triangle
Знайдено 2152 товари
Приналежність
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Аудиторія
Країна бренду
Країна виробництва
Група насіння
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Підкормка

-55%

Троянда Блю Бой (Blue Boy) —класична англійська троянда з особливим шармом ретро. Її створено ще у 1958 році, але й до сьогодні вона прикрашає сади з таким самим шиком. Квітки до 9 см у діаметрі, густомахрові, з близько 60 пелюстками, зібрані в суцвіття до 3 штук. Забарвлення змінюється з часом і погодою — від ніжно-фіолетового до насичено пурпурового із червонуватими нотами. Це робить кожну квітку по-своєму унікальною. Аромат легкий, з фруктовими нотками — приємний, ненав'язливий, асоціюється з літнім садом після дощу. Кущ заввишки до 120 см, щільний, з міцними пагонами й гарним листям. Цвіте практично безперервно — з червня до пізньої осені. Ця троянда — справжній універсал: прикрасить як романтичний сад, так і сучасну клумбу. Добре переносить морози та дощі, стійка до хвороб, не вимагає постійного догляду. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-66%

Алліум Baltimore - це дуже ніжний та витончений сорт, що справді виглядає вишукано та естетично - важко повірити, що це звичайний декоративний часник. Його суцвіття середнього розміру, до 10–12 см у діаметрі, складаються з безлічі дрібних рожево-пурпурових зірочок, які створюють ніжне та приємне враження. А висота рослини — близько 30-40 см, що робить її зручною як для переднього, так і середнього плану клумби. Він дуже гарно поєднується з іншими декоративним квітами та чарниками і справді виглядає розкішно та невимушено. Цей сорт має хороший імунітет до погодних змін, тому навіть у дощову погоду суцвіття не розпадаються, а тримають форму. Стебла міцні, вертикальні, не потребують підпірок. Baltimore добре почувається у напівтіні, хоча найкраще розкривається на сонячних ділянках. Його часто рекомендують для посадки в контейнерах — завдяки акуратному зростанню та компактній формі, він не витісняє сусідів і легко комбінується з травами, айстрами чи дрібноквітковими ліліями. Він довго тримає декоративність після цвітіння, не вимагає багато місця, і навіть після підсушування головки виглядають цікаво — їх часто залишають як сухоцвіти або декоративні елементи в саду. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
-55%

Троянда Парфюм Фловер Циркус (Parfum Flower Circus) — одна із найвишуканіших троянд із серії "Flower Circus", яка вражає своєю елегантністю. Квіти густомахрові, лавандового відтінку з переливами, діаметром 8–12 см, із 26–40 хвилястими пелюстками, що утворюють класичну розетку. Квітки зібрані в пензлі, виглядають гармонійно як на кущі, так і в букеті. Належить до німецької селекційної компанії Кордес (W. Kordes&Sons) і була створена ще у 2007 році, хоча й до тепер не втратила популярності! Сорт має сильний, виразний аромат із нотками солодких прянощів і квітів. Він чудово підходить для зрізування — квітки довго зберігають декоративність у вазі. Кущі висотою 70–100 см мають щільну, вертикальну форму, що добре виглядає у змішаних посадках і на бордюрах. Особливо ефектно троянда розкривається у поодиноких насадженнях біля доріжок або на клумбах перед входом у будинок. Має відмінну стійкість до хвороб. Листя щільне, шкірясте, не піддається зараженню чорної плямистості та борошнистої роси. Квітки не бояться дощу й спеки, тримають форму навіть після вологи. Сорт не вибагливий у догляді й чудово підходить для міських умов і контейнерів. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-55%

Троянда Янкі Дудль (Yankee Doodle) — справжня окраса саду для тих, хто цінує незвичайну гру кольору та об’ємні форми. Її квіти великі, щільні, до 12 см у діаметрі, зібрані з понад 60 пелюсток кожна. Забарвлення — складне, рожево-абрикосове з ледь помітним золотистим зворотом, який додає об’єму та глибини. У сонячному світлі квіти починають грати тонами, що змінюються від теплого медового до персикового, що робить кожен бутон неповторним. Аромат у сорту насичений, трохи пряний, із фруктовими відтінками — він відчувається на відстані й залишається в пам’яті. Кущ потужний, заввишки близько 90-120 см, з прямими, міцними пагонами, які добре тримають вагу великих бутонів. Листя щільне, блискуче, темно-зелене, утворює декоративне тло, яке підкреслює яскраві квіти. Сорт підходить як для зрізу, так і для декоративного оздоблення клумб, алей та міксбордерів. Він добре виглядає і у поодиноких, і в групових посадках. Тривале цвітіння та стабільна форма квітів роблять цей сорт улюбленцем серед флористів. Сорт вважається витривалим — він добре зимує та не боїться несподіваних перепадів погоди. Має високу стійкість до дощу: навіть після зливи квітки не втрачають декоративності. Що стосується хвороб, троянда показує себе впевнено — не схильна до борошнистої роси й чорної плямистості. Особливо при регулярному догляді (обрізка, провітрювання, мульчування) кущі залишаються здоровими протягом усього сезону. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-55%

