triangle
    Колір
    Бренд
    Ціна
    від
    до
    Обкладинка
    Ілюстрації
    ISBN
    Кількість сторінок
    Рік видання
    Лабораторія
    Очистити все

    Біографії і мемуари (Бренд - Лабораторія)

    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Відомий еволюційний біолог та автор бестселерів New York Times Річард Докінз у своїх спогадах розповідає про дитинство та інтелектуальний розвиток себе як науковця. Вперше перекладено українською. У своїй першій книжці «Егоїстичний ген» (1976) Річард Докінз запропонував абсолютно новий геноцентричний погляд на еволюцію, який став миттєвою сенсацією і кардинально змінив уявлення про біологію, гени, еволюцію і був проданий накладом понад мільйон примірників. У 2006 році Докінз знову змінив культурний та інтелектуальний ландшафти світу — його миттєвий бестселер за версією New York Times «Ілюзія Бога» став науковим «демонтажем» релігії, був проданий накладом понад два мільйони примірників по всьому світу і перетворився на синонім до безжального скептицизму та пристрасних наукових дебатів. І ось тепер, через майже пів століття Річард Докінз готовий поділитися шляхом своєї еволюції як людини і мислителя — від життя в колоніальній Кенії до інтелектуального пробудження в Оксфорді. Автобіографія «Бажання дива» — це щира і дуже зворушлива оповідь, яка відхиляє завісу реального життя автора, в якому любов до науки, відкриттів, ідей і всього живого стали найвищим сенсом, що допоміг пробитися крізь нісенітниці до по-справжньому важливих істин. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «БАЖАННЯ ДИВА»? * Вперше представлені і перекладені українською спогади про дитинство й інтелектуальний розвиток Річарда Докінза; * Автобіографія розкриває історію написання однієї з найважливіших книг ХХ століття — «Егоїстичного гена», натхненну роботами Вільяма Гамільтона, Роберта Тріверса та Джона Мейнарда Сміта; * Особистий погляд на свої ранні роки, інтелектуальне пробудження в Оксфорді та шлях до «Егоїстичного гена»; * Автор знайомить із яскравою картиною ідилічного дитинства в колоніальній Африці, приправленою замальовками про минуле власних предків, батьків й особливостей життя після Другої світової війни. Із життям в школі-інтернаті, де попри майже релігійну зустріч із платівкою Елвіса, розпочалась кар'єра Докінза-скептика, який відмовився стати на коліна для молитви в каплиці. І з власне розкриттям всіх істинних здібностей під час навчання і викладання в Оксфорді. ЦИТАТИ: > Чому дорослі заохочують у дітях довірливість? Невже справді так погано > спонукати до невинної гри в запитання дитину, яка вірить у Різдвяного Діда? У > скільки камінів він має залізти, якщо справді доставляє подарунки всім дітям у > світі? Як швидко мають летіти його олені, щоб устигнути облетіти всіх до ранку > Різдва? Не кажіть прямо, що Різдвяного Діда не існує. Просто розвиньте в дітях > чудову навичку ставити скептичні запитання. > Раніше я писав, що був таємним читачем і сидів у кімнаті з книжкою замість > того, щоб носитися надворі в будь-яку погоду, як справжній Докінз. Може, я ним > і був, але мені складно вдавати, що на канікулах я читав щось філософське про > сенс життя абощо. Я читав звичайні дитячі романи: «Біллі Бантера», «Просто > Вільяма», історії про Біґґлза, «Бульдога Драммонда», твори Персі Вестермана, > «Червоного Пімпернела», «Острів скарбів». > Якщо ви уважно й пильно подивитеся, що саме відбувається під час зміни > поколінь, то неминуче побачите, що в центрі всього перебуває ген — саме на > його рівні працює природний добір. Він автоматично заохочує егоїзм тих > сутностей, які потенційно можуть подолати фільтр поколінь і вижити у > віддаленому майбутньому. На нашій планеті ці сутності — гени.
    кешбек від 5 ₴
    -5%

    Всеохопна, відверта та захоплива біографія європейської лідерки, яка 16 років очолювала Німеччину Її легко впізнати за незмінною протягом цих років зачіскою та простого крою жакетами. Однак про дитинство, юність та особисте життя ключової фігури західного політикуму досі відомо вкрай мало. Навіть у рідній країні Меркель залишається загадковою постаттю, а жодному її біографу й досі не вдалося розповісти про неї не як про видатну політичну діячку, а як про особистість і жінку. Журналістка Кеті Мартон зуміла зобразити багатошаровий та різносторонній портрет постаті, якою захоплюються і яку критикують, про яку жартують і яку все ж незмінно поважають. Авторка доповнила цю книжку розмовами з наставниками, друзями та колегами Меркель, збагативши її унікальними історіями, які ніколи й ніде не були розказані. Як їй вдалося перетворити Німеччину на провідну європейську державу? Як людина з такою простою риторикою та зовнішністю спромоглась на політичне довголіття в цифровому світі? Як їй вдалося змінити уявлення про жінку у владі? Як Меркель стала найвпливовішою лідеркою Європи та яка сила характеру стояла за колишньою очільницею німецького уряду? ТЕМИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В КНИЗІ КАНЦЛЕРКА * Католицьке дитинство Меркель у Німецькій Демократичній Республіці, яка виявилась зовсім не демократичною * Стосунки з учителями та навчання в школі, де її вважали «дочкою буржуїв» * Захоплення наукою та ставлення до релігії дівчинки, яка виросла у сім’ї священника * Навчання на факультеті фізики, де вона була єдиною дівчиною в групі * Перша закоханість Меркель та загалом її стосунки з чоловіками * Підробітки барменом в університетській студентській спілці * Перші кроки в політиці, інтриги та маніпуляції, які на неї чекали, протистояння з опонентами * Напружені стосунки Ангели з Путіним, Трампом, Обамою * Протистояння російській агресії та політична підтримка України ПРО КЕТІ МАРТОН Кеті Мартон — американська журналістка і письменниця родом з Угорщини. Працює іноземним кореспондентом в ABC News і National Public Radio. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про спокійну, однак тверду вдачу Меркель: Не можна сказати, що Ангелі Меркель бракує его. Якби бракувало, вона б не зробила таку політичну кар’єру. Коли її якось спитали, з кого вона бере приклад, Меркель сказала: «Із себе. Намагаюсь робити це якомога частіше». Вона змінила людське уявлення про жінку у владі. І все ж, при детальнішому аналізі, загадка Ангели Меркель лише ускладнюється. Вона — найвпливовіша жінка на світовому подіумі, але при цьому не називає себе феміністкою. Попри роботу в політиці, вона любить проводити час із музикантами, співаками, акторами та письменниками. В епоху говірких персонажів, вона поводиться тихо й спокійно. Про непохитність Меркель та аналітичний підхід до всього у житті: Коли голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі попросив Меркель додати в її промови «трохи поезії», вона відповіла: «Я не поет». Спокійний аналітичний підхід до всього виробився у неї коли вона вивчала фізику. Наука навчила її ширше дивитись на державне управління. «Я все продумую починаючи з кінця, з бажаного результату, а потім рухаюсь назад... Важливо те, що трапиться за два роки, а не що напишуть у газетах завтра», — каже вона. Вона не опускається до різних інсинуації та наклепів. І не ловиться на гачок тих, хто таке робить. «Вона не грає в їхні ігри. Вона знає, що добре, а що погано. Знає, коли Путін чи Трамп їй брешуть», — сказав колишній німецький Президент Йоахім Ґаук. Як правило, вона ігнорує їхні маніпуляції та гне свою лінію. Про те, як дівчинкою Ангела проявляла впертість та жагу контролю: Вона почала демонструвати владу досить рано. Друг дитинства Ульріх Шонгайт описує Ангелу як «лідера від самого початку. Якщо треба було щось організувати, вона цим займалась». Швидко виконавши власні домашні завдання, вона допомагала іншим дітям із їхніми. А ще вона любила бути до всього готовою. «Я починала планувати подарунки за два місяці до Різдва. Для мене дуже важливо структурувати своє життя та уникати хаосу». Навіть у дитинстві, їй була притаманна вроджена обережність і жага контролю. Мабуть, найкраще це ілюструє історія про Ангелу на трампліні для стрибків у воду, яку розповіли її друзі. Під акомпанемент сміху й жартів однокласників, Ангела вилізла на триметрову вишку й застигла. Здавалось, ніби вода десь дуже далеко внизу. Але вона не відступила. 45 хвилин вона ходила трампліном туди-сюди, ніби щось вираховуючи. І нарешті, коли пролунав дзвінок на перерву, Ангела пірнула.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває. Його унікальна автобіографічна сповідь зриває завісу із одного із найексцентричніших періодів ХХ століття і веде читача крізь терени геніального розуму й досліджень метафізичних амбіцій живопису до справжнього Я митця, який чи не вперше відверто оповідає про власні джерела натхнення, створення таких шедеврів, як «Постійність пам'яті» (La persistencia de la memoria, 1931) «Метаморфоза Нарциса» (Metamorphosis of Narcissus, 1937) і роботу над фільмом Луїса Бунюеля «Андалузький пес» (Un chien andalou, 1928) — культового сюрреалістичного фільму, що став підривним символом ХХ століття. «Щоденник одного генія» — це суміш вистражданих думок, одержимості, філософських дотепів і виливів любові, що розкриває екстравагантного і несамовито щирого художника, для якого не існує жодних сумнівів власної геніальності.
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    «Мені подзвонив Вейн» занурює читача у перипетії створення першого українського документального кіно про українців-володарів Кубку Стенлі НГЛ, їх захопливий шлях на найвищу вершину успіху і перешкоди, що поставали перед ними. Ця книга впускає нас за лаштунки незвіданого, болючого та місцями абсолютно неймовірного шляху автора у ході реалізації документального фільму: від ретельних досліджень до особистісного досвіду кожного з гравців, від проникливих інтерв’ю, що розкривають переживання та внутрішні драми гокеїстів — до незламної сили духу. «Мені подзвонив Вейн» — неоціненне джерело інформації і натхнення для кінематографістів-початківців, любителів спорту та всіх, хто шукає знак, щоб стати кращою версією самих себе. Перша документальна книга, що розкриває видатних гокеїстів українського походження, які назавжди закарбували свої імена на Кубку Стенлі. У книзі зібрані ексклюзивні фото, які дозволять краще відчути атмосферу створення фільму. Автор книги — спортивний репортер і кінорежисер, що три роки працював над унікальним фільмом «ЮКІ».
    кешбек від 4 ₴
    -5%

