triangle
Знайдено 7786 товарів
Приналежність
Вид
Розмір
Таблиця розмірів
Розміри
Розміри
Розміри
Розміри
Розміри
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Вік
Аудиторія
Країна бренду
Застібка
Склад
Мова видання
Матеріал
Кількість сторінок
Країна виробництва
Візерунок
Сезонність
Стиль
Рік видання
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Дивні дива

кешбек від 1 ₴
-40%

Якось Іда отримує дивного листа, вимащеного зеленим слизом. Хто ж надіслав це послання? За справу береться білий ведмідь Мерфі. Це чудова історія для першого читання, та ще й у детективному жанрі! Дитина й не помітить, як дійде до останньої сторінки, бажаючи розгадати таємницю дивного листа. Кросворд у кінці книжки покаже, наскільки уважно дитина читала текст (і наскільки добрий з неї детектив!). А щоб читати було ще легше й цікавіше, складні слова в тексті мають кольорові склади.
кешбек від 7 ₴

Встигли скучити за ним? Демон, який тероризував Ґравіті Фолз, повернувся з моторошного потойбіччя, щоб нарешті розповісти свою версію того, що відбувалося. У цій книзі Білл Шифр проливає світло на своє дивне походження, розповідає про свій зловісний вплив на історію людства та ділиться секретами, як знищити наш світ. Унікальне оформлення і цікаві історії здивують і не залишать байдужим жодного з вас! Видання містить: підступні загадки, незламні шифри, загублені сторінки зі «Щоденника 3», перелік способів, як обдурити смерть, одкровення про сенс життя та цілий розділ, присвячений кумедним соломинкам... Але найважливіше те, що на Книзі Білла лежить моторошне закляття! Чи є такі сміливці, які наважаться її відкрити?! Алекс Гірш, найкрутіший автор бестселерів за версією «Нью-Йорк Таймс», реанімував цього сумнозвісного лиходія і запрошує фанатів ознайомитись із планами Білла. Що всередині? Таємниці, яких ви ще не бачили, і загадки, що можуть звести вас з розуму: * 224 сторінки темних пригод та хитрих планів. * Ексклюзивні історії та ілюстрації, що не потрапили до мультсеріалу. * Секрети родини Пайнз і нові угоди з Біллом. Можливо, хтось ще наважиться? * Безліч шифрів, що приховані на сторінках цієї лиходійської книги. * І, найголовніше, — загублені сторінки зі «Щоденника 3», які всі так давно шукали!
кешбек від 1 ₴
-15%

Кожен із нас потрапляв у ситуацію, коли не міг пригадати назву книжки та прізвище її автора, столицю якоїсь країни або ім’я людини, з якою нещодавно познайомився. Звісно, що все це потім спливає в пам’яті, але ж час уже втрачено. Отже, потрібно тренувати свою пам’ять. Тут у пригоді стане книжка Ідріза Зогая «Minne, або Пам’ять по-шведськи. Методика знаменитого тренера з розвитку пам’яті». Її автор запевняє, що опанувати цю науку може практично кожен, є тільки одна умова — регулярні тренування. А тренувати пам’ять за допомогою наведених вправ весело й цікаво. Проте ця книжка розрахована не тільки на спортсменів-мнемоніків: легко запам’ятовувати телефонні номери, імена людей, терміни важливих справ — усе це стане в пригоді будь-кому. Особливо, як уважає автор, це може бути корисним дітям — вони дуже швидко й легко опановують навичку запам’ятовування, що безумовно допоможе їм у навчанні.
кешбек від 8 ₴
-15%