Витонченість та гармонійність в кожному бутоні! Сорт троянди Acropolis (Акрополіс) — це справжній витвір мистецтва серед свого виду троянд. Її квіти зачаровують унікальним кремово-кавовим відтінком із легкими рожевими переливами, які вражають своєю ніжністю та елегантністю. Незвичайне забарвлення робить цей сорт неповторним, і він стане вишуканою прикрасою вашого саду чи клумби. Крім того, квітка має гармонійну форму бутону, який розкривається поступово, даруючи насолоду від споглядання. А хвилясті пелюстки кожного суцвіття надають цій троянді особливого шарму та легкості. У висоту кущ виростає до 70-100 см, що робить його ще більш потужним та популярним серед садівників. Насичено-зелені листки прекрасно виглядають на фоні невеликих суцвіть та яскраво доповнюють загально атмосферу саду. Ця «своєподібна троянда» варіює забарвлення залежно від погоди та ґрунту. Основу забарвлення «махрових кульок» становить «бежево-рожевий», водночас «у прохолодну, дощовиту погоду краї стають яскраво-рожевими, у гарну, сонячну — попелясто-кавовими або насичено-кремовими. Під час цвітіння часто з'являється зеленуватий. Рослина вражає не лише своїм зовнішнім виглядом, а й витривалістю. Вона добре переносить перепади температур, стійка до більшості хвороб та відзначається тривалим періодом цвітіння. Вона ідеально підходить для створення як романтичних квіткових композицій, так і стильних букетів, що підкорять серця. Ідеальні умови для вирощування: чайно-гібридні троянди – це не лише прикраса саду, а й рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони. Завдяки такому догляду троянди будуть радувати пишним і тривалим цвітінням протягом усього сезону.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-66%

Виноград білий середньоранній Антоній Великий — НОВИНКА! Середньоранній сорт, що дозріває вже за 115-125 днів після цвітіння. Та найбільше цей сорт цінується за дуже великі грона вагою до 1,5 кг та красиві білі ягоди з легким бурштиновим відтінком. Ягоди мають подовжено-овальну форму, щільну м’якоть і солодкий гармонійний смак. Кожна ягідка важить до 12-14 г, а завдяки щільній шкірочці добре зберігається на кущі та не тріскається після дощу. Кущі сильнорослі, лози визрівають добре навіть у регіонах із прохолодним літом. Сорт стійкий до мілдью і сірої гнилі, що значно полегшує догляд і зменшує потребу в обробках. Має дуже високу морозостійкість (до -23°C), а тому чудово пристосовується до українського клімату. А ще він добре підходить як для вживання в свіжому вигляді, так і для створення легких домашніх вин. Грона мають привабливий товарний вигляд, тому сорт популярний серед тих, хто вирощує виноград для реалізації. Добре транспортується, має високу лежкість і не втрачає смаку протягом кількох днів після збору. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
-66%

