triangle
Лабораторія
|
10 стежать
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Як Beatles і фільми про Джеймса Бонда змінили британську культуру: шпигунські трилери і патлаті хлопці замість червоних мундирів і гармат Одного жовтневого дня 1962 року у світ вийшов Love Me Do — дебютний альбом «Бітлз», і «Доктор Ноу» — перший фільм про Джеймса Бонда. Невдовзі «Бітлз» стали найвпливовішим гуртом в історії музики, а неперевершений агент 007 — найуспішнішим кіногероєм усіх часів. Ці новинки цілковито змінили музичну та кіноіндустрії й репутацію Британії у світі: зненацька замість червоних мундирів і гармат Англія почала штампувати шпигунські трилери і альбоми патлатих хлопців. Більшість країн могли тільки мріяти про перетворення культурного експорту на всесвітнє явище такого масштабу. А те, що постімперська Британія одночасно народила дві сенсації такого рівня — безпрецедентний випадок. «Люби і дай померти» — це історія двох величезних культурних феноменів, що означили американські прагнення, фантазії та уявлення людей про самих себе. Джон Гіґґз назавжди змінить ваше уявлення про Beatles, Джеймса Бонда та трансатлантичну попкультуру: від першопричин ненависті Бонда до Beatles та чому Пол Маккартні так хотів бути агентом 007 і до історії Рінґо — завойовника дівчини Бонда.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    «У вас така гарна українська мова – ви, мабуть, зі Львова?» – цю фразу головна героїня дебютного роману Ніни Кур’яти «Дзвінка» чутиме безліч разів. І постійно долатиме чужі стереотипи стосовно себе і своїх земляків з українського Півдня. Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім – упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору. Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці. Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ДЗВІНКА»? * Художній роман журналістки і письменниці про те, як починаючи з радянських часів і до сьогодні в нашому суспільстві спотворювалися питання української мови та ідентичності. * Майстерно та іронічно щодо реалій радянського часу, відтворює українсько-російські мовні колізії в Україні. ПРО АВТОРКУ: Ніна Кур’ята — українська журналістка та письменниця. Авторка трьох поетичних збірок. Сьогодні працює медіатренеркою та медіаексперткою. ЦИТАТИ: Отже, все просто. Говориш українською — танцюй гопак, чого тобі ще? Читаєш зі сцени україномовні вірш — не забудь український костюм, бажано ще й з віночком. Вважаєш українську рідною? Тоді виступиш на Дні рідної мови в бібліотеці якоїсь школи, за це поставлять одразу дві «галочки» — у школі і в обласному відділенні Спілки письменників, яка туди тебе направила — бо де ж іще знайти тих, хто може читати щось українською, як не там..? З "великих" людей у букварі намальовані Ленін і Гагарін. Про Леніна пишуть, який він хороший і мудрий, як він водив хороводи навкруг ялинки з дітьми і що вчився він на самі лише п’ятірки. Ще писали про Шушенське і як він там дружив з мужиками і стріляв з рушниці качок. Про Гагаріна пишуть менше, але з Леніним їх поєднує одна серйозна річ: їх не можна малювати. Дзвінка якось захотіла намалювати портрет когось із них, і мама їй дуже серйозно сказала, що малювати Гагаріна не можна, а Леніна — тим більше. От не можна і все, і не треба про це зайве питати. Нізя. Говорити українською означало одне з двох: або ти — приїжджий з села, який не знає нічого, окрім «телячої мови», або — свідомий націоналіст, який провокує всіх на сварки. І тому в тролейбусі набагато безпечніше сказати «закомпостируйте, пожалуйста, талончик», і далі писати собі в блокнотику якісь уривки віршів, що приходять по дорозі до університету, ніж спробувати хоча б наважитись щось сказати українською і дивитися, яка буде реакція.
    кешбек від 105 ₴
    -25%

    Правдива кримінальна історія про найуспішнішого контрабандиста в американській історії та вбивство, що шокувало націю В перші дні сухого закону (задовго до того, як Аль Капоне став відомим) німецький іммігрант Джордж Римус приймає рішення залишити адвокатську практику і починає займатися торгівлею віскі. За два роки він став мультимільйонером — королем бутлегерів, як його називала преса, публікуючи захопливі історії про вечірки в стилі Ґетсбі, які він та його гламурна дружина Імоджен влаштовували в особняку на Цинциннаті, з різноманітними подарунками — від діамантових прикрас жінкам до новеньких автівок чоловікам. Влітку 1921 року Римус володїє 35 % всього алкоголю Сполучених Штатів. Молода прокурорка Мейбл Вокер Віллебрандт сповнена рішучості знищити його. Міністерство юстиції було впевнено, що вона не становитиме реальної загрози для затишних стосунків, які вони підтримують з Римусом. І, щоб довести, що вони помиляються, Мейбл відправляє свого найкращого слідчого, Франкліна Доджа, дослідити імперію. Це рішення має смертельні наслідки: до справи підключається ФБР, Римуса ув'язнюють, а Імоджен зав’язує роман з Доджем і планує знищити власного чоловіка. Запекла ворожнеча сягає найвищих щаблів влади. Зупинити її можливо лише вбивством.
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    * Короткий список в номінації Книга року ВВС-2023 * Роман потрапив у список Найкращих книжок 2023 року за версією ПЕН * Довгий список в номінації Книга року ВВС-2023 «Аліє, Альона і я. З наших імен, написаних у рядок або стовпчик, можна вивчати історію Криму». Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді. Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму. «За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність. Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману. ЦИТАТИ З КНИГИ "ЗА ПЕРЕКОПОМ Є ЗЕМЛЯ": > “Хіба може бути маленьким місто, де є море?” > “Щоб існував Булгаков, сказав тоді Влад, їм треба було розстріляти у > Сандармоху Валеря'на Підмогильного і Миколу Зерова. Ось, мовляв, о б р а н а > російська література.” > В Україні кожен може робити що хоче, а по-справжньому чогось хоче тільки Росія > — тож вона приходить і спонукає всіх робити те, що хоче вона"
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    РОЗПАЛ ЗИМИ, ШІСТЬ ГОДИН СВІТЛОВОГО ДНЯ І ЛИШЕ ОДИН ШАНС УПІЙМАТИ ВБИВЦЮ Репортерка Фрея Сінклер завжди знала, що вона не така, як усі. Очікуючи на результати діагностики аутизму, вона вирішує змінити власне життя — звільнитися з роботи в одному з провідних шотландських видань і переїхати до рідного містечка Оркні. Але її плани руйнуються, коли під час зимового шторму на берег дикої Атлантики виносить людські рештки. Ідентифікація кісток оголює старі рани островів і вперше проливає світло на темну правду, яку ніхто не хоче визнати. З настанням темряви одержиме полювання Фреї за відповідями перетворюється на смертельну гру в піжмурки, адже кожна таємниця, яку вона розкриває, загрожує кар'єрі, ставить під удар сім'ю та наражає на небезпеку нових жертв убивці, що підстерігає з тіні...