    Біографія культової особистості світового кінематографа, творчість якого наганяє мурахи на ось уже кілька поколінь глядачів. Фільми Гічкока напружені, загадкові і при цьому надзвичайно глибокі. Самого режисера вважають класиком саспенсу, а жанр трилер став його візитною карткою. Та ким насправді була людина, яка створила таку значущу кіноспадщину? Едвард Вайт досліджує 12 аспектів життя Гічкока, проводячи читача шляхом життя загадкового кінорежисера, починаючи із самого дитинства генія. Автор дає змогу зазирнути за лаштунки його творчості та розкриває нам таємничі сторони його персони. ТЕМИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В КНИЖЦІ ІСТОРІЯ КОРОЛЯ САСПЕНСУ * Католицьке дитинство режисера в часи воєнних нальотів у період Першої світової війни та пандемії грипу * Зачарованість митця насильством та жорстокістю, які він майстерно та тонко відображав у своїх стрічках * Чому видатний режисер був незадоволений своєю зовнішністю * Чи був шлюб Гічкока з дружиною платонічним та чи справді він був незайманим (за винятком того єдиного разу, коли він став батьком своєї дочки) * Чи залицявся він до актрис і чи просив свого секретаря «еротично розважати» його ПРО ЕДВАРДА ВАЙТА Едвард Вайт — журналіст, письменник. Вивчав європейську та американську історію в Оксфорді. З 2005 року працює на британському телебаченні. Створював історичні програми для BBC. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про Гічкокову любов до їжі та авторитет за столом: «Працювати з Гічем означало їсти з ним, — пояснює Ширлі Маклейн, зірка «Неприємностей з Гаррі». — Я не була тендітною повітряною білявкою, тому йому не хотілось на мене скакати». Натомість режисер запропонував їй пишне частування: «Снідали ми млинцями, яєчнею, фруктами й тостами з джемом. Обідові не вдалося дорівнятись до райських ранкових десертів, а за вечерею довелося трохи попотіти й повчитися їсти в його масштабах: м’ясо, картоплю, закуски, сім страв на переміну й наостанок суфле «Ґранд Марньє». За столом Гічкок почувався вільно й авторитетно: зручна нерухомість тіла сприяла неформальності, дружності й святковості, стіл і стільці захищали від зайвої близькості, довколишній безпечний простір був ідеальним для гри. Про дружину Гічкока Альму: Альма була незамінною для Гічкока-чоловіка й Гічкока-режисера, — але в ній однаково лишається чимало загадкового. Чи страждала вона від нереалізованих амбіцій, пожертвувавши кар’єрою, аби ліпше підтримувати свого егоїстичного чоловіка, як Джо — героїня Доріс Дей із фільму «Чоловік, який забагато знав»? Чи проривалася крізь полчища гірких думок про те, що вона, вірна домашня берегиня, не в силах змагатися з чарівливим об’єктом чоловікових розкутих фантазій, — як Ґей зі «Справи Передайна» й Мідж із «Запаморочення»? Є підстави припускати, що відповідь на всі ці питання ствердна, — однак сама Альма свідомо вирішила не лишати про себе інформації, яка не пройшла крізь гічкоківський фільтр. Про спостережливість режисера: За свідченнями очевидців, Гічкок не лише жваво цікавився спогляданням і підгляданням, а й був надзвичайно спостережливим та передбачливим. Він часто відбирав акторів і сценаристів на основі інтуїції, зчитуючи їх за двадцять хвилин розмови або на обіді, де вони балакали про що завгодно, але не про фільм. Дехто з колег і партнерів розказував байки про його надприродні здібності. Вочевидь, режисер міг миттю зчитати будь-чиї характер і мотивацію, зразу всіх розкушував і блискавично вловлював брехню. З огляду на його соціальну незграбність у це важкувато повірити, але ті, хто найліпше його знав, наполягають на «надприродному шостому чутті». Навіть дехто з тих, хто ніколи не мав честі з ним зустрітися, були схильні триматись такої думки.
    кешбек від 5 ₴
    -5%