Мускарі Dark Eyes - дуже красивий та елегантний сорт мускарі, що вже так полюбився садівникам з усього світу, що його розкуповують практично одразу ж, щойно з’являється в наявності. Суцвіття щільні, формою нагадують маленькі пляшечки — стандартна для мускарі форма, але з особливо глибоким синім кольором та білою облямівкою кожної квіточки. Саме через цей контраст білих країв і темно-синьої основи квітка отримала назву “Темне око”. Виростає до 10-25 см заввишки, а його квітконіс досить великий і нараховує близько 40-50 квіточок, які формують елегантне суцвіття. Рослина цвіте від 3 до 4 тижнів. Зацвітає досить рано — вже наприкінці березня або на початку квітня. Найкраще місце для нього — сонячна ділянка або світла півтінь. Добре росте на пухких, не надто вологих ґрунтах, і хоч не потребує частого догляду, краще не забувати про підживлення навесні — це допоможе отримати ще більш яскраве цвітіння. Цей мускарі ідеально підходить для тих, хто любить глибокі кольори в саду й хоче отримати насичений контраст на початку весни. Його зручно садити великими групами — тоді він створює суцільні синьо-білі плями. У поєднанні з білими або жовтими первоцвітами дає чудовий ефект без зайвих зусиль. Ідеальні умови для вирощування: мускарі - це одна з тих весняних рослин, яка буквально сама все робить за вас. Висадили - і забули до весни, а потім раптом бачите, як серед ще голої землі виростають мініатюрні сині чи білі китиці, схожі на виноград. Їм підходять як сонячні ділянки, так і місця в півтіні, наприклад, під плодовими деревами, які ще не встигли дати тінь навесні. Головне - щоб ґрунт був легким і пухким, з хорошим дренажем, бо цибулинки не люблять застою води. Садити мускарі найкраще восени, за кілька тижнів до перших морозів. Цибулинки заглиблюють на 5–8 см і розміщують на такій же відстані одна від одної. Особливо зручно висаджувати їх групками — тоді квіти утворюють справжні яскраві плями, які чудово виглядають між камінням, у рабатках, біля доріжок або просто в траві. Поливати мускарі потрібно лише в період росту й цвітіння, якщо весна дуже суха. Улітку, коли рослина перебуває в стані спокою, її можна взагалі не чіпати. Для підживлення підійдуть органічні добрива восени (наприклад, перегній), а навесні — мінеральні з високим вмістом калію і фосфору. Після цвітіння краще обрізати квітконоси, щоб мускарі не засівалися хаотично, але якщо хочете розмноження — залиште кілька стебел. Вони добре розмножуються самі, але з часом кущики стають надто густими, тому раз на 5–7 років їх варто розділити. Викопують цибулинки після того, як зів’яло листя, сушать і зберігають до осінньої посадки. Мускарі прекрасно зимують без укриття, не хворіють і не приваблюють шкідників.
-55%

Троянда Ред Леонардо да Вінчі (Red Leonardo da Vinci) — цей сорт стане улюбленцем навіть найвибагливіших поціновувачів троянд. Справжній витвір мистецтва, де кожна квітка — мов ідеально симетрична розетка з безліччю пелюсток. Їх кількість часто перевищує 100, тому квітка виглядає щільною, насиченою, елегантною. Колір — глибокий гранатовий, не вигоряє на сонці і зберігає яскравість упродовж усього циклу цвітіння. Була створена французькою селекційною компанією Мейланд (Meilland) у 2005 році. Цвіте майже безперервно з початку літа до осені, хвилями. Кожне суцвіття складається з 2–5 квіток середнього розміру, що гарно виглядають як у саду, так і в букеті. Кущ формує багато пагонів, завдяки чому виглядає щільним, здоровим і доглянутим. Його висота — до 1 метра, а ширина — близько 70 см. Сорт має відмінну стійкість до основних грибкових хвороб троянд, особливо до борошнистої роси та чорної плямистості. Надзвичайно морозостійкий, не потребує багато догляду, підходить навіть новачкам у трояндарстві. Цей сорт — приклад естетики та надійності в одному кущі. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-55%

Троянда Friendship (Френдшип) — елегантна чайно-гібридна класика з теплим і цікавим забарвленням. Її пелюстки мають ніжно-жовтий або світло-кремовий колір із вишуканим червоним відтінком на кінцях пелюсток, що поступово світлішає до серединки. Такий відтінок виглядає дуже делікатно — ніби світиться зсередини. Квітки великі (10–12 см у діаметрі), густі, розкриваються повільно, демонструючи гармонійну форму з класичною спіральною серцевиною. Аромат не надто сильний, але дуже приємний — тонкий, з ледь вловимими фруктовими нотами. Цвіте протягом усього літа, часто поодинокими квітками на високих стеблах, що робить її ідеальною для зрізу. У саду виглядає спокійно, благородно, створюючи атмосферу затишку, світла і внутрішнього спокою. Кущі прямостоячі, висотою до 100-150 см, акуратної форми, із середньою кількістю темно-зеленого глянцевого листя. Найкраще розвивається на сонячних місцях із легким, дренованим ґрунтом. Любить регулярний догляд — особливо підживлення фосфорно-калійними добривами для стимуляції цвітіння. Щодо стійкості до хвороб: сорт має задовільну стійкість до борошнистої роси, але може потребувати профілактики від чорної плямистості у вологі періоди. Рекомендується обробляти фунгіцидами раз на 3–4 тижні. Створений у Франції легендарною компанією Meilland (Мейланд), яка відома у всьому світі своїми вивіреними формами та витонченою палітрою кольорів. Цей сорт — приклад гармонії між естетикою та практичністю, коли краса йде поруч зі стійкістю. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Meilambra (Мейламбра) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-55%

