Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
Знайдено 2160 товарів
Приналежність
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Аудиторія
Країна бренду
Час цвітіння
Країна виробництва
Висота рослини
Група насіння
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Підкормка

підкормка огірківпідкормка для петуніїпідкормка цибуліпідкормка для орхідейпідкормка для розсадипідкормка перцюпідкормка картопліпідкормка для квітівпідкормка помідор
Вид
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-29%

Фрітіларія Persica Ivory Bells — справжня ботанічна розкіш, родом із південного сходу. Замість традиційних темно-фіолетових або помаранчевих квітів — ви отримаєте світлі, ніжно-кремові дзвіночки, які зібрані у видовжену щільну піраміду. Кожне суцвіття може містити до 20 пониклих квіток, які створюють враження витонченої колони. Висота рослини — до 60-90 см, тож вона домінує в клумбі, привертаючи увагу навіть здалеку. Цвітіння припадає на квітень - травень, коли навколо ще мало яскравих барв, і саме тоді ця квітка на повну силу показує свою красу. Цей сорт надає саду нотку екзотичності, але водночас виглядає стримано і вишукано — чудово пасує до декоративних злаків, тюльпанів, рябчиків імператорських та ранніх багаторічників. Дуже добре виглядає в групових посадках по 3–5 штук на фоні темної мульчі чи гравію. Цибулини великі та сильні, дають стабільне цвітіння вже з першого сезону. А сама рослина досить морозостійка і з легкістю витримує навіть найбільш суворі морози. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-53%

Алліум Ping Pong - це незвичайний алліум (також іноді його називають диким пореєм ). Його квіткова головка нагадує головку часникового насіння, відкриваючи щільно упаковану сріблясто-рожеву кульку з крихітних зірочок. Вони стоять на високих, міцних, прямих, насичено-зелених стеблах та кущі прикореневого листя у формі ременя. З квітами заввишки близько 100 см від землі, цей сорт ідеально підходить для середини або задньої частини бордюру. Квіти цього сорту надзвичайно привабливі для бджіл та інших комах-запилювачів, що робить рослину чудовим доповненням до саду дикої природи. Потім, після того, як квіти відцвітуть, ви можете насолоджуватися архітектурними насіннєвими головками, які створюють вражаюче видовище протягом кількох місяців. Або, якщо ви хочете прикрасити інтер'єр неймовірними зрізаними квітами, то цей сорт ідеально виглядає у вазі. Він не витісняє інших рослин, чудово тримається навіть у щільних посадках і додає саду грайливого характеру. Ідеально підходить для створення ритму в насадженнях — якщо посадити кілька десятків цибулин, ви отримаєте просто неймовірний квітковий ефект. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Nina Weibull (Ніна Вейбул) — один із найнадійніших і водночас найпривабливіших серед малиново-червоних троянд. Це флорибунда, що цвіте безперервно, завдяки чому ваш сад ніколи не буде нудним. Її квітки середнього розміру — яскраво-малинові, майже червоні, з легким глянцем і виразною серединкою. Кожна квітка тримається досить довго, а на кущі одночасно можна побачити до десяти бутонів. Кущ виростає до 60–75 см, дуже компактний, ідеально підходить для бордюрів, посадок уздовж доріжок та навіть у горщики. Має середній, приємний аромат. Надзвичайно добре виглядає в групових композиціях — утворює яскраві, теплі плями кольору в будь-якому ландшафті. Сорт має середню стійкість до борошнистої роси та плямистості, добре реагує на стандартні профілактичні обробки. У цілому, ця троянда — невибаглива й надійна троянда для тих, хто цінує елегантність і практичність. Троянда виведена данською селекційною компанією Poulsen (Olesen), яка спеціалізується на компактних, стійких сортах із тривалим цвітінням. Її рослини легко приживаються навіть у складніших кліматичних умовах, тому чудово почуваються в Україні і тішать рясними квітами та декоративністю. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Poulwei (Поулвей), Nina (Ніна) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-27%

Мускарі Manon - це новий, не дуже розкручений, але надзвичайно симпатичний двоколірний сорт. Його квіти мають дуже ніжне, світло-блакитне забарвлення з майже сріблястим відтінком. Вони зібрані у щільні, компактні суцвіття, які виглядають акуратно і не занадто масивно. Це ідеальний варіант, якщо ви хочете щось легке, спокійне і не надто яскраве. Доросла рослина досить мініатюрна і виростає всього до 10 см, а розмір суцвіття може сягати подекуди навіть 5-7 см. Аромат солодкий та дуже відчувається навіть у дощову погоду. Цей мускарі чудово почувається в сонячних місцях, де навесні багато світла. Йому не страшні нічні заморозки, і він не потребує укриття на зиму. Навіть у бідному ґрунті росте добре, якщо додати трохи перегною або листяної землі. Цвіте у квітні, іноді навіть у березні — залежно від регіону. Він добре виглядає у компанії з білосніжними мускарі або сортами з глибшим синім кольором. Це чудовий сорт для створення гармонійної весняної палітри. Особливо гарний у контейнерах або маленьких групках біля доріжки, де можна роздивитися його ніжний відтінок зблизька. Ідеальні умови для вирощування: мускарі - це одна з тих весняних рослин, яка буквально сама все робить за вас. Висадили - і забули до весни, а потім раптом бачите, як серед ще голої землі виростають мініатюрні сині чи білі китиці, схожі на виноград. Їм підходять як сонячні ділянки, так і місця в півтіні, наприклад, під плодовими деревами, які ще не встигли дати тінь навесні. Головне - щоб ґрунт був легким і пухким, з хорошим дренажем, бо цибулинки не люблять застою води. Садити мускарі найкраще восени, за кілька тижнів до перших морозів. Цибулинки заглиблюють на 5–8 см і розміщують на такій же відстані одна від одної. Особливо зручно висаджувати їх групками — тоді квіти утворюють справжні яскраві плями, які чудово виглядають між камінням, у рабатках, біля доріжок або просто в траві. Поливати мускарі потрібно лише в період росту й цвітіння, якщо весна дуже суха. Улітку, коли рослина перебуває в стані спокою, її можна взагалі не чіпати. Для підживлення підійдуть органічні добрива восени (наприклад, перегній), а навесні — мінеральні з високим вмістом калію і фосфору. Після цвітіння краще обрізати квітконоси, щоб мускарі не засівалися хаотично, але якщо хочете розмноження — залиште кілька стебел. Вони добре розмножуються самі, але з часом кущики стають надто густими, тому раз на 5–7 років їх варто розділити. Викопують цибулинки після того, як зів’яло листя, сушать і зберігають до осінньої посадки. Мускарі прекрасно зимують без укриття, не хворіють і не приваблюють шкідників.
