Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
    КаталогТовари для домуКнигиХудожня література
    Каталог
    Товари для дому
    Книги
    Художня літератураПідручникиДля дітейФантастика і фентезіКоміксиМангаБізнес і кар'єраЗдоров'я і спортБіографії і мемуариІсторія і філософіяКулінарія і дімПДР
    Показати ще
    Згорнути
    Колір
    Бренд
    Ціна
    від
    до
    Обкладинка
    Мова видання
    Ілюстрації
    Кількість сторінок
    Рік видання
    Видавництво "Видавництво Жупанського"
    Очистити все

    Художня література (Бренд - Видавництво "Видавництво Жупанського")

    Вид
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    Англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», що в алегоричній формі розповідає про часи становлення СРСР. На тлі цих відомих творів для багатьох читачів, на жаль, і досі залишається в тіні інший доробок письменника, зокрема його книжка «Дорога на Віґан-Пірс» (1937 р.), в якій Орвелл ділиться власними спостереженнями про життя регіонів промислової Півночі Англії, що у тридцятих роках минулого сторіччя потерпали від бідності та масового безробіття. Описуючи у своїй блискучій і пронизливій авторській манері побут представників найбідніших класів тогочасної Англії, Орвелл водночас йде набагато далі за початковий формат репортажистики й розмірковує про нездоланні суперечності та бар’єри, що розділяють традиційне англійське суспільство, про загрозу тоталітаризму та Другої світової війни, тінь якої все виразніше здіймається над сучасним йому світом, і навіть торкається питань футурології, роздумуючи про зміни, які в майбутньому чекають на людей і суспільство загалом.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937) – відомий американський письменник, який, написавши величезну кількість оповідань, багато повістей і три романи (не кажучи вже про архів його листування, що вважається найбільшим у світі), на жаль, за життя був майже не відомим і помер у самотності, так і не дочекавшись майбутньої всесвітньої слави свого вагомого літературного доробку. Проте вже у другій половині ХХ сторіччя творчість Лавкрафта заслужено отримує світову славу і здобуває захоплення мільйонів її поціновувачів. Уже сьогодні Лавкрафт – один із тих письменників, які не потребують особливих рекомендацій, по праву посідаючи місце Патріарха літератури «химерного, потойбічного та жахливого». Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу багатьох, навіть далеких від «лавкрафтичної естетики», жанрів, так само як і на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця Едґара Аллана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта знайшов своє втілення у фільмах, творах образотворчого мистецтва і навіть піснях та назвах альбомів відомих гуртів, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він залишає позаду багатьох письменників світу. Третій том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури «загадкового та потойбічного» Г. Ф. Лавкрафта присвячений останньому періоду життя і творчості письменника (1930 по 1935 рр.), коли з-під його пера з’явилися наймасштабніші твори, такі як «Шепіт у темряві», «У горах божевілля», «Морок над Інсмутом», «Сни у відьминому домі» та «За пеленою часу», що довершили формування циклу Міфів Ктулху і вповні оприявили жаску і химерну космогонію Лавкрафта.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Автор понад двадцяти книжок поезії, прози, есеїстики, зокрема: романів «Місто уповільненої дії» (2003, 2022), «Пацики» (2005, 2011, 2020; фіналіст Книга року ВВС-2005, входить у ТОП-20 кращих романів доби Незалежності за версією сайту «Інсайдер» і в ТОП-100 романів української літератури за версією Українського ПЕН), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, 2013), «Дрозофіла над томом Канта» (2010, фіналіст Книга року ВВС-2010, кращий роман року за опитуванням читачів порталу «Буквоїд»), «Сніданок на снігу» (2014), «Б-52» (2019, чеський переклад 2021); поетичних збірок: «На смерть Кліо» (1999), «Жовтна імла» (2001), «Покинуті міста» (2004), «Хроніка друкарської машинки» (2009), «Черепаха Чарльза Дарвіна» (2015), «Чорна п’ятниця» (2022); книг есеїстики: «Автономія Орфея: варіації на тему поетичної творчості та навколо неї» (2008), «Злами й консенсус» (2008), «Письмо з околиці» (2010), «Глобус Карла Маркса: есеї з соціальної та політичної критики» (2015), «Розмови з інтелектуалами» (2023). Поетичні, есеїстичні, прозові твори Анатолія Дністрового перекладалися на вірменську, польську, словацьку, англійську, французьку, білоруську, російську, сербську, грузинську, чеську, італійську мови й відзначені кількома літературними преміями. Останні роки української аналогової епохи в пострадянському містечку Ніжині на Чернігівщині. Автор дотепно й детально змальовує провінційну атмосферу ранніх 90-х. Будні студентського гуртожитку і навчання, соціальний колапс, інфляція і тотальне безгрошів’я, ексгібіціоністи біля корпусів університету, провінційний криміналітет та інтелігенція – усе це може бути непоганим тлом для духовно-порнографічних практик головних персонажів роману, які живуть одним днем і не уявляють, що буде завтра. З часів першої публікації 2005 року ця книжка, як і попередні романи Анатолія Дністрового – «Місто уповільненої дії» і «Пацики» – вже здобула як палких прихильників, так і затятих критиків, але нікого не залишила байдужим. Роман «Тибет на восьмому поверсі» є тематичним продовженням «Міста уповільненої дії» та «Пациків» і завершальним у цій символічній сазі-трилогії про історичний злам 80–90-х українського суспільства.