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Майкл Корлеоне, перебуваючи у вигнанні на Сицилії, отримує від батька важливе завдання — допомогти Сальваторе «Турі» Ґільяно втекти до США. Турі — італійський Робін Гуд, що разом із бандою бореться за свободу простих людей, — став на шляху самого capo di tutti i capi сицилійської мафії — дона Кроче. На нього оголошують полювання: живим або, що ще краще, мертвим. Чи вдасться Майклу Корлеоне врятувати Ґільяно? Адже проти них найвпливовіші сили Сицилії... «Сицилієць» Маріо П’юзо — це вибухова суміш сили мафії, відчайдушного героїзму і зла небаченого масштабу.
    кешбек від 129 ₴
    -25%

    Як сталося, що ціле покоління розумних і відповідальних молодих людей віддає кожну мить свого життя на служіння інтересам корпорацій? Корпорації впливають на наші життя, економіку і навіть політику: від традиційних виробників до нових технологічних гігантів. Дехто називає їх рушієм прогресу й процвітання, а інші стверджують, що вони женуться за прибутком і шкодять нам. Професор Вільям Магнусон доводить, що обидва погляди правильні. Історія корпорації — це передусім історія про людей: торговців, банкірів та інвесторів, які з часом сформували ландшафт нашої сучасної економіки. І серед її центральних персонажів є як хоробрі, могутні й геніальні, так і підступні, хитрі та жорстокі. Інколи ці риси зустрічаються одночасно в одній людині. І хоча корпорації не завжди поводяться гідно, їхня мета благородна, адже від початку свого існування в Римській імперії вони були покликані сприяти загальному благу. І відроджуючи цей дух громадянської чесноти сьогодні, корпорації можуть допомогти створити суспільство, в якому всі ми (а не лише акціонери) отримуватимемо вигоду від прибутків підприємств.
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    Біографія культової особистості світового кінематографа, творчість якого наганяє мурахи на ось уже кілька поколінь глядачів. Фільми Гічкока напружені, загадкові і при цьому надзвичайно глибокі. Самого режисера вважають класиком саспенсу, а жанр трилер став його візитною карткою. Та ким насправді була людина, яка створила таку значущу кіноспадщину? Едвард Вайт досліджує 12 аспектів життя Гічкока, проводячи читача шляхом життя загадкового кінорежисера, починаючи із самого дитинства генія. Автор дає змогу зазирнути за лаштунки його творчості та розкриває нам таємничі сторони його персони. ТЕМИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В КНИЖЦІ ІСТОРІЯ КОРОЛЯ САСПЕНСУ * Католицьке дитинство режисера в часи воєнних нальотів у період Першої світової війни та пандемії грипу * Зачарованість митця насильством та жорстокістю, які він майстерно та тонко відображав у своїх стрічках * Чому видатний режисер був незадоволений своєю зовнішністю * Чи був шлюб Гічкока з дружиною платонічним та чи справді він був незайманим (за винятком того єдиного разу, коли він став батьком своєї дочки) * Чи залицявся він до актрис і чи просив свого секретаря «еротично розважати» його ПРО ЕДВАРДА ВАЙТА Едвард Вайт — журналіст, письменник. Вивчав європейську та американську історію в Оксфорді. З 2005 року працює на британському телебаченні. Створював історичні програми для BBC. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про Гічкокову любов до їжі та авторитет за столом: «Працювати з Гічем означало їсти з ним, — пояснює Ширлі Маклейн, зірка «Неприємностей з Гаррі». — Я не була тендітною повітряною білявкою, тому йому не хотілось на мене скакати». Натомість режисер запропонував їй пишне частування: «Снідали ми млинцями, яєчнею, фруктами й тостами з джемом. Обідові не вдалося дорівнятись до райських ранкових десертів, а за вечерею довелося трохи попотіти й повчитися їсти в його масштабах: м’ясо, картоплю, закуски, сім страв на переміну й наостанок суфле «Ґранд Марньє». За столом Гічкок почувався вільно й авторитетно: зручна нерухомість тіла сприяла неформальності, дружності й святковості, стіл і стільці захищали від зайвої близькості, довколишній безпечний простір був ідеальним для гри. Про дружину Гічкока Альму: Альма була незамінною для Гічкока-чоловіка й Гічкока-режисера, — але в ній однаково лишається чимало загадкового. Чи страждала вона від нереалізованих амбіцій, пожертвувавши кар’єрою, аби ліпше підтримувати свого егоїстичного чоловіка, як Джо — героїня Доріс Дей із фільму «Чоловік, який забагато знав»? Чи проривалася крізь полчища гірких думок про те, що вона, вірна домашня берегиня, не в силах змагатися з чарівливим об’єктом чоловікових розкутих фантазій, — як Ґей зі «Справи Передайна» й Мідж із «Запаморочення»? Є підстави припускати, що відповідь на всі ці питання ствердна, — однак сама Альма свідомо вирішила не лишати про себе інформації, яка не пройшла крізь гічкоківський фільтр. Про спостережливість режисера: За свідченнями очевидців, Гічкок не лише жваво цікавився спогляданням і підгляданням, а й був надзвичайно спостережливим та передбачливим. Він часто відбирав акторів і сценаристів на основі інтуїції, зчитуючи їх за двадцять хвилин розмови або на обіді, де вони балакали про що завгодно, але не про фільм. Дехто з колег і партнерів розказував байки про його надприродні здібності. Вочевидь, режисер міг миттю зчитати будь-чиї характер і мотивацію, зразу всіх розкушував і блискавично вловлював брехню. З огляду на його соціальну незграбність у це важкувато повірити, але ті, хто найліпше його знав, наполягають на «надприродному шостому чутті». Навіть дехто з тих, хто ніколи не мав честі з ним зустрітися, були схильні триматись такої думки.