-33%

Лілія Golden Splendor — це справжня прикраса саду, яка вражає яскравими золотистими квітками, що створюють відчуття розкоші та тепла. Величезні суцвіття мають насичений золотий колір із легкими відтінками бордового біля основи. Пелюстки гладкі та шовковисті, злегка загнуті донизу, надають елегантності кожному бутону. Ця лілія здатна стати центральною фігурою у будь-якому саду, привертаючи до себе захоплені погляди. Не можна не згадати про аромат Golden Splendor, який ще більше підкреслює її велич. Яскравий і солодкий, він наповнює сад приємним відчуттям тепла, особливо в теплі вечори, коли квітки починають виділяти аромат з особливою інтенсивністю. Ідеальний вибір для тих, хто прагне створити казкову атмосферу на ділянці. Підходить для вирощування як в одиночних посадках, так і в групах. Трубчасті лілії — це вражаючі квіти, які зачаровують своєю величчю, витонченістю та різноманітністю кольорів. Їхні високі стебла, що можуть досягати 250 см, увінчані великими квітками до 18 см у діаметрі, створюють неперевершену декоративну композицію. Щільні пелюстки витримують негоду, а сильний аромат, особливо відчутний у вечірній час, додає їм ще більшої привабливості. Цвітіння триває до 30 днів, зазвичай у другій половині літа, демонструючи багатство відтінків усієї палітри, крім синього. Трубчасті лілії невибагливі у догляді, стійкі до хвороб і добре переносять зимові умови. Їхня краса та витривалість роблять їх фаворитами садівників і флористів. Ідеальні умови для вирощування Трубчасті лілії найкраще вирощувати на одному місці не більше п'яти років, оскільки до шостого року цибулини виснажуються, що знижує висоту рослин і кількість квіток. Висаджувати їх можна восени або навесні, попередньо зберігаючи цибулини в прохолодному місці, загорнутими в пісок або торф. Для посадки потрібно перекопати ґрунт на глибину до 35 см, засипати піском і додати підживлення — листовий перегній, перепрілий гній та квіткові добрива. Цибулини обробляють фунгіцидом або розчином марганцівки, після чого садять на глибину 25 см, залишаючи між ними відстань 15 см. Потім землю поливають і мульчують. Ці лілії потребують часткового сонячного освітлення, оскільки прямі сонячні промені можуть бути їм шкідливими. Рослини добре адаптуються до температурних коливань, але варто оберігати їх від заморозків. Трубчасті лілії не люблять ґрунт з надмірною вологістю, тому важливо уникати застою води, який може призвести до гниття цибулин. У спекотне літо достатньо поливати рослини кілька разів на тиждень, використовуючи якісну воду.
кешбек від 4 ₴
розстрочка
-19%

Амариліс Arctic Nymph (Арктік Німф) — цей сорт належить до серії Nymph і є одним із найбільш ефектних махрових сортів. Його великі, пухкі квіти досягають у діаметрі 20 см і формуються з великої кількості пелюсток — їх понад 10 в кожному бутоні. Колір квітки — білий із легким рожевим відтінком ближче до країв і салатовим горлом. Пелюстки мають хвилясту структуру, що створює відчуття об’єму та легкості. Суцвіття складається з 3–4 квіток, які з’являються на міцному, порожнистому квітконосі заввишки до 50 см. Стебло досить товсте, не ламається під вагою квітів. Особливістю сорту є те, що він часто виходить із періоду спокою швидше, ніж інші сорти — махрові сорти зазвичай активніше реагують на підвищення температури. Після завершення цвітіння рослина продовжує нарощувати листову масу, що триває до середини літа. Листя темно-зелене, лінійно-довгасте, гладеньке, довжиною до 40 см, розташоване в два ряди. У цей період важливо забезпечити регулярне, але помірне зволоження та підживлення. Період спокою припадає на літо, коли рослина скидає листя. Це ідеальний варіант для кімнатного вирощування, оскільки поєднує компактні розміри, стійкість до хвороб і довготривалу декоративність. Махрові квітки не обсипаються швидко й не втрачають форми, навіть у приміщенні з сухим повітрям. Цибулини добре зберігаються між сезонами та не вимагають щорічної пересадки. Ідеальні умови для вирощування: посадка амарилісу в квітковому горщику може бути здійснена в різний час року. Найкраще це робити навесні, хоча можна почати і пізно восени, якщо сезон виявився теплим. Для посадки необхідно вибрати горщик, який буде глибоким, але не дуже широким, щоб коріння рослини мало достатньо місця для розвитку. Важливо також забезпечити належний дренаж на дні горщика, використовуючи, наприклад, биту цеглу чи керамзит. Ґрунт має бути пухким і багатим на поживні речовини, з хорошою водопроникністю. Посадка амарилісу в ґрунт зазвичай проводиться в травні-червні, коли погодні умови сприяють активному росту рослини. Досить важливим етапом є вибір місця для посадки: культура любить добре освітлені ділянки з живильним ґрунтом, тому якщо ґрунт бідний, можна додати гумус та органічні добрива. Під час посадки цибулини повинні знаходитися на глибині близько 20 см, із відстанню 30 см між ними. Після посадки полив слід проводити помірно, щоб не стимулювати надмірний ріст зеленої маси, що може негативно вплинути на квітки. Коли квітконос досягне висоти 7-10 см, потрібно збільшити полив і встановити опору для стебла. Враховуючи, що його цвітіння припадає на осінь і зиму, коли світловий день коротший, рослині слід додавати штучне освітлення. Найкращими місцями для його розташування є південні або південно-східні вікна. Що стосується вологості, амариліс не потребує додаткового обприскування, якщо вологість в кімнаті нормальна. Однак якщо повітря занадто сухе, можна