Книга Париж двадцяти століття. Автор - Жуль Верн (Вид. Жупанського) Видавництво "Видавництво Жупанського" (377935054)

Про книгу: Жуль Верн /1828–1905/ – відомий французький письменник, популяризатор науки та автор чисельних наукових передбачень, переважна більшість яких на сьогодні збулася (98 зі 108). Разом із Гербертом Веллсом Жуль Верн вважається засновником жанру наукової фантастики. Тяжко переоцінити вплив письменника на пригодницьку та фантастичну літературу, а такі його всесвітньовідомі твори, як «П'ять тижнів на повітряній кулі», «Подорож до центру Землі», «З Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20 000 льє під водою», «Навколо світу за вісімдесят днів», «Таємничий острів» та багато інших не тільки багато в чому передбачили подальше напрямок розвитку технологій та інженерної думки, а й досі турбувати та захоплюють воображення все нових і нових поколінь його читачів. Серед більш ніж півсотні романів у творчості письменника «Париж ХХ століття» займає окреме місце, оскільки, на відміну від інших його творів, він сповнений не стільки звичного захоплення чудесами науки майбутнього, скільки тривогою про те, до чого може призвести індустріалізація суспільства і, як наслідок, тотальна раціоналізація всіх проявів життя. Рукопис роману вважали втраченим аж до 1989 року, коли його знайшов у батьківському сейфі праправнук Жуля Верна. Таким чином, роман, написаний у 1863 році про Париж 1960-х років, було вперше опубликовано аж у далекому для обох епох 1994 року. Цей роман написаний у геть нехарактерному для Жуля Верна жанру антиутопії, коли він чи не єдиний раз у своїй творчій кар'єрі дозволяє собі скепсис і пересторогу щодо індустріалізації суспільства і швидкого розвитку технологій. У романі Верна світ Парижа ХХ століття виглядає бездушним і меркантильним, позбавленим волі творчості та підвладним лише механічному раціо. На щастя, похмурі прогнози Жуля Верна щодо Парижа 60-х не збулися, але тим цікавіше буде тепер прочитати його думки щодо негативного сценарію майбутнього, передумови якого письменник бачив у своїй добі. А можливо, Жуль Верн не так сильно й помилявся, просто тривожні зміни настають дещо повільніше, ніж він передбачав?