    1937 рік. Джордж Орвелл повертається до Великої Британії з охопленої війною Іспанії, де він одержав серйозне поранення в горло, та починає писати одні зі своїх найкращих творів. В той самий час десь в іншому куточку країни Вінстон Черчилль, який вже не раз за життя одержував бойові рани, веде свою чергову боротьбу: проти політики умиротворення агресора. Ці двоє ще не здогадуються, що їх насправді об’єднує. Такі дві різні постаті — прем’єр-міністр, який гідно провів Велику Британію крізь жахи Другої світової, та письменник, автор культової антиутопії «1984». Вони ніколи не бачилися та жили цілком різним життям, однак, у них більше спільного, ніж здається. Обидва були авантюрними, сміливими та сповненими ідей, які випереджають час, — і обидва стали як ніколи актуальними в наші дні. Журналіст Томас Рікс прослідкував, у чому полягає феномен величності Черчилля й Орвелла, як вони прийшли до визнання, яких помилок встигли наробити та про що застерігали майбутні покоління. А також те, як, попри політичні й світоглядні розбіжності, вони невпинно захоплювалися один одним. Автор подає у книзі все настільки чітко й майстерно, що відчуваєш невидимий зв’язок між двома долями цих легендарних постатей. ЧИМ ХОРОША КНИГА ЧЕРЧИЛЛЬ І ОРВЕЛЛ * Показує, що люди з цілком протилежними позиціями в житті можуть мати схожі цінності; * Розповідає факти, які ви й не знали про цих двох. Наприклад, як під час засідань уряду в часи Першої світової Черчилль писав любовні листи. Чи як Орвелл ховався в руїнах церкви, щоб втекти потім з охопленої громадянською війною Іспанії. * Її автор - двічі лауреат Пулітцера, тож усе розповів про ці дві постаті в історії з прискіпливою журналістською точністю. * Читається як захопливий роман, бо постійно очікуєш моментів, коли шляхи цих дуже схожих за долею людей перетнуться (а таке кілька разів було), а також вболіваєш за них, забуваючи, що це не вигадка, це біографії реальних людей. Бо дуже вже фантастичні бувають події. Орвелл виживає з простріленим горлом, Черчилль вночі потемки вскакує в потяг на ходу... Справжній екшн. ПРО ТОМАСА РІКСА Томас Рікс — американський журналіст, двічі лауреат Пулітцерівської премії. Працював редактором видання Foreign Policy, де вів блог «Найкраща оборона»; наразі в The New York Times Book Review пише огляди книжок з воєнної історії. У 1991 — 2008 рр. писав репортажі про американських військових для Wall Street Journal та The Washington Post. Є автором кількох книжок на тему військової справи та національної оборони. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про спорідненість Черчилля і Орвелла: Хоча шляхи їхні жодного разу не перетиналися, вони захоплювалися один одним на відстані, і, коли Орвелл почав писати роман «1984», головного героя він назвав Вінстоном. Черчилль, як згадували його знайомі, уподобав цей твір так, що навіть перечитав його. Про Черчилля як письменника: Як у багатьох митців, особливо тих, які цим заробляють собі на життя, у Черчилля сформувалося професійне ставлення до письменства. «Писати книжку — це майже те саме, що зводити будинок», — якось сказав він. Треба підготувати матеріали, забезпечити надійні підвалини. Черчилль розмірковував над тим, як важливо впевнено будувати речення, формувати з них абзаци, які «мусять поєднуватися, наче зчеплення залізничних вагонів». Навчившись писати і завершивши поставлену перед собою задачу самоосвіти, Черчилль відчув, що готовий підкорити світ. Він почав шукати війни, про які можна було б написати, маючи на меті завоювати таке-сяке визнання, яке мусило стати підґрунтям для подальшої політичної кар’єри. ...і про Орвелла як політика і військового: Орвеллів досвід служби поліціянтом у Бірмі й провідником підрозділу під час Громадянської війни в Іспанії зробили його непоганим аналітиком бойових дій, принаймні, на тактичному рівні — він умів бачити те, що ховалося за пропагандистськими військовими зведеннями. 22 квітня 1941 року він залишив у щоденнику скептичний запис із приводу оптимістичних повідомлень про буцімто успіхи британських військ у Греції. «Мене найбільше непокоїть повторюване твердження про те, що ворог зазнає суттєвих втрат, що вишикувані лавами німці буцімто наступають, а ми косимо їх пачками і все таке інше. Те ж саме казали під час Битви за Францію». Певна річ, за два дні потому, очолювані британцями війська союзників почали відступати з Греції, втративши 12 тисяч солдатів — частково убитими, але переважно полоненими — так само, як багато танків і важкої техніки.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    Іспанія, 1943 рік. Повія в місті Більбао народила хлопчика і віддала його на опіку єзуїтів. Ґаліція — жінка народила дівчинку і віддала її монахиням жіночого монастиря. Хуліан і Вікторія. Вони батьки Марії, нашої авторки і головної героїні. Марія Ларреа — дочка емігрантів. Вона виросла серед акторів театру, декорацій, вогнепальної зброї батька, баскського революціонера і буйного п'яниці, біля красивої мовчазної матері, під насмішки друзів. І попри все стала кінорежисеркою, закохалася, створила сім’ю і відірвалася від місця свого походження. Аж доки двадцятисемирічній Марії ворожка не сказала, що вона — не донька своїх батьків. Так доля потягнула її назад, у минуле. І щоб дізнатися правду, Марія мусить повернутися до Більбао, міста, в якому народилася... Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, веде лінією життя авторки — від сирітства і брехні батьків до палкої кориди, кохання і народження письменниці. Чому варто прочитати книжку «Люди з Більбао народжуються, де хочуть»? * Приголомшлива історія, що своєю енергією та силою захоплює з першого слова. * Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, що запрошує в історію життя. * Історія про сирітство, брехню та оманливе батьківство. Про кориду, кохання, пошуки себе і народження письменниці.
    кешбек від 5 ₴
    -5%

    МИТТЄВИЙ БЕСТСЕЛЕР №1 ЗА ВЕРСІЄЮ NEW YORK TIMES Дитинство Тома Фелтона було зовсім не звичайним. У дванадцять років він опинився в центрі уваги, коли отримав культову роль чарівника Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера. У книжці «По той бік чарівної палички» він відверто та з фірмовим гумором розповідає історії про свої перші прослуховування та ролі, про те, як отримав роль Драко, про пригоди на знімальному майданчику «Поттеріани» і про людей, з якими потоваришував за десять років зйомок фільмів. Також Том Фелтон розмірковує про переваги й недоліки слави та про те, як було складно зорієнтуватися у дорослому житті після закінчення зйомок. «По той бік чарівної палички» Тома Фелтона — кумедна та зворушлива книжка, яку варто прочитати кожному фанату Гаррі Поттера. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ПО ТОЙ БІК ЧАРІВНОЇ ПАЛИЧКИ. МАГІЯ І ХАОС МОГО ДОРОСЛІШАННЯ»? * Книга, що дає можливість зазирнути за лаштунки життя Тома Фелтона — від архівних моментів на знімальному майданчику в ролі Драко Мелфоя до викликів дорослішання в центрі уваги. * Том Фелтон розповідає про злети та падіння у світлі слави та пошук шляхів у житті після такого важливого і доленосного досвіду. * У книзі Фелтон розмірковує про свій досвід роботи з такими великими зірками, як Алан Рікман, сер Майкл Ґембон, дама Меґґі Сміт і Ральф Файнс (включно з обіймами Волдеморта). ПРО АВТОРА: Том Фелтон — англійський актор, найвідоміший за роль Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера. Він також грав у стрічках «Повстання планети мавп», «Бель», «Флеш», «Об’єднане Королівство», «Забута битва» та у п’єсі «2:22. Історія про привида» у лондонському Вест-Енді. Живе у Лондоні з собакою Віллоу. ЦИТАТИ З МЕМУАРІВ ТОМА ФЕЛТОНА Про маму: > Моя мама — це основна причина, що я там, де є, хоча вона ніколи не > підштовхувала мене бути актором. Я міг стати віртуозним скрипалем, чи > воротарем у хокеї, чи професійним гравцем у йо-йо. Для неї було б неважливо, > яке заняття я собі оберу, але одне можна сказати напевно: що б це не було, > мама допомогла б мені цього досягти. Про навчання у приватній школі: > Моє навчання у приватній школі вже майже закінчилось, і я ставав неуважним. > Чітко пам’ятаю, що протягом останніх двох місяців після обіду ми мали > півгодинний урок, на якому вчитель уголос читав нам оповідання. Одного разу > він вибрав якусь книжку про хлопчика чарівника, який жив під сходами. Справді, > не мало значення, що він читав, моя реакція була б такою самою: навіть не > старайся, чуваче! Хлопчик-чарівник? Не моя тема. Про те, що бути Драко — не круто: > Тільки-но Деніела, Емму та Руперта обрали, їхні життя змінилися. Вони покинули > школу, і «Поттер» став їхнім життям. Вони опинилися в бульбашці і практично не > мали шансу на нормальне дитинство. Для мене це було не так. Я працював через > тиждень, а вони — постійно. Поза зйомками я ходив до звичайної школи, мав > друзів і дуже старався бути нормальним підлітком. > > Ви, мабуть, знаєте нормальних підлітків. Можливо, ви — нормальний підліток. > Якщо так, то вам відомо, що отримати тавро дивака — це недобре. Так, бути > Драко — не круто через моє висвітлене волосся і регулярну відсутність на > уроках. Для багатьох людей у шкільних коридорах я був Гаррі Дрочер. Вилупок на > мітлі.
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    МОРЕ — МОВЧАЗНИЙ ГЕРОЙ УСІХ ЙОГО КНИГ > Вона ж знала, як безмежно сильно він любить море. Як часто він розповідав їй > про море, про його безмежну синь, морські простори, про вакації в Травемюнде, > яким малим і щасливим він тоді був. І ось нарешті настала мить, коли він зможе > їй його показати. Показати море. Своє Балтійське море. Для Томаса Манна впродовж усього життя море було джерелом туги й зануренням у глибини. Німецький романтик вважав його місцем звільнення від політичних, літературних та еротичних обмежень буржуазного життя — море було його місцем свободи й справжнього «я». Все почалося там де Юлія, мати Томаса Манна, пізнала щастя дитинства — у великому, яскраво освітленому будинку на березі моря серед бразильських джунглів. У семирічному віці вона втратила матір і опинилася серед похмурого і холодного німецького Любека, де її залишив напризволяще власний батько і де, через роки, народився її син Томас. Але туга за теплим і сонячним берегом дитинства не полишала її до останнього. Впродовж усього життя море було бальзамом для скривдженої душі письменника, яку він успадкував від матері, і дарувало йому свободу. Хлопець подорожував півднем, Італією та Середземномор'ям і закохувався в юнаків, але, дотримуючись тогочасних умовностей, одружився із Катею. Та через роки, на березі Тихого океану у Каліфорнії, Манну знову доводиться вивільняти своє глибоке і тужливе внутрішнє життя, перетворюючи його на прозу, яка стане зброєю проти Гітлера, за демократію, за свободу. Свою любов до моря Томас передав доньці, яка стала океанографом і продовжила славу меланхолійної людини моря — невтомного дослідника океану людської душі. Цитати: > Чим для нього завжди було море: безвідповідальністю, декадентством, > засмоктуванням у загибель, забороненим коханням, недолугою політикою, > антидемократичністю, сп’янінням, романтикою, блаженним забуттям, щастям без > жодних зобов’язань, красою, вічними канікулами. > Море для Томаса Манна — завжди спогад про досконале щастя дитинства й > успадкований страх матері, яку без жодних приготувань і попереджень, буквально > з учора на сьогодні, вигнали з раю, куди вона ніколи більше не повернулася. > Така людина ніколи більше не стоятиме твердо на землі. Така людина передасть > свій страх як спадок дітям у розповідях.
    кешбек від 3 ₴
    -5%