Джек Девайн, ветеран ЦРУ із 32-річним стажем роботи, почав працювати в одному з головних відомств США в 1967 році. Його послужний список вражає: переворот у Чилі; операція «Циклон» під час афганської авантюри СРСР 1980-х років; полювання на наркоторговця Пабло Ескобара; викриття О. Еймса і Р. Ганссена, які шпигували на користь Росії... Девайн очолював таємні операції ЦРУ, в яких у делікатних місіях по всьому світу брали участь тисячі агентів. Нині він живе у Нью-Йорку, є членом Ради США з міжнародних відносин, співзасновником і президентом міжнародної консалтингової фірми The Arkin Group. У грудні 2018 року Джек Девайн відвідав Київ, де репрезентував свою книгу «Вдале полювання. Історія головного шпигуна Америки», опубліковану видавництвом «Фоліо», і був нагороджений орденом Святого Андрія Первозванного. 816 Перед вами переклад нової книги легенди ЦРУ, яка вийшла в Америці у березні 2021 року. Мета автора — дати об'єктивне уявлення про взаємини між США та Росією (і не лише між ними) й про особливості розвідки й контррозвідки двох супердержав. На основі власного аналізу успіхів і невдач ЦРУ за останні майже 75 років та таємних операцій Росії не лише упродовж «холодної війни», а й до її втручання в американські справи під час президентства Трампа, Девайн пропонує 13 ключових уроків розвідки, котрі навчать, як бути готовими до будь-яких викликів із боку супротивників. А ще він розповідає, як працює контррозвідка, як вирахувати «чужих» серед своїх і не помилитися, скласти психологічний портрет зрадника і викрити його, а головне — про місію співробітників спецслужб, людей «без облич»: збирати надзвичайно цінну інформацію заради національної безпеки своєї країни.
кешбек від 2 ₴

Наш головний герой — веселий та харизматичний Санта-Клаус. Останнім часом йому жилось спокійно, хоч він і був доволі зайнятим. Бородань займався своєю улюбленою справою — створював іграшки для дітей, спілкувався з Біче та читав листи від дітей. Та одного разу до нього потрапив незвичайний лист від маленької дівчинки з дивним проханням, яке майже неможливо здійснити. Та наш Санта не з тих, хто відступає перед труднощами! То ж він береться виконувати бажання дитини… До чого це приведе, які пригоди чекають на Санту та чим все закінчиться? Дізнавайтеся з книжки.
кешбек від 1 ₴
-15%

В «Уроках влади» Франсуа Жерар Жорж Ніколя Олланд оцінює свою діяльність на посаді президента Франції, ділиться думками з політичних питань. Він не збирається більше балотуватися у президенти, відійшов від влади і отримав повну свободу відверто розповідати все, що вважає за потрібне, не тільки про політику, а й про своє особисте життя. Для українського читача ці спогади особливо цікаві сторінками, де Франсуа Олланд, перший з «нормандської четвірки», розкриває подробиці перемовин у Мінську, що призвели до підписання Мінських домовленостей. За принципову позицію, яку Франсуа Олланд виявив, підтримуючи суверенітет, територіальну цілісність і незалежість України, був нагороджений вищою державною нагородою України для іноземців — орденом Свободи. «Я керував країною у винятковий період. Я хотів викласти… те, що є насправді влада, …і як я випробував цей унікальний досвід. Мій обов’язок також полягав у тому, щоб тверезо проаналізувати мою діяльність, мої успіхи, але також і невдачі, які я визнаю», — прокоментував публікацію своїх мемуарів 24-й президент Французької Республіки.
кешбек від 2 ₴
-20%

«Падорміри, Спомалі і зникнення доньки президентки» — це захоплива мандрівка в стилі Аліси в Країні див, яку створила українська письменниця Гаська Шиян разом зі своєю донечкою Теєю-Лу Шиян-Гоберт. Одного дня дівчинка Маруся, донька президентки, відлітає з дому на рожевому хмародраконі. Невже мамі доведеться відкласти усі державні справи і вирушати на пошуки? Та поки мама з поліціянтами складають план дій, Маруся мандрує химерними світами: у Сірій леваді, де мешкають падорміри, легко замовити будь-яку їжу, дизайн, пору року розвагу… невже життя, коли можна все, може набриднути? Тепер Маруся над усе хоче повернутися додому! Вона долає численні станції чарівного метро, а дорогою міркує про різні важливі речі: дружбу, відповідальність, взаєморозуміння, родину та дорослішання.
кешбек від 4 ₴

ЯКИМ БУВ БИ ҐОТЕМ У XIX-му СТОЛІТТІ? Як би в епоху таємниць і забобонів жителі Ґотема реагували на дивну нічну істоту — месника в костюмі кажана, якого боялися і винні, і невинні? Одні жили б у жаху. Інші — у спокої. І лише один чоловік не зверне на нього жодної уваги… чоловік, який має інші справи. Як його звати? Цього ніхто не знає напевне. Для більшості він просто Джек. ДЖЕК-РІЗНИК. Українське видання «Бетмен. Ґотем у газовому світлі» містить класичну історію про зустріч Людини-Кажана вікторіанської епохи з вайтчепельським різником, а також її знане продовження «Володар майбутнього» та вступне слово від сценариста Браяна Авґустина.
кешбек від 3 ₴
-21%

