Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Підтримка
Відкрити картку
Новорічне
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
ГоловнаБрендиЛабораторія
Лабораторія
|
10 стежать

    Каталог ЛАБОРАТОРІЯ - 2025

    Категорія
    Колір
    Ціна
    від
    до
    Обкладинка
    Ілюстрації
    Кількість сторінок
    Тип паперу
    Рік видання
    ¯\_(ツ)_/¯
    У вас немає обраних фільтрів
    Вид
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Доля Лін Дайю була визначена у той момент, коли батьки назвали її на честь трагічної героїні китайського фольклору. Тринадцятирічною її викрадають посеред вулиці та разом з іншими дівчатами переправляють за океан для роботи у будинку розпусти. У той час в Америці панують жорстокі настрої щодо китайських іммігрантів, які змушують дівчинку боротися за власне життя. Чи вдасться Дайю втекти від трагедії, яка, здається, ходить за нею слідом? «Чотири скарби неба» — історичний роман, який переносить читача у США кінця ХІХ століття та демонструє усю жорстокість цього періоду. Авторка переплітає тогочасну реальність із давньою китайською міфологією, витворюючи унікальне тло роману та абсолютно нове звучання художнього тексту у літературі. ПРО АВТОРКУ КНИГИ ДЖЕННІ ТІНХВЕЙ Дженні Тінхвей Джан — китайсько-американська письменниця з Техасу, яка здобула ступінь магістра наукової літератури в Університеті Вайомінга. «Чотири скарби неба» — її дебютний роман. ЦИТАТИ З КНИЖКИ ЧОТИРИ СКАРБИ НЕБА Тринадцятирічною мене схопили посеред рибного ринку Джифу на Біч-роуд, коли я дивилася, як пишнотіла жінка скидає на купу сигів, схожих на лопати. Вона сидить навпочіпки, спершись пахвами на коліна, і перекладає найкращі рибини нагору. Довкола те саме роблять ще з десяток торговців, біля яких звивається підвішена в сітках риба. Вода з неї стікає вниз у відра. Земля навколо лисніє від бризок, що розлітаються від ще живих рибин. Їхні тіла вигинаються в повітрі й виблискують, мов сріблясті феєрверки. Я ніколи нічого не розпитувала, а лише всотувала його слова, дозволяючи їм нести мене крізь дні. Він не платив мені за роботу, крім як своїми уроками, а я ніколи й не просила. Проте іноді, коли ієрогліф вдавався особливо добре, він підсовував мені срібняка. Я заощаджувала як могла, уявляючи, як у майбутньому стану майстром у власній школі каліграфії й купуватиму тільки найкраще приладдя для своїх учнів. І нагородою за те, що я слідувала за покликом серця, здавалося, був ієрогліф за ієрогліфом. На мене знову хвилею накочує той давній щем від спогадів про рибальське село, наш будиночок на три прольоти і зрештою — про батьків. Моторошна тиша їхньої порожньої спальні. Німий ткацький верстат. Тієї миті біль утрати так глибоко в мене врізався, що ніщо, навіть 36 501 камінь не міг би залатати цю прірву. Чому ви пішли? Чому не забрали мене з собою? Невже так легко мене покинули? Повз мене, немов у вогні, проносяться ієрогліфи: «обман», «зрада», «відмова». І нарешті «сором».
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Загублена дівчинка й сліпий хлопець постають перед ворогуючими кланами й темними пророцтвами, виявивши свою найбільшу силу — зв’язок одне з одним До берегів, послаблених прокляттям земель Сейлока, де за багато років не народилася жодна дівчинка, прибиває сироту Ґіслу і хлопчика Геда — сліпого, який може бачити лише тоді, коли вона співає. Ґісла знаходить для себе притулок у храмі, де живуть і інші дочки королівства. Однак там їй доводиться бути під клеймом влади тамтешнього короля, через що вона опиняється в павутинні інтриг, скандалів і пророцтв. Разом із Гедом вона має не тільки врятувати Сейлок, а й зберегти їхній зв'язок. Продовження «Першої дівчинки» про сліпого хлопчика й загублену дівчинку, які відкривають силу в потужному зв’язку одне з одним. Захоплива фентезійна історія про ворогуючі клани, пророцтва і двох людей, які мають протистояти світу.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Чому ми почуваємося все більш самотніми, якщо сучасні технології покликані нас об’єднати? Це питання вирішив дослідити колишній високопосадовець і один з найголовніших лікарів у США Вівек Мурті. Він опитав багатьох людей, які почуваються самотніми, і визначив, що стоїть в основі цього болючого стану та як його можна подолати. У цій книзі він вмістив справжні життєві історії про те, як в основі депресивних розладів, жорстоких вчинків, залежностей, стресових ситуацій вдома і на роботі стоїть саме самотність, покинутість і бажання, щоб тебе помічали. Впоравшись із майже хронічною проблемою самотності, яка тільки шкодить нашому здоров’ю та соціальним зв’язкам, можна буде глобально подолати нетерпимість, нетолерантність та зробити людей у світі і справді пов’язаними. І не штучно, за допомогою технологій, а якісно - завдяки усвідомленню кожним своєї ролі щодо інших. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про самотність та усамітнення: > Самотність визначається нашим внутрішнім рівнем комфорту. Саме це відрізняє > самотність від усамітнення. Коли нам самотньо, ми нещасні й прагнемо позбутися > цього емоційного болю. На противагу до цього, усамітнення — це стан мирного > перебування сам на сам із собою чи в добровільній ізоляції. Це чудова нагода > для самоаналізу і можливість поспілкуватися із собою без того, щоб нас > відволікали чи турбували. Усамітнення підсилює розвиток нашої особистості, > креативність та емоційний комфорт, дозволяючи нам розмірковувати, > відновлюватись і поповнювати запас життєвої енергії. Упродовж тисячоліть > монахи й аскети в різних духовних традиціях прагнули усамітнення як можливості > для самозаглиблення і поновлення зв’язку з божественним. На відміну від > самотності, усамітнення не обтяжене соромом. Це радше сакральний стан. > Усамітнення теж може трохи лякати, навіть жахати, оскільки воно дає випірнути > на поверхню як позитивним, так і негативним думкам та емоціям. Кімната, у якій > ми зустрічаємося зі своїми демонами, не завжди буде тим місцем, куди ми > зайдемо добровільно. Але саме в цій боротьбі ми опрацьовуємо проблеми, > прояснюємо свої почуття і налагоджуємо комфорт із самими собою. Тоді > налагодження комфорту в усамітненні — це невіддільна частина зміцнення нашого > зв’язку із собою, а отже, й уможливлення нашого зв’язку з іншими. > Парадоксально, але факт: усамітнення захищає від самотності. Про вплив хронічної самотності: > Коли ви хронічно самотні — у дитинстві чи дорослому віці, — самотність > просочується глибоко у ваш спосіб мислення. Вона забарвлює ваші думки > практично про все, особливо про ваш характер. Ви уявляєте себе невдахою. > Переживаєте, що вам буде самотньо, навіть коли ви в компанії людей. А > найдеструктивніше те, що ви ставите під сумнів свою цінність, думаючи, що з > вами щось фундаментально не так і тому вам так болить. Про дружбу: > На жаль, багато людей плутають дружбу з діловими стосунками, вбачаючи в людях > джерело соціального або професійного статусу чи матеріальних благ. Доктор > Роналд Шарп, який викладає курс літератури про дружбу в Вассар-коледжі, > нарікав на цю плутанину у своєму інтерв’ю 2016 року. У дружбі «найголовніше не > те, що людина може для вас зробити, а те, хто ця людина і ким ви обоє можете > стати у присутності одне одного, — сказав він. І додав: — Поняття “не робити > нічого, просто проводити разом час” нині стало свого роду втраченим > мистецтвом». Створювати перепони для взаємності може й самотність. Бо коли ми > самотні, нагальна незадоволеність власних соціальних потреб може ускладнювати > для нас розуміння, шанування і реагування на потреби інших — навіть якщо це > наші друзі. У своєму інтерв’ю 2017 року журналу The Atlantic Джон Качіоппо > пояснив, що самотність може зробити нас занадто нетерплячими, зацикленими на > собі й поглинутими власним емоційним станом. Тому, навіть коли при зустрічі з > близькими друзями, якщо ми самотні й занадто довго були наодинці із собою, то > можемо мимоволі перегнути палицю, розмовляючи трохи швидше й довше, ніж за > звичайних обставин, бо ми прагнемо почуття зв’язку.
    кешбек від 149 ₴
    -25%