    Мемуари, що надихнули Романа Поланскі на створення оскароносного фільму, який отримав Золоту пальмову гілку — найпрестижнішу нагороду Каннського кінофестивалю Названа однією з найкращих книжок 1999 року за версією Los Angeles Times 23 вересня 1939 року Владислав Шпільман грав Ноктюрн № 20 до-дієз мінор Шопена в прямому ефірі радіо, під такі гучні вибухи, що фортепіано не було чути. Це була остання пряма трансляція музики з Варшави. Того дня в радіостанцію влучила німецька бомба і Польське радіо припинило мовлення. Вся родина геніального композитора загинула, а його життя врятував німецький офіцер, який почув, як він грає той самий Ноктюрн на піаніно, знайденому серед уламків.
    кешбек від 2 ₴
    -5%

    > Я довго вірив, що життя — це свято, а коли мені минуло п’ятдесят років, життя > стало ненастанним похміллям. Я довго хотів бути трансгресивним, не знаючи, що > був конформістом. Сьогодні я почуваюся краще в августинському монастирі, ніж у > борделі, а військовими захоплююся дужче, ніж законодавцями мод. У цьому > признанні в моїй сповіді немає нічого консервативного: щоб і далі курити > фіміам наркотикам, треба набагато менше самовпевненості, ніж для відмови від > них. Сповідь у книжці не гарантує відпусту: ідіть собі далі своїм шляхом, якщо > шукаєте в цій книжці щось інше, крім чоловіка, який намагається зрозуміти > себе. — Фредерік Беґбедер. Свідчення «розкаяної» людини, яка намагається визнати свої колишні помилки, рефлексуючи на тему бурхливого особистого життя. Автопортрет скандального письменника, ловеласа й інтригана Фредеріка Беґбедера – це свідчення людини, яка перебуває між двох поколінь і кається в тому, що йому не вдалося бути людиною déconstruit. Він намагається визнати (не без доброї дози гумору і провокацій) свої колишні помилки і вольності передовсім усвідомлюючи у дзеркалі власне відображення. «Сповідь гетеросексуала, який відстав від свого часу» – це спроба зрозуміти себе, своє минуле і світ навколо. З брутальною відвертістю і безжальним гумором Беґбедер зводить рахунки з наркотиками, алкоголем і сексом, розкриваючи особисте ставлення до надмірної політкоректності, фемінізму і претензій «всевідаючих нових пророків». Не церемонячись з тим, що робить його негідником, звинуваченим ледь не у всіх смертних гріхах, і не шкодуючи прагнення до порядності, він завершує свою сповідь зізнанням у коханні до тієї, яку серед моря жінок кожного дня обирає собі за дружину. Чому варто прочитати книжку Фредеріка Беґбедера «Сповідь гетеросексуала, який відстав від свого часу»? * Дуже особиста розповідь про сучасне західне суспільство, охоплене вітром самоцензури. * Уперше читачеві відкриється справжнє обличчя скандального письменника, ловеласа й інтригана Фредеріка Беґбедера. * Посилаючись на провідних феміністичних письменниць Франції, аналізуючи власне дитинство й творчість, революції у суспільстві і рух #MeToo, автор описує, як мистецтво і культура можуть втратити власну сутність під гнітом цензури.
    кешбек від 3 ₴
    розстрочка
    -5%

    Алана — амбітна жінка у світі чоловічої журналістики, яка намагається втриматися на плаву в епоху великих змін. Смерть матері залишає їй лише обривки спогадів, що тягнуться до фатального літа 1923 року і до самого Пікассо. Це історія про зіткнення двох епох. З одного боку — богемний рай, де дружини, музи та коханки згорали в променях слави художника. З іншого — жорстка реальність Америки, де Алана бореться за своє місце під сонцем. Розплутуючи клубок із пристрасті, зради та мистецтва, вона має дізнатися: ким була її мати? І яку ціну платять жінки за те, щоб бути поруч із великими чоловіками?
    кешбек від 3 ₴
    розстрочка
    -5%

    Після кількох років шлюбу Джоанна Біґґс усвідомила: вона прагне не того життя, у якому опинилася. Попри страхи, тиск оточення та повну невизначеність щодо майбутнього, вона наважилася на розлучення. Відповідей на найболючіші запитання — хто вона тепер, чого хоче, як рухатися далі — Джоанна шукає у долях своїх улюблених письменниць: Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та багатьох інших. У їхніх життях, сумнівах, творчості й виборах вона відкриває несподівані орієнтири для самої себе. «Власне життя» — це одночасно особиста історія та глибоке дослідження жіночого письма. Біґґс уважно переосмислює постаті легендарних авторок, знімаючи з них умовні «ореоли» й показуючи їх живими, суперечливими, сміливими. Чому вони писали? Звідки брали силу? Чи може дім перетворитися на пастку? Як працюють гендерні ролі в шлюбі? І чому жінкам так необхідно читати жінок? У своїй книжці Біґґс шукає чесні й нерідко гострі відповіді на те, як жінки століттями виборювали право бути почутими — і як сьогодні кожна може знайти шлях до власної свободи.
    кешбек від 5 ₴
    розстрочка
    -5%

    Замість іграшок — шматок деревного вугілля. Замість альбому — клаптик мішка з-під цементу. У червні 1943 року дитинство тринадцятирічного Томаса Ґеве закінчилося. Його депортували до Аушвіцу, відірвали від матері й кинули в жорна нацистської машини смерті. Але навіть серед бруду, голоду та жорстокості він знайшов спосіб чинити опір — він почав малювати. Томас став маленьким хронікером пекла. Він фіксував усе: від архітектури бараків до буденного життя в’язнів, від моментів відчаю до рідкісних проявів людяності. Переживши три концтабори і дочекавшись звільнення у п'ятнадцять років, він відтворив ці ескізи по пам'яті. Ця книга — це галерея з понад вісімдесяти малюнків, що стали беззаперечним доказом злочинів і гімном незламності людського духу.
    кешбек від 3 ₴
    розстрочка
    -5%