злегка зволожити ґрунт. У період спокою обприскування припиняється. Для уникнення пересихання ґрунт можна зволожувати раз на 20 днів. Полив повинен бути помірним, особливо під час вегетації. Коли квітконос досягає 7-10 см, полив збільшується, але завжди потрібно стежити, щоб вода не застоювалася в горщику, що може призвести до загнивання коренів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Арроу Фоліес (Arrow Folies) — захоплює з першого погляду незвичайним винно-бордовим забарвленням із біло-рожевими мазками, які виглядають так, ніби нанесені пензлем художника. Її пелюстки завжди унікальні: жодна квітка не схожа на іншу. У кожному суцвітті — від 5 до 10 квіток, діаметром 5–6 см, які розпускаються послідовно, забезпечуючи тривале цвітіння. Форма бутонів махрова, з хвилястими краями пелюсток, що надає троянді об’єму і декоративної вишуканості. Кущ розлогий, невисокий, досягає близько 60 см у висоту, з міцними, добре облистненими пагонами. Темно-зелене листя із блиском гармонійно контрастує з яскравим забарвленням квіток, посилюючи враження. Сорт чудово підходить для вирощування в контейнерах, на бордюрах, у міських садах і навіть у квітниках із обмеженим простором. Особливо ефектно виглядає при групових посадках, коли створюється безперервна мозаїка кольору. Стійкість до хвороб — вище середньої. Ця троянда рідко уражується борошнистою росою чи чорною плямистістю, особливо за умови правильної агротехніки. Також вона досить добре переносить короткочасні періоди дощів. Це невибагливий, але дуже декоративний сорт для тих, хто прагне незвичного кольору та стабільної декоративності. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-22%

Гіацинт махровий Lili Purple - сорт, що точно не залишиться непоміченим у вашому саду, бо таких масштабів та об’ємів важко пропустити, милуючись красою квітів. Завдяки щільним, повноцінним квіткам із багатьма пелюстками він виглядає значно об’ємнішим, ніж класичні гіацинти. Колір глибокий пурпурово-фіолетовий, без блиску, із легкою білою окантовкою — дуже благородний, не виглядає важко, навіть якщо посаджено кілька рослин разом. Доросла рослина здатна виростати до 20-30 см заввишки, а зацвітає цей красень вже наприкінці березня - тож він дуже гарно буде поєднуватися і з іншими весняноквітучими. Гарно поєднується з білими або кремовими гіацинтами, а також з ніжними тюльпанами чи нарцисами. Його зручно використовувати як кольоровий акцент у бордюрі або у групах по 3–5 цибулин у вазоні. У квітнику тримається довго, не розвалюється, навіть після дощу виглядає охайно. Добре виглядає в сучасних композиціях з декоративною травою чи дрібними весняними багаторічниками. Його квіти не просто махрові — вони глибокі, багатошарові, з красивою текстурою. Ми радимо купувати одразу кілька цибулин: поодинці він гарний, але в групі — набагато ефектніший. Якщо у вашій колекції ще немає махрового фіолетового гіацинта — ось той, із якого варто почати. Ідеальні умови для вирощування: найперше, що варто пам’ятати, перед вирощування цих квітів, це те, що найкращий період для посадки гіацинтів — із кінця вересня до листопада. Але є важливий нюанс: не поспішайте з посадкою, якщо на дворі ще тепло. Якщо ґрунт не охолов і температура тримається вища за +10°C, цибулини можуть вирішити, що вже весна і почати рости — і загинути при першому ж морозі. Так само й із запізненням: якщо закопати цибулини наприкінці листопада, коли земля вже підмерзає, вони просто не встигнуть укорінитися. А без коренів гіацинт зиму не переживе. Ідеальна температура ґрунту для посадки — від +3 до +10°C. Щоб зменшити ризик хвороб і допомогти цибулинам успішно пройти “акліматизацію”, варто провести просту підготовку. Перед посадкою замочіть їх у фунгіциді — це допоможе вберегти від грибкових інфекцій. Садити гіацинти варто на добре дреновану ділянку з пухким ґрунтом. Якщо земля важка й глиниста — обов’язково додайте пісок. І ще пам’ятайте, що гіацинти люблять сонячні місця, захищені від вітру - тож обирайте сонячні ділянки. Висаджуйте цибулини на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані 15–20 см між рослинами. Так їм буде комфортно зимувати, а навесні — рости й цвісти на повну силу. Після посадки добре мульчуйте ділянку — це вбереже гіацинти від різких перепадів температури та перезволоження. Щойно гіацинти зійдуть, їм потрібен помірний полив: ґрунт має бути злегка вологим, але без калюж. З появою паростків варто внести перше добриво з вмістом азоту. Друга підживка — коли з’являються бутони, а третя — після цвітіння. Гіацинти не потребують щорічного викопування. Але якщо квіти з кожним роком стають менш рясними, а квітконоси — коротшими, значить, прийшов час. Викопуйте після пожовтіння листя — зазвичай наприкінці травня. Цибулини обережно очистіть від землі й зайвих наростів, відокремте дітки. Зберігайте в тканинному або паперовому пакеті при температурі +20…+25°C. Щоб вони не пересохли — зрідка обприскуйте водою. За місяць до посадки температуру варто знизити до +17°C — це важливо для формування повноцінної квіткової бруньки.