    кешбек від 39 ₴
    -25%

    В житті немає жодних гарантій. А якщо ти просто хочеш працювати і отримувати гідну заробітну плату? У цій книжці експертка з економіки Павліна Чернева доводить, що кожна людина має право на гарантовану роботу. Пандемія призвела до величезних втрат – ринки обвалювалися один за одним, а безробіття хвилею прокотилося світом. Для того, щоб уникнути цього у майбутньому Чернева пропонує теоретичну модель «гарантованої роботи». У основі ідеї – можливість добровільного працевлаштування на державну службу кожному, хто цього потребує. Чітко та переконливо авторка перераховує численні переваги такої політики та пропонує план її впровадження. Безробіття дорого обходиться людям, громадам та державам. Але ці втрати поєднуються та множаться, доки ми це толеруємо. Саме тому модель «гарантованої роботи» стане інвестицією у людські та природні ресурси, а також формою щеплення проти епідемії безробіття. ПРО ПАВЛІНУ ЧЕРНЕВУ Павліна Чернева — американська економістка, доцентка економіки у коледжі Бард науковиця Інституту економіки Леві. Спеціалізується на сучасній монетарній теорії та державній політиці. Дописує у BBC, The New Yorker, Bloomberg, CNN, New York Times, WSJ. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про ідею Гарантованої роботи: Гарантована робота має вузьку й чітку мету — забезпечити гідне працевлаштування з гідною оплатою всім шукачам роботи, які стукають у двері. Але також за своєю суттю й задумом вона охоплює широке коло соціальних та економічних проблем і допомагає досягти більш справедливої економіки. По суті, Гарантована робота — це політика турботи, яка категорично відкидає думку, що люди в економічній скруті, занедбані житла й небезпечне довкілля — прикрі, але неуникні побічні наслідки ринкової економіки. Про безробіття: Однак безробіття вважається «нормальним» явищем. Економісти навіть називають його «природним» і розробляють програми довкола його певного «оптимального» рівня. Ідея, що вимушене безробіття — прикре, проте неуникне явище, і начебто є відповідний його рівень для безперервного функціонування економіки, — один із великих недосліджених міфів нашого часу. До того ж це погана економіка. Про ринок праці: Поширена думка, що в умовах сильної економіки кожен, хто шукає роботу, зможе її знайти. Будь-які перешкоди, що можуть виникнути, пов’язані з особистими хибами: браком потрібних навичок, недостатньою освітою або ж слабким заохоченням та нездатністю до ухвалення рішень. Звичайно, для більшості економістів «повна зайнятість» — фактично ситуація, коли мільйони людей вимушено позбавлені роботи (через особисті помилки або ні), а не та, коли кожен, хто готовий, хоче і здатен працювати, може насправді влаштуватися на роботу.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Людський мозок — надзвичайний ґаджет для навчання. Багато пам'яті, гнучкість мислення і здатність до оновлень — він є найкращим джерелом натхнення для останніх розробок у галузі штучного інтелекту. Попри це вчені досі не змогли навчити роботів того, що може людина. То як ми вчимося? І що такого особливого є в нашому мозку, що неможливо відтворити на роботах? Відповіді на ці запитання дає у своїй книжці Станіслас Деан. Написана на межі інформатики, нейробіології та когнітивної психології, вона розповідає, як наш мозок опрацьовує нову інформацію і вдосконалюється. Але найголовніше — пояснює, як ці алгоритми можна використовувати у навчанні, щоб досягати ще кращих результатів. ЧИМ ХОРОША КНИГА "ЯК МИ ВЧИМОСЯ" * Розповідає, як зробити мозок пластичнішим і покращити пам'ять і активність у будь-якому віці. * Дає можливість "зазирнути" в процес формування свідомості дітей. Як вони так інтуїтивно схоплюють все? Як розвиваються їхні когнітивні здібності? * Показує, як завдяки дослідженням людського мозку розробники штучного інтелекту пробують його вдосконалити. Але робот поки не здатен мислити так, як людина, тож у нейронауці залишається ще багато чого недослідженого. * Розкладає все по поличках простою мовою з максимально зрозумілими прикладами. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про важливість освіти для людини: > Освіта — головний акселератор людського мозку. Без неї таланти нейронів ніколи > не перетворяться на шліфовані діаманти. Не дивно, що в розвинених державах > освіта входить до головних статей бюджетних видатків. Усі досягнення людства > завдячують своїм існуванням навчанню і здібностям, які воно розвиває: читання, > письмо, рахунок, алгебра, музика, відчуття часу і простору, вдосконалена > пам’ять... От ви знали, що грамотна людина здатна втримати у короткочасній > пам’яті вдвічі більше складів, ніж неписьменна? Або що кожен додатковий рік > освіти на кілька пунктів збільшує iq? Про обмежені можливості штучного інтелекту: > Попри захопливі технологічні прориви можливості сучасних комп’ютерів явно > обмежені. Типові алгоритми глибинного навчання наслідують лише невеличку > частину функцій людського мозку, яка відповідає початковим етапам обробки > інформації. У мозку вона відбувається несвідомо і займає двісті-триста > мілісекунд. Але назвати її поверховою язик не повертається: за якусь мить > мозок розпізнає обличчя або слово, ставить його в контекст, розуміє значення і > навіть зв’язує у невелике речення... Ось тільки цей процес завжди висхідний, > тобто відрефлексувати його не реально. Вже на пізніших етапах — а вони > відбуваються повільніше і краще піддаються усвідомленню і рефлексії — мозок > застосовує функції, практично недосяжні для сучасних машин: логіку, > висновування і гнучкість. Навіть найновітніший комп’ютер програє людському > дитинчаті в умінні будувати абстрактні моделі світу. Про навчання як двигун змін: > Якби мене попросили підсумувати таланти нашого виду одним словом, я сказав би > «навчання». Ми не просто Homo sapiens, ми Homo docens — вид, який сам себе > вчить. Більшість людських знань про світ не успадковані, а засвоєні із > середовища, від інших особин. Окрім нас, жодній тварині не вдалося так > радикально розширити свою екологічну нішу: вийти з африканських саван і за > кілька тисячоліть заселити пустелі, гори, острови, заледенілі полюси, печери, > міста і навіть відкритий космос. Навчання — двигун цих змін.