    СВІТОВИЙ БЕСТСЕЛЕР, ЩО ПІДКОРИВ СЕРЦЯ ЧИТАЧІВ І ЗАХОПИВ УВАГУ ВСЬОГО СВІТУ! Загублений серед моря англієць Джон Блекторн опиняється в недосяжній для європейців землях Японії, де межа між життям і смертю тонша за лезо бритви, честь дорожча за життя, мовчання важливіше за крик, а слово самурая — закон. Він вчиться говорити чужою мовою і розуміти власне серце. Пізнає чужі правила і ставить під сумнів власні. Джон більше не безмовний спостерігач, а гравець у великій боротьбі за владу й зіткнення цивілізацій. Розриваючись між двома світами — тим, що покинув, і тим, що прийняв — він стає частиною невідворотних змін, що назавжди перепишуть історію світу. «Шьоґун» — це перший роман «Азійської саги» від майстра історичної белетристики Джеймса Клавелла, що після виходу спричинив потужний сплеск інтересу до японської культури і став одним із найпопулярніших романів у всьому світі. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ШЬОҐУН»? * Світовий бестселер, екранізований Рейчел Кондо і Джастіном Марксом, що здобув 18 нагород премії «Еммі», і став найкращим міжнародним серіалом за версією BAFTA TV Awards 2025. * До 1980 року по всьому світу було продано понад шість мільйонів книг, а перша екранізація (міні-серіал) мала один із найвищих рейтингів в історії з аудиторією понад 120 мільйонів глядачів! * Понад 200 тисяч оцінок на Goodreads!!! * Перша за хронологією книжка з «Азійської саги» Джеймса Клавелла. * Автор саги був японським військовополоненим під час Другої світової війни, що дозволило йому майстерно поєднати особистий досвід і сюжет свого роману. * Епічний і провокаційний роман про феодальну Японію, життя, смерть та запеклу боротьбу за владу. * Поєднання екшну, прискіпливості до історичних деталей і грубих людських емоцій, що перетворює роман на один з найпопулярніших творів усіх часів.
    кешбек від 139 ₴
    -25%

    Нездатність керівництва планувати і передбачати труднощі призвела до марного витрачання людських ресурсів, матеріалів і машинного часу. А причинами збанкрутування компаній зазвичай називають видатки на запуск нового проєкту, перевитрати коштів, знецінення надлишкових запасів, конкуренцію — що завгодно, тільки не справжній корінь проблеми — банальне погане управління. Але що робити керівництву і як дізнатися, які потрібні зміни? На думку всесвітньо відомого вченого з управління Едвардса Демінга, сучасні компанії потребують трансформації стилю управління й відносин уряду з промисловістю. А «Вихід з кризи», вперше опублікована у 1982 році теорія менеджменту Демінга, заснована на знаменитих «14 пунктах для менеджменту», стверджує, що нездатність планувати майбутнє призводить до втрати ринку, а отже і втрати робочих місць. Менеджмент повинен оцінюватися не лише за квартальними дивідендами, але й за інноваційними планами, спрямованими на збереження бізнесу, захист інвестицій, забезпечення майбутніх дивідендів і створення нових робочих місць шляхом покращення якості продукції та послуг.
    кешбек від 75 ₴
    -25%

