triangle
Знайдено 2485 товарів
Приналежність
Вид
Розмір
Таблиця розмірів
Розміри
Розміри
Розміри
Розміри
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Вік
Аудиторія
Обкладинка
Країна бренду
Призначення
Мова видання
Матеріал
Кількість сторінок
Країна виробництва
Тип паперу
Візерунок
Сезонність
Стиль
Рік видання
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Олександр


Ця книга — хроніка першого року повномасштабної російсько-української війни, місяць за місяцем. Це також щоденник, написаний різними людьми, — відомими журналістами, репортерами, фотографами. Очевидцями. Тексти — естафета, яку підхоплює наступний оповідач. Воєнним кореспондентам надзвичайно важливо мати змогу показувати війну такою, якою вона є — жорстокою, руйнівною. Журналісти ризикують своїм життям, перебуваючи на фронті, щоб розсказати світу, що тут відбувається. Завдяки сміливим репортажам правдива інформація доходить до сердець людей. Підтримка людей всього світу допомагає Україні, не залишає наодинці зі страшним ворогом. Колектив авторів:Ірина Баглай, Андрій Дубчак, Ян Доброносов, Заріна Забріскі, Олександр Загородний, Юлія Кирієнко, Ольга Коновалова, Олег Корнієнко, Сергій Лефтер, Наталя Нагорна, Тетяна Попова, Євген Титов, Андрій Цаплієнко.

Десятий випуск Reporters "Зцілення" — це 160 сторінок документальних текстових і візуальних історій про зцілення, реконструкцію, відновлення, відродження й відтворення. Текст української психіатрині та письменниці Христини Шалак про дослідження фантомних болів, оплески однієї долоні й те, як українські фахівці допомагають пацієнтам стати цілісними, попри втрату кінцівок. Есей Войцеха Тохмана, польського репортера й автора трилогії про геноциди в Руанді, Камбоджі та Боснії, — про відновлення зв’язків у суспільстві й те, чи всі віднайдені поховання принесуть серцям спокій. Текст телеведучої і репортерки Наталі Нагорної про диво зцілення її колеги, який потрапив під обстріл у Краматорську, та життя після того, як тобі не дають жодних прогнозів. Роздуми архітектора Слави Балбека, чи питання відбудови лежить лише в площині архітектури. Фотоісторія фоторедактора Reporters Данила Павлова про пацієнтів центру Superhumans у тренуваннях, реабілітації, спілкуванні, русі та радості. Автори: Віра Курико, Войцех Тохман, Даня Бумаценко, Дарка Гірна, Дар'я Безрученко, Лариса Денисенко, Михайло Тюнькін, Наталя Нагорна, Олександр Алфьоров, Олена Лівіцька, Ольга Панфілова, Радомир Мокрик, Слава Балбек, Христина Шалак, Юліана Скібіцька, Юлія Суркова.

10 великих історій про лікарів та пацієнтів Національного реабілітаційного центру UNBROKEN, що постав посеред війни у відповідь на її виклики, написали українські письменниці та репортажистки Марічка Паплаускайте, Ірена Карпа, Євгенія Подобна, Лариса Денисенко, Христина Коціра, Христина Шалак, Олена Лівицька, Ірина Славінська, Любов Якимчук. Репортажі ілюструють портретні світлини Олександра Маслова, українського фотографа, який знімає для The New York Times та New York Magazine. Автори: Віра Курико, Євгенія Подобна, Ірена Карпа, Ірина Заславець, Ірина Славінська, Лариса Денисенко, Любов Якимчук, Марічка Паплаускайте, Олена Лівіцька, Софія Кочмар, Христина Коціра, Христина Шалак.

Перший випуск журналу Reporters англійською мовою об’єднує 155 потужних документальних кадрів, знятих провідними фотографами країни. Також у журналі тексти Сергія Плохія, Олени Стяжкіної, Володимира Єрмоленка, Дмитра Кулеби, Олесі Хромейчук та Олександри Матвійчук.

The Black Sea Whale — це англомовний третинник із оповідями про Україну. Другийшанс для світу: не просто слухати, а почути щирий і правдивий голос українців, івідкрити для себе автентичну, а не сфальшовану, Україну та її поліфонію. Автори: Марічка Мельник, Вікторія Антоненко, Марія Мицьо, Сергій Сумленний, Олексій Дубров, Януш Буґайський, Уляна Супрун, Женя Полосіна, Дарія Федоренко, Олександр Терез, Катерина Сова, Іван Волянський, Ірина Лисенко, Марина Луцик, Андрій Єрмоленко, Олег Смаль, Оленка Загородник, Михайло Александров, Юлія Майструк.