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    Умисні вбивства, скоєні з метою самозахисту; детективні пошуки, що ведуть у зворотному порядку; оспівування морального падіння і чистого, але спотвореного кохання Сім костелів і сім загадкових смертей. Осінь принесла в Прагу не лише холод і паморозь, а й ретельно спланований задум, що пов’язував жахливі вбивства, розкидані по старовинних костелах міста, із долею невдахи, на ім'я К. — тіні, вигнанця без роботи й майбутнього, але з пристрасною любов'ю до міста, яке повільно руйнувалося на його очах. Він жив у сутінках великої історії, що день за днем стирала стару Прагу і замінювала її порожніми й холодними будівлями. Страждання від безсилого споглядання цього занепаду точили його душу, доки на світло не вийшов загадковий лицар, який побачив у К. щось більше, ніж просто жалюгідного спостерігача. Нарешті настав час, коли таємниці, змінюючи свою подобу, повідають правду, яку століттями приховували величні костели, адже пробудився відкривач прихованих істин… Хто вбивця, а хто жертва? Чи винен той, хто заплющив очі на злочини? І чи зможе К. знайти істину за завісами минулого, перш ніж його власне життя буде знищене? Відповіді заховані у стінах костелів, серед вузьких вулиць і місць, де зупинився час і ніхто сторонній не наважується зайти.
    кешбек від 75 ₴
    -25%

    Тора та Санті – незнайомці в чужому місті. Коли випадкова зустріч переплітає їхні долі, вони відразу впізнають одне в одному споріднену душу. Однак через кілька днів історію, яка так і не встигла розпочатися, обриває трагічний випадок. Але це лише одна із багатьох їхніх зустрічей. Ніби магніти, Тора і Санті притягуються знову і знову. Життя за життям вони перетворюються у друзів, партнерів, коханців або ворогів. Та їх ніколи не покидає дивне відчуття, що вони уже знайомі. Врешті невипадкові закономірності й розмиті спогади поєднуються в цілу картинку. Та перш ніж їхні численні життя завершаться, вони повинні дізнатися, хто вони одне для одного насправді.
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Історія династії Тюдорів: як кохання формувало політику та міжнародну дипломатію у середньовічній Англії Чому Генріх VIII одружувався шість разів? Чому Анні Болейн довелося померти? Чи правда, що придворні Єлизавети І вітали її як богиню, яка зійшла на землю? Драми куртуазного кохання століттями захоплювали читачів і мрійників. Проте надто часто їх відкидають як таке, що існувало лише в казках та піснях — старих легендах про Короля Артура і лицарське благородство. Насправді все значно цікавіше. Сара Ґріствуд у книжці «Закохані Тюдори. Як любили і ненавиділи в середньовічній Англії» розкриває, як куртуазне кохання творило і руйнувало династію Тюдорів: від того, як Генріх VIII оголосив себе «вірним слугою» Анни Болейн, до поезій, щедро розкладених навколо Єлизавети I її шанувальниками. Тюдори відтворювали ролі відданих коханців і примхливих коханок, уперше викладених у романах середньовічної літератури. Чому варто прочитати книжку «Закохані Тюдори. Як любили і ненавиділи в середньовічній Англії»? * Свіжий і багатогранний погляд на величну династію Тюдорів. * Сара Ґріствуд аналізує коди любові, бажання та влади і розкриває романтичні обсесії, які визначили історію світу.
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    Історія книжки — однієї з найстійкіших та найвпливовіших технологій людства за останнє тисячоліття. Стівен Кінг якось сказав, що книжки — це «унікальна кишенькова магія», і не помилився. Від спростування міфу про те, що верстат Гутенберга був першим друкарським обладнанням, до декоративних подарункових видань, що надихнули жінок брати участь у боротьбі за свободу від рабства. Від книжок у м'якій обкладинці, які стали зброєю під час Другої світової війни, до книжки в пластиковій упаковці, повністю зробленої зі шматочків американського сиру. Викладачка Оксфордського університету Емма Сміт запрошує читачів у літературну пригоду крізь час і простір, де досліджує як, коли й чому людство стало одержиме книжками. Авторка приділяє особливу увагу тому, що називається «книжковістю» — запахам, сторінкам, полям для записів, ілюстраціям на обкладинці тощо. Упродовж століть книжки мали визначальний вплив на всю історію людства і, можливо, саме тому, попри десятиліття передчасних прижиттєвих некрологів й альтернативи читанню, вони все одно живі.
    кешбек від 59 ₴
    -25%

    Іспанія, 1943 рік. Повія в місті Більбао народила хлопчика і віддала його на опіку єзуїтів. Ґаліція — жінка народила дівчинку і віддала її монахиням жіночого монастиря. Хуліан і Вікторія. Вони батьки Марії, нашої авторки і головної героїні. Марія Ларреа — дочка емігрантів. Вона виросла серед акторів театру, декорацій, вогнепальної зброї батька, баскського революціонера і буйного п'яниці, біля красивої мовчазної матері, під насмішки друзів. І попри все стала кінорежисеркою, закохалася, створила сім’ю і відірвалася від місця свого походження. Аж доки двадцятисемирічній Марії ворожка не сказала, що вона — не донька своїх батьків. Так доля потягнула її назад, у минуле. І щоб дізнатися правду, Марія мусить повернутися до Більбао, міста, в якому народилася... Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, веде лінією життя авторки — від сирітства і брехні батьків до палкої кориди, кохання і народження письменниці. Чому варто прочитати книжку «Люди з Більбао народжуються, де хочуть»? * Приголомшлива історія, що своєю енергією та силою захоплює з першого слова. * Автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, що запрошує в історію життя. * Історія про сирітство, брехню та оманливе батьківство. Про кориду, кохання, пошуки себе і народження письменниці.