    * «Хто подумав би, що в селі на триста душ так багато гріха?» * Перша загадка інспектора Барнабі * Для фанатів інспектора Барнабі й серіалу «Суто англійські вбивства» Дуже часто в гонитві за все більш сенсаційними, а іноді й жалюгідними сюжетними лініями втрачається цікавість до людини. І хоча результати такої погоні можуть бути настільки ж захопливими, наскільки популярними, безумовно необхідний для хорошої детективної історії елемент може втратитися. Але не впадайте у відчай! Ви побачите, що в книжках Грем цей гуманізм відновлено, тож драма більш реалістична, а задоволення — абсолютне. Приємного читання! Джон Неттлз, британський актор, зіграв старшого інспектора Барнабі в детективному серіалі «Суто англійські вбивства» Беджерс-Дріфт — тихе англійське село з вікарієм, місцевим незграбним лікарем і доброю старою вчителькою міс Сімпсон, яку одного ранку знаходять мертвою. Ця раптова смерть не дає спокою її близькій подрузі міс Беллрінгер, яка вперто набридає поліції із проханнями відкрити слідство. І саме тоді, коли за справу береться старший інспектор Барнабі, Беджерс-Дріфт розкриває свою справжню сутність — один за одним виринають давні забуті вбивства, подружні зради, ревнощі, суперництво, шпигунство й шантаж. Чи вдасться Барнабі розплутати клубок таємниць швидше, ніж вбивця обере наступну жертву? Поєднання жорстоких злочинів, гумору й ідилічної природи принесли славу інспектору Барнабі не лише на сторінках детективів Керолайн Грем, а й в екранізації «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом в головній ролі. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «БЕДЖЕРС-ДРІФТ. СУТО АНГЛІЙСЬКІ ВБИВСТВА»? * Різке протиставлення жорстоких вбивств, тонкого гумору й ідилічної сільської місцевості та природи триматимуть у напрузі до останньої сторінки. * Роман було екранізовано, як перший телеепізод британської кримінальної драми «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом у ролі старшого інспектора Тома Барнабі. * У 2019 році The Guardian включив роман до списку 10 найкращих детективних романів золотого віку світової літератури. * Увійшов до списку «100 найкращих кримінальних романів усіх часів», опублікованого британською Асоціацією письменників кримінального жанру (British-based Crime Writers' Association, 1990), а також отримав премію Macavity Award за «Найкращий дебютний роман» (1989) і був номінований на премію «Ентоні» (1989) та премію «Агата» (1988). ЦИТАТИ: > Із того дня почалася їхня вдавана ворожнеча. Щороку подруги іноді разом, а > іноді поодинці вирушали в путь, прагнучи знайти новий екземпляр. З великими > надіями, гострим поглядом та блокнотами з олівчиками напоготові вони > прошукували тьмяні букові ліси. Перша, хто знаходила рослину, влаштовувала > переможеній вишукане чаювання як такий собі утішний приз. Орхідея розквітала > рідко та, через складну систему кореневищ, не завжди двічі на тому самому > місці. За останні п’ять років подруги починали пошук все раніше й раніше. > Кожна знала, що інша так робить, але жодна про це не згадувала. > За тридцять років спостерігання і слухання він переконався, що ніхто ніколи не > поводиться несхоже на себе. Інші сприймають за характер людини комбінацію (чи > брак) певних соціальних, освітніх і матеріальних активів — якісь поверхові > речі. Справжній характер проявляється, коли ці нашарування знято. Старший > інспектор вірив, що кожен спроможний на все. І, як не дивно, ця думка не > пригнічувала. Барнабі навіть вважав її не песимістичною, а радше єдиною > раціональною для поліцейського. > > Однак міс Сімпсон в останній день свого життя, за словами людини, яка близько > знала її з самого дитинства, зробила кілька абсолютно нехарактерних для себе > речей. > Стрьомно, подумав Трой. Сірий та аскетичний будинок зіщулився біля самого > лісу, як горбата жаба. Попри теплий день, сержант здригнувся. Легко було > уявити відьму, яка виповзає звідти та хапає Гензеля і Гретель. Якісь казки > Грімм. Він злегка посміхнувся своїй дотепності та подумав, чи не поділитися > жартом із Барнабі, але вирішив цього не робити. Проблем сьогодні і так > вистачало. > > Коли вони наблизилися до ґанку, вийшло сонце, і його промені вдарили у > південну стіну. Кремінь на стінах запалав, граючи найтоншими відтінками. > Барнабі торкнувся одного з камінців. Схожий на величезний льодяник, увесь в > ірисково-коричневі та кремові смужки. Він постукав у двері. Ніхто не відповів. > Барнабі дуже чітко запам’ятав цей момент. Коли він поклав слухавку, з’явилося > найсильніше відчуття: механізм справи, який, здавалося, геть зупинився через > алібі, недоведені та недовідні ствердження та свідоме бажання обдурити з боку > принаймні двох осіб, знову рушив. Хоча він і не міг знати, з якою швидкістю > механізм набере ходу або чия рука, поки йому невідома, з такими жахливими > наслідками встромлятиме палички в коліщатка. ВІДГУКИ > Персонажі сильні, з безперечно темною стороною, а сюжет достатньо закручений, > щоб поставити в глухий кут навіть найкмітливіших. > > The Washington Post > В кращих англійських традиціях детективу.
    кешбек від 59 ₴
    -25%

    Це може бути ваша сусідка, яка щоранку виходить на пробіжку, блогерка, за якою вам подобається слідкувати у соцмережах, або навіть близька подруга. Усі вони можуть виявитися жінками, які безуспішно намагаються стати мамами Роман «Не вагітна» створений на особистому досвіді авторки. Понад п'ять років невдалого планування вагітності стають болісною, місцями смішною, але відвертою історією про молоду жінку, яка мріє про материнство. Про соціальний тиск і походи до лікарів, нетрадиційну медицину і спроби штучного запліднення, подвійне життя у соціальних мережах, еміграцію і повернення в Україну — цей автобіографічний роман порушує чимало непростих тем. Але найголовніше питання — чи треба народжувати, щоб стати мамою? І авторка знайшла цю відповідь: і у житті, і у романі «Не вагітна». ПРО АВТОРКУ Каріна Саварина — кіноманка, любителька постійно вчитися, а ще – змінювати країни проживання. З дитинства мріяла стати письменницею, вела сотні щоденників, вчилася на бухгалтера, а згодом понад десять років працювала журналісткою і редакторкою. І зрештою, здійснила свою мрію, написавши автобіографічні романи «Не вагітна» та «Мам», які уже стали бестселерами в Україні. ЧИМ ХОРОША КНИГА НЕ ВАГІТНА * Написана від першої особи, вона розкриває непрості теми жіночого безпліддя, соціального репродуктивного тиску і усиновлення. * Занурює у внутрішній світ героїні, яка безуспішно намагається завагітніти. * Може стати підтримкою для тих, хто пережив схожий досвід, а для тих, хто ні — розповісти, що насправді криється за потужним бажанням мати дитину. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Я планувала, що через рік після весілля ми станемо батьками і це вже будуть зовсім інші розклади. Або хоча б завагітнію, і ми заляжемо перед ноутом, ввімкнемо серіал, їстимемо морозиво, ніжно роблячи руками кола на моєму пузі. Але виросло в мене не пузо, а страждання, воно висіло чорною хмарою над моєю головою і скрізь переслідувало. Зворотною стороною долоні я витирала сльози і не хотіла визнавати, що я серед жінок, які не можуть. Моя дитина десь літає, вона просто чекає потрібної миті. Раптом ввімкнули світло, загудів холодильник, телевізор почав балакати, годинник показував 22:22. Мама подала мені серветки зі столу і пішла на кухню. Клацнув чайник. Після сніданку я лежала у ванній і надувала живіт, який визирав з-під білої піни пупом догори. У двері квартири гучно постукали. У великому місті сусіди майже ніколи не приходять і знати ви їх не будете. І коли хтось до вас стукає у двері, ви підстрибуєте, як попкорн на сковорідці, з переляку, бо скоріше за все ви когось знизу затопили. Я швидко загорнулася в халат і побігла до дверей.
    кешбек від 119 ₴
    -25%

