Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина… Поки що Станіслас Деан (м'яка палітурка) Лабораторія (370063065)

Людський мозок — надзвичайний ґаджет для навчання. Багато пам'яті, гнучкість мислення і здатність до оновлень — він є найкращим джерелом натхнення для останніх розробок у галузі штучного інтелекту. Попри це вчені досі не змогли навчити роботів того, що може людина. То як ми вчимося? І що такого особливого є в нашому мозку, що неможливо відтворити на роботах? Відповіді на ці запитання дає у своїй книжці Станіслас Деан. Написана на межі інформатики, нейробіології та когнітивної психології, вона розповідає, як наш мозок опрацьовує нову інформацію і вдосконалюється. Але найголовніше — пояснює, як ці алгоритми можна використовувати у навчанні, щоб досягати ще кращих результатів. ЧИМ ХОРОША КНИГА "ЯК МИ ВЧИМОСЯ" * Розповідає, як зробити мозок пластичнішим і покращити пам'ять і активність у будь-якому віці. * Дає можливість "зазирнути" в процес формування свідомості дітей. Як вони так інтуїтивно схоплюють все? Як розвиваються їхні когнітивні здібності? * Показує, як завдяки дослідженням людського мозку розробники штучного інтелекту пробують його вдосконалити. Але робот поки не здатен мислити так, як людина, тож у нейронауці залишається ще багато чого недослідженого. * Розкладає все по поличках простою мовою з максимально зрозумілими прикладами. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про важливість освіти для людини: > Освіта — головний акселератор людського мозку. Без неї таланти нейронів ніколи > не перетворяться на шліфовані діаманти. Не дивно, що в розвинених державах > освіта входить до головних статей бюджетних видатків. Усі досягнення людства > завдячують своїм існуванням навчанню і здібностям, які воно розвиває: читання, > письмо, рахунок, алгебра, музика, відчуття часу і простору, вдосконалена > пам’ять... От ви знали, що грамотна людина здатна втримати у короткочасній > пам’яті вдвічі більше складів, ніж неписьменна? Або що кожен додатковий рік > освіти на кілька пунктів збільшує iq? Про обмежені можливості штучного інтелекту: > Попри захопливі технологічні прориви можливості сучасних комп’ютерів явно > обмежені. Типові алгоритми глибинного навчання наслідують лише невеличку > частину функцій людського мозку, яка відповідає початковим етапам обробки > інформації. У мозку вона відбувається несвідомо і займає двісті-триста > мілісекунд. Але назвати її поверховою язик не повертається: за якусь мить > мозок розпізнає обличчя або слово, ставить його в контекст, розуміє значення і > навіть зв’язує у невелике речення... Ось тільки цей процес завжди висхідний, > тобто відрефлексувати його не реально. Вже на пізніших етапах — а вони > відбуваються повільніше і краще піддаються усвідомленню і рефлексії — мозок > застосовує функції, практично недосяжні для сучасних машин: логіку, > висновування і гнучкість. Навіть найновітніший комп’ютер програє людському > дитинчаті в умінні будувати абстрактні моделі світу. Про навчання як двигун змін: > Якби мене попросили підсумувати таланти нашого виду одним словом, я сказав би > «навчання». Ми не просто Homo sapiens, ми Homo docens — вид, який сам себе > вчить. Більшість людських знань про світ не успадковані, а засвоєні із > середовища, від інших особин. Окрім нас, жодній тварині не вдалося так > радикально розширити свою екологічну нішу: вийти з африканських саван і за > кілька тисячоліть заселити пустелі, гори, острови, заледенілі полюси, печери, > міста і навіть відкритий космос. Навчання — двигун цих змін.