Троянда Julia Child (Джулія Чайлд) — троянда, що випромінює тепло, ніжність і кулінарну чарівність, як і її легендарна тезка. Її пелюстки мають насичене масляно-жовте забарвлення з оксамитовою текстурою, яке приваблює погляд із першого ж моменту. Аромат — глибокий, виразний, з нотками лакриці, анісу та солодкого фенхелю, що робить її унікальною серед інших жовтих сортів. Кущ щільний, добре розгалужений, виростає до 60-80 см заввишки. Має гарну округлу форму та густе темно-зелене листя, що не тільки прикрашає, а й захищає кущ від шкідливих факторів. Цвітіння — постійне, хвилями з червня до пізньої осені, без довгих перерв, навіть у спеку. Ідеально виглядає в міксбордерах, бордюрах, контейнерах, а також як одиночна прикраса на передньому плані квітника. А ще це одна із найнадійніших троянд сучасності. Вона чудово почувається у різних кліматичних умовах, не боїться спеки, вологи, короткочасних заморозків. Дуже стійка до хвороб: борошниста роса й чорна плямистість практично її не зачіпають. Троянда, створена селекціонером Tom Carruth (США), вражає оригінальністю форм і надзвичайною палітрою кольорів. Його сорти мають високу стійкість до захворювань і чудово розвиваються у відкритому ґрунті, тому чудово підходять для вирощування в Україні. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Absolutely Fabulous (Абсолутлі Фейблоус, Абсолютно Чудово), Soul Mate (Соул Мейт, Споріднена Душа) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-44%

Мікс часнику 3 сорти — цей великий мікс часнику — оптимальний вибір для тих, хто цінує різноманіття у городі та на кухні. До складу входять три різні сорти: білий, фіолетовий та синюватий, кожного по пів кілограма. Це можуть бути як озимі, так і ярові види — набір збалансований так, щоб ви мали частину часнику для споживання влітку, а частину — для тривалого зберігання. Часник відрізняється як за зовнішнім виглядом, так і за смаком. Один сорт пікантний і гострий — ідеальний для квашення та гострих страв, другий — більш м’який, з легким ароматом, який чудово пасує до салатів і маринадів. Третій — класичний з характерною гостротою, який чудово підходить для тушкування та запікання. Окремо варто відзначити якість зубків: вони великі, тугі, щільно прилягають одне до одного в голівці. Після просушування не розсипаються і не деформуються, що дуже зручно при зберіганні та подальшому використанні. Урожайність також на висоті — з 1,5 кг посадкового матеріалу ви отримаєте достатньо врожаю як для кухні, так і для продажу. Мікс чудово росте в будь-якому регіоні України, особливо якщо забезпечити добре дренований ґрунт і регулярне розпушування. Усі сорти в цьому наборі стійкі до більшості хвороб, які зазвичай вражають часник: бактеріозу, іржі, гнилі, фузаріозу. Завдяки природній щільності луски та швидкому визріванню, часник не боїться вогкості, легко просушується й не втрачає своїх якостей навіть при тривалому зберіганні до весни. Особливості агротехніки: найкращими попередниками для часнику є бобові культури, гарбузові, капуста, рання картопля або зернові (крім жита). У жодному разі не варто садити часник після цибулі або самого ж часнику — це призведе до накопичення збудників хвороб у ґрунті. В ідеалі — повертати культуру на те саме місце не частіше, ніж раз на 4 роки. Ділянка має бути добре освітленою, рівною або з легким ухилом для стоку води, з родючим, добре дренованим ґрунтом, що не застоює вологу. Підготовку ґрунту починають з осені: ділянку перекопують на глибину 25–30 см із внесенням перегною або компосту (свіжий гній заборонений). Весняні сорти можна садити після передпосівного боронування, а озимі — у вже готовий, осілий ґрунт. Глибина посадки залежить від типу ґрунту: в легких — глибше (6–7 см), у важких — трохи менше (4–5 см). Відстань між рядками — 20–30 см, між рослинами — 8–10 см. У догляді за часником головне — не допустити перезволоження, особливо під час дозрівання головки. Рослини потребують регулярного розпушування, прополювання, 2–3 підживлень (азотне — на початку росту, калійно-фосфорне — в середині вегетації), а також обробок проти хвороб (фузаріоз, іржа, біла гниль) та шкідників (цибулева муха, трипси). Стрілки у стрілкуючих сортів видаляють, щойно вони з’являються — це стимулює ріст головки. Озимий часник прибирають у липні, весняний — у серпні, коли листя починає підсихати. Головки обов’язково досушують у тіні, зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Часник досить стійкий до холодів (особливо озимі сорти), але вразливий до застою вологи та загущення. Основні проблеми — гнилі (особливо при дощовій погоді), бактеріальні плямистості, а також ураження кліщем і мухою. Для профілактики важливо дотримуватися сівозміни, не загущувати посадки, використовувати здоровий посадковий матеріал і не перегодовувати рослини азотом.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-36%

