Антибіотик ЕНРОФЛОКСАЦИН-100 для перорального застосування 10мл ТМ Продукт No Brand (387822236)

Вид Антибіотик Тип Антисептик Застосування Перорально Тварина Всіх видів Бренд Продукт Країна виробник Україна ЕНРОФЛОКСАЦИН-100 для перорального застосування (розчин для перорального застосування) Прозорий розчин жовтуватого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин – 100 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, калію гідроксид, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості АТСvet QJ01, антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування (QJ01МA90, енрофлоксацин). Енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів. Він проявляє бактерицидну активність шляхом зв’язування субчастин бактерій – ензимів ДНК-гірази та топоізомерази IV, які беруть участь у реплікації, транскрипції та рекомбінації ДНК. В результаті дії енрофлоксацину спостерігають селективне інгібування активності цих ензимів та блокування процесів реплікації та трансляції ДНК бактеріальної клітини. Фторхінолони також взаємодіють із бактерією і в статичній фазі, змінюючи проникність клітинної стінки бактерій. Ці механізми дії енрофлоксацину забезпечують швидку втрату життєздатності мікроорганізму. Різниця між мінімальною бактерицидною та інгібуючою концентрацією енрофлоксацину незначна. Енрофлоксацин діє бактерицидно проти грамнегативних (E. coli,Haemophilusspp., Pasteurellaspp., Salmonellaspp.) і грампозитивних (Staphylococcusaureus, Streptococcusspp. та інші) мікроорганізмів та мікоплазм (Mycoplasmabovis, M. hyopneumoniae). Енрофлоксацин швидко абсорбується після перорального застосування та проникає в усі органи та тканини організму тварини. Його високі концентрації виявляють в жовчі, нирках, печінці, легенях і в репродуктивній системі (включаючи секрет і тканини передміхурової залози). Терапевтичні концентрації також досягаються в кістках, синовіальній, внутрішньоочній, плевральній рідинах, шкірі та м’язах. Рівень біодоступності становить 90%. При пероральному застосуванні енрофлоксацину тваринам у дозі 10 мг/кг маси тіла максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1,5 години та становить 2 мг/л. Органи, в яких спосте