Телескоп Messier NT-150L/1200 Hexafoc EXOS-2/EQ5 (4750128) Bresser (408508926)

Телескоп BRESSER Messier NT-150L/1200 Hexafoc EXOS-2/EQ5 — це дзеркальний рефлектор системи Ньютона з апертурою 150 мм і фокусною відстанню 1200 мм на стабільному німецькому екваторіальному монтуванні EXOS-2, призначений для візуальних спостережень нічного неба, Сонця та перших кроків в астрофотографії. Світлосила f/8 робить цей інструмент особливо сильним на Місяці й планетах, де довга фокусна відстань дає високий контраст і чисту передачу деталей. Апертура 150 мм збирає приблизно у 460 разів більше світла, ніж людське око, тож користувачеві відкриваються яскраві туманності, скупчення й галактики далекого космосу. Телескоп орієнтований і на початківців, і на досвідчених аматорів, які хочуть рости від візуалу до фотографії неба. Перша ключова особливість — високоякісний фокусер HEXAFOC із вільним внутрішнім діаметром 2,5", що не екранує пучок навіть із масивними окулярами та забезпечує жорсткість для камери. Друга — жорстке екваторіальне монтування EXOS-2 із кульковими підшипниками по обох осях і ручним точним веденням, яке дозволяє плавно стежити за об'єктом і знімати. Третя — готовність до автоматичного наведення: монтування у будь-який момент дооснащується комплектом StarTracker GoTo з базою понад 100 000 об'єктів. У комплекті вже є апертурний сонячний фільтр для безпечного спостереження плям і затемнень та адаптер для смартфона для навігації по небу. Які космічні об'єкти можна спостерігати в цей телескоп Сонце (тільки з апертурним фільтром із комплекту, спостереження у білому світлі): Сонячні плями — окремі плями з темним ядром (умброю) та сірою півтінню, а також їхні групи й помітна зміна день у день. Факели — яскравіші ділянки фотосфери поблизу плям, краще видимі ближче до краю диска. Грануляція — зерниста структура поверхні за гарного спокою атмосфери. Проходження (транзити) Меркурія та Венери диском Сонця. Часткові фази сонячних затемнень. Місяць (один із найсильніших об'єктів для f/8): Великі кратери з центральними гірками — Тихо, Коперник, Клавій, Платон. Місячні моря — Море Спокою, Море Дощів, Океан Бур. Гірські хребти й долини — Апенніни, Кавказ, пряма Альпійська долина. Термінатор — лінія дня й ночі з виразною грою тіней, де рельєф проступає найрельєфніше. Променеві системи навколо молодих кратерів і тераси на стінках великих кратерів. Планети (профільний напрямок цього телескопа): Юпітер — хмарні пояси й зони, Велика Червона пляма, чотири галілеєві супутники (Іо, Європа, Ганімед, Каллісто) та їхні тіні на диску. Сатурн — кільця, поділ Кассіні за спокійної атмосфери, супутник Титан. Марс — полярна шапка й темні деталі поверхні під час протистоянь. Венера — зміна фаз від серпа до майже повного диска. Меркурій — фази у вигляді серпа. Уран і Нептун — як крихітні зеленувато-блакитні диски. Об'єкти далекого космосу (Deep Sky): Кулясті скупчення — M13 у Геркулесі та M5, що частково роздільні на окремі зорі по краях, а також M22, M15, M92. Розсіяні скупчення — Плеяди (M45), «Дика качка» (M11), Подвійне скупчення в Персеї. Дифузні туманності — Велика туманність Оріона (M42) зі світними «крилами», туманність Лагуна (M8). Планетарні туманності — Гантель (M27) у Лисичці, Кільце (M57). Залишок наднової — Крабоподібна туманність (M1) у Тельці, спалах якої спостерігали 1054 року. Галактики — Андромеда (M31) із супутниками, Вир (M51) у Великій Ведмедиці, пара M81/M82. Подвійні зорі — золотисто-блакитний контраст Альбірео. Конструктивні особливості Головне дзеркало 150 мм — основний оптичний елемент, що збирає світло й формує зображення. Апертура 150 мм збирає приблизно у 460 разів більше світла, ніж людське око, відкриваючи туманності, скупчення й галактики. Це мінімальний рекомендований діаметр для повноцінних спостережень об'єктів далекого космосу. Користувач отримує універсальний інструмент «на виріст» — від Місяця до галактик. Фокусна відстань 1200 мм і світлосила f/8 — визначають масштаб зображення та характер телескопа. Світлосила f/8 (фокусна відстань поділена на діаметр, 1200 ÷ 150) дає високе збільшення на коротких окулярах і знижену кому по краю поля. Така схема особливо вигідна для Місяця, планет і подвійних зір, де потрібні контраст і деталізація. Користувач отримує «планетно-місячний» характер оптики з хорошим запасом для deep-sky. Дзеркальна оптична схема без хроматичних аберацій — рефлектор будує зображення дзеркалом, а не лінзою, тому не дає кольорової облямівки навколо яскравих об'єктів. Це забезпечує чисту, природну передачу кольору планет і зір. На відміну від недорогих лінзових схем, тут немає хибного синьо-фіолетового ореолу. Користувач бачить об'єкти у правдивих кольорах. Вторинне (діагональне) дзеркало 45 мм — перенаправляє світловий пучок із труби у фокусер збоку. Невеликий розмір вторинного дзеркала зменшує екранування й підвищує контраст зображення. Це особливо важливо для деталей на планетах і Місяці. Користувач отримує контрастнішу картинку, ніж у схем із великим центральним екрануванням. Фокусер HEXAFOC 2,5" — високоякісний фокусувальний вузол із вільним внутрішнім