Часник Софіївський (озимий) — класика української селекції, виведений Уманською сільськогосподарською академією і зареєстрований ще у 1990 році. Один із найстабільніших і надійних озимих сортів для промислового вирощування. Сорт середньостиглий: дозріває протягом 98–105 днів після сходів. Рослина міцна, формує 8–12 широких темно-зелених листків, а стрілка може виростати до 150 см. Цибулина велика, плескувата з витягуванням догори, щільна, добре сформована. Покривні луски мають ніжний світло-фіолетовий відтінок з бузковими смужками, що робить сорт привабливим на ринку. В голівці зазвичай 5–10 зубчиків вагою 10–20 г, тоді як сама головка може важити 60 г і більше! Врожайність стабільно висока — від 14 до 20 тонн з гектара при дотриманні агротехніки. Смак — середньо-гострий, ніжний, добре збалансований, що робить цей сорт ідеальним для кулінарії. Добре зберігається до 11 місяців. Дуже добре переносить як сильні морози (до -30–35°C), так і спекотні літні дні — за умови своєчасного поливу. Надійно зберігає товарні якості під час транспортування і не втрачає аромату при термообробці. Сорт стійкий до основних хвороб часнику, включно з фузаріозом, нематодою, гнилями та бактеріозами. Проте, як і у випадку з іншими озимими сортами, варто щороку оновлювати посадковий матеріал: висаджуйте 25–30% однозубками, отриманими з бульбочок, щоб уникнути накопичення хвороб і втрати врожайності. Особливості агротехніки: найкращими попередниками для часнику є бобові культури, гарбузові, капуста, рання картопля або зернові (крім жита). У жодному разі не варто садити часник після цибулі або самого ж часнику — це призведе до накопичення збудників хвороб у ґрунті. В ідеалі — повертати культуру на те саме місце не частіше, ніж раз на 4 роки. Ділянка має бути добре освітленою, рівною або з легким ухилом для стоку води, з родючим, добре дренованим ґрунтом, що не застоює вологу. Підготовку ґрунту починають з осені: ділянку перекопують на глибину 25–30 см із внесенням перегною або компосту (свіжий гній заборонений). Весняні сорти можна садити після передпосівного боронування, а озимі — у вже готовий, осілий ґрунт. Глибина посадки залежить від типу ґрунту: в легких — глибше (6–7 см), у важких — трохи менше (4–5 см). Відстань між рядками — 20–30 см, між рослинами — 8–10 см. У догляді за часником головне — не допустити перезволоження, особливо під час дозрівання головки. Рослини потребують регулярного розпушування, прополювання, 2–3 підживлень (азотне — на початку росту, калійно-фосфорне — в середині вегетації), а також обробок проти хвороб (фузаріоз, іржа, біла гниль) та шкідників (цибулева муха, трипси). Стрілки у стрілкуючих сортів видаляють, щойно вони з’являються — це стимулює ріст головки. Озимий часник прибирають у липні, весняний — у серпні, коли листя починає підсихати. Головки обов’язково досушують у тіні, зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Часник досить стійкий до холодів (особливо озимі сорти), але вразливий до застою вологи та загущення. Основні проблеми — гнилі (особливо при дощовій погоді), бактеріальні плямистості, а також ураження кліщем і мухою. Для профілактики важливо дотримуватися сівозміни, не загущувати посадки, використовувати здоровий посадковий матеріал і не перегодовувати рослини азотом.
-55%

Малина червона "Мікер" — середньоранній сорт, що відомий своєю високою врожайністю та чудовими смаковими якостями. Ягоди мають середній розмір і округло-видовжену форму. Вони яскраво-червоного кольору, щільні, і легко відокремлюються від плодоніжки. Смак - солодкий і насичений, з приємним ароматом, що робить їх ідеальними для вживання в свіжому вигляді, а також для переробки. Кущі сорту "Мікер" є сильнорослими і мають високу здатність до випускання нових пагонів. Вони рясно плодоносять щорічно, а перші ягоди можна збирати вже на другий рік після посадки. Завдяки своїм унікальним характеристикам, цей сорт підходить як для приватного вирощування, так і для комерційного садівництва. Якщо ви шукаєте малину, яка поєднує високу врожайність, витривалість і легкість у догляді, Мікер – ваш ідеальний вибір! Ідеальні умови для вирощування: щоб малина Мікер радувала щедрим урожаєм, важливо правильно обрати місце для її посадки. Найкраще вона росте на відкритих, сонячних ділянках, захищених від сильного вітру та застою вологи. Перед висадкою слід ретельно підготувати ґрунт: очистити від бур'янів, перекопати та удобрити перегноєм або біогумусом. Ямки роблять глибиною 10-20 см і шириною 40-50 см, дотримуючись відстані 50-70 см між кущами та 1,5-2 м між рядами. Саджанці висаджують вертикально, засипають підготовленим ґрунтом і добре зволожують – приблизно 5 літрів води на кожну рослину. Якщо при посадці внесено достатньо добрив, додаткове підживлення не потрібне перші два роки. Після висадки важливо забезпечити регулярний полив, а також видалити пошкоджені пагони для активного розвитку куща.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-66%