    кешбек від 6 ₴
    -5%

    Томас Раґлз Пінчон /1937 р. н./ – культовий американської письменник. Автор восьми романів, збірки оповідань і низки есеїв. Лауреат Фолкнерівської (1963) та Національної книжкової (1973) премій, останньої – за свій найвідоміший роман «Веселка тяжіння» («Gravity’s Rainbow»). Пінчон здобув гучну славу одного з найскладніших і найзагадковіших прозаїків сучасності, а той факт, що письменник є відлюдником, також додає неоднозначності у ставленні до нього: Томас Пінчон за все життя ще не дав жодного інтерв’ю, не приходить на вручення премій, ретельно приховує будь-яку особисту інформацію, а його фотографій взагалі існує менш ніж десять. Пінчон також один з небагатьох американських письменників, які з’явились у культовому мультсеріалі «Сімпсони», однак і тут ТРП, озвучивши свого персонажа, лишився «чесним із собою»: гуляє з пакетом на голові, де намальований знак питання. Не менш загадковою є і творчість Пінчона, яка позначена іронією і водночас надзвичайно заплутаною символікою та конспірологією, що хитромудро і неочікувано вплетені у полотнища творів письменника, над якими і досі не припиняють ламати списи літературні критики, літературознавці та просто поціновувачі літературних шарад і ребусів. «Веселка тяжіння» — найвідомішийнайвідоміший роман Пінчона, який водночас справедливо вважається його magnum opus. «Веселка тяжіння» – один з найзаплутаніших американських романів і водночас один із найвпливовіших, стиль якого імітували навіть ті письменники, що його так і недочитали. Справжній «міцний горішок» для прихильників інтелектуальної літератури, текст, що довго не впускає у свій світ, а потім довго не відпускає з нього. Багатолюдний, мультирівневий, політематичний, герметичний, гуманістичний і ліричний. Роман, справжнім героєм якого є ракета «Фау-2», що вилітає на перших сторінках і долітає до читачів в останньому абзаці, проте почути її не буде жодної змоги, адже вона випереджає звук, а ви будете надто захоплені читанням.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Події фантастичного роману Ернста Юнґера «Геліополіс» (1949) відбуваються у невизначеному майбутньому. Попри знайомі з історії географічні назви – Астурія, Бурґенланд, Геспериди, держави діадохів – світ Геліополіса не обмежується Середземномор’ям, а сягає Місяця і навіть далеких зірок. Саме місто-держава переживає бурхливі часи: гостра боротьба між силами стихійної анархії, очолюваними Ландфоґтом, та силами порядку на чолі з Проконсулом, який спирається на витончену культуру, вибудовану на античних зразках, сягає свого апогею. Таємничий Регент, який прагнув встановити всесвітній монархічний порядок, незважаючи на вирішальну перемогу в Сіртському морі, усвідомив утопічність власного соціального проекту і зник у космосі, спостерігаючи на віддалі за подіями в Геліополісі, де ідилічні картини перебивають моменти драматичної напруги. Сам Геліополіс, овіяний середземноморським флером, постає своєрідною юнґерівською моделлю світу з його історичною циклічністю і повторюваністю подій. Тематичне розмаїття роману уможливлює зображення цілісної системи політичних, соціальних та філософських уявлень автора. Видання доповнене фрагментами, які публікувалися окремо, але не увійшли до основного тексту.