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость ранньостигла Дует — НОВИНКА! Дуже популярний сорт, що його купують практично одразу ж. А все через те, що це найбільш ранній сорт жимолость, що наразі існує в природі. Ягоди достигають в середині травня — одні з найперших. Вони овальні, темно-сині з восковим нальотом, масою близько 1,8-2,3 г. М’якоть ніжна, смак солодко-кислий, дуже освіжаючий. У свіжому вигляді — справжній весняний делікатес, а також добре підходить для варення та компотів. Кущ середньої висоти, акуратний, не займає багато місця. Добре переносить морози та весняні перепади температур. Урожайність стабільна — 3–4 кг з куща. Однією з головних переваг є те, що ягоди достигають одночасно й легко знімаються, що значно спрощує збирання. Сорт досить морозостійкий і витримує навіть найбільш суворі умови, а ягоди стійкі до осипання та довго тримаються на кущі, тому навіть якщо ви забудете вчасно зібрати врожай - він вас дочекається. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Green Fashion (Грін Фешн) – це надзвичайно красива флорібунда, яка заворожує своєю унікальною кольоровою гамою. Її махрові квітки класичної форми, діаметром 9-10 см, мають високий центр і ніжний зеленуватий відтінок, який іноді доповнюється витонченою коричнево-червоною облямівкою по краю пелюсток. Кущ компактний, акуратний, висотою 80-100 см, що робить його ідеальним для посадки як у групових композиціях, так і окремо. Чудово виглядає у розаріях, на клумбах і навіть у контейнерному вирощуванні. Аромат цієї троянди приємний, хоча й не надто інтенсивний. Одна з головних переваг сорту – тривалий період життя квітки в зрізі, до 14 днів, що робить її чудовим вибором для букетів та флористичних композицій. Крім своєї декоративності, вона відзначається високою стійкістю до захворювань, що значно полегшує догляд за нею. Це справжня знахідка для тих, хто шукає незвичайний сорт із витонченим забарвленням і надійними характеристиками! Троянда флорібунда – це справжній символ безперервної краси у світі садових рослин. Вона здобула популярність у середині 20-го століття завдяки своєму походженню від поєднання чайно-гібридної та поліантових троянд. Головною перевагою є тривале, рясне цвітіння, яке тішить око протягом усього сезону. Троянди флорібунда здивують навіть найвибагливіших садівників своєю стійкістю до морозів та хвороб, що робить їх ідеальним вибором для вирощування. Ідеальні умови для вирощування: ці троянди ідеально підходять для посадки групами — три і більше кущів створять справжній ефект. Ці троянди найкраще розвиваються на сонячних ділянках з лужним або слабокислим ґрунтом. Щоб отримати рясне цвітіння від травня до пізньої осені, важливо правильно обрізати рослини. Легке обрізання окремих пагонів стимулює раннє цвітіння, а сильне обрізання інших — сприяє кращому розвитку прикореневих стебел і пізнішому цвітінню. Перед посадкою восени рекомендується вкоротити стебла і підрізати уражені корені. Навесні ж пагони слід обрізати на 3-5 бруньок, залишаючи не більше 20 см від основи куща. Обрізання хворих пагонів також є важливим етапом догляду. Оскільки флорібунда виробляє багато квітів, додаткові підживлення стануть необхідними для підтримки її енергії та сили.
-33%

Ранункулюс (лютик) Tomer Orange — квітка, що виглядає напрочуд декоративно та елегантно в будь-яких посадках, а особливо на фоні жовтих чи білих лютиків. Його яскравий колір заходу сонця моментально привертає увагу. Пелюстки щільно закручені в ідеальні спіралі, що розкриваються повільно, наче апельсиновий сорбет на весняному сонці. Бутони дуже густонабиті і часом нагадують мініатюрні троянди чи півонії, але зберігають свою декоративність та елегантність як королівські ранункулюси. Добре пасує як для моно-посадок, так і для контрастних міксів — з фіолетовими, білими або навіть темно-червоними квітами. Він чудово виглядає у букетах, особливо у весільних або сезонних — приносить із собою тепло і радість. Виростає заввишки до 25 см, а цвіте впродовж липня-серпня, що створює враження справжнього продовження квіткового сезону у будь-якому саду. Ми радимо висаджувати одразу декілька бульб ранункулюсів, бо це саме та рослина, що точно має прикрашати вашу ділянку вже цього сезону. Ідеальні умови для вирощування: бульби лютиків можна садити тоді, коли земля добре прогріється — не менше +10°C, і немає загрози зворотних заморозків. Найчастіше це припадає на другу половину квітня або початок травня. Перед посадкою бульби слід підготувати: замочити їх на 8–10 годин у вологому середовищі (не у воді!), додавши біостимулятор та препарат від хвороб, наприклад, Фундазол. Після цього живі бульби набухнуть і стануть м’якшими — саме їх і висаджують у ґрунт. Ґрунт для ранункулюсів має бути легкий, пухкий і добре дренований. Якщо ґрунт важкий — додайте пісок, компост або навіть створіть підняті грядки. На дно кожної лунки (глибина 15–20 см) покладіть дренаж — пісок або дрібний гравій, а саму бульбу висаджуйте на глибину 7–8 см, «пальчиками» донизу. Відстань між рослинами — 10–15 см. Якщо є загроза похолодань, накрийте грядку агроволокном. Полив повинен бути помірним, регулярним, особливо в період росту і бутонізації. Воду краще відстоювати добу і використовувати не холодну — кімнатної температури. Перезволоження або застій води для ранункулюсів дуже шкідливі — можуть загнити бульби. У догляді жовтці не надто вибагливі, але регулярність важлива. Після сильного дощу потрібно розпушити ґрунт, щоб уникнути загнивання. Відцвілі квіти бажано обрізати — це стимулює утворення нових бутонів. Підживлення проводять раз на 2–3 тижні, чергуючи мінеральні добрива з помірною органікою. Важливо пам’ятати, що ранункулюси погано переносять пересадку, тому краще одразу висаджувати їх на постійне місце або в контейнери. На зиму бульби в Україні зазвичай викопують, оскільки мороз нижче -7°C може їх знищити.
