Мангольд

Чим цікавий мангольд і чому варто додати його на грядку

Листовий буряк, відомий як мангольд, поступово виходить із тіні свого коренеплідного родича. Це дворічна рослина, яка цінується за соковиті стебла та велике листя. На відміну від звичайного буряка, він не формує підземний плід, віддаючи всю силу зелені. Якщо ти шукаєш невибагливу культуру, яка дає стабільний урожай з весни до пізньої осені, цей овоч стане знахідкою. Мангольд витримує невеликі заморозки, що дозволяє висівати його одним із перших у сезоні. Його вирощують не лише заради гастрономічного інтересу, а й для прикрашання ділянки.

Сорти та зовнішні особливості мангольда

Звертай увагу на колір черешків. Вони бувають білими, яскраво-червоними, жовтими або навіть фіолетовими. Смак мангольда також варіюється: від ніжного шпинатного до більш вираженого трав'янистого з горіховими нотками.

Ось на що варто звернути увагу при виборі:

• Листові сорти (шніт-мангольд) — мають тонкі стебла та пишну зелень, яка швидко відростає після зрізання.
• Черешкові типи — мангольд з широкими м’ясистими стеблами, які готують подібно до спаржі.
• Гібриди з пухирчастим листям — виглядають об’ємно і додають текстури літнім стравам.
• Колірні суміші — дозволяють виростити справжню палітру на одній ділянці, використовуючи один пакет мангольда.

Посів та умови вирощування мангольда

Рослина любить сонячні місця, але спокійно переносить легку напівтінь. Головна вимога — пухкий ґрунт, багатий на органіку. Сіяти мангольд можна безпосередньо у відкритий ґрунт, коли земля прогріється до 5–8 градусів. Глибина загортання складає близько 2–3 сантиметрів. Важливо витримувати дистанцію між рослинами, оскільки дорослі кущі розростаються доволі широко. Якщо посіви занадто густі, обов’язково проріди їх. Отриману мікрозелень мангольда можна відразу використовувати в їжу, не чекаючи повного дозрівання.