    Щодня мільйони людей у світі починають з чашки кави. Але мало хто замислюється про те, що цей напій з'явився на нашому столі не так давно. І почалося все з англійського торговця Джеймса Гілла, який у XX столітті хитрістю і жорстокістю побудував цілу кавову імперію в Республіці Ель-Сальвадор. Саме про це розповідає дослідник історії їжі, роботи та капіталізму Огастін Седжвік у своїй книжці «Каваленд». Адаптувавши інновації промислової революції до плантаційного землеробства, Джеймс Гілл перетворив Сальвадор на потужне виробництво — місце надзвичайної продуктивності, нерівності та насильства. На його плантаціях панували нелюдські умови — кава стала символом капіталізму, тож люди, які знаходилися в підпорядкуванні власника плантації, були фактично рабами — працювали багато, а отримували за це мало. До сьогодні деякі кавові магнати використовують ці негуманні методи, а люди вимушені працювати на них, щоб вижити. «Каваленд» показує справжню ціну нашої ранкової кави і змушує замислитися, в яких умовах було створено наш улюблений напій. ЧИМ ХОРОША КНИГА КАВАЛЕНД * Кава набула популярності й перетворилася на необхідний атрибут сучасного суспільства усього за 200 років. І цю історію становлення її як надзвичайно поширеного фактично наркотику мало хто знає. А особливо любителям кави мало відомо про жорстокість, яка панувала на кавових плантаціях, і про Джеймса Гілла, засновника однієї з перших кавових династій у XX столітті. * У книзі стільки перипетій, що часом забуваєш, що читаєш не про наркобаронів, а про виробників звичайної, здавалося б, кави. ПРО ОГАСТІНА СЕДЖВІКА Огастін Седжвік - викладач історії та культури Америки в Міському університеті Нью-Йорка. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Давні уявлення медицини про каву: Медична думка тієї епохи вважала, що існує чотири «тілесні соки»: кров, флегма і два види жовчі — чорна й жовта. Хвороба — це порушення «рівноваги» тілесних соків, а завдання лікаря — відновити її за допомогою дієти, кровопускання або, на крайній випадок, хірургічної операції. Їжу класифікували за чотирма категоріями: «гаряча», «холодна», «волога» й «суха». Проте кава, як, до слова, чай і шоколад, не вписувалася в якусь одну категорію. Вона гаряча і стимулює, але водночас охолоджує і має сечогінний ефект. Кава вступала в суперечність з уявленнями про організм людини, які панували добрих півтори тисячі років. По-різному уявляли й ефект кави. Пропоненти нового напою стверджували, що кава зміцнює організм, а опоненти вважали, що вона викликає нездорові наслідки, зокрема імпотенцію. Про зв'язок кави та воєн: Пік виробництва кави на Гаїті провістив і його кінець. Кава — продукт імперської влади і рабовласницької системи — стала жертвою Гаїтянської революції, яка почалася 1791 року з повстання рабів і закінчилася скасуванням рабства та проголошенням незалежності1804-го. Втративши Гаїті, найціннішу колонію Франції на Карибах, Наполеон перемкнувся на Європу і 1808 року вдерся в Португалію, маючи на меті захопити лісабонський порт. Португалія удару не витримала, і королівський двір утік за океан у Ріо-де-Жанейро. Щоб якось пожвавити місцеву торгівлю, португальський король дозволив заходити в бразильські порти кораблям зі США, які привозили рабів і йшли назад із вантажем кави. Невдовзі бразильські плантатори кинулися випалювати землі під нові плантації. За димом пішло майже 8000 квадратних кілометрів лісів: сірий попіл випадав навіть у центрі Ріо, а сонце світило, ніби крізь закопчене скло. У 1790 році штат Ріо-де-Жанейро виробляв лише одну тонну кавових зерен, суто для місцевого споживання. Уже в 1830-х роках Бразилія обігнала острів Ява, а на середину ХІХ століття сотні тисяч бразильських рабів виробляли 50 відсотків усієї кави у світі — і все тільки починалося. Як з'явилася «перерва на каву»: Попри рекламні зусилля виробників кави, вирішальний внесок у те, що в країні утвердилася повноцінна перерва на каву, зробили самі робітники. Вони звикли пити каву на робочому місці під час війни і не хотіли відмовлятися від цієї звички навіть після того, як робити перерву перестали. «Втекти на каву» стало щоденним ритуалом на фабриках і в конторах, і це, як писав журнал «Форбс»,«руйнувало виробничі графіки». Урешті-решт роботодавці кинули боротися з реальністю і включили цю практику в робочий день. На початку 1950-х у широкий вжиток увійшло поняття «кава-брейк»: воно відбивало новий консенсус, що час на каву — це органічна частина нормального робочого дня.
    кешбек від 63 ₴
    -25%

    Ніжна і пристрасна історія першого кохання двох молодих людей, які опинилися по різні боки політичного розколу на початку 1980-х років у Польщі на тлі жорстокого занепаду комунізму. Від сп'яніння першого кохання до тихої меланхолії дорослішання та розлуки, «Крізь темряву пливу» — це потужна суміш романтики, повоєнної політики, інтриг та історії. Спонукає до роздумів та досліджує свободу і кохання у всіх його втіленнях. > Маленькі іскри теж викликають пожежі. Випадкова зустріч Людвіка і Януша біля річки у літньому сільськогосподарському таборі переростає в пристрасний роман. Опинившись у прекрасному природному світі, віддаленому від суспільства та упереджень, Людвік і Януш закохуються. Але в суспільстві, що жорстоко поділене на репресивно комуністичну та католицьку ідеології пристрасть, яку вони поділяють, абсолютно немислима. Літо кохання завершується. Януш швидко підіймається в партійних лавах і отримує посаду в міністерстві. Людвіка тягне до імпульсивних актів протесту, він не може ігнорувати економічну нерівність навколо. Таємне кохання і особисті політичні розбіжності знищують їх, оскільки обидва чоловіки борються за виживання в умовах режиму, що перебуває на межі колапсу. Чому варто прочитати книжку «Крізь темряву пливу»? * Потужна суміш романтики, повоєнної політики, інтриг та історії. * Ліричний, чуттєвий, захопливий і напружений літературний дебют Томаша Єндровського, що спонукає до роздумів, досліджує свободу і любов у всіх її втіленнях. * Ніжна і пристрасна історія першого кохання двох молодих людей, які опинилися по різні боки політичного розколу на початку 1980-х років у Польщі на тлі падіння комунізму.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Хайку, манґа, бойові мистецтва й шьоґуни: путівник строкатою і унікальною історією Японії. Що ми знаємо про Японію? Дзен, бойові мистецтва, суші, аніме, манґа… Її культура давно й глибоко проникла в наше повсякдення, і все ж сама країна досі лишається загадкою — острівною державою з непростими стосунками із зовнішнім світом. Чому культура Японії викликає захоплення? Що ховається за її стриманістю, естетикою і зовнішньою гармонією? І як Японія, уникаючи колонізації, зуміла зберегти свою ідентичність, а згодом — і завоювати світ? Британська історикиня Леслі Даунер занурює читачів у вир японської історії, повної драми, краси й парадоксів: від закритого періоду Едо до епохи гіпермодерну. На сторінках «Найкоротшої історії Японії» оживають імператори — нащадки богині Сонця, самураї і шьоґуни, придворні дами й жінки-воїни, купці та гейші — ті, хто формував культурне обличчя Японії впродовж століть. Це новий крок у світ, де манґа і меч, дзен і бізнес, традиції і технології співіснують у досконалій рівновазі.
    кешбек від 69 ₴
    -25%

    Чи ви помічали як часто думаєте «не судилося», «це просто прокляття» чи «мені ніколи не вдасться»? Спираючись на теорії транзакційного аналізу й багаторічний професійний досвід, психотерапевтка Марія Фабрічева пояснює, що такі думки швидше за все зумовлені життєвим сценарієм і психологічними заборонами, засвоєними ще в ранньому дитинстві. Також авторка демонструє, як історичні події XX століття, зокрема сталінський терор, вплинули на формування цих заборон на культуральному рівні, аналізує, як ці заборони вплинули на систему виховання та соціальні норми та досі обмежують наше мислення і поведінку. Проте психологічні заборони — це не вирок. «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон», наповнена конкретними порадами і вправами, надихає взяти відповідальність за своє сьогодення, активізувати внутрішні ресурси і наважитися врешті скинути ту важку гору з плечей.
    кешбек від 159 ₴
    -25%

    Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури. Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну? Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.
    кешбек від 59 ₴
    -25%

    Всеохопна, відверта та захоплива біографія європейської лідерки, яка 16 років очолювала Німеччину Її легко впізнати за незмінною протягом цих років зачіскою та простого крою жакетами. Однак про дитинство, юність та особисте життя ключової фігури західного політикуму досі відомо вкрай мало. Навіть у рідній країні Меркель залишається загадковою постаттю, а жодному її біографу й досі не вдалося розповісти про неї не як про видатну політичну діячку, а як про особистість і жінку. Журналістка Кеті Мартон зуміла зобразити багатошаровий та різносторонній портрет постаті, якою захоплюються і яку критикують, про яку жартують і яку все ж незмінно поважають. Авторка доповнила цю книжку розмовами з наставниками, друзями та колегами Меркель, збагативши її унікальними історіями, які ніколи й ніде не були розказані. Як їй вдалося перетворити Німеччину на провідну європейську державу? Як людина з такою простою риторикою та зовнішністю спромоглась на політичне довголіття в цифровому світі? Як їй вдалося змінити уявлення про жінку у владі? Як Меркель стала найвпливовішою лідеркою Європи та яка сила характеру стояла за колишньою очільницею німецького уряду? ТЕМИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В КНИЗІ КАНЦЛЕРКА * Католицьке дитинство Меркель у Німецькій Демократичній Республіці, яка виявилась зовсім не демократичною * Стосунки з учителями та навчання в школі, де її вважали «дочкою буржуїв» * Захоплення наукою та ставлення до релігії дівчинки, яка виросла у сім’ї священника * Навчання на факультеті фізики, де вона була єдиною дівчиною в групі * Перша закоханість Меркель та загалом її стосунки з чоловіками * Підробітки барменом в університетській студентській спілці * Перші кроки в політиці, інтриги та маніпуляції, які на неї чекали, протистояння з опонентами * Напружені стосунки Ангели з Путіним, Трампом, Обамою * Протистояння російській агресії та політична підтримка України ПРО КЕТІ МАРТОН Кеті Мартон — американська журналістка і письменниця родом з Угорщини. Працює іноземним кореспондентом в ABC News і National Public Radio. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про спокійну, однак тверду вдачу Меркель: Не можна сказати, що Ангелі Меркель бракує его. Якби бракувало, вона б не зробила таку політичну кар’єру. Коли її якось спитали, з кого вона бере приклад, Меркель сказала: «Із себе. Намагаюсь робити це якомога частіше». Вона змінила людське уявлення про жінку у владі. І все ж, при детальнішому аналізі, загадка Ангели Меркель лише ускладнюється. Вона — найвпливовіша жінка на світовому подіумі, але при цьому не називає себе феміністкою. Попри роботу в політиці, вона любить проводити час із музикантами, співаками, акторами та письменниками. В епоху говірких персонажів, вона поводиться тихо й спокійно. Про непохитність Меркель та аналітичний підхід до всього у житті: Коли голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі попросив Меркель додати в її промови «трохи поезії», вона відповіла: «Я не поет». Спокійний аналітичний підхід до всього виробився у неї коли вона вивчала фізику. Наука навчила її ширше дивитись на державне управління. «Я все продумую починаючи з кінця, з бажаного результату, а потім рухаюсь назад... Важливо те, що трапиться за два роки, а не що напишуть у газетах завтра», — каже вона. Вона не опускається до різних інсинуації та наклепів. І не ловиться на гачок тих, хто таке робить. «Вона не грає в їхні ігри. Вона знає, що добре, а що погано. Знає, коли Путін чи Трамп їй брешуть», — сказав колишній німецький Президент Йоахім Ґаук. Як правило, вона ігнорує їхні маніпуляції та гне свою лінію. Про те, як дівчинкою Ангела проявляла впертість та жагу контролю: Вона почала демонструвати владу досить рано. Друг дитинства Ульріх Шонгайт описує Ангелу як «лідера від самого початку. Якщо треба було щось організувати, вона цим займалась». Швидко виконавши власні домашні завдання, вона допомагала іншим дітям із їхніми. А ще вона любила бути до всього готовою. «Я починала планувати подарунки за два місяці до Різдва. Для мене дуже важливо структурувати своє життя та уникати хаосу». Навіть у дитинстві, їй була притаманна вроджена обережність і жага контролю. Мабуть, найкраще це ілюструє історія про Ангелу на трампліні для стрибків у воду, яку розповіли її друзі. Під акомпанемент сміху й жартів однокласників, Ангела вилізла на триметрову вишку й застигла. Здавалось, ніби вода десь дуже далеко внизу. Але вона не відступила. 45 хвилин вона ходила трампліном туди-сюди, ніби щось вираховуючи. І нарешті, коли пролунав дзвінок на перерву, Ангела пірнула.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Пронизлива суміш мемуарів, критики й біографії про те, що означає бути жінкою і прагнути бути вільною > Навіть змін розміром з піщинку може вистачити. Можна висловити свою думку за > вечерею, як Мері, почати пити вино й плакати, як Сімона, чи прокинутися раніше > й взятися за письмо, як Лену, персонажка Неаполітанських романів Ферранте. > Можна спробувати відкритий шлюб, вирішити народити дитину від коханця або > почати брехати, щоб досягнути свого. Йдеться не про самовдосконалення, а про > свободу. І змінитися — один зі способів стати вільною. Можна стати більшою чи > меншою феміністкою, писати більше, менше, а то й взагалі припинити, набратися > сміливості діяти відповідно до власних переконань чи засуджувати суспільство з > усамітнення. За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґс зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала. «Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок? Джоанна Біґґс намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Змінюється основа конкуренції. Ви готові до цього? Суперництво переходить від чітко визначених галузей до екосистем: від автомобілів до платформ мобільності, від банківської справи до фінтех, від телебачення до стримінгів. Сьогодні гра за старими правилами дорівнює поразці, яка надто дорого обійдеться вашому бізнесу. Щоб досягти успіху в цьому світі, вам потрібно змінити свій погляд на конкуренцію, зростання та лідерство. Експерт зі стратегії Рон Аднер у книжці «Перемогти у правильній грі. Як тримати удар у мінливому світі» пропонує новий спосіб мислення, ілюструючи проривні ідеї переконливими прикладами. Як стратегія захисту екосистеми врятувала Wayfair і Spotify від розгрому гігантами Amazon і Apple? Як Опра Вінфрі змінила межі галузі, щоб перейти від телеведучої до мультимедійного магната? Як перехід до мислення вирівнювання дозволив Microsoft відродитися? Кожна з цих історій заснована на новому підході до конкурентів, партнерів і часу. Для сучасних лідерів різниця між успіхом і невдачею – це вже не просто перемога, а впевненість у тому, що ви добре тримаєте удар у мінливому світі. ЧИМ ХОРОША КНИГА ПЕРЕМОГТИ У ПРАВИЛЬНІЙ ГРІ * Показує, як змінилася конкуренція від індустріального до екосистемного мислення. * Розповідає як досягти успіху в епоху змін: стратегії й інструменти для нападу, захисту, визначення часу та лідерства у конкурентному ландшафті. * Містить приклади із реального життя, які ілюструють ідеї автора та допоможуть застосувати їх на практиці й переконатися, що ви тримаєте удар у мінливому світі. ПРО РОНА АДНЕРА Рон Аднер — професор стратегії в школі бізнесу Дартмутського коледжу, виступає спікером і консультантом для компаній по всьому світу. Останні десять років вивчає першопричини успіху та невдачі інновацій. Публікувався в Wall Street Journal, Financial Times, Forbes і Harvard Business Review. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про співпрацю з партнерами як ключову умову успіху: У серці екосистемної стратегії лежить співпраця з партнерами. Розуміння потреб споживачів і якісне управління — це конче потрібні, але вже недостатні передумови успіху. Позаяк створення ціннісної пропозиції дедалі більше залежить від спільних зусиль, на передній план вийшли взаємини з партнерами. У межах галузей партнерство зводилося до вибудовування ланцюгів постачання й каналів розподілу — усі розуміли свої роль і місце. В екосистемах найбільша складність полягає в узгодженні дій з основними партнерами, чиї погляди на те, хто що мусить робити, можуть істотно різнитися з вашими. Про перемогу Kodak у хибній грі: Ось яскравий приклад перемоги в хибній грі: Kodak досягла своєї мети й стала великим гравцем на ринку цифрового друку. Проте сам ринок розвалився, адже діджиталізація вплинула не тільки на те, як знімки робили та друкували, а й на їхнє використання. Kodak зазнала краху не тому, що не змогла трансформуватися в компанію, яка спеціалізується на цифровому друці, а через те, що з появою цифрового перегляду та обміну такий друк утратив актуальність. Її ціннісну пропозицію зруйнували не конкуренти чи кращі аналоги, а зміни в екосистемі. Компанія стала жертвою екосистемної динаміки під назвою інверсія цінності. Про екосистемний напад: Екосистемний напад керується чітким набором принципів, що змінюють природу атаки. Як і екосистемний захист, він спирається на співпрацю із союзниками, тож одним оком ви маєте стежити за ціллю, а іншим — за партнерами. Позаяк наступальні та оборонні дії вимагають координації і кооперації, важливо не тільки те, як діяти, але й коли.
    кешбек від 49 ₴
    -25%