    Коли Ернест Джонс будував імперію психоаналізу, проголошуючи Зиґмунда Фройда її пророком, його родич Вілфред Троттер мовчки робив свою справу. Троттер, видатний хірург, що оперував Ґеорґа V і самого Фройда в екзилі, був рідкісним винятком свого часу — людиною, на яку не діяли чари «великих теорій». У книзі «Ґуру, спільник і скептик» Шеймус О’Магоні розгортає панораму європейського інтелектуального життя довжиною в тридцять років. Це глибоке дослідження того, як харизма і самозакоханість одних стикаються з холодним професіоналізмом інших. Від сексуальних скандалів Кембриджа до зародження нової ери в медицині — це хроніка тріумфу психоаналізу очима тих, хто його створював, і тих, хто йому не вірив.
    кешбек від 5 ₴
    розстрочка
    -8%

    Книга "По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання" Тома Фелтона — це відверта та з гумором написана історія про його життя за лаштунками культових фільмів про Гаррі Поттера. Вже в 12 років Том став обличчям одного з найвідоміших персонажів — Драко Мелфоя. В книзі він ділиться спогадами про свої перші прослуховування, труднощі зйомок і те, як йому вдалося знайти своє місце в індустрії після завершення фільмів. Прочитати книгу — це шанс поглянути на його досвід не лише через призму слави, але й через виклики, які чекають на людину після того, як вона стає частиною культового явища. Фелтон розповідає не тільки про знімальний майданчик, але й про труднощі дорослішання, коли всі погляди звернені саме на тебе. Він з гумором і чесністю розмірковує про переваги та недоліки слави, а також про свої злети і падіння, що стали частиною його життєвого досвіду. Том ділиться тим, як складно було зорієнтуватися в реальному світі після десятирічної роботи над фільмами про Гаррі Поттера. Книга буде цікавою для тих, хто хоче дізнатися більше про життя за лаштунками великого кінематографічного проекту. "По той бік чарівної палички" — це не просто автобіографія, а глибоке розмірковування про те, як виглядає життя після слави. Книга також пропонує захоплюючі моменти співпраці з великими акторами, такими як Алан Рікман, сер Майкл Ґембон, Меґґі Сміт і Ральф Файнс. Том Фелтон не просто розповідає історії про свою кар'єру, а й запрошує читачів відчути його переживання на шляху від підлітка до дорослого чоловіка. Читайте книгу, щоб більше дізнатися про світ фільмів, які змінили його життя. Чому варто прочитати Книга "По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання" Тома Фелтона є унікальним поглядом на життя людини, яка стала частиною світової культури. Ось кілька причин, чому варто прочитати цю книгу: Автор розповідає про своє дитинство в центрі уваги та перші труднощі, з якими він стикався під час зйомок у фільмах про Гаррі Поттера. Книга пропонує відверте розмірковування про переваги та недоліки слави, а також як впоратися з викликами, що приходять після завершення роботи над культовими фільмами. Фелтон ділиться цінними історіями про співпрацю з великими акторами та досвідом роботи на знімальному майданчику. Про автора Том Фелтон — англійський актор, найбільш відомий своєю роллю Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера. Його кар'єра почалася з юного віку, і вже в 12 років він отримав культову роль, яка принесла йому світову славу. Окрім Гаррі Поттера, він також грав у фільмах "Повстання планети мавп", "Бель", "Флеш", "Об’єднане Королівство", "Забута битва" та в п'єсі "2:22. Історія про привида" у Вест-Енді Лондона. Том живе у Лондоні разом з собакою Віллоу і продовжує свою акторську кар'єру. Крім того, він активно займається музикою та є учасником різних проектів, що дають йому можливість бути в центрі творчого процесу. Книга "По той бік чарівної палички" дозволяє читачам заглянути за лаштунки його кар'єри і дізнатися, як виглядає життя акторів, що стали частиною культових франшиз. Фелтон також є популярним на соціальних платформах, де активно спілкується з фанатами і ділиться своїми думками і переживаннями. Його автобіографія стане цікавим читвом для тих, хто хоче дізнатися більше про акторське середовище та справжнє життя на знімальному майданчику. Том Фелтон — англійський актор, найбільш відомий своєю роллю Драко Мелфоя в "Гаррі Поттері". Активний учасник різних творчих проектів, включаючи музику та театральні постановки. Живе у Лондоні і продовжує акторську кар'єру, активно спілкується з фанатами на соціальних платформах. Сюжет та головний герой У книзі "По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання" Том Фелтон розповідає про своє дитинство і молодість в епіцентрі культової франшизи. Він ділиться спогадами про свої перші прослуховування, роль Драко Мелфоя, труднощі зі славою та дорослішанням. Автор не тільки розповідає про події, але й дає глибокі роздуми про вплив таких значних подій на його життя. Фелтон також розповідає, як виглядала його взаємодія з іншими акторами фільму, включаючи таких великих зірок, як Алан Рікман і Ральф Файнс. Книга містить цікаві моменти з життя на знімальному майданчику і дозволяє читачам заглянути за лаштунки кіновиробництва, побачити, як актори створюють свої образи і як вони взаємодіють на майданчику. Особливу увагу в книзі приділено переживанням Тома в період після закінчення зйомок. Як зірка Гаррі Поттера адаптується до звичайного життя? Які труднощі чекають на людину, яка пережила шалену славу в дитинстві? Ці питання розкриваються в книзі через рефлексії Фелтона. Головний герой — сам Том Фелтон, який розповідає про своє дитинство та юність в епіцентрі культової франшизи. Історія про те, як підліток стає частиною великого кінематографічного проекту та справляється з труднощами слави. Для кого ця книга Книга "По той бік чарівної палички. Магія і хаос мого дорослішання" буде цікава всім фанатам Гаррі Поттера, а також тим, хто хоче дізнатися більше про а
    кешбек від 4 ₴
    розстрочка
    -5%

    Перший частина знаменитої семитомної епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону», в перекладі одного з найвидатніших українських перекладачів Анатоля Перепаді, є одним із ключових творів сучасної психологічної прози. Роман, написаний ще у 1913 році, розпочинає поетичну, заплутану подорож лабіринтами пам’яті — світом дитячих спогадів, внутрішніх переживань і уяви головного героя — хлопчика Марселя, у якому сплелось так багато автобіографічних рис самого автора. У центрі твору — історія втраченого дитинства, неможливого кохання, сатири вищого світу, що потрапив у пастку ефемерності моди, а також філософське дослідження мимовільної пам'яті, за міріадами потайних дверцят якої, кожен переживає власну, щоразу інакшу історію. Марсель Пруст створив не белетризовану хроніку подій власного життя, а деталізований автопортрет внутрішнього світу митця, де звук, колір, смак і навіть запах пробуджують уяву й навіки поєднують текст із серцем читача.
    кешбек від 2 ₴
    розстрочка
    -7%