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    «За дверима» можливо, один з найжорстокіших романів Ельфріде Єлінек, лауреатки Нобелівської премії з літератури за 2004 рік. Хоча твір був написаний ще 1980 року, ті зловісні суспільні проблеми, які в ньому зачіпаються, актуальні й донині. Єлінек спокійно й відсторонено оповідає про підлітків, які бажаючи вийти з тіні старшого покоління, яке вони не розуміють і зневажають, поночі нападають на випадкових перехожих.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Роман видатного майстра прози, американського письменника, лауреата Нобелівської премії Вільяма Фолкнера «Світло в серпні» відзначається складністю форми, змісту і тематики. Автор майстерно змальовує провінцію на півдні США в часовому проміжку від Громадянської війни до кінця 1920-х років і освітлює завжди болючі проблеми, зокрема найгострішу й найважливішу з них — расове питання. Твір належить до світової класики, його перекладено кількома десятками мов. У 1998 році редакція відомого видавництва «Модерн лайбрері» склала перелік найвидатніших літературних творів ХХ сторіччя. У цьому списку на чільному місці роман «Світло у серпні».
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    До четвертого і заключного тому зібрань творів Антуана де Сент-Екзюпері в чотирьох томах увійшли його, мабуть, найвідоміші і найкласичніші твори – “Нічний політ” та “Планета людей” у перекладі Анатоля Перепаді, “Військовий Льотчик” у перекладі Анатолія Жаловського, “Маленький принц” у перекладі Олега Жупанського, а також “Південний поштовий”, який до цього не перекладався українською і тепер виходить у перекладі Петра Таращука. Видання також містить передмову Анатоля Перепаді, який в ній розмірковує над феноменом актуальності творчого спадку однієї з найлегендарніших і, водночас, однієї з найтрагічніших постатей французької літератури.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Альфред Деблін (1878–1957) належить до когорти найвидатніших німецьких письменників двадцятого сторіччя. Він відомий передовсім завдяки експериментальному роману «Берлін Александерплац» (1929), який сьогодні вважається одним із найважливіших німецькомовних прозових творів ХХ століття, а також не менш дивовижному роману «Гори моря і велетні» (1924), створеному на перетині футурології, фантастики, антиутопії та візіонерства. «Гори моря і велетні» є унікальним новаторським романом не лише завдяки своєрідному авторському підходу до пунктуації, але й через загальну складну форму і стиль оповіді, тому жанр твору важко, та навіть неможливо визначити в рамках класичного жанрового поділу. Дослідники творчості Дебліна досі сперечаються, чи це філософська антиутопія, химерна наукова фантастика, а чи притча про майбутній апокаліпсис, який накликало на себе людство через власну деструктивну природу та ірраціональний потяг до самознищення. Проте всі погоджуються в тому, що «Гори моря і велетні» є непересічним явищем як для творчості самого Альфреда Дебліна, так і для німецької літератури загалом. Експериментальний і дивовижний у всіх сенсах роман «Гори моря і велетні» Альфреда Дебліна стоїть окремішньо не лише серед німецької та світової прози загалом, але й радикально вирізняється з-поміж інших творів самого автора, оскільки це єдиний фантастичний текст Дебліна. Тим цікавішим є цей творчий експеримент і виклик, який Деблін кинув сам собі, створивши роман, що неможливо означити жодним із відомих нині жанрів, а лише можна окреслити приблизний периметр жанрового наближення – це антиутопія, футурологія, наукова фантастика і навіть есхатологічний трактат про апокаліпсис. Дія роману відбувається у далекому майбутньому протягом п’яти сторіч, коли людство, як і саме життя на Землі, зазнають глобальних і докорінних змін. Велика Уральська війна як фінальний підсумок споконвічного протистояння Східної і Західної цивілізацій, розтоплення льодовиків Гренландії і вивільнення з вічної мерзлоти могутніх доісторичних рослино-тваринних гібридів, генна інженерія, трансгуманізм і відмова від технологій заради повернення до простого життя давно минулих і забутих епох, новітні химерні соціальні та геополітичні устрої, а можливо, навіть апокаліпсис як кінець старого світу і зародження світу нового, геть інакшого і чужого нашому сьогоденню, – Деблін широко й масштабно змальовує візії далекого майбутнього людської цивілізації, майбутнього, яке дивує і жахає, але яке, попри все, водночас є логічним продовженням і наслідком нашого непростого й буремного сьогодення.