Виноград білий середньоранній Богатянівський — НОВИНКА! Відносно новий сорт на ринку, але він вже встиг завоювати собі неабияку популярність серед садівників з усього світу. Його грона масивні, подовжені, іноді досягають ваги 0,8–1,5 кг. Ягоди великі, довгасті, білого кольору з сонячним загаром і щільною, хрусткою м’якоттю. Смак солодкий, без кислинки, з ледь помітною фруктовою ноткою. Сорт середньоранній — дозріває орієнтовно в середині серпня, залежно від клімату. Добре переносить спеку та посуху, не боїться короткочасних дощів. Завдяки сильнорослому кущу та добрій стійкості до основних хвороб його можна вирощувати з мінімальними обробками. Виноград не обсипається з куща, тому є можливість збирати врожай поетапно. Цей сорт підходить як для домашнього вжитку, так і для продажу — особливо цінується за презентабельні грона. Грона добре транспортуються, не мнуться, зберігають привабливий вигляд у спекотні дні. Для підвищення урожайності рекомендується нормування грон і легке пасинкування. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
-55%

Троянда El Toro (Ель Торо) — дуже пристрасна та насичена рослина, що зовсім не дарма отримала таку назву саме завдяки незвичній формі квітки: пелюстки хвилясті, щільні, ніби скручені на кінцях, схожі на спідниці танцівниць фламенко. Колір складно описати одним словом — він варіюється від насичено-помаранчевого до вогненно-червоного, з багатим глянцевим відтінком. Квіти дуже щільні, великі, з'являються переважно поодинці, іноді по 2–3. Мають приємний, середній аромат. Доросла рослина виростає до 60-80 см, формує прямостоячий кущ, з міцними пагонами. Добре себе почуває на сонці, але потребує достатньо поживного ґрунту і регулярного догляду. Надзвичайно виразний сорт, який неможливо забути — саме той випадок, коли троянда не просто красива, а з харизмою. Троянда цвіте двічі на сезон, радує яскравими квітами тривалий час. Ідеально підходить як для букетів, так і для парадного місця в саду — вона точно не загубиться серед інших. Стійкість до борошнистої роси та чорної плямистості середня, а тому потребує регулярного огляду та своєчасних обробок. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-55%

Троянда Комтесса (Comtessa) — просто зачаровує своїм вишуканим, пастельним забарвленням — сумішшю вершково-білого, м’якого жовтого і легких кремових відтінків. Квітка щільно набита пелюстками, має чашоподібну форму і виглядає, наче з аристократичної картини. Цвіте рясно, довго, а бутон діаметром 10–12 см добре тримає форму навіть у дощ. Успіх сортів Августа Луїза й Акварель привів до того, що фірма Тантау доклала зусилля та вивела аналогічну троянду в третьому, найніжнішому, найсклянішому кольорі, сорт повторює всі переваги старших сестер, зокрема й гру відтінками. Кущ компактний, прямостоячий, заввишки близько 80–100 см, із щільним, блискучим, темно-зеленим листям. Виглядає охайно протягом усього сезону, не розвалюється й не витягується, завдяки чому чудово підходить для переднього плану розаріїв і міксбордерів. Завдяки хорошій здатності до повторного цвітіння, кущ рясно викидає нові бутони аж до осені. При цьому рослина не потребує особливих складнощів у догляді — вона добре реагує на стандартні агротехнічні прийоми. Сорт має хорошу стійкість до хвороб і задовольняється звичайним профілактичним доглядом. Пелюстки не страждають від дощу, листя стійке до чорної плямистості. Борошниста роса з’являється вкрай рідко — зазвичай лише у вологі роки й за повної відсутності обробок. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-55%

