Часник Любаша (повітряне насіння) — один із найвідоміших українських сортів озимого часнику, що має унікальну історію походження: виведений з дикорослих форм у Молочанську Запорізької області селекціонером І.І. Захаровим. З 2008 року включений до Державного реєстру сортів України. Рослина потужна: висота листя досягає 70 см, а стрілка може сягати 150 см. Кожна цибулина округло-плоскої форми, щільна, із білими лусками та ледь помітними синьо-фіолетовими прожилками. В середньому в голівці формується 4–7 великих зубків, вагою по 8-16 г кожен. При сприятливих умовах вирощування головки можуть досягати 90 г, хоча зазвичай вага коливається в межах 42-48 г. Смак — насичений, гострий, аромат виражений, типовий для справжнього домашнього часнику. Демонструє високу стійкість до фузаріозу, бактеріальних гнилей, нематоди та інших поширених проблем. Проте важливо пам’ятати, що тривале вирощування лише із зубків (без оновлення) призводить до виродження — зубки дрібнішають, накопичуються хвороби. Щоб уникнути цього, висаджуйте щороку частину посадки з однозубок, вирощених із бульбочок — це оновлює генетичний матеріал і зміцнює стійкість рослин. Завдяки вирощуванню з повітряного насіння (воздушки) сорт отримує додаткові переваги. Посадковий матеріал не уражується ґрунтовими хворобами, краще переносить зимівлю, а головки виростають більшими й добре зберігаються. Хоча урожай із повітряних цибулин можна отримати лише на другий рік, це дає можливість одночасно оновлювати сорт і підвищувати врожайність. Особливості агротехніки: вирощування часнику з повітряних цибулин має свої особливості, проте саме цей спосіб дозволяє отримати здоровий та якісний посадковий матеріал. Зібрані на стрілках бульбочки висаджують восени, приблизно за місяць до настання стійких заморозків. Восени вони встигають укорінитися, добре зимують і навесні швидко рушають у ріст. Оптимальний термін посадки — кінець жовтня – початок листопада, але за відсутності прогнозованих морозів висадку можна проводити навіть пізніше. Дуже важливо дотримуватися строків: рання посадка призведе до проростання цибулинок ще восени, і такі рослини не витримають зими. Запізніла висадка також небезпечна, адже цибулини не встигнуть укорінитися й можуть загинути від морозів. Якщо посадку довелося провести пізніше, грядки обов’язково мульчують товстим шаром опилу, компосту чи листя — не менше 10 см, щоб зберегти тепло й захистити рослини. Грядка для повітряних цибулин повинна бути на підвищеному місці, без застою вологи, адже часник погано переносить перезволоження. Грунт має бути пухким, родючим і нейтральним за кислотністю. Ще влітку ділянку готують: видаляють бур’яни, вносять комплексні мінеральні добрива, а за два тижні до посадки — перегній і калійні склади. Використовувати свіжий гній не можна, бо він шкодить якості врожаю. Перед висадкою посадковий матеріал замочують у воді на кілька годин. Ті цибулинки, що опускаються на дно, придатні для посадки, а спливаючі варто викинути. Їх висаджують у борозни на глибину 2–4 см, дотримуючись відстані 3–4 см між цибулинками і 20 см між рядами. Після цього грядки поливають та мульчують органікою. У перший рік із повітряних цибулинок виростають дрібні однозубки діаметром 2–4 см. Їх викопують у середині літа після пожовтіння листя, підсушують і зберігають до осені. Наступного року висаджують як звичайний часник, але з більшими проміжками між рослинами. Повний цикл вирощування з повітряного насіння триває два роки, проте цей спосіб виправданий: отримані головки відзначаються високою якістю, добрим смаком та чудовою лежкістю.