    кешбек від 1 ₴
    -5%

    У казковій повісті “Колгосп тварин” в алегоричній формі розповідається про часи становлення СРСР. Зокрема, тут ідеться про революцію 1917 року, про брехливі обіцянки, що “земля — селянам, а заводи — робітникам”, розповідається про розкуркулення, примусові переселення, репресії, розстріли і про мільйони замордованих у сталінських концтаборах. От лише замість людей герої цієї повісті — тварини. Але чи так вже вони різняться між собою? “Колгосп тварин” був написаний у 1944 році і мав на меті показати західному суспільству справжнє обличчя Радянського Союзу, який, прикриваючись облудною пропагандою і ніби-то соціалістичними ідеями, насправді здійснював репресії над мільйонами власних громадян, водночас прагнучи увесь зовнішній світ перетворити на один великий концтабір за власними лекалами. У той час, коли західні країни ще перебували у полоні ілюзій щодо свого радянського союзника, Орвелл не відразу зміг знайти видавця для “Колгоспу тварин”, і перший наклад твору був мізерний. Але подальші події показали, що Джордж Орвелл у своєму діагнозі щодо СРСР виявився у всьому правий, і відтоді “Колгосп тварин” уже постійно перевидавався.
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    Рано чи пізно це мало статися — збірка горор-оповідань від Дімки Ужасного, патріарха українського літературно-мистецького угруповання «Бабай», яке тривалий час плідно займається промоцією та розбудовою української літератури жаского, надприродного і потойбічного. Зловісні ритуали, які відбуваються просто у під’їзді сусіднього будинку і поневолюють душу та тіло малого хлопця; химерні родинні зв’язки, що приводять самотню, полишену всіма дівчинку до її дивакуватого родича, який має на неї свої особливі плани; страшна хвороблива одержимість, незримі нитки якої тягнуться на горище полишеної сільської хати, де й досі тліє протипродне злоякісне життя; цинічний інтернет-тролінґ за межею добра і зла, наслідки якого кривавим паводком вихлюпуються офлайн. Тут на вас чекає максимум відвертої брутальної прози, де містика, горор та сплаттер-панк вигадливо вплітаються у всім нам добре знайому, часто некомфортну і незатишну, реальність, описану з разючою спостережливістю і чудовим авторським стилем Дімки Ужасного. Ці історії відбуваються поруч із нами, на сусідніх вулицях наших міст, у сусідніх будинках наших районів, врешті-решт, вони відбуваються із самими нами, і від того стає ще лячніше.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Радек Рак (нар. 1987 р.) — один із найпотужніших авторів сучасної польської літератури, що має свій унікальний письменницький голос і неперевершений, справді магічний, стиль оповіді. Радек Рак є лауреатом низки літературних нагород — був двічі лауреатом премії ім. Є. Жулавського, лауреатом премії ім. Я. Зайделя, літературної премії «Ніка», премії «Шльонкфа» та премії Єврокону в категорії «Кращий роман». Твори Радека Рака ювелірно поєднують магічний реалізм і фентезі, народні легенди та міфічних істот, міський простір і відомих персонажів з історії та літератури — все це сплітається в єдиний химерний світ, у якому не завжди збагнеш, де закінчується авторська уява і починаються неймовірні звиви реальної історії, поданої у вигляді дивної і захоплюючої казки. «Агла. Алеф» — перша книжка нової трилогії Радека Рака у дещо незвичному для автора жанрі химерного фентезі. Письменник створив дивний і ні на що не схожий світ, в якому переплітаються магія і найновіші наукові досягнення, де по вулицях їздять запряжені кіньми екіпажі, мчать хромовані «мерседеси» та крокують моторошні стімпанкові смрти — некротично-оживлені гібриди роботів і мертвої плоті. У цьому світі відома нам історія XIX та XX століть дивним чином видозмінюється, стаючи окремим альтернативним простором, в якому, водночас є такі знайомі нам тоталітарні режими, концтабори, революції та світові війни. Саме у цьому світі живе незвичайна дівчинка Софія Клюк, на долю якої випало надто багато випробувань, щоб вважати це простим збігом, дівчинка, яка ще сама заледве здогадується про свою винятковість, так само, як барвиста гусінь, стаючи лялечкою, заледве може здогадуватися, на кого невдовзі вона має перетворитися.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Олексій Жупанський – видавець і письменник, автор романів «Першими до мене прийдуть діти» (2008), «Лахмітник» (2012), «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек» (2017) та збірки оповідань «Побутовий сатанізм» (2010). Створена на перетині жанрів магічного реалізму та химерної прози, повість «Осіннє заціпеніння (Стрічання мертвих)» відкриває цикл «Колесо року» і є своєрідним паломництвом за лаштунки звичних нам декорацій буденності. Непомітні на перший погляд провісники лиха на затканих вечірньою імлою вулицях, темні й заплутані справи тих, хто знає, що насправді криється за обтріпаною тканиною реальності, яка з кожним роком все дужче витоншується, могутні й поточені червою