Від експерта, який розуміє обидві сторони одного з найскладніших, суперечливих конфліктів у світі, найсучасніший путівник про Ізраїль та ізраїльсько-палестинське питання. Сьогодні відносини між ізраїльським та палестинським народами є одним із найскладніших конфліктів у світі. «Чи не могли б ви коротко і ясно розповісти про ситуацію у Ізраїлі?» На це питання Даніель Сокач звик відповідати майже щодня. Як голова фонду «Новий Ізраїль», метою якого є збереження рівності та демократії для всіх ізраїльтян по обидві сторони конфлікту, він добре обізнаний з актуальним станом справ на цій території. Ця книжка — спроба розповісти історію конфлікту і примирити столітню боротьбу двох народів. Автор намагається пояснити, чому Ізраїль та ізраїльсько-палестинський конфлікт викликає такі суперечливі думки. Разом із путівником, який проводить читача актуальними проблемами регіону, автор подає історичний огляд країни від біблійних часів до сьогодення. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ПОГОВОРІМО ПРО ІЗРАЇЛЬ»: * Стисло і вичерпно книжка подає історію конфлікту — від його зародження у XIX столітті до останніх обстрілів між Ізраїлем та ХАМАС у травні 2021 року. * Легко, раціонально й з повагою до обох сторін автор заглиблюється в актуальні проблеми, які постали перед Ізраїлем сьогодні та потребують вирішення у найближчому майбутньому — зовнішній вплив, поселення на окупованих територіях та інші. * У кінці книжки подано «Словник конфлікту» для прояснення різних термінів і глибшого розуміння тексту читачами. ПРО АВТОРА: Деніел Сокач — американський активіст, генеральний директор New Israel Fund. На знак визнання лідерства та впливу Сокача неодноразово включали в «Forward 50» The Jewish Daily Forward — щорічний список з п’ятдесяти провідних єврейських осіб, які приймають рішення, активістів і тих, хто має значний вплив на єврейську громаду. ЦИТАТИ З КНИЖКИ ПОГОВОРІМО ПРО ІЗРАЇЛЬ Про перші роки існування Ізраїлю За перші десять років існування Ізраїлю його населення зросло більш ніж у два з половиною рази, до двох мільйонів осіб. У перші роки після проголошення незалежності в Ізраїль іммігрувало понад 140 тисяч уцілілих жертв Голокосту. Молодий Ізраїль переслідували примари таборів смерті. Цієї теми уникали — вона надто розходилась з ізраїльським ідеалом міцного, сильного та самодостатнього «нового єврея», — і водночас її присутність відчувалася скрізь. У 50-х роках по ізраїльському радіо щодня зачитували списки прибулих у країну, сподіваючись, що сім’ям вдасться возз’єднатись. І попри те, що тисячам родин це таки вдалося, жертвам Голокосту було важко вписатися в нове суспільство, а корінні ізраїльтяни не знали, що з ними робити. Про напад єгипетсько-сирійських збройних сил на Ізраїль у Судний день З наближенням жовтня 1973 року ізраїльтяни були зайняті приготуваннями до святкування Ямім Нораїм, а не до війни. За ізраїльською традицією, на перше з цих свят, Ро га-Шана (єврейський Новий рік) євреї йдуть на пляж або в парк, влаштовують сімейні барбекю. А на Йом Кіппур — Судний день, найсвятіше свято року, — по всій країні зупиняється вся робота. Більшість ізраїльських євреїв, навіть невіруючих, у цей день можна побачити або в синагогах, або вдома. Саме там вони й були в Судний день 6 жовтня 1973 року, коли завили сирени, сповіщаючи про повітряну небезпеку. Про поселення на Зеленій лінії на західній стороні Йордану У поселеннях, збудованих по Зеленій лінії на Західному березі річки Йордан після того, як Ізраїль анексував його в Йорданії в 1967 році, проживає понад 440 000 ізраїльських євреїв(217). Ще приблизно 200 000 ізраїльтян живуть у районах, збудованих у Східному Єрусалимі, який Ізраїль теж захопив у ході Шестиденної війни і який теж розташований на Зеленій лінії. Ізраїль анексував Східний Єрусалим після 1967 року, оголосивши його частиною Ізраїлю (на відміну від Західного берега). Однак решта країн світу не визнала цю анексію і вважає Східний Єрусалим частиною палестинських територій, окупованих Ізраїлем, та столицею майбутньої Палестинської держави.
кешбек від 3 ₴