Троянда Casanova (Казанова) — троянда, яка вражає насиченим кольором і розкішним виглядом. Бутони великі, густі, темно-жовтого кольору з легким абрикосовим відтінком, що виглядає дуже тепло і сонячно. Пелюстки щільні, трохи хвилясті, квітка махрова (38 пелюсток), до 12–16 см у діаметрі. В ароматі відчувається класична трояндова солодкість, з нотками ванілі й меду. Доросла рослина може виростати до до 90–120 см заввишки, з прямостоячими міцними пагонами. Він формує акуратну, добре облистяну рослину з блискучим темно-зеленим листям, що підкреслює колір квітів. Має хорошу повторність цвітіння, часто квітує до самих заморозків. Сорт любить відкриті, сонячні місця і родючий дренований ґрунт. Стійкість до захворювань — середня, тому при нестійкій погоді варто проводити профілактичні обробки. Ідеальна рослина для букетів, а тому дуже подобається флористам. Троянда була створена в США компанією McGrady — вони поєднують привабливий вигляд і витривалість, завдяки чому добре зарекомендували себе у комерційному вирощуванні. Дворічний саджанець. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-55%

Троянда Френезі (Frenesie) — справжній феєрверк жовто-помаранчевих тонів із вишуканою коралово-рожевою облямівкою, яка гофровано підкреслює контури пелюсток. Густомахрові квіти досягають 10–12 см у діаметрі, формуються поодинці або по кілька штук у кисті. Їхній вигляд змінюється залежно від освітлення — у прямих променях сонця домінують яскраві жовто-помаранчеві ноти, у півтіні — більш м’які рожево-коралові відтінки. Аромат у сорту легкий, солодкуватий, делікатний. Кущ має прямостоячу форму, заввишки 100–130 см і шириною до 80 см, добре облистяний, із глянцевим зеленим листям. Він має витончений, архітектурно привабливий вигляд, завдяки чому добре виглядає у якості солітера або у змішаних клумбах із злаками й однорічниками. А ще це надзвичайно витривалий сорт. Його листя стійке до основних грибкових захворювань, зокрема до борошнистої роси та чорної плямистості. Квітки добре витримують спеку, не вигорають і не втрачають декоративності після дощів. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-55%

Троянда Lemon Vaza (Лемон Ваза) — це неймовірний сорт, що справляє витонченість і свіжість у компактному форматі. Її квіти розкриваються в м’яких лимонно-жовтих, а іноді й абрикосових тонах, що нагадують ранкове сонце на пелюстках. Цей сорт — справжній фаворит для невеликих клумб і контейнерного вирощування. Висота куща лише 60–80 см, але кожен пагін буквально засіяний пишними бутонами, які розкриваються в щільні, махрові квітки середнього розміру. Найбільше вражає аромат — не дуже інтенсивний, але багатий, схожий на суміш цитрусового масла та квіткового меду. Він чудово поводиться у зрізі, квіти довго зберігають свіжість та аромат у вазі. Незважаючи на свою ніжність і витонченість, ця флорибунда — не просто прикраса, а надійний і стійкий партнер у саду. Сорт демонструє середню, але стабільну стійкість до борошнистої роси та чорної плямистості. При правильному догляді не піддається основним хворобам і залишається декоративною протягом усього сезону. Цей сорт належить до сучасної сербської селекції Pheno Geno Roses, яка спеціалізується на виведенні троянд із високою стійкістю до хвороб та інноваційним дизайном квіток. Завдяки витривалості та адаптивності, рослина ідеально підходить для вирощування в українських умовах і не потребує складного догляду. Дворічний саджанець. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-55%

Троянда Пінк Флеш (Pink Flash) — справжня окраса будь-якої клумби чи бордюру. Вона одразу привертає увагу своїм незвичайним мармуровим забарвленням: глибокі фуксійні пелюстки вкриті нерівномірними штрихами білого або блідо-рожевого тону. У прохолодну погоду забарвлення стає ще контрастнішим, що додає троянді шарму. Квітки чашоподібні, густомахрові, з 20–35 пелюстками в кожній, діаметром 6–7 см. Аромат ніжний, приємний, із легкою фруктовою ноткою. Кущ компактний і рясноквітучий — до 70 см заввишки, з багатим облистненням і щільною кроною. Суцвіття формуються з 5–12 бутонів, які розпускаються в пишний букет на одному стеблі. Завдяки такій формі троянда ідеально підходить для зрізу — її квітки довго зберігають декоративність у вазі, не втрачаючи ані кольору, ані форми. Сорт демонструє добру стійкість до хвороб, зокрема до чорної плямистості. За належного догляду рослина рідко страждає від грибкових інфекцій. Висока життєздатність куща та стійкість до погодних коливань (включаючи дощі й нетривалі посухи) роблять цю красуню чудовим вибором навіть для недосвідчених садівників. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-66%