корупції чиновники і дивні міські божевільні, а також ритуали чорного бюрократичного чаклунства і, звісно ж, діти – вперті паростки того майбутнього, яке з усіх сил сил намагається пробитися крізь морок сьогодення, діти, завдяки яким колесо цього життя ще хоч якось продовжує обертатися на своїй перехнябленій осі. Все це лягає в основу авторського творення сучасного урбаністичного міфу «Колеса року». Ця історія почалася розмоклим осіннім днем на початку листопада 2017-го, або ж набагато раніше, а може, й пізніше – тут важко сказати напевне, оскільки вона триває донині і повторюється кожної осені в ніч проти сьомого листопада, коли тканина реальності стає настільки ветхою, що крізь неї стає видно її оксамитово-чорний виворіт, і тоді до нас приходять гості із потойбіччя. Варто лише в осінніх сутінках вийти на заткані туманом вулиці й придивитися пильніше, як ви побачите їх – блідого хлопчика, дівчинку із тріснутою губою і кульгавого хлопчика, які за дорученням Куратора знову і знову вирушають у своє паломництво за святим вогнем – єдиною запорукою вчасного запуску опалювального сезону. З цього починається плутаний ланцюжок дивних та моторошних подій на День стрічання мертвих, свята, коли, ті, хто вже не з нами, здіймаються на Чортовому колесі у вологу осінню височінь, щоб побачити, як ведеться живим, і ще раз на коротку мить відчути тепло життя.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Лавкрафт із тих письменників, які не потребують особливого представлення. Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу фантастичного і химерного, так само як на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця, Едґара Алана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта використаний у багатьох фільмах, творах образотворчого мистецтва, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він може позмагатися з будь-яким іншим письменником світу. Перший том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури “загадкового та потойбічного” Г.Ф. Лавкрафта охоплює його прозу, написану у період з 1917 по 1926 роки, — від найперших спроб письменника на ниві містичного оповідання “Склеп” і аж до таких відомих творів, як “Храм”, “Герберт Вест — Реаніматор”, “Зачаєний жах”, “Щури у стінах”, “Покинутий будинок” та “Жах Ред Гука”.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Філіп К. Дік /1928–1982/ – культовий американський письменник-фантаст, філософ і візіонер, творчий доробок якого надзвичайно вплинув, і досі продовжує впливати, на всю світову фантастичну та довколафантастичну літературу й кіно. Однією з найважливіших тем у творчості Філіпа Діка, до якої постійно повертається письменник, є з’ясування того, наскільки реальною є наша реальність та наскільки реальними є, власне, ми самі. А ще – химерні паралельні світи і часові петлі, штучні створіння, які вивільнилися з-під влади своїх творців, щоб перебрати на себе всю повноту влади над світом, включно зі своїми творцями та їхніми нащадками, а ще – чудернацькі істоти й організації, що у вирі буденноcті таємно займаються своїми химерними справами, космічні подорожі й міжгалактичні війни, контакти з представниками інших цивілізацій, з якими не завжди вдається знайти спільну мову, тоталітарні уряди і мега-корпорації, що контролюють простір і час, і знову така схожа на нашу, але все ж невловимо відмінна реальність, в яку несподівано провалюється головний герой, що насправді ніколи не прагнув усіх цих дивовиж, а хотів лише спокійного щасливого життя, як і ми з вами Здається, скриня, з якої Філіп Дік діставав свої приголомшливі ідеї та концепції, ніколи не порожніла, принаймні до 1982 року, коли він пішов із життя, не доживши лише кілька місяців до першої екранізації свого роману «Чи мріють андроїди про електричних овець?», яка зробила його знаменитим. Творчий спадок Філіпа Діка налічує майже п’ять десятків романів і понад сотню оповідань. Цим повним зібранням короткої прози ми віддаємо шану непересічній особистості Філіпа Діка й тому впливу, який його творчість справила на всю сучасну фантастику і, певною мірою, літературу загалом. Без Філіпа Діка багато речей були б дещо інакшими, ніж ті, якими ми їх знаємо сьогодні, тож радіймо, що принаймні у нашій з вами реальності існував письменник, філософ, есеїст і візіонер – Філіп Кіндред Дік. До третього тому повного зібрання короткої прози відомого американського письменника, філософа та візіонера Філіпа Кіндреда Діка увійшли оповідання, написані у період 1954–1963 років, такі відомі за екранізаціями оповідання, як «Звіт меншості» (назва екранізації – Minority Report), «Автофаб» (назва екранізації – Autofac для телевізійного серіалу 2017 року «Електричні сни Філіпа Діка») та багато інших, не менш вигадливих, нестандартних і захопливих творів, що на багато років уперед сформували цілі сюжетні напрями у фантастичній літературі та кіно.