-28%

Гіацинт Johanna - це відносно новий сорт, тому його досить рідко можна знайти на просторах інших квіткових магазинів. Однак в останні роки його широко почали вирощувати та популяризувати для продажів саме у букетах. А все через неймовірну стійкість у зрізі - зберігають свіжість у вазі понад 2 тижні - і дуже насичений аромат, що відчувається вже здалеку. Це один із найбільш ароматних сортів у нашому каталозі! Та було б максимально несправедливо обмежувати цю рослину лише її ароматом. Ви лише погляньте на цей захоплюючий зовнішній вигляд: Цей сорт пропонує нам ще й одні із найбільш привабливих та найбільш яскравих рожевих квітів. Це насичений глибокий вишнево-рожевий колір, який має м’яке перлинне сяйво, що змінюється в залежності від освітлення: від світло-рожевого до більш глибокого. Суцвіття дуже густе і вкрите квітами буквально згори до низу, виростає заввишки до 20-30 см. Цей сорт пасує до елегантних, гармонійних композицій, особливо в біло-рожевій гамі. Він добре комбінується з мускарі, ранніми тюльпанами, білою примулою. У вазонах або контейнерах він виглядає витончено, як живий букет. У саду ж його краще висаджувати ближче до доріжок або лав, щоб насолоджуватись ароматом зблизька. Та було б просто квітковим злочином посадити лише одну цибулину цього гіацинта - ви просто не зможете насолодитись цією винятковою красою та ароматом сповна. Тож радимо купувати одразу декілька цибулин, аби потім не шкодувати. Ідеальні умови для вирощування: найперше, що варто пам’ятати, перед вирощування цих квітів, це те, що найкращий період для посадки гіацинтів — із кінця вересня до листопада. Але є важливий нюанс: не поспішайте з посадкою, якщо на дворі ще тепло. Якщо ґрунт не охолов і температура тримається вища за +10°C, цибулини можуть вирішити, що вже весна і почати рости — і загинути при першому ж морозі. Так само й із запізненням: якщо закопати цибулини наприкінці листопада, коли земля вже підмерзає, вони просто не встигнуть укорінитися. А без коренів гіацинт зиму не переживе. Ідеальна температура ґрунту для посадки — від +3 до +10°C. Щоб зменшити ризик хвороб і допомогти цибулинам успішно пройти “акліматизацію”, варто провести просту підготовку. Перед посадкою замочіть їх у фунгіциді — це допоможе вберегти від грибкових інфекцій. Садити гіацинти варто на добре дреновану ділянку з пухким ґрунтом. Якщо земля важка й глиниста — обов’язково додайте пісок. І ще пам’ятайте, що гіацинти люблять сонячні місця, захищені від вітру - тож обирайте сонячні ділянки. Висаджуйте цибулини на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані 15–20 см між рослинами. Так їм буде комфортно зимувати, а навесні — рости й цвісти на повну силу. Після посадки добре мульчуйте ділянку — це вбереже гіацинти від різких перепадів температури та перезволоження. Щойно гіацинти зійдуть, їм потрібен помірний полив: ґрунт має бути злегка вологим, але без калюж. З появою паростків варто внести перше добриво з вмістом азоту. Друга підживка — коли з’являються бутони, а третя — після цвітіння. Гіацинти не потребують щорічного викопування. Але якщо квіти з кожним роком стають менш рясними, а квітконоси — коротшими, значить, прийшов час. Викопуйте після пожовтіння листя — зазвичай наприкінці травня. Цибулини обережно очистіть від землі й зайвих наростів, відокремте дітки. Зберігайте в тканинному або паперовому пакеті при температурі +20…+25°C. Щоб вони не пересохли — зрідка обприскуйте водою. За місяць до посадки температуру варто знизити до +17°C — це важливо для формування повноцінної квіткової бруньки.
-24%

Малина Нантахала — це ремонтантний сорт, виведений в США, який здивує навіть найвибагливіших садівників. Його характерною рисою є відмінна невибагливість до умов вирощування та чудові смакові якості ягід. Цей сорт дарує не лише смачні плоди, але й додає декоративної цінності саду завдяки своїй оригінальній формі і кольору. Рослина має вигляд напівчагарника, з великим, схожим на кленові, листям. Під щільною зеленню все одно можна помітити красиві ягоди. Яскраво-червоні плоди виростають великими і дозрівають пізніше, ніж більшість інших сортів. Вони зазвичай зібрані в маленькі групи по 3-7 ягід, що додає ще більшої привабливості вигляду куща. Смак Нантахали є справжнім втіленням літа: ягода поєднує в собі солодкість з легкою кислинкою, що надає їй чудової свіжості. Плоди соковиті, з ніжною текстурою. Округла, але трохи щільна текстура ягід не тільки робить їх приємними на смак, але й зберігає привабливий вигляд. Оксамитова плівка, яка покриває кожну ягоду, додає елегантності, але не затьмарює природний смак. Ідеальні умови для вирощування: щоб малина Нантахала радувала щедрим урожаєм, важливо правильно обрати місце для її посадки. Найкраще вона росте на відкритих, сонячних ділянках, захищених від сильного вітру та застою вологи. Перед висадкою слід ретельно підготувати ґрунт: очистити від бур'янів, перекопати та удобрити перегноєм або біогумусом. Ямки роблять глибиною 10-20 см і шириною 40-50 см, дотримуючись відстані 50-70 см між кущами та 1,5-2 м між рядами. Саджанці висаджують вертикально, засипають підготовленим ґрунтом і добре зволожують – приблизно 5 літрів води на кожну рослину. Якщо при посадці внесено достатньо добрив, додаткове підживлення не потрібне перші два роки. Після висадки важливо забезпечити регулярний полив, а також видалити пошкоджені пагони для активного розвитку куща.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Емейзінг Грейс (Amazing Grace) — ця вишукана троянда виправдовує свою назву: квітки сорту великі, щільно набиті пелюстками, що грають теплими кремовими тонами, формуючи ідеально високий келих. У кожному бутоні — десятки щільних пелюсток, які чудово тримають форму та довго залишаються декоративними навіть на завершальній стадії цвітіння. Завдяки своїй структурі квітка не обсипається, не втрачає естетики при відцвітанні й зберігає вигляд «з картинки». Справжньою прикрасою сорту є його аромат — глибокий, інтенсивний, з легкими вершково-фруктовими нотками, які особливо виразно відчуваються в спекотну погоду. Навіть у спеку 30+ квіти не вигоряють і повністю розкриваються, що робить сорт дуже зручним для вирощування в південних регіонах. Кущ формує компактну, вертикальну форму заввишки 80–100 см, із міцними, добре облистненими пагонами й густим темно-зеленим листям. Троянда має гарну стійкість до хвороб — і до борошнистої роси, і до чорної плямистості. Також добре адаптується до нестабільних погодних умов — не боїться дощів, не страждає від спеки. Сорт зимує з укриттям, але весною швидко відновлюється й знову тішить рясним цвітінням. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-42%