    "Прощавайте, Ґабо і Мерседес" — це ніжні, зворушливі та чесні мемуари Родріґо Ґарсії про останні дні життя його батька — Ґабріеля Ґарсія Маркеса, Нобелівського лауреата та одного з найвизначніших письменників ХХ століття. Це не літературознавчий портрет Ґабо, а глибоко особиста розповідь сина про батька і матері — про любов, втрату, старіння, згасання пам’яті та останні спільні моменти. Уперше читачі зможуть зазирнути у приватний простір родини Маркеса, побачити людину за легендою. Книга охоплює кілька місяців життя Ґарсія Маркеса після інсульту, який залишив його без більшості спогадів, але не позбавив тепла, чарівності й усмішки. Родріґо Ґарсія не ідеалізує батька, але й не драматизує. Його розповідь сповнена ніжності та гумору, що допомагає проживати горе без пафосу, з великою повагою до людини, яка відходить. "Прощавайте, Ґабо і Мерседес" — це також історія любові, яка тривала понад півстоліття. Мерседес Барча, вірна партнерка Ґарсія Маркеса, була його опорою, натхненням, життєвою рівновагою. Її присутність в останніх сторінках життя Ґабо — глибока, тиха і безмежно сильна. Їхнє прощання — не трагедія, а завершення великої історії. Мемуари доповнені фотографіями з сімейного архіву — щемливими, живими, справжніми. Ці знімки — ще один доказ того, що велика література починається з малого: з родини, з дому, з любові, яку ніхто не бачить, але яка тримає світ. Родріґо відкриває двері не лише до батьківського дому, а й до власного серця. Це не сумна книжка — це мудра книжка. Вона нагадує про важливе: як говорити про смерть, як приймати неминуче, як бути поруч із тими, хто слабшає, з любов’ю і гідністю. Це книга про тишу, у якій чути найголовніше. І про те, що за словами великого Ґабо завжди стояли очі сина, який його любив. Чому варто прочитати Це інтимна, зворушлива історія про великого письменника, подана не з погляду літературознавця, а сина, який любив і прощався. Без міфу. Без театру. З повагою. Книга говорить про складне — старіння, смерть, втрату — просто і тепло. Вона підтримує, коли не вистачає слів, і вчить бути поруч, навіть коли страшно. Мемуари про останні дні Ґабріеля Ґарсія Маркеса Історія великої любові й гідного прощання Чесна, емоційна й ніжна розповідь сина Доповнена унікальними архівними фотографіями Про автора Родріґо Ґарсія — кінорежисер, сценарист і син Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Народжений у Колумбії, виріс у Мексиці, нині мешкає в Лос-Анджелесі. Освіту здобув у Гарварді, де вивчав історію. Він відомий своєю тонкою, психологічною режисурою, зокрема у фільмах "Дев’ять життів", "Альберт Ноббс" і "Останні дні в пустелі". Також працював над серіалами HBO: "На глибині шести футів", "Клан Сопрано", "In Treatment". Його творчість — завжди про глибокі стосунки, тишу, паузи, вразливість. У своїх мемуарах він залишився вірним собі — чесному, точному і уважному до найтонших нюансів життя. Колумбійський режисер і сценарист Син Ґабріеля Ґарсія Маркеса і Мерседес Барча Номінант на премію Еммі Автор тонкої, людяної документальної прози "Прощавайте, Ґабо і Мерседес" — його літературний дебют Сюжет та головний герой У центрі — Ґабріель Ґарсія Маркес у свої останні місяці життя. Уже не письменник, а людина, яка поступово втрачає пам’ять, але не втрачає присутності, харизми і любові до життя. Поруч із ним — Мерседес, дружина, яка все життя залишалася в тіні генія, але була його опорою і тишею. І син Родріґо, який спостерігає за процесом згасання, приймає, проживає і — пише. Це не сюжет про події — це історія про почуття. Про те, як виглядає кінець життя, коли навколо — любов. Про дотик до чола. Про забуті імена. Про моменти, які запам’ятовуються назавжди. У цій книжці — людяність. Вона не романтизована, не патетична. Вона справжня. І саме тому так сильно вражає. Головні герої — Ґабо, Мерседес і Родріґо Сюжет — хроніка останніх днів, написана зсередини Теми — родина, старіння, пам’ять, прощання Форма — мемуарна, ніжна, чесна Для кого ця книга Для шанувальників Ґабріеля Ґарсія Маркеса, які хочуть побачити його не як генія, а як людину — батька, чоловіка, старого, який прощається зі світом. Для тих, хто переживає втрату або готується до неї. Для тих, хто хоче навчитись бути поруч — по-справжньому, без пафосу. Для тих, хто цінує щирість і людяність у літературі. Для читачів, які люблять мемуари і біографії Для тих, хто шукає теплі книжки про складне Для всіх, хто вірить, що родина — це головна історія нашого життя Книга, яка зворушує — і залишає світло
    кешбек від 3 ₴
    розстрочка
    -8%

    Геніальна й дотепна книжка про переплетені долі психоаналітика Ернеста Джонса, хірурга Вілфреда Троттера та ґуру психоаналізу Зиґмунда Фройда Розумний, впевнений у собі й надзвичайно амбітний уельський психоаналітик Ернест Джонс був найближчим соратником і найпалкішим учнем Зиґмунда Фройда. Джонс пропагував психоаналіз, як своєрідну світську релігію. Тим часом чоловік його сестри Вілфред Троттер — знаменитий хірург, який врятував життя Ґеорґа V, і став лікарем Фройда під час його лондонського заслання — не піддався чарам фройдизму. Він не сприймав спритних кар'єристів від медицини, не довіряв грандіозним теоріям, був позбавлений пихатості й самозакоханості, що діяло як своєрідна «вакцина» проти Фройда. Від першого психоаналітичного конгресу в Зальцбурзі до хвороби короля Ґеорґа й першої зустрічі Фройда й Троттера — Шеймус О'Магоні не просто розповідає історію трьох визначних постатей, а й розкриває всі секрети сексуальних одержимостей інтелектуальних і богемних кіл Лондона, Кембриджа й Відня. «Ґуру, спільник і скептик» охоплює тридцять переломних років європейської історії, серед якої і творив невдаха-невропатолог із Відня, який здобув світовий вплив.
    кешбек від 4 ₴
    розстрочка
    -8%

    Перша частина семитомної епопеї Марселя Пруста "У пошуках втраченого часу" - це одна з найважливіших книг сучасної психологічної прози. Написаний у 1913 році, роман відкриває двері в чарівний світ дитячих спогадів, глибоких переживань і відкриттів головного героя - хлопчика Марселя. Сюжет і тематика Ця книга представляє собою подорож крізь спогади та свідомість героя, що тісно переплітаються з автобіографічними мотивами самого автора. У центрі оповіді - історія втраченого дитинства, недосяжного кохання та сатиричний погляд на аристократію, що живе за законами моди та суспільних норм. Пруст досліджує природу пам'яті, використовуючи метафору "невимушеного спогаду", яка стає ключем до розкриття внутрішнього світу людини. Автор майстерно демонструє, як запахи, звуки та кольори можуть пробуджувати давні емоції і переживання. Чому варто прочитати? Одна з найглибших книжок ХХ століття. Витончена і прониклива психологічна проза. Цікаве дослідження людської пам'яті та сприйняття світу. Роман "На Сваннову сторону" є початком великої літературної подорожі і неодмінно захопить всіх, хто шукає глибокі та філософські тексти.
    кешбек від 5 ₴
    розстрочка
    -8%

    Вражаюча історія хлопчика, який був ув'язнений в Аушвіці, Гросс-Розені й Бухенвальді, зміг вижити і відобразив власну історію у вигляді нотаток і кольорових малюнків У червні 1943 року, після довгих років скрути і переслідувань, тринадцятирічного Томаса Ґеве та його матір депортували до Аушвіцу. Після прибуття їх розділили і хлопчик залишився сам. Попереду його чекали двадцять два суворі місяці перебування у таборах смерті і нелюдська жорстокість нацистів. Але Томас ніколи не втрачав бажання жити. Йому було п’ятнадцять, коли його звільнили з Бухенвальду. Це був третій концтабір, який він пережив. Ще перебуваючи в Аушвіці, Томас намагався детально відтворити все, що відбувалося у нацистському світі: він схематично змальовував усі події в реальному часі, використовуючи деревне вугілля та клаптики цементних мішків. Оригінальні ескізи не збереглися, проте пам’ять про зображене закарбувалася у свідомості, і відразу після війни він знову взявся за олівець. Щоб зберегти пам’ять про своїх втрачених друзів і мільйони жертв Голокосту, Томас намалював понад вісімдесят простих і водночас пронизливо деталізованих малюнків, де зображав не лише жахи і темряву таборів смерті, а й повсякденні події, прояви людяності, підтримки і дружби. А згодом доповнив власну історію словами. Попри все зло, що наповнювало концентраційні табори, його розповідь — це разюче підтвердженням сили життя. "Хлопчик, який намалював Аушвіц" — це живе свідчення війни очима дитини, яка попри темряву зберегла у собі здатність спостерігати і запам'ятовувати кожну деталь навколо. Чому варто прочитати книжку "Хлопчик, який намалював Аушвіц"? • У перші дні після звільнення із табору Томас роздобув кілька викинутих есесівських пайкових карток і кольорових олівців й намалював понад 80 малюнків, які за останні 76 років стали важливим документом про життя у концтаборах. • Унікальне свідчення дитини, яка зберегла у собі здатність спостерігати і запам'ятовувати кожну деталь навколо себе, і вижила у концтаборах смерті. • Написана у співавторстві з журналістом Чарльзом Інґлфілдом • Видання доповнене передмовою Стівен Д. Сміт, доктора філософії, виконавчого директора Фундації Шоа Каліфорнійського університету, США, Кафедра ЮНЕСКО з питань освіти про геноцид Про автора: Томас Ґеве (Thomas Geve) — інженер, письменник і єврей, який пережив Голокост. Його досвід викладено у двох книгах і двох документальних фільмах. Перша книга Youth in Chains, що розповідає про його воєнні роки, була згодом перевидана і перекладена шістьма мовами. Друга книга про післявоєнний досвід, була опублікована німецькою мовою. Крім того, його малюнки також були окремо опубліковані і зняті у франкомовному документальному фільмі.
    кешбек від 4 ₴
    розстрочка
    -8%