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Це книжка про історію книжок — винахід перших людських цивілізацій. Щоб набути сучасного і зрозумілого нам вигляду, книжка мусила пройти шлях довжиною в кілька тисячоліть. Від глиняних табличок до першого друкарського верстата — авторка занурює читачів у мандри від давніх цивілізацій до сьогоднішніх часів. Маршрут цієї книжки пролягає через поле битви Олександра Македонського, віллу Папірусів під час виверження Везувію та палац Клеопатри, через перші відомі книгарні, ГУЛАГ, бібліотеку Сараєва та Оксфордський підземний лабіринт. Вона знайомить із маловідомими особистостями, які зіграли свою роль у розвитку книжкової справи — учителями, оповідачами, книгарями, перекладачами, рабами і бунтарями. Це повна історія одного із найважливіших засобів передачі знань, який і досі відчайдушно бореться за своє існування. ЧИМ ХОРОША ПОДОРОЖ КНИЖКИ * Написана авторитетною дослідницею, яка глибоко вивчила тему історії книжок. Інформація подана багатою літературною мовою на межі з художнім текстом, тому читачу вона дає не лише цінні й знання, а ще й приносить естетичну насолоду. * Переносить нас у культуру стародавніх цивілізацій та розповідає, як «Іліада» та «Одіссея» могли дійти до наших днів або як римським жінкам заборонялося писати книги та оприлюднювати їх. * Досліджує народження книг і їхню подорож у часі: від каменю до очерету, від шовку до шкіри та ганчір’я, від дерева аж до світла комп'ютерів. ЦИТАТИ З КНИГИ Про книжки, які розпалювали пристрасть: Книжки відіграють важливу роль і в цій буремній історії. Коли Марк Антоній вважав себе замалим не володарем світу, йому захотілося приголомшити Клеопатру великим подарунком. Він розумів, що від золота, прикрас чи бенкетів у очах його коханки не спалахне подив, адже вона звикла до щоденного марнотратства. Якось у ніч пиятики вона скоїла показово марнотратний вчинок: розчинила в оцті величезну перлину і випила. Тож Марк Антоній обрав такий подарунок, яким Клеопатра не змогла б знехтувати від нудьги: він поклав до її ніг двісті тисяч книжок для Великої бібліотеки. В Александрії книжки розпалювали пристрасть. Про знищення бібліотек: Насправді ХХ століття позначилося моторошним книгоборством (бомбардування бібліотек під час обох світових війн, багаття нацистів, цензорські політичні режими, Культурна революція в Китаї, радянські чистки, полювання на відьом, диктатура у Європі й Латинській Америці, спалені чи розбомблені книгарні, тоталітаризм, апартеїд, месіанство деяких лідерів, фундаменталізм, Талібан чи фетва проти Салмана Рушді, та інші підпункти цієї катастрофи). А ХХІ століття почалося з розкрадання — не без потурання з боку армії США — музеїв і бібліотек в Іраку, де світ уперше змалювали за допомогою писемності. Про класичні твори, які залишаються актуальними донині: Класика добре вміє виживати. Ультрасучасною мовою соціальних мереж можна було б сказати, що її сила — чи то багатство, за цензовою термінологією, — вимірюється кількістю підписників. Це книжки, які приваблюють нових читачів сто, двісті, дві тисячі років після своєї появи. Вони маневрують поміж різних уподобань, менталітетів, політичних переконань; революцій, змін циклів, відірваності нових поколінь. І на цьому шляху, де загубитися було б дуже легко, вони потрапляють у всесвіт інших авторів, на яких впливають. Вони й далі виходять на сцени світових театрів, їх адаптують мовою кіно і показують по телебаченню, вони навіть скинули з себе палітурку й чорнила, щоб стати вогниками в інтернеті. Кожна нова форма висловлення — реклама, манга, реп, комп’ютерні ігри — привласнює і переорієнтовує ці книжки.
    кешбек від 51 ₴
    -25%

    «ВОНИ ПЕРЕВИДАЮТЬ МІЙ ПЕРШИЙ РОМАН, ЯКИЙ ВАЖКО ЗНАЙТИ? БОЖЕ, ТО ЦЕ ВЖЕ НЕ КУЛЬТОВИЙ РОМАН?» — ФРЕДЕРІК БЕҐБЕДЕР Марк Марроньє — достатньо заможний юний француз, який в захваті від вечірок, алкоголю, наркотиків і сексу. Цинічний, саркастичний, а моментами навіть жорстокий, він віддається насолодам, які щедро пропонує життя. Та що насправді стоїть за ідеальною картинкою? І хто ховається за типово маскулінним образом? ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «СПОГАДИ НЕВРІВНОВАЖЕНОГО МОЛОДИКА»? * «Спогади неврівноваженого молодика» — дебютний роман Фредеріка Беґбедера, який уперше виходить українською. * Уже в цьому творі автор дотримується свого неповторного стилю, будуючи фундамент для образу розкутого і відвертого письменника, який не зважає на жодні умовності. А найцікавіше — створює у персонажі власного літературного двійника. Що з цього правда, а що вигадка — залишається лише здогадуватися. * Перший роман Фредеріка Беґбедера, опублікований видавництвом La Table ronde у 1990 році. Назва відсилає до «Спогадів розгубленої дівчини» (Mémoires d'une jeune fille dérangée) Б'янки Ламблін та «Спогадів розгубленої дівчини» (Mémoires d'une jeune fille rangée) Сімони де Бовуар. ПРО ФРЕДЕРІКА БЕҐБЕДЕРА: Фредерік Беґбедер — французький прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор, сценарист, актор та режисер. Вважається одним з найцікавіших сучасних письменників Франції. ЦИТАТИ З КНИЖКИ «СПОГАДИ НЕВРІВНОВАЖЕНОГО МОЛОДИКА» > Траплялися добрі миті, життя тиснуло не так тяжко. Зрозуміти це ззовні > неможливо. Сьогодні я знаю, що ніколи не здійсню навколосвітньої подорожі, > ніколи не буду першим номером у п’ятдесятці найкращих, ніколи не стану > президентом республіки, ніколи не вкорочу собі віку, мене ніколи не візьмуть у > заручники, я ніколи не стану героїновим наркоманом, ніколи не буду диригентом > оркестру, мене ніколи не засудять до смерті. Сьогодні я знаю, що помру своєю > смертю (від передозування джанк-фудом). > Дві найгірші у світі фрази: «Мені треба поговорити з тобою» і «Я б хотів, > щоб ми лишилися друзями». Найкумедніше полягає в тому, що вони завжди > призводять до протилежного результату й уривають не тільки розмову, а й > дружбу. > Я не люблю невразливих хлопців. Я поважаю тільки сміховинних, тих, що ходять > із розстебнутою ширінкою на обідах зі снобами, тих, кому в мить поцілунку > голуб гидить на голову, тих, хто щоранку може послизнутися на банановій > шкірці. Сміховинне властиве людині. Той, хто не стає регулярно посміховиськом > для юрби, не заслуговує, щоб його вважали за людину. Я скажу навіть більше: > єдиний спосіб дізнатися, що ти існуєш, — стати гротескним.
