Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі — Софія Мокій |, книга українською, нова, тверда Лабораторія (362679788)

"Жизнєнні історії. Про буденне, любов і трохи солі" — це жива, тепла й зворушлива книжка-сповідь, у якій минуле постає не у вигляді сухої хроніки, а як голос бабусі Ніли, що розповідає про своє життя з чаркою коньяку в руках. Софія Мокій, зібравши й художньо обрамлюючи реальні історії своєї бабусі, дарує читачам цілий пласт народної історії, побуту, любові й виживання покоління "воєнної молоді". Це історії про жінок, які примудрилися вижити, любити, жартувати й зберігати людяність у найскладніші часи. Бабуся Ніла — не вигаданий образ, а справжня жінка з кістяним гребінцем у волоссі, гострим язиком і великим серцем. Вона грузила німецькі бомби, мерзла в гуртожитках, вчилася в технікумі, крала дрова, ловила поїзди пляшкою самогону й писала листи першому коханому. Із цих історій вимальовується не лише її життя — це портрет цілого покоління, яке пройшло війну, репресії, нестачі, розпад Союзу і зберегло себе. "Жизнєнні історії" — це не лише про минуле. Це про нас. Про бабусю, яку ми не встигли розпитати. Про запах картоплі з цибулею, старі фото, листи в коробці з-під цукерок. Про любов — у листах, у мовчанні, в очах. Це книга, що говорить мовою наших мам, бабусь, сестер. І в кожному реченні — трохи болю, трохи сміху, трохи солі. Книжка Софії Мокій — це також спроба повернути в літературу голоси, які зазвичай залишаються невидимими. Це не історія однієї жінки — це історія тисяч. Жінок, які не мали часу на рефлексію, бо виживали. Але залишили після себе щось більше, ніж дати і події — справжню життєву мудрість. Тут немає патетики — лише чесність. Тут немає прикрас — лише правда. "Жизнєнні історії" не вигадані — вони виплакані, віджартовані, віджиті. І саме тому вони так чіпляють. Це література, яка не забуває. І не дозволяє нам забути. Це книжка, яку варто прочитати кожному. Бо всі ми — з чийогось ґанку, з чиїхось історій. І поки вони звучать — ми живі. Чому варто прочитати Це не просто книга — це голос покоління, яке навчилося виживати, любити і сміятися навіть тоді, коли здавалося, що все втрачено. Вона допоможе нам краще зрозуміти бабусь, мам — і самих себе. У кожній історії — народна мудрість, сміх крізь сльози і сила, яку не помічаєш одразу. Вона дає відчуття тепла, вдячності й нагадує, як важливо слухати. Поки ще є кого. Заснована на реальних історіях з життя бабусі авторки Глибока й правдива картина життя покоління «воєнної молоді» Поєднання гумору, болю, ніжності та жіночої сили Мова — жива, яскрава, соковита — така, як у наших бабусь Про авторку Софія Мокій — молода українська письменниця та арт-лекторка. Народилася і виросла в Яремчі, сьогодні мешкає у Києві. Вона давно писала "щось", але саме бабусині історії стали тим, що перетворило "щось" на повноцінну книжку. "Жизнєнні історії" — її дебют, який одразу став близьким багатьом читачам. Її мова — щира, жива, без штучного літературного блиску. Вона говорить просто — і саме тому проникає глибоко. Софія пише про тих, кого не записують в історію — але хто самі були історією. Її проєкт — це акт вдячності, пам’яті і любові. А ще — запрошення всім нам слухати, записувати і берегти. Письменниця з Яремчі, нині мешкає у Києві Арт-лекторка, культурна активістка "Жизнєнні історії" — її літературний дебют Пише про реальних людей, з реальними долями Несе в літературу голос бабусі — мудрої, сильної, живої Сюжет та головний герой Головна героїня — бабуся Ніла. Вона — втілення всіх наших бабусь: жінка з характером, яка пройшла війну, бідність, любов і зради, але не втратила смаку до життя. Її історії — це не просто пригоди. Це епізоди виживання, боротьби, гідності. Вони звучать іронічно, болісно, іноді абсурдно — як саме життя. Від аеродрому з німецькими бомбами до куртки з прапора, від крадених дров до листів кохання. Ніла — не вигадана. Вона жива. Вона свариться, лікує коньяком, згадує з сумом і сміється, коли вже не можна. Через її очі ми бачимо країну, епоху, історію. І раптом розуміємо, як багато вона означає. Усі ці "жизнєнні історії" з’єднані любов’ю — до життя, до родини, до себе. І, читаючи їх, хочеться згадати свою бабусю. І, можливо, записати її слова. Головна героїня — бабуся Ніла, жінка, яка пройшла все Її історії — хроніка життя покоління, що виживало і любило Мова — пряма, жива, без фільтрів — як на кухні з бабусею Сюжет — не вигаданий, а віджитий і переписаний з любов’ю Для кого ця книга "Жизнєнні історії" — для всіх, у кого була (або є) бабуся. Для тих, хто хоче почути її голос, згадати, прожити ще раз і зберегти. Це книжка про родину, силу і вдячність. Вона ідеально підійде для читачів, яким близька народна мудрість, які хочуть побачити побутові дрібниці як велику історію, і які вірять у силу слова з серця. Для тих, хто шукає чесної й душевної української прози Для всіх, хто хоче почути голос покоління бабусь Для тих, хто цінує правду, сміх і сіль життя Книга, яку хочеться читати вголос — із любов’ю