    "Бажання дива. Як я став науковцем" — це автобіографія одного з найвідоміших еволюційних біологів сучасності, британського науковця та автора бестселерів Річарда Докінза. Вперше перекладена українською, ця книжка відкриває завісу над особистим і професійним становленням автора, який змінив уявлення людства про біологію та еволюцію. Від ідилічного дитинства в колоніальній Кенії до інтелектуального пробудження в Оксфорді — читати цю книжку означає зазирнути в історію життя людини, що кинула виклик авторитетам і системам віри. Докінз розповідає про шлях до написання своєї найвідомішої книги «Егоїстичний ген», яка у 1976 році стала сенсацією в науковому світі. У "Бажанні дива" він згадує перші зацікавлення наукою, своїх вчителів і менторів, зустрічі, які сформували його як скептика, мислителя і популяризатора науки. Книга дозволяє повертатися до цих захопливих історій у зручному темпі, що ідеально підходить як для глибокого осмислення, так і для натхнення. Це не просто спогади — це щоденник еволюції мислення. Докінз чесно розповідає про свою відмову стати на коліна в шкільній каплиці, про вплив батьків, музику Елвіса, перші кроки у викладанні, зустрічі з інтелектуальними гігантами. Читати цю книжку — це зустріти не лише вченого, а й людину, для якої любов до ідей і світу навколо стала справжньою релігією. У "Бажанні дива" читач знайде особисту історію, що тісно пов’язана з розвитком науки, культури та суспільства другої половини ХХ століття. Це книга про допитливість, свободу думки і силу знання, яка веде крізь сумніви до прозріння. Книга надає змогу зручно зберегти це джерело натхнення і повертатися до нього знову й знову. — не просто науковець, а мислитель, що не боїться незручних питань. "Бажання дива" — це його особистий маніфест, щирий і зворушливий, про шлях до правди, яку варто пізнавати все життя. Читати — означає увійти у світ науки як пригоди, де головним компасом є розум. Чому варто прочитати Це перша частина автобіографії легендарного науковця, який зробив величезний внесок у популяризацію науки, а також змінив підхід до розуміння еволюції, релігії й публічного дискурсу. Докінз пише легко, з гумором, самоіронією і величезною повагою до читача. Це книга про дитинство, юність, перші кроки в науці, шлях до відкриттів і любов до життя в усіх його проявах. Читати цю книжку варто кожному, хто цікавиться не лише біологією, а й тим, як формується наукове мислення — зсередини. Автобіографія автора "Егоїстичного гена" і Історія життя, що надихає думати, сумніватися і відкривати Зворушливий і чесний портрет становлення вченого Вперше перекладено українською Про автора Річард Докінз — один із найвідоміших і найвпливовіших популяризаторів науки сучасності. Його книги стали бестселерами в усьому світі, його лекції дивляться мільйони, його ідеї змінюють уявлення про природу, релігію і розум. Докінз отримав освіту в Оксфорді, де пізніше викладав і вів наукову діяльність. Він не боїться гострих тем, і саме тому його книжки викликають резонанс у найширших аудиторіях. Його стиль — логічний, пристрасний, зрозумілий і переконливий. Читати Докінза — це читати про світ без прикрас, але з глибоким захопленням усім, що ми можемо в ньому пізнати. Автор бестселерів "Егоїстичний ген", "Ілюзія Бога", "Велике шоу еволюції" Оксфордський викладач, публічний інтелектуал, атеїст і скептик Один із найвідоміших голосів сучасної наукової раціональності Його праці перекладені десятками мов, прочитані мільйонами Сюжет та головний герой Головний герой книжки — сам Річард Докінз: хлопчик із колоніальної Кенії, який виріс серед дикої природи, став допитливим студентом, а згодом — всесвітньо відомим науковцем і публічним інтелектуалом. Розповідь охоплює його дитинство, шкільні роки, життя в інтернаті, любов до музики, сумніви в релігії, студентські роки в Оксфорді, перші викладацькі кроки і початок роботи над "Егоїстичним геном".. Це не лише історія інтелектуального зростання, а й книга про вибір — між догмами і допитливістю, між вірою і знанням, між мовчанням і голосом розуму. Докінз відкрито говорить про свої погляди, не нав’язуючи, а запрошуючи до роздумів. Усе це подано з легкістю, гумором і доброзичливістю. Автор постає перед нами не як холодний раціоналіст, а як людина з теплим серцем, закохана в ідеї, музику, життя. Читати цю автобіографію, що надихає не тільки займатися наукою, а й думати глибше про себе і світ. Головний герой — Річард Докінз, від хлопчика до автора "Егоїстичного гена" Сюжет — шлях особистого і професійного зростання Тематика — допитливість, скептицизм, любов до життя Чесна, тепла, смілива автобіографія Для кого ця книга "Бажання дива" — для всіх, хто любить хорошу наукову літературу, історії про становлення великих людей і щиру автобіографічну прозу. Це книжка для тих, хто цінує допитливість, чесність і свободу мислення. Вона буде корисною студентам, викладачам, науковцям, популяризаторам, філософам, агностикам, вчителям, підліткам і дорослим — усім, хто хоче краще розуміти, як формується мислення людини, яка вплин
    кешбек від 3 ₴
    розстрочка
    -8%