    кешбек від 79 ₴
    -25%

    Подейкують, що мертві вміють зберігати таємниці... > Любов — це не те саме, що ступити в річку, де ти або мокрий, або ні. Любов — > це сама річка. Іноді течія спокійна та рівна, як моя любов до тебе. А іноді > річка має гостре каміння й дошкульні пороги. Раптові перепади та повороти > збивають із пантелику і завдають болю, але це все та сама річка. Це теж любов. Минуло кілька місяців від трагічної аварії, в якій загинула Гейлі – найкраща подруга Елли. Дівчина не може позбутися почуття провини, а кожен день у школі нагадує їй про ту страшну ніч. Але ще більше все ускладнюється тим, що Еллу тягне до Соєра – хлопця загиблої подруги. Намагаючись знайти розраду, Елла гортає щоденник Гейлі, і зіштовхується з таємницями Соєра. Вона усвідомлює, що має триматися від нього якомога далі, але щось всередині не дає їй це зробити… Яку ж правду приховувала Гейлі? І наскільки добре ми знаємо тих, кого любимо?
    кешбек від 73 ₴
    -25%

    Валіза, розбите серце і шалене бажання жити — це все, що залишилося в тату-майстрині Єви після втечі з рідного Сіверськодонецька. Новий дім, село Кунча на Хмельниччині, зустрічає дівчину безробіттям, туалетом на вулиці, холодним тазиком для купання і ще холоднішими поглядами людей. І коли здається, що гірше бути не може, у сусідній будинок заселяється колишній. І не сам, а разом із мамою, яка ненавидить Єву, і новою нареченою. Трішки імпровізації — і Єва з місцевим хлопцем Марком вдають закоханих: усе просто, без почуттів і з одним непорушним правилом — не закохуватись. Але серце, той ще волелюбний орган. І в час, коли здається, що війна забрала все — рідне місто, роботу, впевненість у завтрашньому дні — чи варто відбирати ще й кохання? Чому варто прочитати книжку «Не закохуйся, Єво!»? * Роман, що змусить щиро сміятися, глибоко співпереживати і прийняти одну просту істину: кохання завжди на часі. * Поєднання романтики, гумору, реалій повномасштабної війни і атмосфери колоритного села, як повноцінного персонажа історії. * Для поціновувачів творчості Євгенії Кузнєцової, Сергія Осоки, романів Фенні Флеґґ і Емілі Генрі.
    кешбек від 99 ₴
    -25%

    Слово «моє» ми засвоюємо ще в дитинстві. А коли виростаємо, ідея власності здається природною, незалежно від того, купуємо ми чашку кави чи будинок. Але кому належить простір за вашим сидінням у літаку — вам чи пасажиру позаду вас? Чому плагіат — це неправильно, а копіювати рецепт чи дизайн сукні — нормально? Кому належить земля під вашим будинком, а кому повітря над ним? Виявляється, із власністю все набагато складніше, ніж нам здавалося. То що саме ми можемо назвати «своїм» і де межі наших володінь? Майкл Геллер і Джеймс Зальцман не тільки дають відповіді на ці запитання, а й показують, що існує лише шість простих правил, якими користуються люди, щоб на все претендувати. Автори поєднують цікаві роздуми про власність з захопливими, а іноді й обурливими, історіями з бізнесу, судових залів і повсякденного життя. Написана на перетині права, економіки, психології і політики, книжка «Моє!» показує, як символічне володіння інколи може підміняти справжнє, а деякі компанії заробляють, роблячи власністю зовсім не об’єктні явища, наприклад відсутність потреби стояти у черзі. ЧИМ ХОРОША ЦЯ КНИЖКА * Книжка розповідає про власність з кількох різних точок зору: економічної, соціальної, політичної, культурної, юридичної, психологічної. Тому читати її досить цікаво, щоб отримати повну картину уявлень про поняття власності. * Книжка пояснює декілька правових прецедентів простими словами, показуючи з їх допомогою, що питання власності виникає майже повсюдно. ПРО АВТОРІВ Майкл Геллер — викладач теорії приватного права в Юридичній школі Колумбійського університету. Основні сфери інтересів: питання власності, договірне право та землеволодіння. Джеймс Зальцман — професор екологічного права в Університеті Каліфорнії у Лос-Анджелесі (UCLA). ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про приховані правила власності: Ця книжка — про сварки за простір у літаку й законність спільного використання акаунтів HBO. Вона також про те, чи мають іммігранти право починати власний бізнес у чужій країні, чому життєво важливі ліки недоступні широкому загалу, а також про чимало інших цікавих питань сучасності. Але насамперед зі сторінок цієї книжки ви дізнаєтеся, що в основі всіх цих питань — від появи нової аристократії в США до рішень щодо кліматичних змін — перебувають саме наші переконання про власність. Коли ви перегорнете останню сторінку, то інакше глянете на світ, бо дізнаєтеся те, про що навіть не підозрювали. Про рабство, яке поширене у світі й до сьогодні: За деякими даними, в Америці сьогодні живе від 60 000 до 400 000 (залежно від дефініції) поневолених людей, а у світі цей показник сягає 40 мільйонів. Сотні тисяч чоловіків, жінок і дітей живуть у борговій кабалі, у якій їх тримають секс-торговці, а інші змушені безоплатно працювати в ресторанах, салонах краси чи на фермах. Імовірно, ви навіть зустрічалися з кількома такими людьми, проте навіть не підозрювали про те, що вони раби — можливо, це та майстриня, у якої ви робите манікюр, той кур’єр, що доставляє вам їжу, або та «економка» вашого сусіда... Про нерівність прав жінок та чоловіків: Без права володіти статками в заміжньої жінки не було жодних шансів збудувати кар’єру або розірвати нещасливий шлюб із чоловіком-узурпатором. «Чоловік є й має бути захисником і покровителем жінки, — було написано в рішенні Верховного суду США від 1872 року. — Основоположники загального права були переконані в тому так глибоко, що побудували на цій основі тогочасну законодавчу систему: з юридичного погляду дружина не існувала окремо від свого чоловіка, якого вважали її головою та представником у соціальній державі». Висновок суддів був однозначним: «Такий закон Творця». На законодавчому рівні «царем і Богом» чоловіки припинили бути порівняно нещодавно. Упродовж більшої частини xx століття за законами кількох штатів чоловіки володіли всім майном, що перебуває в спільній власності подружжя. Чоловік міг продати будинок без відома чи згоди жінки, навіть якщо вона теж вкладала в нього гроші, а її ім’я було вказане у свідоцтві про право власності. Луїзіана стала останнім штатом, де ці правила скасували. Це сталося лише в 1979 році, та й то під тиском федерального суду.