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Ден Сіммонс написав роман надзвичайної епічної сили у призабутому нині напрямі літератури про героїчне протистояння людини і сліпої, могутньої та жорстокої природи. Хтось знайде тут аналогії з «Мобі Діком» Германа Мелвілла, комусь цей твір нагадає жорсткішу й похмурішу версію оповідань Джека Лондона про північ, проте це будуть лише досить приблизні аналогії, які цілковито розвіюються при першому ж знайомстві з цим романом. У процесі роботи над «Терором» Ден Сіммонс довго та ретельно опрацьовував архіви, у результаті чого під час читання роману виникає відчуття присутності серед героїв реальної експедиції двох кораблів Королівського флоту Великобританії – «Еребуса» і «Терору», які 1845 року покинули рідний порт у пошуках Північно-Західного проходу через Північний Льодовитий океан. Кораблі так і не повернулися, і Сіммонс водночас з детальним описом експедиції подає своє бачення причин її фіаско. Північ, лютий холод і не менш дошкульний голод, а також смерть від надприродного чогось, яка повсякчас чаїться десь поряд, раз у раз забираючи життя учасників експедиції. На тлі у буквальному сенсі смертельно-прекрасних пейзажів півночі відбувається боротьба з байдужою і жорстокою до людини природою, боротьба з чимось невідомим, чого не можуть спинити ані рушниці, ані найлютіші бурі північної зими, врешті-решт, боротьба одне з одним, адже, як відомо з давніх-давен, людина – найстрашніший і найжорстокіший звір.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    «Хрестоносці» — найвидатніший роман Сенкевича, одне з найбільших досягнень у жанрі польської історичної оповіді. У ньому йдеться про боротьбу поляків проти німецьких завойовників, про конфлікт між Польщею і Тевтонським орденом, війська якого були розгромлені об’єднаними силами слов’ян у Ґрюнвальдській битві 1410 року. Автор вводить у твір величезну кількість дійових осіб. Окрім головної сюжетної лінії, читач довідається і про кохання юного Збишка до Данусі, й про лицарські пригоди Мацька з Богданця, і про те, у якому стані перебувала тоді торгівля у місті, як був улаштований Тевтонський орден і що за порядки панували при дворі польського короля Ягелла… Роман «Хрестоносці» відіграв видатну роль у розвитку національної самосвідомості й у зміцненні патріотичних почуттів польського народу.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Філіп К. Дік /1928–1982/ – культовий американський письменник-фантаст, філософ і візіонер, творчий доробок якого надзвичайно вплинув, і досі продовжує впливати, на всю світову фантастичну та довколафантастичну літературу й кіно. Однією з найважливіших тем у творчості Філіпа Діка, до якої постійно повертається письменник, є з’ясування того, наскільки реальною є наша реальність та наскільки реальними є, власне, ми самі. А ще – химерні паралельні світи і часові петлі, штучні створіння, які вивільнилися з-під влади своїх творців, щоб перебрати на себе всю повноту влади над світом, включно зі своїми творцями та їхніми нащадками, а ще – чудернацькі істоти й організації, що у вирі буденності таємно займаються своїми химерними справами, космічні подорожі й міжгалактичні війни, контакти з представниками інших цивілізацій, з якими не завжди вдається знайти спільну мову, тоталітарні уряди і мегакорпорації, що контролюють простір і час, і знову така схожа на нашу, але все ж невловимо відмінна реальність, в яку несподівано провалюється головний герой, що насправді ніколи не прагнув усіх цих дивовиж, а хотів лише спокійного щасливого життя, як і ми з вами До першого тому повного зібрання короткої прози відомого американського письменника, філософа та візіонера Філіпа Кіндреда Діка увійшли оповідання, написані у період 1947 – 1952 років: від найперших літературних спроб, таких як «Стабільність», «Руг», «Маленькі повстанці», й до широковідомих, зокрема за екранізаціями, оповідань «Час розплати» та «Друга модель», які вважаються не лише своєрідною візитівкою письменницького стилю Філіпа Діка, а й на багато років уперед сформували цілі сюжетні напрями у фантастичній літературі та кіно.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Жан ле Фламбер — постлюдський крадій і шахрай у постсингулярній Сонячній Системі, де точиться протистояння між безсмертними: богами колективістської Соборності та квантовими індивідуалістами Зоку. Під час зухвалої крадіжки ле Фламбер потрапляє у Вʼязницю Дилеми, де мусить грати у смертельні ігри зі своїми копіями. Його рятують воїтелька Міелі та її подруга — розумний космічний корабель Пергонен, які працюють на таємничого наймача з не менш таємничими мотивами. Аби відплатити за свій порятунок, ле Фламбер має здійснити ще одну крадіжку: цього разу йому треба знайти… свою ідентичність і спогади. Для цього вимушені спільники відправляються на Марс, де опиняються у вирі злочинів, змов і політики рухомого міста Ублієтт, в якому живуть майже звичайні люди. Які таємниці приховує світ, де валютою є час, рабами — оцифровані мізки, а найбільшою цінністю є унікальна свідомість?