Фрітіларія Species Acmopetala - це одна з найвишуканіших дикорослих фрітіларій, яка виглядає напрочуд красиво та елегантно! Має дуже цікаве забарвлення - зовнішня частина пелюсток зеленувата, із червонуватими або шоколадними смужками, а всередині — кремова з легким блиском. У природі вона росте в Лівані, Сирії та Туреччині, а тому прекрасно адаптована до теплих і посушливих весен, але й у наших умовах почувається дуже впевнено. Цвіте ця красуня у квітні–травні, формуючи 1–3 квітки на кожному стеблі. Форма самої квітки видовжена, ніби дзвіночок з тонким силуетом. Виростає заввишки до 40–50 см, що дозволяє їй підніматися над більш низькорослими рослинами й створювати гарну вертикальну динаміку. Її варто садити в міксбордерах, серед трав або в рокаріях, особливо ефектно вона виглядає серед каміння або на тлі гравійних доріжок. Не боїться сонця, але потребує хорошого дренажу — застій води цибулинам шкодить. Добре розмножується, стійка до гризунів і невибаглива в догляді — головне не забувати про легкий полив і, оскільки ця красуня з теплих країв, то без мульчування на зиму не обійтися. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-65%

Алліум Nigrum - один із найцікавіших алліумів з точки зору форми й кольору. Його суцвіття не зовсім кулясті — це напівсферичні парасольки, які нагадують крихітні букетики з кремово-білих квітів з темною серединкою. Така комбінація виглядає свіжо, ніжно й водночас контрастно. Висота рослини — до 65–80 см, а діаметр суцвіття — близько 10–12 см, що робить її ідеальною для середнього плану або як акцентний елемент у ландшафтному дизайні. Цвіте у червні, доволі тривало. Завдяки світлому кольору добре поєднується як з пастельною, так і з насиченою палітрою — від рожевих гераней до синіх дзвіночків і пурпурових ірисів. Він гарно виглядає в натуралістичних посадках або модернових композиціях. До того ж, він добре переносить посуху, не потребує складного догляду та може рости на одному місці кілька років поспіль без втрати декоративності. Не забудьте зрізати кілька стебел, щоб насолоджуватися ними як зрізаними квітами у вашому домі – ці вражаючі квіти мають неймовірний вигляд у вазі! Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
-65%

Алліум Atropurpureum - сорт, що точно не залишиться непоміченим у вашому саду. І, скажемо вам відверто, ми вже заздримо тим щасливчикам, хто буде вирощувати цей сорт. Зі своїми червонувато-фіолетовими та блакитно-фіолетовими до насичено-рожевих величними суцвіттями-півсферами, що розтягуються до 10 см у ширину, цей екзотичний східноєвропейський сорт викликає негайні уявлення про ніч, що падає на дикий ландшафт. У саду цей сорт створює виразний колірний контраст — особливо ефектно виглядає поруч з білими, зеленими чи сріблястими рослинами. Сорт має хорошу репутацію серед ландшафтників і досвідчених садівників завдяки своїй надійності: він не схильний до вилягання, не боїться короткочасних холодів і зберігає декоративність до 4 тижнів. Його суцвіття щільні, тримають форму навіть після цвітіння, а відцвілі головки можна залишити на рослині як декоративний елемент. Бджоли та метелики люблять смак цього алліуму, а ось шкідники – ні, тому це чудове доповнення до будь-якого саду, як у горщиках, так і в ґрунті. Він обожнює сонячне світло та віддає перевагу добре дренованому ґрунту. А щоб створити найкращий ефект, обов'язково саджайте цей високий алліум групами. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
-55%

Троянда Нотр Дам де Розарі (Notre Dame de Rosarie) — справжня знахідка для тих, хто мріє про троянду «з картинки» — великі, класичні квітки розеткової форми, лососево-рожевого кольору, з легким шовковим блиском. У кожній квітці — до 80 хвилястих пелюсток, діаметр — 10–12 см. Витончена форма та теплий відтінок створюють відчуття затишку й елегантності. Аромат легкий, витончений, із ледь вловлюваними цитрусовими нотками — він не домінує, а лише доповнює загальну ніжність сорту. Квітки зібрані у великі суцвіття, які виглядають надзвичайно ефектно в саду або в букеті. Кущ потужний, гіллястий, заввишки до 150 см, з темно-зеленим, блискучим листям, стійким до захворювань. Цей сорт прекрасно почувається у групових посадках, добре зимує, цвіте довго, хвилями, від початку літа й до осені. Дуже добре тримає форму — не розвалюється і не вимагає підв’язки. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.