Кохання може бути по-справжньому небезпечним. Шлюб і за найкращих часів буває непростим, а надто, коли один із вас мертвий. Вінсент Бейнкрофт, запальний головний редактор «Цього химерного світу», ніколи не вірив, що його дружина померла. І, можливо, навіть попри переконливі докази її смерті, він має рацію. Але на що він готовий заради її порятунку? Ганна Вілліс, асистентка шефа тижневика, не могла б обрати більш невдалий час для свого звільнення. Її рішення поновити стосунки з колишнім чоловіком-розпусником дивує колег не більше, ніж регулярне спілкування Бейнкрофта з померлою дружиною. Чи справді рішення Ганни поїхати до модного оздоровчого закладу є найкращим рішенням для всіх у цей непростий період? Наче цього було замало, зникає один з колишніх колумністів газети — особливо дивний випадок, якщо зважити на те, що насправді його ніколи не існувало. Летючі статуї, захоплені привиди, херувими-вбивці, розлючені шпаки, довірливі малинівки й, цілком можливо, кілька дуже зловісних змов — загалом, типовий тиждень для співробітників «Цього химерного світу».
кешбек від 3 ₴
-15%

* «Хто подумав би, що в селі на триста душ так багато гріха?» * Перша загадка інспектора Барнабі * Для фанатів інспектора Барнабі й серіалу «Суто англійські вбивства» Дуже часто в гонитві за все більш сенсаційними, а іноді й жалюгідними сюжетними лініями втрачається цікавість до людини. І хоча результати такої погоні можуть бути настільки ж захопливими, наскільки популярними, безумовно необхідний для хорошої детективної історії елемент може втратитися. Але не впадайте у відчай! Ви побачите, що в книжках Грем цей гуманізм відновлено, тож драма більш реалістична, а задоволення — абсолютне. Приємного читання! Джон Неттлз, британський актор, зіграв старшого інспектора Барнабі в детективному серіалі «Суто англійські вбивства» Беджерс-Дріфт — тихе англійське село з вікарієм, місцевим незграбним лікарем і доброю старою вчителькою міс Сімпсон, яку одного ранку знаходять мертвою. Ця раптова смерть не дає спокою її близькій подрузі міс Беллрінгер, яка вперто набридає поліції із проханнями відкрити слідство. І саме тоді, коли за справу береться старший інспектор Барнабі, Беджерс-Дріфт розкриває свою справжню сутність — один за одним виринають давні забуті вбивства, подружні зради, ревнощі, суперництво, шпигунство й шантаж. Чи вдасться Барнабі розплутати клубок таємниць швидше, ніж вбивця обере наступну жертву? Поєднання жорстоких злочинів, гумору й ідилічної природи принесли славу інспектору Барнабі не лише на сторінках детективів Керолайн Грем, а й в екранізації «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом в головній ролі. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «БЕДЖЕРС-ДРІФТ. СУТО АНГЛІЙСЬКІ ВБИВСТВА»? * Різке протиставлення жорстоких вбивств, тонкого гумору й ідилічної сільської місцевості та природи триматимуть у напрузі до останньої сторінки. * Роман було екранізовано, як перший телеепізод британської кримінальної драми «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом у ролі старшого інспектора Тома Барнабі. * У 2019 році The Guardian включив роман до списку 10 найкращих детективних романів золотого віку світової літератури. * Увійшов до списку «100 найкращих кримінальних романів усіх часів», опублікованого британською Асоціацією письменників кримінального жанру (British-based Crime Writers' Association, 1990), а також отримав премію Macavity Award за «Найкращий дебютний роман» (1989) і був номінований на премію «Ентоні» (1989) та премію «Агата» (1988). ЦИТАТИ: > Із того дня почалася їхня вдавана ворожнеча. Щороку подруги іноді разом, а > іноді поодинці вирушали в путь, прагнучи знайти новий екземпляр. З великими > надіями, гострим поглядом та блокнотами з олівчиками напоготові вони > прошукували тьмяні букові ліси. Перша, хто знаходила рослину, влаштовувала > переможеній вишукане чаювання як такий собі утішний приз. Орхідея розквітала > рідко та, через складну систему кореневищ, не завжди двічі на тому самому > місці. За останні п’ять років подруги починали пошук все раніше й раніше. > Кожна знала, що інша так робить, але жодна про це не згадувала. > За тридцять років спостерігання і слухання він переконався, що ніхто ніколи не > поводиться несхоже на себе. Інші сприймають за характер людини комбінацію (чи > брак) певних соціальних, освітніх і матеріальних активів — якісь поверхові > речі. Справжній характер проявляється, коли ці нашарування знято. Старший > інспектор вірив, що кожен спроможний на все. І, як не дивно, ця думка не > пригнічувала. Барнабі навіть вважав її не песимістичною, а радше єдиною > раціональною для поліцейського. > > Однак міс Сімпсон в останній день свого життя, за словами людини, яка близько > знала її з самого дитинства, зробила кілька абсолютно нехарактерних для себе > речей. > Стрьомно, подумав Трой. Сірий та аскетичний будинок зіщулився біля самого > лісу, як горбата жаба. Попри теплий день, сержант здригнувся. Легко було > уявити відьму, яка виповзає звідти та хапає Гензеля і Гретель. Якісь казки > Грімм. Він злегка посміхнувся своїй дотепності та подумав, чи не поділитися > жартом із Барнабі, але вирішив цього не робити. Проблем сьогодні і так > вистачало. > > Коли вони наблизилися до ґанку, вийшло сонце, і його промені вдарили у > південну стіну. Кремінь на стінах запалав, граючи найтоншими відтінками. > Барнабі торкнувся одного з камінців. Схожий на величезний льодяник, увесь в > ірисково-коричневі та кремові смужки. Він постукав у двері. Ніхто не відповів. > Барнабі дуже чітко запам’ятав цей момент. Коли він поклав слухавку, з’явилося > найсильніше відчуття: механізм справи, який, здавалося, геть зупинився через > алібі, недоведені та недовідні ствердження та свідоме бажання обдурити з боку > принаймні двох осіб, знову рушив. Хоча він і не міг знати, з якою швидкістю > механізм набере ходу або чия рука, поки йому невідома, з такими жахливими > наслідками встромлятиме палички в коліщатка. ВІДГУКИ > Персонажі сильні, з безперечно темною стороною, а сюжет достатньо закручений, > щоб поставити в глухий кут навіть найкмітливіших. > > The Washington Post > В кращих англійських традиціях детективу.
кешбек від 2 ₴

