування. Треба дотримуватися дозування від 0,2 мг до 0,6 мг пімобендана на 1 кг маси тіла, розділеного на два приймання за добу. Рекомендована добова доза становить 0,5 мг пімобендана на 1 кг маси тіла, розділена на два прийоми. Одна жувальна таблетка (1,25 мг) вранці й одна жувальна таблетка (1,25 мг) ввечері для маси тіла від 5 кг до 10 кг. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Препарат застосовують перорально. Застосовувати приблизно за годину до годування. Препарат можна також застосовувати в комбінації з діуретиком, наприклад фуросемідом. Для точнішого дозування, що відповідає масі тіла тварини, таблетку можна розділити по лінії розлому на дві половинки. Протипоказання Не застосовувати пімобендан у разі гіпертрофічних кардіоміопатій або клінічних станів, де не можна збільшити серцевий викид крові через функціональні або анатомічні особливості (наприклад, стеноз аорти). Оскільки метаболізм пімобендана відбувається головним способом через печінку, препарат не треба застосовувати собакам із важкими порушеннями функції печінки. Побічна дія У рідкісних випадках можна спостерігати невеликий позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) і блювання. Однак ці ефекти є дозозалежними та їх можна уникнути завдяки зміні дози препарату. У рідкісних випадках спостерігають ознаки транзиторної діареї, брак апетіту або млявість. У рідкісних випадках, у разі тривалого лікування пімобенданом у собак із мітроальною вадою серця, спостерігають збільшення регургітації мітрального клапана. Хота зв'язок із дією пімобендана не була чітко встановлена, у дуже рідкісних випадках під час лікування можуть спостерігатися ознаки впливу на первинний гемостаз (петезії на слизо