The Arc — це третинник із довгими фікшн і нонфікшн оповідями про українське повсякдення і виїмковість, про те, ким ми були, ким ми є і ким можемо стати, розбудовуючи Арку між Україною, що застрягла в минулому, і Україною майбутнього. Автори: Марічка Мельник, Вікторія Антоненко, Марія Мицьо, Сергій Сумленний, Олексій Дубров, Януш Буґайський, Уляна Супрун, Женя Полосіна, Дарія Федоренко, Олександр Терез, Катерина Сова, Іван Волянський, Ірина Лисенко, Марина Луцик, Андрій Єрмоленко, Олег Смаль, Оленка Загородник, Михайло Александров, Юлія Майструк.

На відміну від монографічно-тематичних випусків «Антиквара», присвячених певному мистецькому явищу, періоду, особистості, № 137 є «збірним». До нього ввійшли нариси, інтерв’ю, дослідження, які знайомлять із творчістю різних митців. Тут є розповіді про художників, що працювали 100 років тому, і є історії про наших сучасників, про створене й пережите ними сьогодні; є відомі імена, а є маловідомі чи забуті, які, мабуть, читачі тільки відкриватимуть для себе. Загалом цей номер - «територія визнання»: визнання талантів і визнання шанувальників, які мають рідкісний дар бачити ті таланти й допомагають дізнатися про них усім нам. Отже, читайте у номері: Інтерв’ю з художником Петром Бойком, де він відверто, часом не без іронії, розповідає про себе, і присвячене йому есе Олексія Зотикова з підзаголовком «химеротерапія від Петра Бойка». Добірку матеріалів про Івана Марчука, яка містить інтерв’ю із самим маестро, розмову з мистецтвознавицею й арткураторкою Тамарою Стрипко, а також розповідь про нове українське вино, на створення якого певною мірою надихнули картини уславленого живописця. Дослідження про «забутого художника» Олексія Красовського (1884 — після 1919), поміщика із сумського села Куличка, колекціонера, учасника виставок 1910-х років, непересічного майстра пастелі, у роботах якого відобразилося романтичне світосприйняття автора і схильність до театралізації життя. Зворушливу розповідь про польського художника й письменника Юзефа Чапського (1896–1993), свідка історії та учасника багатьох драматичних подій, людину, яка понад 40 років прожила в еміграції, але «повернулася» до рідної Польщі своїми книгами, щоденниками, рисунками й картинами. Бесіду з мистецтвознавицею і мисткинею Ніною Саєнко про її батька, народного художника України Олександра Саєнка (1899–1985), про непрості часи та обставини, в яких йому довелося жити, і про його вчителів. Інтерв’ю з Кароліною Бровді, дочкою закарпатських художників Івана та Лариси Бровді, яка опікується мистецьким спадком батьків і «змальовує» для нас їхній подвійний творчий портрет. Есе, присвячене Пінхасу (Павлу) Фішелю, живописцю, скульптору, графіку, дизайнеру, ілюстратору, кожна робота якого — наче маленький театр, що дарує велику радість і велику насолоду. Інтерв’ю з представницею Української нової хвилі, художницею Ларисою Пішою, яка працює в різних галузях образотворчого й декоративного мистецтва і відмічає свій 35-річний творчий ювілей ретроспективною виставкою в Національному музеї «Київська картинна галерея». Інтерв’ю з директором Українського музею в Нью-Йорку Пітером Дорошенком про першу виставку творів Марії Примаченко у США.

Читайте у цьому номері: Розповіді про окупацію Києва у 1941 році, про геноцид в Бабиному Яру, про документальний роман «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова — у статтях історика та письменника Станіслава Цалика. Статті про музеєфікацію «таборів смерті» у різних країнах; про радянську політику пам’яті та про сучасні технології, новаторські підходи до подання теми Голокосту — у статтях Олексія Зотикова, Леоніда Фінберга та Євгена Котляра. Роздуми про те, яким має бути заповідник «Бабин Яр», та чому мовою мистецтва простіше говорити про катастрофу — в інтерв’ю з директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою. Розповіді про виставкові проєкти, реалізовані в заповіднику вже під час повномасштабної війни — «Exodus: Шлях з небуття», «Бахмут. Обличчя геноциду 1942/2022», «Бабин Яр: Дзеркала смерті», «По живому», «Вкрадене дитинство», «Хтось був сусідом: вибір, людська поведінка та Голокост». Інтерв’ю з Михаелем Бродським, Надзвичайним і Повноважним Послом Держави Ізраїль в Україні — про паралелі в історії Ізраїлю та історії України, про те, як зберігати пам’ять про трагічні події. Інтерв’ю з митцями, що працюють з темою Голокосту, — з Олександром Щетинським, Михайлом Алексеєнком та Матвієм Вайсбергом.