    кешбек від 129 ₴
    -25%

    ПРАКТИЧНИЙ БІЗНЕС-ПОСІБНИК ВІД ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТОРА Й КОЛИШНЬОГО ТОПМЕНЕДЖЕРА UBER ЕНДРЮ ЧЕНА ПРО ТЕ, ЯК ТЕХНОЛОГІЧНІ ГІГАНТИ ЗАПУСКАЮТЬ ПРОДУКТИ, ЩО ЗМІНЮЮТЬ СВІТ. В умовах інформаційного перенасичення простий вихід на ринок більше не гарантує успіху. Спираючись на досвід роботи в компанії Andreessen Horowitz і реальні кейси LinkedIn, Twitch, Zoom, Dropbox, Tinder, Airbnb, Pinterest, венчурний інвестор і колишній топменеджер Uber Ендрю Чен розкриває секрети мережевих ефектів — потужної сили, що допомагає новим сервісам масштабуватися до мільйонів і мільярдів користувачів. Що таке мережеві ефекти? Як правильно запустити продукт? Як продукти конкурують на ринку, де вони є у кожного гравця? І чому деякі стартапи провалюються, а інші перемагають? «Проблема холодного старту» — це практичний посібник, наповнений чіткими принципами, дієвими інструментами і яскравими кейсами, що стане незамінним путівником для всіх, хто створює продукти майбутнього. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ПРОБЛЕМА ХОЛОДНОГО СТАРТУ»? * Видання пропонує конкретні інструменти, стратегії й аналітичні рамки для створення конкурентних переваг на сучасному ринку бізнесам будь-якого розміру. * Об'єднує особистий досвід автора з ексклюзивними інтерв'ю засновників і керівників найуспішніших стартапів — LinkedIn, Twitch, Zoom, Dropbox, Tinder, Uber, Airbnb, Pinterest. * Must-read для менеджерів, стартаперів, керівників, підприємців й інвесторів, що забезпечить ефективніше використання мережевих ефектів для запуску та масштабування технологічних продуктів. > «Практичний посібник для підприємців, які намагаються ефективно > використовувати те, що може здаватися до біса складною концепцією.» - Business > Insider
    кешбек від 89 ₴
    -25%

    Здоровий спосіб життя перетворився на тренд, а фізичну активність поставили на комерційні рейки. Тепер нам не потрібно багато рухатися для того, щоб вижити, але ми все одно змушуємо себе ходити в спортзал і виснажуємо вправами. Основні міфи про людську потребу у фізичній активності розвінчує у своїй книжці Деніел Ліберман. Він розповідає, як і чому відбулася еволюція до сучасного способу життя, де не потрібно докладати багато зусиль для виживання. Чітко й аргументовано автор демонструє нелогічність здорового способу життя у його звичному розумінні. Окрім дослідження занять спортом, книжка зосереджується і на усіх суміжних темах: харчування, сон, біологічні особливості людського організму. Опираючись на висновки еволюційної біології та антропології, Ліберман пропонує новий погляд на здоровий спосіб життя. А ще показує, як ми можемо зробити фізичну активність більш приємною для себе та не звинувачувати себе, якщо не вдається багато рухатися. ЧИМ ХОРОША КНИЖКА ФІЗИЧНА НЕАКТИВНІСТЬ * Революційний погляд на спорт і здоровий спосіб життя, який переверне ваше уявлення про роль фізичної активності і руху у вашому житті. * Автор не тільки науковець і дослідник фізичної активності, а й сам у вільний час полюбляє вийти на пробіжку — тож чимало матеріалу для книжки він почерпнув із власного практичного досвіду. * Написана простою мовою, проте не позбавлена наукового підґрунтя, ця структурована робота подає чимало аргументів для того, щоб додати у своє життя спорт, але разом з цим автор переконує, що не потрібно себе картати, якщо вам не вдається цього зробити. ПРО ДЕНІЕЛЯ ЛІБЕРМАНА Деніел Ліберман — професор еволюційної біології в Гарвардському університеті; дослідник еволюції бігу і ходьби. ЦИТАТИ ІЗ КНИГИ Про сучасне розуміння фізичних вправ: «Вправами» сьогодні найчастіше називають добровільну фізичну активність, яку людина здійснює задля підтримання власного здоров’я й загартованості. Але як таке це явище виникло нещодавно. Наші не такі вже й далекі предки, що були збирачами й мисливцями та селянами, щодня по багато годин проводили на ногах, аби роздобути достатню кількість їжі. Часом вони гралися й танцювали задля розваг чи на соціальних збіговиськах, але ніхто ніколи не пробігав і не проходив по кілька кілометрів суто задля здоров’я. Навіть цілюще значення слова «вправа» — відносно нове. Про безглуздість надмірних тренувань: Окрім абсурдності бігових доріжок, наші далекі пращури також отетеріли би від того, що фізичну активність тепер поставлено на комерційні, промислові, а насамперед медичні рейки. Іноді ми, звісно, займаємося спортом задля розваги, однак мільйони людей сьогодні платять за вправи, щоб керувати вагою, запобігати хворобам і відтермінувати немічність і смерть. Фізичні вправи — це великий бізнес. Ходьба, біг підтюпцем і багато інших видів вправ по суті безплатні. Проте величезні міжнародні компанії зваблюють нас витрачати купу грошей: тренувалися в спеціальному одязі, на спеціальному обладнанні та в спеціальних місцях на кшталт фітнес-клубів. Також ми платимо гроші, щоб спостерігати, як тренуються інші люди. А дехто навіть платить за привілей страждати під час марафонів, ультрамарафонів, тріатлонів та іншого екстриму, виснажливих або потенційно небезпечних спортивних заходів. А ще за кілька тисяч доларів ви можете пробігти 240 кілометрів через Сахару. Але насамперед фізична активність стала джерелом тривоги й бентеги, бо всі розуміють, що займатися спортом корисно для здоров’я, проте більшості людей не вдається тренуватися достатньою, безпечною та приємною мірою. Про «активне сидіння» та важливість руху в позаробочий час: Якщо ви почуваєтеся винними чи тривожитеся через те, що зараз сидите й, може, навіть сутулитеся, пам’ятайте, що ви еволюціонували, щоб сидіти так само, як і бути активними. Замість демонізувати стільці й крісла та докоряти собі за сутулість чи сидіння не навпочіпки, спробуйте сидіти активніше: не будьте інертними занадто довго, безсоромно вовтузьтеся на місці й не дозволяйте, щоб сидіння заміняло вам фізичні вправи чи інші види фізичної активності. Такі звички запобігають хронічному запаленню, що погіршує наше здоров’я, чи зменшують його. І не зайвим буде повторити, що та страшна статистика, яку ми читаємо про сидіння, переважно заснована на тому, скільки ми сидимо, коли перебуваємо не на роботі. Сидіння на дозвіллі найкраще прогнозує смертність, і це свідчить, що соціально-економічний статус і звички робити фізичні вправи вранці, ввечері та у вихідні справляють важливий вплив на здоров’я, окрім того, скільки людина сидить у будні на офісній роботі.
