Часник Спас (озимий) — результат роботи львівських селекціонерів. Це озимий стрілкуючий часник, який демонструє відмінну пристосовуваність до кліматичних умов України, особливо Півдня. Вегетаційний період становить близько 110 днів. Стрілка досягає 95–105 см, а листя потужне, добре розвинене. Суцвіття багатоквіткове, а повітряні цибулинки — дрібні, зручні для розмноження. Головка часнику має дещо неправильну, овально-округлу форму з сірувато-фіолетовими лусками, на яких добре видно густі темно-фіолетові прожилки з блиском. Усередині зазвичай 8–10 зубків, щільних і соковитих. Сорт універсальний: підходить як для свіжого споживання, так і для зберігання та переробки. Урожайність стабільна: від 4,5 до 5,5 т/га. Часник має гострий смак, вміст сухих речовин — понад 41%, а вітаміну С — 10 мг/100 г, що робить його також корисним продуктом харчування. Добре просушені цибулини зберігаються до середини квітня, зберігаючи смак і структуру. Вони підходять для зберігання в прохолодному погребі чи навіть холодильнику. Важливо: завдяки високій адаптивності сорт добре себе почуває як на Півночі, так і на Півдні, не знижуючи якості врожаю. Проявляє хорошу стійкість до нематоди та середню — до фузаріозу. Особливо ефективною буде профілактика при вирощуванні на легких, добре дренованих ґрунтах із дотриманням сівозміни. Не рекомендується вирощувати більше 2–3 років на одному місці. Регулярне оновлення посадкового матеріалу — запорука здорового врожаю. Особливості агротехніки: найкращими попередниками для часнику є бобові культури, гарбузові, капуста, рання картопля або зернові (крім жита). У жодному разі не варто садити часник після цибулі або самого ж часнику — це призведе до накопичення збудників хвороб у ґрунті. В ідеалі — повертати культуру на те саме місце не частіше, ніж раз на 4 роки. Ділянка має бути добре освітленою, рівною або з легким ухилом для стоку води, з родючим, добре дренованим ґрунтом, що не застоює вологу. Підготовку ґрунту починають з осені: ділянку перекопують на глибину 25–30 см із внесенням перегною або компосту (свіжий гній заборонений). Весняні сорти можна садити після передпосівного боронування, а озимі — у вже готовий, осілий ґрунт. Глибина посадки залежить від типу ґрунту: в легких — глибше (6–7 см), у важких — трохи менше (4–5 см). Відстань між рядками — 20–30 см, між рослинами — 8–10 см. У догляді за часником головне — не допустити перезволоження, особливо під час дозрівання головки. Рослини потребують регулярного розпушування, прополювання, 2–3 підживлень (азотне — на початку росту, калійно-фосфорне — в середині вегетації), а також обробок проти хвороб (фузаріоз, іржа, біла гниль) та шкідників (цибулева муха, трипси). Стрілки у стрілкуючих сортів видаляють, щойно вони з’являються — це стимулює ріст головки. Озимий часник прибирають у липні, весняний — у серпні, коли листя починає підсихати. Головки обов’язково досушують у тіні, зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Часник досить стійкий до холодів (особливо озимі сорти), але вразливий до застою вологи та загущення. Основні проблеми — гнилі (особливо при дощовій погоді), бактеріальні плямистості, а також ураження кліщем і мухою. Для профілактики важливо дотримуватися сівозміни, не загущувати посадки, використовувати здоровий посадковий матеріал і не перегодовувати рослини азотом.