До 150-річчя від дня народження митця2025 рік — особливий для шанувальників Олександра Мурашка: 7 вересня минуло 150 років від дня його народження, і ця дата включена ЮНЕСКО до списку пам’ятних. В Україні ювілей митця відзначають виставками, лекціями, науковими зустрічами та цілим спеціальним номером «Антиквара», присвяченим художнику, чиє ім’я команда журналу послідовно повертає до культурного фокуса вже понад десять років.Цей випуск створено у форматі тематичної тріади:1. історичний та біографічний контекст;2. мистецтвознавчі дослідження ключових творів;3. техніко-технологічні розвідки, яким досі приділяли найменше уваги.Журнал замислювався як змістовний, різноманітний, “серйозний, але живий” — відкритий для широкого кола читачів.До роботи над номером долучилися провідні дослідники: Галина Алавердова, Лариса Амеліна, Марина Дроботюк, Сергій Побожій, Ольга Друг, Михайло Кальницький, Антон Короб, Владлен Мараєв, а також фахівчині з технологічних досліджень Олена Андріанова та Світлана Біскулова, реставраторка Наталія Чамлай.

Ukrainian Fashion Week Spring-Summer 2026 CATWALK — це спеціальне колекційне видання від Ukrainian Fashion Publishing з фотоархівом показів та презентацій колекцій дизайнерів, street style-репортажами, ексклюзивними коментарями, інтерв'ю та думками інсайдерів з лаштунків головної модної події сезону в Україні. Голоси: Ірина Данилевська, DOROFEEVA, Дарія Кривченко, Марина Мартинів, Ганна Воєводіна, Макар Ципан, Влад Болсун, Дмитро Терещенко, Олександр Чумак, Максим Єрмохін, Міла Магдій, Ірина Татаренко, Саша Саботаж. Designer brands: KACHOROVSKA, MY THEATRE by Dariia Bila, Article, DAMIRLI, GAPTUVALNYA, MARCHI, SOLOMIIAHRYNKIV, NICK KICHKAR, Darja Donezz, JULIYA KROS, NADYA DZYAK, VIKTORANISIMOV, SANTA, Grains de Verre, RITO, NAZARELLІ, JJSQUEE, COVER, C.ICON, TONiA, Khrystyna Rachytska, DIIEVA, VOROZHBYT&ZEMSKOVA, SAMOKISH, CHUPRINA, Andreas Moskin, TG Botanical, GUNIA project, POUSTOVIT, VVICS, Saiman El Sabari, ARTEMIO CHOUETTE, DANIA STINOVA, AMELINA, Mint, Linni Caro, UPSLOWUSE, GURANDA, SIDLETSKIY, J’amemme, the COAT. 232 сторінки, 40+ колекцій, 800+ оригінальних фотографій. Ukrainian Fashion Publishing — свідоме, спеціалізоване видавництво популярної та освітньої літератури про сучасну українську моду і культуру.

Докладне дослідження ключових історичних подій минулого тисячоліття та визначення найзнаковіших з них, які вплинули на хід подальшої історії Європи. Доктор Ієн Мортімер був описаний в «Таймс» як «найвидатніший середньовічний історик нашого часу». Автор бестселера Sunday Times в 2009 і 2010 роках. Він був удостоєний премії Олександра (2004) Королівською історичною спілкою за його роботу з соціальної історії медицини. Він є членом Королівського історичного товариства і членом спілки антикварів.

Блискучий, іронічний, проникливий і сумний роман Даніеля Кельмана, найвідомішого сучасного німецькомовного письменника. Наприкінці XVIII століття двоє молодих німців абсолютно переконані, що настав час виміряти наш світ. Але ці юнаки — не просто пара молодих людей, які вірять у науку, а двоє майбутніх геніїв епохи Просвітництва. Один із них — прусський аристократ Александер фон Гумбольдт — вирушає у тривалу подорож, перетинає савани і продирається крізь джунглі, спускається річкою Оріноко, пробує отрути, підіймається на найвищу гору та досліджує буквально все, що трапляється на його шляху. Іншому — математику й астроному Карлу Фрідріху Ґаусу — навіть не треба залишати свій будинок у Ґеттінґені, щоби довести, що простір має кривизну. Гумбольдт згодом увійшов до історії як другий Колумб, Ґаус був визнаний найвеличнішим математичним розумом своєї епохи. Ексцентричні і фантастично популярні в Європі, ці двоє 1828 року нарешті зустрічаються в Берліні — і негайно опиняються у вирі політичних потрясінь, що охопили Німеччину після падіння Наполеона. Роман «Обмірювання світу», вперше опублікований 2005 року, досі залишається найбільш продаваною у світі сучасною німецькомовною книжкою. Він перекладений 46 мовами, а 2012 року екранізований режисером Детлефом Буком.

Надія Олександрівна Лохвицька - знаменита Теффі - одна з найяскравіших постатей російської літератури початку XX століття. Уже після першої збірки гумористичних оповідань, який побачив світ у 1910 році, Теффі придбала колосальну популярність, що не вщухає досі. Зощенко писав про неї: «Її вважають цікавою і" смішний "письменницею. І в довгу дорогу неодмінно беруть томик її оповідань ». Гумористичними розповідями Теффі зачитувалися буквально і в палацах, і в хатинах. Її талант високо цінували кращі письменники-сучасники поряд з простими обивателями, яких Теффі так любила виводити в своїх історіях. В даний видання увійшли кращі розповіді Теффі різних років. 115х180 / 352 сторінок