Оксаліс (або ж, як кажуть у народі - кислиця) Hirta Gothenburg - це справді вражаючий сорт із насиченим забарвленням, що видно вже здалеку. Малиновий рожевий із жовтими тичинками та великими розлогими пелюстками, що формують дуже красиву квітку, з ледь помітними переливами кольору, з’являються у великій кількості з початку осені і до перших заморозків. Рослина невисока, щільна, з темно-зеленим листям, яке формує акуратну розетку. Цей сорт ідеально підходить і для відкритого ґрунту (в умовах теплої осені), і для вирощування в контейнерах, балконних ящиках або горщиках. Завдяки своїй невибагливості до ґрунтів і хорошій стійкості до короткочасної посухи, він стане зручним вибором навіть для недосвідчених садівників. Особливо добре виглядає в масових посадках або як колористичний акцент на фоні декоративної зелені. До речі, оксаліс — не тільки декоративна, а й корисна рослина. Її здавна використовували як природний засіб від запалень і застуд, адже в листі міститься велика кількість вітаміну С. Тож сміливо обирайте цю красуню для свого саду чи підвіконня - і насолоджуйтесь її розкішним цвітінням постійно. Ідеальні умови для вирощування: оксаліс, або ж кислиця, це рослина, яка легко вкорінюється як у саду, так і в горщику на підвіконні. Проте щоб вона дійсно радувала рясним цвітінням і гарними листочками, потрібно дотримуватись кількох важливих умов. Передовсім, пам’ятайте, що оксаліс потребує легкого, добре зволоженого, але дренованого ґрунту. Якщо вода застоюється — це може швидко призвести до загнивання коріння. Найкраще місце для посадки — сонячна ділянка з легким затінком у найспекотніші години. Тобто, ідеально, якщо сонце буде вранці або ввечері, а вдень — розсіяне світло. Саме в таких умовах кислиця розкриває свої ніжні квіти і формує щільний декоративний кущ з листя. Поливати оксаліс потрібно регулярно і рясно, особливо влітку. У спеку не варто допускати повного пересихання землі, але при цьому важливо пам’ятати про дренаж — надлишок води коріння не терпить. Після завершення періоду цвітіння полив скорочують, і вже ближче до зими рослину можна залишити в землі, просто вкривши ділянку шаром листя або торфу — цього буде цілком достатньо, щоб цибулинки перезимували. У кімнатних умовах оксаліс відчуває себе добре при температурі від +22 до +25 °C у теплу пору року. Взимку йому бажано забезпечити прохолоду — не нижче +12 °C. Обприскувати не обов’язково, але влітку, якщо дуже душно, допускається легке зволоження листя перевареною водою. Підживлення має бути регулярним, але в помірних кількостях. Раз на два-три тижні вносьте комплексне мінеральне добриво — бажано в половинній концентрації від рекомендованої. Це забезпечить здорове зростання без ризику перегодовування. Пересадку в саду варто проводити раз на 2–3 роки, а для горщикових рослин — щороку. Важливо не травмувати коріння: якщо ви не плануєте поділ кущика, просто пересадіть його з грудкою землі в новий горщик з дренажним шаром.
-24%

Цей ремонтантний сорт стане справжньою окрасою вашого саду, адже він дарує соковиті ягоди вже на початку літа і аж до пізньої осені. Брусвяна радує великими, ароматними плодами, які не лише мають чудовий смак, а й відмінно зберігаються та переносять транспортування. Кущі потужні, прямостоячі, з міцними пагонами, що дозволяє вирощувати їх навіть без опори. Невеликі шипи не заважають догляду за рослиною, а молоді пагони мають ніжний зелений відтінок, який з роками змінюється на коричневий. Листя насичено-зелене, з рельєфною структурою та акуратними зубчиками по краях. Навесні рослина вкривається кремовими квітками, які наповнюють сад приємним ароматом і приваблюють корисних комах. Особливість цього сорту – подвійний урожай: ягоди дозрівають як на торішніх, так і на нових пагонах. Смак малини залежить від місця вирощування: під сонцем плоди набувають насиченої солодкості, а в тіні можуть стати більш кислуватими. Вони соковиті, м’ясисті, з класичним ягідним ароматом, що перетворює кожен укус на справжнє задоволення. Цей сорт – справжня знахідка для тих, хто цінує рясний урожай, невибагливість у догляді та чудові смакові якості малини! Ідеальні умови для вирощування: щоб малина Брусвяна радувала щедрим урожаєм, важливо правильно обрати місце для її посадки. Найкраще вона росте на відкритих, сонячних ділянках, захищених від сильного вітру та застою вологи. Перед висадкою слід ретельно підготувати ґрунт: очистити від бур'янів, перекопати та удобрити перегноєм або біогумусом. Ямки роблять глибиною 10-20 см і шириною 40-50 см, дотримуючись відстані 50-70 см між кущами та 1,5-2 м між рядами. Саджанці висаджують вертикально, засипають підготовленим ґрунтом і добре зволожують – приблизно 5 літрів води на кожну рослину. Якщо при посадці внесено достатньо добрив, додаткове підживлення не потрібне перші два роки. Після висадки важливо забезпечити регулярний полив, а також видалити пошкоджені пагони для активного розвитку куща.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-19%