    кешбек від 75 ₴
    -25%

    МОРЕ — МОВЧАЗНИЙ ГЕРОЙ УСІХ ЙОГО КНИГ > Вона ж знала, як безмежно сильно він любить море. Як часто він розповідав їй > про море, про його безмежну синь, морські простори, про вакації в Травемюнде, > яким малим і щасливим він тоді був. І ось нарешті настала мить, коли він зможе > їй його показати. Показати море. Своє Балтійське море. Для Томаса Манна впродовж усього життя море було джерелом туги й зануренням у глибини. Німецький романтик вважав його місцем звільнення від політичних, літературних та еротичних обмежень буржуазного життя — море було його місцем свободи й справжнього «я». Все почалося там де Юлія, мати Томаса Манна, пізнала щастя дитинства — у великому, яскраво освітленому будинку на березі моря серед бразильських джунглів. У семирічному віці вона втратила матір і опинилася серед похмурого і холодного німецького Любека, де її залишив напризволяще власний батько і де, через роки, народився її син Томас. Але туга за теплим і сонячним берегом дитинства не полишала її до останнього. Впродовж усього життя море було бальзамом для скривдженої душі письменника, яку він успадкував від матері, і дарувало йому свободу. Хлопець подорожував півднем, Італією та Середземномор'ям і закохувався в юнаків, але, дотримуючись тогочасних умовностей, одружився із Катею. Та через роки, на березі Тихого океану у Каліфорнії, Манну знову доводиться вивільняти своє глибоке і тужливе внутрішнє життя, перетворюючи його на прозу, яка стане зброєю проти Гітлера, за демократію, за свободу. Свою любов до моря Томас передав доньці, яка стала океанографом і продовжила славу меланхолійної людини моря — невтомного дослідника океану людської душі. Цитати: > Чим для нього завжди було море: безвідповідальністю, декадентством, > засмоктуванням у загибель, забороненим коханням, недолугою політикою, > антидемократичністю, сп’янінням, романтикою, блаженним забуттям, щастям без > жодних зобов’язань, красою, вічними канікулами. > Море для Томаса Манна — завжди спогад про досконале щастя дитинства й > успадкований страх матері, яку без жодних приготувань і попереджень, буквально > з учора на сьогодні, вигнали з раю, куди вона ніколи більше не повернулася. > Така людина ніколи більше не стоятиме твердо на землі. Така людина передасть > свій страх як спадок дітям у розповідях.
    кешбек від 109 ₴
    -25%

    МИТТЄВИЙ БЕСТСЕЛЕР №1 ЗА ВЕРСІЄЮ NEW YORK TIMES Дитинство Тома Фелтона було зовсім не звичайним. У дванадцять років він опинився в центрі уваги, коли отримав культову роль чарівника Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера. У книжці «По той бік чарівної палички» він відверто та з фірмовим гумором розповідає історії про свої перші прослуховування та ролі, про те, як отримав роль Драко, про пригоди на знімальному майданчику «Поттеріани» і про людей, з якими потоваришував за десять років зйомок фільмів. Також Том Фелтон розмірковує про переваги й недоліки слави та про те, як було складно зорієнтуватися у дорослому житті після закінчення зйомок. «По той бік чарівної палички» Тома Фелтона — кумедна та зворушлива книжка, яку варто прочитати кожному фанату Гаррі Поттера. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ПО ТОЙ БІК ЧАРІВНОЇ ПАЛИЧКИ. МАГІЯ І ХАОС МОГО ДОРОСЛІШАННЯ»? * Книга, що дає можливість зазирнути за лаштунки життя Тома Фелтона — від архівних моментів на знімальному майданчику в ролі Драко Мелфоя до викликів дорослішання в центрі уваги. * Том Фелтон розповідає про злети та падіння у світлі слави та пошук шляхів у житті після такого важливого і доленосного досвіду. * У книзі Фелтон розмірковує про свій досвід роботи з такими великими зірками, як Алан Рікман, сер Майкл Ґембон, дама Меґґі Сміт і Ральф Файнс (включно з обіймами Волдеморта). ПРО АВТОРА: Том Фелтон — англійський актор, найвідоміший за роль Драко Мелфоя у фільмах про Гаррі Поттера. Він також грав у стрічках «Повстання планети мавп», «Бель», «Флеш», «Об’єднане Королівство», «Забута битва» та у п’єсі «2:22. Історія про привида» у лондонському Вест-Енді. Живе у Лондоні з собакою Віллоу. ЦИТАТИ З МЕМУАРІВ ТОМА ФЕЛТОНА Про маму: > Моя мама — це основна причина, що я там, де є, хоча вона ніколи не > підштовхувала мене бути актором. Я міг стати віртуозним скрипалем, чи > воротарем у хокеї, чи професійним гравцем у йо-йо. Для неї було б неважливо, > яке заняття я собі оберу, але одне можна сказати напевно: що б це не було, > мама допомогла б мені цього досягти. Про навчання у приватній школі: > Моє навчання у приватній школі вже майже закінчилось, і я ставав неуважним. > Чітко пам’ятаю, що протягом останніх двох місяців після обіду ми мали > півгодинний урок, на якому вчитель уголос читав нам оповідання. Одного разу > він вибрав якусь книжку про хлопчика чарівника, який жив під сходами. Справді, > не мало значення, що він читав, моя реакція була б такою самою: навіть не > старайся, чуваче! Хлопчик-чарівник? Не моя тема. Про те, що бути Драко — не круто: > Тільки-но Деніела, Емму та Руперта обрали, їхні життя змінилися. Вони покинули > школу, і «Поттер» став їхнім життям. Вони опинилися в бульбашці і практично не > мали шансу на нормальне дитинство. Для мене це було не так. Я працював через > тиждень, а вони — постійно. Поза зйомками я ходив до звичайної школи, мав > друзів і дуже старався бути нормальним підлітком. > > Ви, мабуть, знаєте нормальних підлітків. Можливо, ви — нормальний підліток. > Якщо так, то вам відомо, що отримати тавро дивака — це недобре. Так, бути > Драко — не круто через моє висвітлене волосся і регулярну відсутність на > уроках. Для багатьох людей у шкільних коридорах я був Гаррі Дрочер. Вилупок на > мітлі.