    "Піаніст. Надзвичайна історія виживання" — це справжній документ епохи, мемуари, що розповідають про неймовірну силу людського духу, мистецтва та музики під час Другої світової війни. Автор книги — Владислав Шпільман, польський піаніст і композитор, який дивом вижив у нацистському терорі. Його історія стала основою для культового фільму Романа Поланскі "Піаніст", що здобув "Оскар" та "Золоту пальмову гілку". Книга починається в момент, коли Шпільман грає Шопена в прямому ефірі радіо, тоді як німецька артилерія обстрілює Варшаву. Це була остання музична трансляція з міста, перш ніж радіостанцію зруйнувала бомба. Далі — роки виживання: в гетто, на руїнах, у страху. Кожна сторінка мемуарів — це голос свідка жахіть війни. Життя Шпільмана врятував німецький офіцер, який випадково почув, як він грає знайдений рояль серед руїн. Це не вигадка — це реальність, яка доводить, що мистецтво має силу навіть у найтемніші часи. Книга "Піаніст" відкриває нам не лише сторінки історії, а й серце людини, яка залишилася людяною, незважаючи на нелюдські обставини. Мемуари наповнені деталями повсякденного життя у Варшавському гетто: голод, приниження, втрата близьких. Але водночас — це книга про надію. Про стійкість, про музику, яка звучить, навіть коли навколо панує смерть. Вона змушує замислитися, що означає бути людиною. Читати цю історію — значить доторкнутися до правди, яка не має права бути забутою. Шпільман описує не лише свої емоції, а й місто, людей, злочини. Його мемуари — безцінне історичне свідчення, яке має прочитати кожен. Це не просто книга — це голос тих, хто не вижив, і тих, хто вижив, щоби розповісти. "Піаніст" — це не вигадка. Це справжня історія. І вона надихає, шокує, змушує пам’ятати. Коли ви читатимете цю книгу, ви не просто дізнаєтесь про події — ви відчуєте їх серцем. Чому варто прочитати Ця книга — не просто мемуари. Це живе свідчення жахіть нацистської окупації та духовної сили людини. Вона розповідає про втрату, страх, голод, але також і про надію, людяність та порятунок, що прийшов із найнесподіванішого боку — від ворога. "Піаніст" — це пам’ять про трагедію і перемогу життя над смертю. Це книга, яка зберігає історію, щоб ми не повторили її. Це доказ того, що мистецтво може бути формою виживання. Видання стало основою для всесвітньо відомого фільму, але перш за все — це особиста історія, яку варто прочитати кожному, хто хоче зрозуміти, як вижити, залишаючись людиною. Про автора Владислав Шпільман — польський піаніст і композитор єврейського походження, чия історія виживання стала всесвітньо відомою. Під час нацистської окупації він пережив усі жахи Варшавського гетто і зберіг свою людяність і талант. Його музика звучала в радіоефірах до самого кінця мовлення у Варшаві, і саме вона врятувала йому життя — німецький офіцер Гозенфельд, почувши, як він грає Шопена, не тільки не вбив його, а й допоміг вижити. Після війни Шпільман написав понад 450 музичних творів, гастролював по всьому світу та залишив після себе неоціненну спадщину. Його мемуари "Піаніст" — це голос пам’яті й надії. Сюжет та головний герой Головний герой книги — сам автор, Владислав Шпільман. У перші дні війни він — талановитий піаніст, який працює на радіо. Але війна руйнує все: місто, родину, кар’єру. Він залишається один на руїнах Варшави, змушений ховатися і виживати. Життя в гетто стає першим випробуванням: розлука з родиною, злидні, голод. Згодом — втеча, самотність, пошук їжі, страх бути виявленим. І врешті — порятунок, який прийшов із боку, звідки його не чекали: від німецького офіцера. Музика проходить через усю книгу як символ надії. Гра Шпільмана — це не просто хобі, це спосіб зберегти розум і душу. Саме вона дала йому шанс вижити. Читати цю історію — це співпереживати кожній ноті, кожному кроку героя. Його подорож — це шлях не лише фізичного виживання, а й збереження гідності. Сила духу, скромність, витривалість — усе це відображено в мемуарах з документальною точністю. У книзі немає вигадки — лише правда. Правда, яку варто знати, розуміти й пам’ятати. Читати "Піаніста" — це обов’язок кожного, хто цінує життя, мистецтво і свободу. Для кого ця книга "Піаніст" — це книга для кожного, хто хоче зрозуміти справжню ціну життя і людяності. Вона буде корисною для істориків, музикантів, студентів, а також для всіх, хто цікавиться темою Голокосту. Це важливе свідчення минулого, яке допомагає формувати свідоме майбутнє. Вона надихає не здаватися навіть тоді, коли здається, що надії немає. Це книга про силу волі, пам’ять і музику як форму спасіння. Реальна історія виживання у Варшавському гетто Сила музики як спосіб порятунку Основа для фільму, що отримав "Оскар" і "Золоту пальмову гілку" Важливе свідчення про Голокост Одна з найкращих книг за версією Los Angeles Times Автор світових мемуарів "Піаніст" Видатний польський композитор і піаніст Очевидець нацистських злочинів Його життя врятував німецький офіцер Вільм Гозенфельд Головний герой — Владислав Шпільман, піаніст і композитор Історія життя під нацистською окупацією Порятунок завдяки
    кешбек від 5 ₴
    розстрочка
    -8%

    "Навиворіт. Особиста історія Pink Floyd" — це глибокий і щирий погляд зсередини на життя одного з найвпливовіших гуртів в історії музики. Автор книги — Нік Мейсон, засновник і барабанщик Pink Floyd, який єдиний із гурту пройшов із ним увесь шлях — від перших андеграундних експериментів до культових світових турів. Це видання — унікальна нагода читати не просто спогади, а справжню історію легенди, розказану з першого ряду сцени. Мейсон відверто розповідає про зародження гурту в 1960-х, про Сіда Барретта — першого лідера Pink Floyd, чиї психоделічні експерименти задали тон музичному стилю гурту. Через десятиліття безперервного музичного пошуку Pink Floyd стали гігантами прогресивного року. Всі етапи цього шляху ви зможете знайти в книзі.. "The Dark Side of the Moon", "Wish You Were Here", "The Wall" — альбоми, що визначили музичну епоху. У книзі розкрито історії створення цих шедеврів, процеси творчих конфліктів, внутрішніх драм і натхнення. Книга дозволяє побачити, як легенда формувалася не лише на сцені, а й у студіях, гримерках і за лаштунками гучних турів. Видання доповнене рідкісними фотографіями, які раніше не публікувались, а також новим розділом про легендарний виступ Pink Floyd на LIVE 8. Це подія, на яку чекали мільйони фанів у всьому світі — возз’єднання музикантів після десятиліть розколу. "Навиворіт" — це книга не тільки для шанувальників Pink Floyd, але й для всіх, хто хоче зрозуміти, як створюється безсмертне мистецтво. Вона наповнена чесністю, гумором, болем і захопленням. Це не глянцевий портрет, а жива, справжня розповідь. Книга стане незамінним джерелом для дослідження легендарного гурту. Якщо ви мрієте зазирнути за куліси великої музики, ця книга — саме те, що потрібно. Читати "Навиворіт" — значить почути голос людини, яка не просто була учасником подій, а й творила їх. Чому варто прочитати "Навиворіт" — це глибоко особиста історія, яка відкриває всі сторони життя гурту Pink Floyd — від перших репетицій до гучних концертів на світових стадіонах. Мейсон ділиться деталями, які ніколи раніше не були відомі публіці. Книга написана із великою любов’ю до музики, відкритістю і самоіронією. Вона дозволяє по-новому подивитись на музичні шедеври, які ми знаємо з дитинства, і краще зрозуміти людей, які їх створили. Це видання обов’язкове до прочитання не лише фанатам гурту, а й усім, хто цікавиться історією музики, творчими процесами та людськими історіями за іконами культури. Єдина книга, написана учасником Pink Floyd Рідкісні фото, які не публікувалися раніше Розкриття творчих конфліктів, історія створення легендарних альбомів Новий розділ про виступ на LIVE 8 Про автора Нік Мейсон — один із засновників гурту Pink Floyd, барабанщик, який залишався з гуртом на всіх етапах його трансформації. Він єдиний учасник, що взяв участь у записі всіх альбомів, починаючи з перших психоделічних робіт до грандіозного "The Division Bell". Окрім музики, Мейсон займався продюсуванням, створенням саундтреків для фільмів і навіть автоспортом. Його знання про індустрію музики охоплюють технічні, креативні та організаційні аспекти, що надає книзі особливої глибини. Протягом десятиліть Нік збирав архів Pink Floyd — фотографії, афіші, спогади, які тепер склали цілісну картину життя гурту в книзі "Навиворіт". Читайте цей документ епохи — можливість долучитися до історії від першої особи. Засновник Pink Floyd і ударник гурту Єдиний учасник, що брав участь у записі всіх альбомів Продюсер музики для інших гуртів і фільмів Автор спогадів "Навиворіт" — унікального архіву історії гурту Сюжет та головний герой У центрі розповіді — сам Нік Мейсон, який веде читача крізь всі періоди життя гурту Pink Floyd. Від перших виступів у лондонських клубах до заповнених стадіонів, він ділиться особистими історіями, які формували музичну ідентичність групи. Книга охоплює ранні роки з Сідом Барреттом, чиї ідеї стали основою психоделічного звучання, перехід до домінування Девіда Гілмора і Роджера Вотерса, розкол у 1980-х і врешті — возз’єднання на LIVE 8. Усі ці моменти викладені щиро, без прикрас. Мейсон не боїться говорити про конфлікти, зради, фінансові труднощі і проблеми зі славою. Усе це показано через призму людини, яка бачила, як народжується й трансформується музична легенда. Читати ці сторінки — це можливість бути поряд з ним у найважливіші миті історії гурту. Разом із Мейсоном ми переживаємо студійні сесії, неймовірні тури, суперечки, примирення та тріумфи. Він ділиться думками про технології, шоу, звук, вплив на фанатів і саму індустрію. "Навиворіт" — це не просто біографія, це історія життя, де головний герой — музика. І Нік Мейсон — її голос. Читати про його шлях — це подивитися на Pink Floyd очима того, хто був у самому серці подій. Головний герой — Нік Мейсон, учасник гурту з першого дня Всі етапи еволюції Pink Floyd: від психоделічного року до прогресивного шедевру Щирі розповіді про конфлікти, дружбу і злети Виступ на LIVE 8 як кульмінація історії Для кого ця книга "Навиворіт. Особиста історія Pink Floyd" — ідеальний вибір дл