Мікс гіацинтів Патріот — це дуже красивий та напрочуд патріотичний мікс ваших улюблених гіацинтів, що з легкістю створить особливу атмосферу у вашому саду. Поєднання насиченого жовтого та глибокого синього кольорів створює виразний контраст, який виглядає дуже гармонійно й водночас святково. А групове висаджування цих квітів дозволяє створювати чіткі візуальні композиції — наприклад, у формі смуг або контрастних плям. Середня висота квітконосів у міксі становить 20–30 см, завдяки чому вони виглядають компактно та водночас ефектно. Періоди цвітіння практично збігаються, тому клумба чи контейнер отримує рівномірний та доволі щільний колірний покрив. Окрім краси, хочемо відмітити також солодкий та насичений аромат кожного сорту — він буквально наповнює весь простір і відчувається далеко за межами садової ділянки. До складу міксу входять: Гіацинт Yellow Stone (4 цибулини) Гіацинт Blue Jacket (4 цибулини) Ідеальні умови для вирощування: найперше, що варто пам’ятати, перед вирощування цих квітів, це те, що найкращий період для посадки гіацинтів — із кінця вересня до листопада. Але є важливий нюанс: не поспішайте з посадкою, якщо на дворі ще тепло. Якщо ґрунт не охолов і температура тримається вища за +10°C, цибулини можуть вирішити, що вже весна і почати рости — і загинути при першому ж морозі. Так само й із запізненням: якщо закопати цибулини наприкінці листопада, коли земля вже підмерзає, вони просто не встигнуть укорінитися. А без коренів гіацинт зиму не переживе. Ідеальна температура ґрунту для посадки — від +3 до +10°C. Щоб зменшити ризик хвороб і допомогти цибулинам успішно пройти “акліматизацію”, варто провести просту підготовку. Перед посадкою замочіть їх у фунгіциді — це допоможе вберегти від грибкових інфекцій. Садити гіацинти варто на добре дреновану ділянку з пухким ґрунтом. Якщо земля важка й глиниста — обов’язково додайте пісок. І ще пам’ятайте, що гіацинти люблять сонячні місця, захищені від вітру - тож обирайте сонячні ділянки. Висаджуйте цибулини на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані 15–20 см між рослинами. Так їм буде комфортно зимувати, а навесні — рости й цвісти на повну силу. Після посадки добре мульчуйте ділянку — це вбереже гіацинти від різких перепадів температури та перезволоження. Щойно гіацинти зійдуть, їм потрібен помірний полив: ґрунт має бути злегка вологим, але без калюж. З появою паростків варто внести перше добриво з вмістом азоту. Друга підживка — коли з’являються бутони, а третя — після цвітіння. Гіацинти не потребують щорічного викопування. Але якщо квіти з кожним роком стають менш рясними, а квітконоси — коротшими, значить, прийшов час. Викопуйте після пожовтіння листя — зазвичай наприкінці травня. Цибулини обережно очистіть від землі й зайвих наростів, відокремте дітки. Зберігайте в тканинному або паперовому пакеті при температурі +20…+25°C. Щоб вони не пересохли — зрідка обприскуйте водою. За місяць до посадки температуру варто знизити до +17°C — це важливо для формування повноцінної квіткової бруньки.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость пізньостигла Аврора — НОВИНКА! Досить відомий сорт, родом з Канади, що добре прижився в українських садах. Ягоди в неї подовжені, темно-сині, довжиною до 3 см, масою до 2 г, з вираженим солодким смаком і соковитою м’якоттю. Особливість сорту — повна відсутність гіркоти! та тонкий аромат. Смак нагадує поєднання чорниці та лохини, завдяки чому ця жимолость ідеальна для їжі просто з куща. Кущ потужний, висотою 1,5–1,8 м, з гарною формою крони. Висока морозостійкість (до -40°C) дозволяє вирощувати її навіть у складних кліматичних умовах. Плоди достигають пізно — наприкінці червня — і не осипаються, що важливо для тих, хто не завжди має змогу оперативно зібрати врожай. Урожайність стабільна — 5-6 кг з куща. Рекомендується вирощувати поруч із іншими сортами для кращого запилення та більш високого врожаю. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Виноград синій середньоранній Надія АЗОС — столовий сорт середньораннього дозрівання — збирати врожай можна вже через 120–130 днів після початку вегетації. Кущі потужні, швидко ростуть і формують багато пагонів. Квітки двостатеві, тож додаткових запилювачів не потрібно. Іноді один пагін дає до трьох суцвіть — гарна заявка на щедрий урожай. Грона ширококонічні або злегка гіллясті, середньої щільності або навіть пухкі. Їхня вага зазвичай становить 500–700 г, але при гарному догляді окремі кисті виростають до 2–3 кг. Ягоди видовжені, злегка загострені, темно-сині, майже чорні, з легким восковим нальотом. М’якоть м’ясиста, хрустка, з приємним, гармонійним смаком без різких нот. Цукристість тримається на рівні 15–17%, кислотність — 7–8 г/л. У вологі роки можливе горошення чи розтріскування ягід, тому бажано слідкувати за рівнем вологи в ґрунті. Сорт має високу врожайність і стабільно плодоносить — до 160 ц/га. Плодоносними є 80–90% пагонів. Рекомендується обрізка на 6–10 вічок, але й коротка обрізка на 2–3 дає гарні результати — грона стають особливо великими. Важливо не допустити загущення — кущ потребує нормування та провітрювання. Сорт також здатен формувати додатковий урожай на пасинках. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость ранньостигла Індіго Джем — НОВИНКА! Сорт, що поєднує раннє дозрівання з відмінним смаком і крупноплідністю. Ягоди темно-сині, подовжені, масою до 1,7–2 г. Смак солодкий з легкою кислинкою, приємний і свіжий, без гіркоти. Вони гарно зберігаються після збору, не мнуться, тому цей сорт підходить як для свіжого вживання, так і для переробки. Кущ компактний, середньорослий, з гарною стійкістю до морозів і хвороб. Вступає у плодоношення рано — вже на другий рік після посадки. Дозріває в травні, плодоносить дружно, з врожайністю близько 3–4 кг з одного куща. Ягоди тримаються на гілках щільно, не обсипаються завчасно. Добре запилюється в парі з іншими сортами, а тому обов’язково посадіть на своїй ділянці цього красеня і ще когось з нашого асортименту - тим паче, що вибрати є з чого. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Алліум Mount Everest - це вишуканий білий алліум, який, як і його гірський тезка, підноситься над іншими своїм аристократичним виглядом. Цей вишуканий сорт сягає понад 1 м заввишки завдяки своєму високому прямому стеблу, а його вершина являє собою кулю з понад 50 дрібних білих, загострених квітів, густо розташованих одна до одної. Завдяки білосніжному кольору він виглядає ефектно як соло, так і у поєднанні з іншими високими алліумами або багаторічниками ніжних відтінків. Цей сорт ідеально підходить для композицій у біло-зеленій палітрі, добре поєднується з шавлією, декоративними травами, аквілегією чи навіть півоніями. Цвіте у травні–червні, і саме тоді стає справжнім магнітом для погляду. Його стебла міцні, добре тримають форму, а після цвітіння залишають декоративні головки, які надають структурності навіть тоді, коли клумба вже готується до наступного сезону. Використовуйте цих красені для заднього плану ваших квітучих бордюрів чи клумб, щоб створити вражаючий фон для інших садових рослин. І висаджуйте одразу декілька цибулин - ефект буде вражаючий! Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