Це може бути ваша сусідка, яка щоранку виходить на пробіжку, блогерка, за якою вам подобається слідкувати у соцмережах, або навіть близька подруга. Усі вони можуть виявитися жінками, які безуспішно намагаються стати мамами Роман «Не вагітна» створений на особистому досвіді авторки. Понад п'ять років невдалого планування вагітності стають болісною, місцями смішною, але відвертою історією про молоду жінку, яка мріє про материнство. Про соціальний тиск і походи до лікарів, нетрадиційну медицину і спроби штучного запліднення, подвійне життя у соціальних мережах, еміграцію і повернення в Україну — цей автобіографічний роман порушує чимало непростих тем. Але найголовніше питання — чи треба народжувати, щоб стати мамою? І авторка знайшла цю відповідь: і у житті, і у романі «Не вагітна». ПРО АВТОРКУ Каріна Саварина — кіноманка, любителька постійно вчитися, а ще – змінювати країни проживання. З дитинства мріяла стати письменницею, вела сотні щоденників, вчилася на бухгалтера, а згодом понад десять років працювала журналісткою і редакторкою. І зрештою, здійснила свою мрію, написавши автобіографічні романи «Не вагітна» та «Мам», які уже стали бестселерами в Україні. ЧИМ ХОРОША КНИГА НЕ ВАГІТНА * Написана від першої особи, вона розкриває непрості теми жіночого безпліддя, соціального репродуктивного тиску і усиновлення. * Занурює у внутрішній світ героїні, яка безуспішно намагається завагітніти. * Може стати підтримкою для тих, хто пережив схожий досвід, а для тих, хто ні — розповісти, що насправді криється за потужним бажанням мати дитину. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Я планувала, що через рік після весілля ми станемо батьками і це вже будуть зовсім інші розклади. Або хоча б завагітнію, і ми заляжемо перед ноутом, ввімкнемо серіал, їстимемо морозиво, ніжно роблячи руками кола на моєму пузі. Але виросло в мене не пузо, а страждання, воно висіло чорною хмарою над моєю головою і скрізь переслідувало. Зворотною стороною долоні я витирала сльози і не хотіла визнавати, що я серед жінок, які не можуть. Моя дитина десь літає, вона просто чекає потрібної миті. Раптом ввімкнули світло, загудів холодильник, телевізор почав балакати, годинник показував 22:22. Мама подала мені серветки зі столу і пішла на кухню. Клацнув чайник. Після сніданку я лежала у ванній і надувала живіт, який визирав з-під білої піни пупом догори. У двері квартири гучно постукали. У великому місті сусіди майже ніколи не приходять і знати ви їх не будете. І коли хтось до вас стукає у двері, ви підстрибуєте, як попкорн на сковорідці, з переляку, бо скоріше за все ви когось знизу затопили. Я швидко загорнулася в халат і побігла до дверей.
кешбек від 4 ₴