    Впродовж 2022–2024 років журналістка Світлана Ославська документувала свідчення воєнних злочинів, які росіяни скоїли на окупованих територіях України. Авторка спілкувалася з уцілілими в Снігурівці, Шевченковому, Ягідному й інших містах і селах, що пережили окупацію. Ці люди буквально на власній шкірі зазнали терору російського вторгнення. Вони були свідками того, як розстрілювали їхніх близьких. Як знищували будинки, вулиці й цілі міста. Пережили тортури і нелюдське поводження, викрадення, зґвалтування. Але росіянам не вдалося позбавити цих людей гідності. «На власній шкірі» – це відверте висловлювання про злочинність російської агресії, і водночас свідчення про силу окремих людей.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Секрет економіки полягає в тому, що найпотужніші досягнення виникають із жменьки великих ідей, які можуть бути втілені в життя будь-ким. Чи замислювались ви про те, які саме економічні сили стоять за війнами, інноваціями і реформами? Як епідемії сприяли виникненню капіталізму і ринкової системи, а винайдення плуга — зростанню гендерної нерівності? І якою ціною сформовані ключові ідеї економіки, яким ми слідуємо й донині? «Найкоротша історія економіки» — це пізнавальна і водночас розважальна книжка від професора економіки Австралійського університету Ендрю Лі, яка розкриває історію економіки від перших згадок давніх часів до кризових реалій сучасного світу. Автор досліджує, як економічні ідеї впливали на світ раніше, чому вони продовжують формувати світовий порядок тепер і чи можливо змінити їх у майбутньому.
    кешбек від 59 ₴
    -25%

    Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими. Як ми можемо підготувати себе і країну до збільшення кількості людей з інвалідністю? Яким вектором рухатимемося далі? Чи не відступимо від цінностей, за які віддають життя наші люди, — свобода слова, рівні права? Як підготуватись до післявоєнного стану — можливого рівня насильства, радикалізму? Куди може зникати емпатія під час війни, навіть у найбільш чуйних людей? І чому ми ніколи не зможемо бути такими, як до 24 лютого? Книжка громадської активістки Тані Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни. Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО. Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «НАШЕ. СПІЛЬНЕ. ЯК ЗБЕРЕГТИ В СОБІ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ВІЙНИ»? * Книга базується на п'яти стадіях прийняття неминучого, які описують нашу дійсність: заперечення — гнів — торги — депресія — прийняття. * Розмови з психотерапевтом, реальні історії та емоції людей, розповіді публічних осіб, цивільних та військових. * «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» допомагає пройти шлях від заперечення війни до прийняття дійсності та фактичного майбутнього. * Книга містить додатковий розділ, у якому зібрана коректна термінологія воєнного часу: як говорити про ВПО та біженців; про війну — чому це не конфлікт, не криза; про постраждалих від насильства та інші терміни, які можуть стосуватись вразливих груп: людей з інвалідністю тощо. ПРО АВТОРКУ Таня Касьян — письменниця, журналістка, громадська активістка. Народилася та виросла у Маріуполі. З 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Зараз очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА». Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності», авторка та ведуча подкасту «Потрошку». ВІДГУКИ > «Нам треба говорити одне з одним, пояснювати, що відбувається з нашим > психологічним станом. У кожного з нас свій поріг сприйняття того, що > відбувається. Хтось живе собі спокійно далі після того, як танк розчавив йому > ногу, а хтось отримує психологічну травму від гучних звуків. Нам треба вчитися > приймати різність наших досвідів. Терпимість одне до одного зміцнить нашу > націю і зробить її мудрішою». Віктор Пилипенко, військовий та громадський > активіст > «На психологічному рівні війна, з точки зору агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: “Не живіть! Згиньте!”. Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими». Марія Фабрічева, > психотерапевтка ЦИТАТИ > На психологічному рівні війна, з погляду агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: «Не живіть! Згиньте!». Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими. Хочеш — нафарбуй > губи червоною помадою та набризкайся улюбленими парфумами. Хочеш — спи > стільки, скільки можеш. Хочеш — випий чашку кави зі смачним тістечком. Хочеш — > прихисти нарешті цуценя з притулку. Роби все, що дає тобі радість від того, що > твоє життя триває. > «Я дозволяю собі зупинитися і втомитись. Тому я не дивлюсь у перспективу > того, чи я зможу воювати роками. Я живу відрізками часу між ротаціями. І я не > знаю, чи повернуся із фронту. Чи повернуся неушкодженою. Я не знаю, що на мене > чекає далі. В мене залишилося дуже мало друзів. Кожна втрата дуже сильно б’є > по мені, і я вже не готова нікого втрачати. А це продовжує відбуватись… Тому я > не знаю, де та межа. Дозволяю собі стояти за нашу свободу, допоки зможу. Поки > що я можу…». > Ціннісний конфлікт — це дуже сильна річ. Ми можемо хоч сто разів брехати собі, > що байдуже, де батьки — в Росії, в Україні чи третій державі, аби родина була > жива-здорова. Але коли справа доходить до розуміння базового сприйняття цього > світу — де добро, а де зло, — замовчувати й терпіти стає складніше. І тут > доводиться вибудовувати нові кордони та правила. Або ми перестаємо > спілкуватися з людьми, які бачать світ викривлено. Або приймаємо їх, терпляче > слухаємо, а потім усе ж таки перестаємо спілкуватися. Або приймаємо їх, > терпляче слухаємо, але так само терпляче гнемо своє. Або просто
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Бестселер №1 за версією Sunday Times Таємний щоденник, що став свідченням реальних злочинів нацистів Там, де є сім'я, — є надія > «Це реальна історія. Кожну дійову особу, всі події, сюжетні повороти й > дивовижні збіги взято з історичних джерел. Хочеться, щоби тут не було нічого > реального, щоби нічого з описаного ніколи насправді не траплялося — стільки > тут болю. Але воно сталося і донині живе в пам’яті вцілілих. > > Ця історія спирається на ґрунтовне історичне дослідження: усі деталі, хоч вони > можуть здаватися чимось неймовірним, засвідчено документами — від життя у > Відні в 1930‑х роках до страшної механіки таборів». У 1939 році столяр із Відня Густав Кляйнман разом із шістнадцятирічним сином Фріцом потрапляють у руки гестапо, а згодом у концентраційний табір Бухенвальду. Вони дивом виживають після жорстоких знущань нацистів. Але згодом, смерть до них підкрадається ближче: Густав дізнається, що його відправляють до Аушвіца, а для Фріца відпустити батька — немислимо. Відчайдушно прагнучи бути разом, юнак робить божевільний вибір — наполягає на тому, що теж повинен піти. Для нацистів це рішення дається з легкістю, адже один табір смерті не відрізняється від іншого. Протягом шести років жаху і незмірних страждань живими їх тримає одна річ — любов і надія на майбутнє. Чому варто прочитати книжку «Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц»? * Зворушлива історія про героїчний і незламний зв'язок між батьком і сином, яка доводить силу надії і любові, як «Татуювальник з Аушвіцу» і «Вибір» * Написана на основі реального щоденника Густава Кляйнмана, ретельних архівних досліджень й інтерв'ю з молодшим братом Фріца Куртом, якого в одинадцять років відправили до США, щоб уникнути війни. * Надзвичайна розповідь про мужність, вірність, виживання і любов, яку неможливо забути. Про автора: Джеремі Дронфілд — англійський письменник, біограф, історик. Народився в Уельсі, захистив докторську дисертацію з археології в Кембриджському університеті. Автор кількох художніх, історичних та науково-популярних книжок, перекладених багатьма мовами. Його дебютний роман The Locust Farm був номінований на премію Асоціації письменників детективного жанру імені Джона Крізі CWA New Blood Dagger. Цитати: > Нацисти обожнювали свої грандіозні проєкти навіть у концентраційних таборах. > Ілюзія елегантності, порядку та сенсу приховувала весь жах реальності. > Напевно, якоїсь миті здатність дивуватися втрачається. Вона стає непридатною, > як камінь після довго використання, зношується, як інструмент, або німіє, як > кінцівка. Відчуття моралі має зашкарубнути, перетворитися на шрам від > нескінченних розривів і синців. > Тієї ночі, після того, як зондеркоманда засипала яму, на тиху галявину серед > молодих сосен спустилися сутінки. Повернулися птахи. Нічні тварини шукали їжі > серед бурʼянів і бігли по свіжій землі. Під нею лежали останки девʼятисот душ, > які сіли на потяг у Відні... Вони вірили, що зможуть хоч якось почати нове > життя в Остленді й що, можливо, одного дня їм удасться воззʼєднатися зі своїми > рідними — чоловіками, синами, братами, доньками, розкиданими по таборах і > далеких країнах. Поза межами глузду, поза межами людських почуттів світ — не > тільки нацисти, а й політики, громадяни, преса Лондона, Нью-Йорка, Чикаго та > Вашингтона — виставив це майбутнє за двері та безповоротно замурував вхід. > Усе мало такий вигляд, як і в ті вечори, коли вони з друзями грали в мʼяча, > зробленого з ганчірʼя, остерігалися поліції та слухали попередження > ліхтарників не вилазити на стовпи. Фріц згадав кремові торти, рожеві вафлі > Mannerschnitte, хлібні скоринки й окраєць ковбаси, власників магазинів і > кіосків, євреїв і неєвреїв, які торгують пліч‑о‑пліч і процвітають без > ненависті та ворожнечі, а їхні діти бавляться разом в одному жвавому, > радісному суспільстві. Зараз же половина людей, яка живила це місце, зникла. > Тепер це попіл з печей Аушвіца на Віслі. Це кістки в ґрунті під голками ялин > Малого Тростенця.
    кешбек від 159 ₴
    -25%

    > Нове видання від Володимира Савчука — професора, консультанта в області > стратегічного управління і фінансового менеджменту, автора низки книжок у > галузях стратегічного, фінансового та ризик-менеджменту підприємств. Нове видання від автора книг про стратегічний, фінансовий і ризик-менеджмент підприємств. Воно починає серію із чотирьох книг і розкриває поняття Business Intelligence як фундамент управління підприємством в умовах невизначеності, характерних для сучасного бізнес-середовища. Чотири розділи присвячені загальному підходу до ухвалення управлінських рішень, стратегічному менеджменту, традиційним фінансовим технологіям у форматі «для нефінансистів» і ризик-менеджменту. Для власників і топменеджерів українських підприємств, які розуміють важливість використання кількісних методів в ухваленні бізнес-рішень, слухачів програм МВА українських бізнес-шкіл, викладачів і студентів магістерських програм економічних спеціальностей вишів. Чому варто прочитати: * Адресована власникам і топменеджерам вітчизняних підприємств. Допомагає пояснити нефінансовим менеджерам основні фінансові технології зрозумілою для них мовою. * Власникам підприємств малого та середнього бізнесу допоможе на початку бізнес-кар'єри освоїти базові технології управління та прийняття рішень на основі кількісних технологій. * Буде корисною слухачам програм МВА вітчизняних бізнес-шкіл, викладачам і студентам магістерських програм економічних спеціальностей ВНЗ.
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Нерозказані історії найвидатніших літературних творів, письменників та видавничої справи у XX столітті Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.
    кешбек від 59 ₴
    -25%

    Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям, розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх релігійні та культурні обряди. Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі, продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми несвободи. «У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства. ЧИМ ХОРОША КНИГА У ТАБОРАХ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ * Написана на основі багатогодинних інтерв’ю з вцілілими в'язнями та працівниками табору, тисячі державних документів і тривалих досліджень. * Розповідає деталі перебування у колоніях, зокрема, про табори для «навчання», де ув'язнених змушували вихваляти китайський уряд, відмовлятися від ісламу, відмовлятися від сімей і використовували як безкоштовну робочу силу. * Глибоко досліджує нові форми насильства і колонізації, демонструє, наскільки сучасні технології глибоко проникли у наші життя, роблячи нас вразливими. ПРО ДАРРЕНА БАЙЛЕРА Даррен Байлер — антрополог, експерт з уйгурського суспільства та китайських систем спостереження, доцент кафедри міжнародних досліджень Університету Саймона Фрейзера у Ванкувері, Британська Колумбія. Його навчання та дослідження розглядають позбавлення громадянства населення через форми сучасного капіталізму та колоніалізму в Китаї, Центральній Азії та Південно-Східній Азії. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про цифрову «пастку» для меншин: Поступово уйгури, казахи і хвеї потрапили в таку собі цифрову «пастку» (цифровий корпус): за їхньою діяльністю в інтернеті постійно стежили, а отже, смартфони перетворилися для цих людей на персональні «жучки». Система, яка 2005 року починалася з проведення 2G мобільного зв’язку, еволюціонувала й тепер давала населенню широкий доступ до інтернету. Завдяки цьому технологічні компанії і влада могли стежити за діяльністю й контролювати рух і поведінку людей, дістаючись до дедалі глибших приватних сфер. Марк Андреєвіч досліджував, як системи капіталістичного нагляду працюють у Північній Америці. Науковець стверджує, що цифровий корпус формується не тільки навколо вишок мобільного зв’язку. Оскільки нині GPS вмонтовано в усі смартфони й автоматизовані біометричні системи, «інтернет речей» отримує доступ до інформації про переміщення людей. Відповідно цифрові корпуси перетворюються на складні багатовимірні матриці. Про «школи перевиховання»: «У класі розміщувалося чотири камери спереду, дві посередині й чотири позаду. Освітлення було не дуже яскравим, але камери, здавалося, бачили все». Одного разу директор табору, високий уйгур Кадир, провів Кельбінур подивитися на «командний центр». У кімнаті стояло кілька моніторів, велика клавіатура, джойстик і мікрофон. Щодня тут чергували по кілька годин четверо наглядачів — стежили за екранами. Якщо в’язні вставали з підлоги або починали розмовляти, «вони кричали. Кричали щоразу, коли хтось починав рухатися: “Не розмовляти! Не говорити уйгурською!”». Навіть коли світла бракувало, обличчя було видно у високій роздільній здатності. Про дегуманізацію в'язнів табору: Невблаганна машина табору мов розривала в’язнів на частини. Щоб зберегти гідність, вони хотіли бути чистими. Щоб вижити, хотіли мати вдосталь їжі. Але оскільки в таборі отримували всього замало, доводилося конкурувати один з одним. Утім, часто через страх перед поліцейськими кийками й електричними стільцями або «стільцями тигрів» в’язням доводилося стримувати свої бажання. Цим людям увесь час повторювали й показували, що вони — лиш худоба, їхнє життя залежить від примхи охоронця. «У наглядачів були кийки й електрошокери, — пригадував Адільбек. — Кожного, хто наважувався висловити невдоволення, били. Я багато разів був свідком цього. Типова картина. Якщо ми не виконували правила або якщо хтось огризався, нас били».
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    > Блискуча книжка блискучої людини. Її написав творець із бездоганним смаком. > Дякувати Богові, що я його зустрів. Доторкнешся до нього — і на пальцях золото > лишається. > > Елтон Джон Тоні Кінг був довіреною особою і музою найвидатніших митців світу — від Beatles до Елтона Джона і Rolling Stones. Нарешті він розповідає власну історію. «Творець смаку» — це подорож неповторним життям людини, яка вже понад шістдесят років перебуває в самому серці найбільш знакових моментів в історії музики. Шістнадцятирічний Тоні Кінг, після закінчення школи і початку кар'єри на студії Decca Records, стане близьким другом Елтона Джона, розпалить стосунки Джона Леннона і Йоко Оно, буде посередником у сварці Міка Джаггера та Кіта Річардса і проведе час з Фредді Мерк'юрі в останні дні його життя. Тоні був одним із лідерів лондонської і нью-йоркської гей-тусовки в епоху бурхливих соціальних, технологічних і культурних змін. Поряд із шаленим життям у шоубізнесі він був свідком жорстокої дискримінації людей, які живуть зі СНІДом, та його руйнівних наслідків: смерті рідних, друзів і гнітючого тягаря відповідальності за те, що він був покликаний тримати все це під контролем. Глибока, сповнена щирого тепла і неперевершеної харизми Тоні Кінга книга «Творець смаку» змальовує інтимний портрет музичної легенди і непростого світу, в якому він залишив свій особливий відбиток. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ТВОРЕЦЬ СМАКУ»? * Пристрасть до музики, кохання, дружби і мистецтва. * Тоні Кінг вважає своєю заслугою возз'єднання Леннона і Йоко Оно після 18-місячного «невдалого вікенду» Леннона. Наполягає, що розвіяв побоювання Елтона Джона щодо пісні Don't Let the Sun Go Down on Me і стверджує, що Кліф Річард завжди вважав його веселим і неймовірно легким компаньйоном. * Бурхливе життя в епоху драйву, музики, сексу і наркотиків, за яким приховані особисті болючі таємниці.
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    У перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного Скандальна історія юнака, спокушеного принадами влади Жорж Дюруа — привабливий і амбітний юнак, який понад усе на світі прагне слави та грошей. Робота журналістом у La Vie française й талант зачаровувати жінок швидко роблять його частиною вищого світу. Серед підлих колег, коханок-маніпулянток і лукавих багатіїв Дюруа перетворюється на спокусника й шантажиста, коханця і кар'єриста, авантюрника й любого друга. Заради його кохання жінки здатні на все, а заради слави Дюруа здатний навіть на кохання. Роман Гі де Мопассана «Любий друг» сповнений цинізму й водночас чистої радості життя в аристократичному й чутливому Парижі. А образ любого друга Жоржа Дюруа став світовим символом безпринципності. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ РОМАН ГІ ДЕ МОПАССАНА «ЛЮБИЙ ДРУГ»? * Скандальний роман Гі де Мопассана про меркантильного юнака, розбещеного спокусою влади, на фоні Парижу ХІХ століття * У перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного * Сьогодні «Любого друга» вважають класикою французької художньої літератури. За сюжетом роману створено театральні п’єси, теле- й кіноадаптації. Останній з однойменних фільмів 2012 року створили режисери Деклан Доннеллан і Нік Ормерода, у головній ролі — Роберт Паттінсон. * Видання доповнене передмовою докторки філософії, перекладачки й викладачки французької мови університету м. Пуатьє (Франція) та Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Писаревської