-19%

Камасія Alba - НОВИНКА в нашому каталозі! Представляємо Вашій увазі рослину, що не поширена в нашій місцевості, але заслуговує на особливу увагу. Її чарівні білі квіти у формі зірочок приваблюють запилювачів, таких як бджоли та метелики, покращуючи біорізноманіття вашого саду. Ніжна, але витривала, камасія цього сорту цвіте з кінця весни до початку літа, досягаючи 120 см заввишки! Ця багаторічна рослина ідеально підходить для додавання вишуканості змішаним бордюрам, лісовим садам та водним елементам. Її легко вирощувати — ця рослина не вимагає багато догляду. Достатньо родючого, не пересушеного ґрунту і трохи сонця. Вона ідеально підходить для тих, хто хоче щось ексклюзивне та цікаве, але не має часу на постійне копання й пересаджування. Особливо гарно вона виглядає поруч із зеленими декоративними травами або світлими багаторічниками. Якщо у вас на ділянці є напівтінисте місце, де нічого “не приживається” — спробуйте посадити саме її, повірте, ви не пошкодуєте, бо аромат цієї красуні просто заворожує, недарма ж її назвали в народі “дикий гіацинт”. Ідеальні умови для вирощування: камасія максимально невибаглива рослина, що може повертатися в сад знову і знову, і тішити своїй буйним цвітінням з року в рік. Та деякі аспекти її вирощування треба врахувати, аби отримати максимальне та повторне цвітіння. З нею впорається навіть абсолютний новачок, тож зовсім не переймайтеся, що вам цього не вдасться. Найкраще її висаджувати восени — у вересні або жовтні — коли температура вже не така висока, але до замерзання ще є час для вкорінення. Цибулини заглиблюють на 10–15 см і розміщують на відстані 15–20 см одна від одної. Важливо вибрати місце з добрим дренажем: камасія не терпить застою води, особливо в зимовий період. Для гарного росту і стабільного цвітіння камасії підходять сонячні або злегка затінені ділянки. Вона любить вологий, пухкий і поживний ґрунт — але не болотистий. Під час активного росту й цвітіння потребує регулярного поливу, особливо в посушливу погоду. Добре реагує на мульчування: шар мульчі не лише зберігає вологу, а й захищає цибулини від перегріву влітку. Підживлення бажано проводити навесні або перед цвітінням добривами з низьким вмістом азоту, щоб не стимулювати надлишковий ріст зелені на шкоду цвітінню. Камасія морозостійка, тому не потребує укриття на зиму — зазвичай без проблем витримує зниження температур. Для довготривалого вирощування на одному місці рекомендовано розсаджувати кущі кожні 3–4 роки, ділити великі гнізда цибулин.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Лавлі Родос (Lovely Rhodos) — це справжня перлина для саду, створена для тих, хто цінує класичну елегантність та ніжну красу. Її витончені квіти не лише прикрашають клумби, але й ідеально підходять для зрізання та створення розкішних букетів. Кущі цього сорту досягають висоти 100-120 см і мають струнку, компактну форму з міцними прямими пагонами. Листя темно-зелене, блискуче, що додає ще більше вишуканості рослині та забезпечує високий рівень стійкості до хвороб, що полегшує догляд. Цвіте троянда рясно й тривало — від початку літа до осені, наповнюючи сад елегантними кольорами протягом усього сезону. Квіти цього сорту мають насичений рожевий відтінок з яскравими переливами, створюючи чудовий ефект на фоні зеленого листя. Пелюстки густомахрові, щільні, формуюють пишні суцвіття діаметром 10-12 см, які виглядають особливо ефектно. Чайно-гібридні троянди — це уособлення витонченості та елегантності, яке поєднало в собі все найкраще від чайних та ремонтантних троянд. Їх розкішні великі бутони з класичною формою й високою серединою стали справжнім еталоном краси. Завдяки тривалому й безперервному цвітінню з червня до морозів, вони є ідеальним вибором для саду чи зрізання. Саджанці чайно-гібридних троянд вирізняються морозостійкістю, стійкістю до хвороб і приємним ароматом, який варіюється від легких квіткових до насичених фруктових нот. Це універсальний вибір для створення розкішного квіткового акценту в саду чи в букеті. Ідеальні умови для вирощування: чайно-гібридні троянди – це не лише прикраса саду, а й рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони. Завдяки такому догляду троянди будуть радувати пишним і тривалим цвітінням протягом усього сезону.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Бероліна (Berolina) — ця чайно-гібридна троянда вирізняється особливою витонченістю форми та багатством відтінків. Спочатку бутони мають насичено-жовтий колір з теплими золотистими та бурштиновими переливами, іноді з легким червоним акцентом на краях. Проте вже через кілька днів відтінок вигорає до блідо-лимонного, що додає троянді вишуканого вигляду на фоні темного глянсового листя. Квітки мають класичну високу форму келиха, розкриваються повільно, і діаметр кожної квітки сягає 10–11 см. Сорт демонструє рясне повторне цвітіння впродовж сезону. Квітки формуються як поодинці, так і невеликими китицями, що створює враження ще більшого цвітіння, схожого на флорибунду. Стебла потужні, довгі, ідеально підходять для зрізання — квіти довго зберігають декоративність у вазі. Незважаючи на певну чутливість до дощу — пелюстки можуть трохи страждати від вологи — загальне враження від троянди залишається дуже позитивним, особливо в суху погоду. Кущ росте прямостояче, сильнорослий, висотою 110–120 см, але в теплому кліматі може досягати і 2,5 метрів. Листя велике, насичено-зелене, глянсове, з високою стійкістю до основних грибкових хвороб — як до борошнистої роси, так і до чорної плямистості. Виведений сорт був знаменитою німецькою селекційною компанією Kordes (Кордес), троянди яких відомі своєю стійкістю до хвороб, багатим цвітінням і різноманіттям сортів. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Selfridges (Селфріджз) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.