Ця історія — про Ялтинську конференцію очима жінок, які відвідали її зі своїми впливовими батьками. Сара Черчилль була акторкою, а згодом стала офіцеркою ВПС Британії. Анна Рузвельт — єдиною донькою президента і берегинею батькових таємниць. Кетлін Гарріман — чемпіонкою з лиж, військовою кореспонденткою і донькою посла США в Радянському Союзі. Що їх об'єднувало? Як вони впливали на батьківські рішення? Які романи яскраво забарвлювали їхнє перебування в Криму? А ще — чому на конференції не було доньки Сталіна? Кетрін Ґрейс Кац дає докладні відповіді на ці питання і ділиться подробицями про залаштунки політичного театру тих вирішальних для світу днів. Про авторку Кетрін Ґрейс Кац — американська історикиня, випускниця Гарварду і Кембриджу. Здобуває ступінь доктора права в Гарвардській школі права. Авторка двох книжок з історії, і «Ялтинські доньки» — її успішний дебют як дослідниці та письменниці. Цитати з книжки «Ялтинські доньки. Черчиллі, Рузвельти й Гаррімани: історія про любов і війну»: > Довга подорож до Ялти розпочалася в темряві. О 10-й годині вечора 22 січня > Рузвельт і його делегація таємно покинули Вашингтон. Газети пророкували, що > так звана «велика трійка» незабаром збереться на ще одну конференцію, але з > міркувань безпеки ніхто у Сполучених Штатах, Великій Британії чи Радянському > Союзі не повідомляв, де і коли відбудеться зустріч. Президент мав таємне > залізничне депо в підвалі Бюро гравіювання та друку — невинної на вигляд > будівлі з бетону та вапняку на 14-й вулиці в південно-західній частині > Вашингтона, на південь від Національної алеї. > Гарріман був шокований, дізнавшись, що Червона армія просто спостерігала з > берегів Вісли за тим, як нацисти знищують польський опір. Він не міг збагнути, > чому Радянський Союз дає нацистам змогу знову захопити Варшаву, тож домагався > в радянського уряду дозволу приземлитися на радянські аеродроми американським > і британським літакам, щоб забезпечити постачання польського опору. Сталін > відмовив. Жодні аргументи на нього не впливали. Отоді Гарріман почав > усвідомлювати, що Захід страшенно помилився. Західні лідери зовсім не розуміли > людину, яку жартома називали «дядечком Джо». > На аеродромі в Саках Молотов збрехав Черчиллю й Рузвельту, коли сказав, що > Сталіна досі немає в Криму. Радянський генсек уже приїхав з Москви > бронепоїздом і комфортно розташувався на віллі в Кореїзі. Під пильним оком > Лаврєнтія Бєрії робітники збудували бомбосховище з бетонною стелею завтовшки > два метри, здатною витримати пряме попадання п’ятисот кілограмів вибухівки. З > вілли в Кореїзі Сталін стежив за прибуттям союзників, отримуючи від Молотова > телефонні повідомлення. Він відрядив до Сак кількох лікарів інкогніто (їхнє > завдання полягало в тому, щоб спостерігати за Рузвельтом і доповідати, чи > правдиві чутки про погіршення здоров’я президента). Вони це підтвердили. > Хай би як протестувала радянська сторона, британці та американці вже отримали > безліч доказів того, що їхній союзник брехав, — ще до того, як Аверелл > відрядив доньку свідчити про наслідки злочину, скоєного в Катинському лісі. > Але висновки Кеті спростили союзникам віру в брехню, у яку ті хотіли повірити. > Західні союзники потребували 63, щоб Радянський Союз і надалі ніс основний > тягар німецької агресії на Східному фронті, поки британська та американська > армії готують наступ проти нацистів на Західному фронті. Захід зіткнувся з > моральною дилемою неабиякого масштабу. Чи уникати розриву зі Сталіним за > будь-яку ціну, зважаючи на гостру потребу в його військовому внеску в боротьбу > проти нацистів? Чи дотримуватися моральних принципів західної демократії й > поставити цю співпрацю під загрозу? > Як і багато жінок, кожна з трьох доньок виявила, що війна дала їй змогу на > короткий час реалізувати таланти, які могли б залишитися нереалізованими, і > попрацювати на посадах, які в іншому разі були б для них недоступними. Сара > працювала в Жіночому допоміжному корпусі Королівських ВПС Британії, Кетлін — > журналісткою, Анна — помічницею в Білому домі. Війна дала їм змогу > подорожувати країнами, що відрізнялися від їхніх за звичаями і традиціями. > Вони сиділи за одним столом зі світовими лідерами тієї пори, коли > жінок-дипломатів було обмаль.
кешбек від 6 ₴