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Здається, що весь тягар життя в майбутньому, покрученому політичними та соціальними пертурбаціями, лягає на плечі читача «Снігопаду» Ніла Стівенсона. Хоч у тексті вистачає пародійності й іронії, він не є легким читвом. Важливо знати, що Стівенсон вважається одним із найяскравіших представників посткіберпанку, а не кіберпанку. Принципову різницю між піджанрами в 1998 році сформулював інший фантаст Лоуренс Персон: «Персонажі посткіберпанку не є відчуженими одинаками, а часто є невіддільними членами суспільства (тобто мають роботу). Вони живуть у майбутньому, яке не обов’язково є антиутопічним, але на їхнє повсякденне життя все ще впливають швидкі технологічні зміни та всюдисуща комп’ютеризована інфраструктура». Тож не дивно, що протагоніста роману Стівенсона – Хіро, або Доставлятора піци – повним невдахою не назвеш. Колись він розробляв софт і був одним з тих, хто розбудовував Метасвіт. А тому Хіро доведеться забути про посередню роботу, щоб рятувати хакерів, а потім й інших людей від смертельно небезпечного наркотику. Сюжет роману надто складний, щоби його можна було передати кількома реченнями. Але обов’язково слід згадати, що численні технологічні передбачення автора, зроблені в 1992 році, неабияк вражають.
    кешбек від 5 ₴
    -5%

    У віці 24 років, переживаючи тяжкий моральний занепад, Майрінк збирався застрелитися, однак, за його словами, почув якесь дивне шарудіння й побачив, як чиясь рука підсунула під його двері брошурку з назвою «Життя після смерті». Цей дивний випадок змусив Майрінка відмовитися від наміру самогубства і спонукав його до дослідження різноманітних містичних вчень: теософії, кабали, християнської софіології та східного містицизму, а також до занять йогою. Ці окультні студії стали справою його життя і знайшли свій відбиток у творчості автора. До самої смерті Майрінк займався перекладацтвом. Серед його плідного доробку — німецькомовні переклади Чарлза Дікенса, Редьярда Кіплінґа та Лафкадіо Герна, а також низки окультних праць, серед яких — єгипетська «Книга мертвих». Майстерно розвиваючи езотеричні та містичні мотиви на тлі звичної нам буденної реальності, Майрінк створював неповторні літературні твори і заслужено здобув звання найшанованішого німецькомовного письменника у царині літератури про надприродне. До першого тому зібрання прозових творів Ґустава Майрінка, австрійського майстра літератури надприродного, увійшли романи «Ґолем», «Зелений лик» і «Вальпургієва ніч». «Ґолем» (1915) приніс авторові світове визнання та став одним із найуспішніших романів XX cт. В основу роману лягла легенда про рабина, що створив Ґолема — істоту з глини, яку завдяки кабалістичному заклинанню оживив і наділив душею. У романі «Зелений лик» (1916) автор розвиває сюжет навколо несподіваної зустрічі головного героя з дивним зеленоликим власником крамнички магічних речей. «Вальпургієва ніч» (1917) акцентує увагу на протиставленні світу обивателів і таємничого, містичного світу, пов’язаного з нашим. Широке використання елементів окультних і містичних вчень у поєднанні з описами тогочасної реальності зробило твори Майрінка самобутніми та неповторними й принесло йому заслужене визнання. Завдяки успіхові трьох романів, що містяться у цій книжці, Ґустав Майрінк — разом із Гансом Гайнцем Еверсом і Карлом Гансом Штроблем — став одним із головних німецькомовних письменників початку XX cт., які працювали у жанрі літератури надприродного.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього, а також повісті «Колгосп тварин», де в алегоричній формі розповів про часи становлення СРСР. На жаль, на тлі цих знаних книжок для багатьох читачів і досі лишається в тіні інший доробок Орвелла – романи, в яких письменник з властивими йому спостережливістю, проникливістю і гумором описує життя в період між двома світовими війнами минулого сторіччя і розмірковує над питаннями, які є актуальними й донині – взаємовідносини людини й суспільства, чи можна оголосити війну суспільним нормам і цінностям і не програти в ній, чи залежить свобода творчості від побутових умов і наповненості кишені. Саме таким є його твір «Нехай квітне аспідистра» – роман про те, як одного разу у міжвоєнному Лондоні людина мистецтва оголосила війну грошам і що з того вийшло. Гроші – вони все вирішують, все контролюють, відчиняють двері пристойних будинків і салонів, знайомлять з потрібними людьми, наділяють їхнього господаря чарівною здатністю подобатися жінкам і друзям, вони, по суті, і є саме життя. Але хіба так має бути? Хіба має життя людей аж так залежати від грошей, а надто від їх браку? Чи можливо, живучи в сучасному суспільстві, позбутися нав’язливої влади грошей, оголосити їм війну, а заодно й усім ознакам «надійності», «порядності» і «благопристойності», головним символом яких є аспідистра, чиї отруйно-зелені пагони стирчать з горщиків у вікнах кожної пристойної оселі? Молодий талановитий поет Гордон Комсток веде особисту затяту війну з аспідистрою і з усім, що вона собою символізує – владою грошей і нудьгою благопристойності. Він вважає, що звільнившись від влади грошей, зможе повністю присвятити себе творчості. Але воювати з грошима і благопристойністю було завжди непросто, особливо якщо ти живеш у міжвоєнному Лондоні 30-х. Війна з аспідистрою, війна з грошима, війна із самим собою – чи можлива тут перемога, а якщо й можлива, то якою ціною?
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Роберт Вільям Чемберс (1865–1933) – американський письменник і художник, продовжувач традицій химерної і готичної літератури, започаткованих Едґаром По та Амброузом Бірсом. Попри те, що Роберт Чемберс ще за життя зажив слави успішного й талановитого письменника, в чиєму творчому доробку близько дев’яноста опублікованих книжок, найвідомішою його книжкою і понині залишається збірка оповідань “Король у жовтому”. Ці твори значною мірою вплинули на всю світову літературу в жанрах містики й жахів, здобувши цілу армію поціновувачів дивовижного й таємничого світу Жовтих міфів, створеного генієм Роберта Чемберса. Дослідник фантастичної літератури Еверет Блейлер називає книжку «найважливішою в американській традиції горору», Говард Філіпс Лавкрафт у своєму відомому есеї «Надприродний жах у літературі» захоплено відгукується про «Короля у Жовтому» і цим увічнює творчий спадок Чемберса у царині літератури жахів, а творці надзвичайно успішного серіалу “Справжній детектив”, який є своєрідним взірцем естетики американської південної готики, складають пошану Чемберсові, наповнивши свій сюжет багатьма алюзіями і посиланнями на “Короля у Жовтому”. Центральним елементом, який пов’язує між собою першу частину оповідань збірки, є загадкова і заборонена книжка “Король у жовтому”, прочитавши яку, люди втрачають глузд і коять жахливі речі. Другу ж частину збірки становлять реалістичні і почасти автобіографічні оповідання, присвячені Франції і рокам навчання Роберта Чемберса у Національній вищій школі красних мистецтв у Парижі. Написані легким і дотепним стилем, вони змальовують сповнене романтичних почуттів і легковажних витівок богемне життя студентів-художників у Парижі початку ХХ сторіччя.
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    Автор народився в Ніцці 13 квітня 1940 року; походить з бретонської родини, що у XVIII сторіччі еміґрувала на острів Маврикій. Навчався у літературному університетському Колегіумі Ніцци, доктор наук. Незважаючи на численні мандрівки, починаючи з семи чи восьми років, ніколи не припиняв писати: поеми, казки, оповідання, новели, з яких жоден твір не був опублікований до «Протоколу», його першого роману, що вийшов друком у вересні 1963 року і за який письменник отримав премію Ренодо. Сьогодні його творчий доробок нараховує близько сорока томів. 1980 року він здобув Ґран-Прі Поля Морана Французької академії за роман «Пустеля». Почесний професор багатьох університетів. 2008 року став лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури. З 1 січня 2009 року — офіцер Почесного легіону.