«Ефект Люцифера» авторства американського психолога Філіпа Зімбардо — книга на вічну тематику: дихотомію добра і зла в людині. Можна сказати, що автор експериментує з фаустіанською і моральною тематикою у своєрідний спосіб. Адже сюжет книги побудований довкола аналізу знаменитого Стенфордського тюремного експерименту, який проводився під його керівництвом влітку 1971 року, через майже 40 років після його завершення. Сьогодні існує думка критиків, що все це могло бути вигадкою професора Зімбардо, а сам експеримент — містифікацією реальності. Автор проводить паралелі з іншими подібними дослідженнями, а також наводить моторошні приклади «ефекту Люцифера» в реальному житті: насильство у державних інституціях, геноциди, етнічні чистки, порушення прав людини в, здавалося б, цивілізованих і високоморальних суспільствах. Зімбардо аналізує вплив Стенфордського експерименту, його резонанс на суспільні науки, зміни у законодавстві, мистецтво й загалом на теми меж тілесності та особистих кордонів. У книзі лаконічно описано суть і перебіг цього жорстокого експерименту. Додано уривки зі щоденника психолога й учасників, а також матеріали інтерв’ю, аудіо- та відеозаписи. Однак головна увага у цій історії зосереджена на дослідженні природи Зла як категорії в межах людської сутності. Наскільки жорстокість притаманна звичайній людині? Чи може кожен із нас раптом стати причиною чужих страждань через свій усвідомлений вибір, а не через примус? Де межа, яка стримує людину від жорстокості, якщо її точно не буде покарано? Типовий герой у нетипових обставинах — така проста, і водночас дуже складна формула випробування людини, що лежить в основі сюжету книги. Чи можемо ми сьогодні абсолютизувати зло, у час, коли наша країна переживає війну, коли здається, що зло перемагає силою, а звичний світ такий нетривкий? Чи варто пропонувати читачу цю досить непросту історію про внутрішній вибір і боротьбу? Безперечно, варто. Знання — це сила. А знання про власні можливості — сила подвійна. У темні часи видно світлих людей. Ця книга — про ймовірність вибору для себе: на чиєму ти боці? Яким ти можеш стати? Що переможе в тобі у темні часи — демонічне чи божественне?
кешбек від 2 ₴

Розповідь про Блеза Паскаля захопить як дитину, так і дорослого. До того ж її можна читати разом, обговорюючи та роблячи висновки з прочитаного. У кінці кожного розділу є добірка питань-завдань, що допоможуть запам’ятати цікаві та важливі факти, а також зробити власні висновки щодо подій у житті головного героя. Пробудити жагу до науки Блезу Паскалю допоміг його батько. Саме він замінив сину та двом дочкам школу та університет, тим самим виховавши своїх дітей талановитими та відкритими до знань. До свого 40-річчя Паскаль зумів зробити десятки важливих відкриттів. В той час, коли більшість людей в різних країнах лишались неграмотними, Блез Паскаль у свої 19 винайшов лічильну машину, котра стала першою версією калькулятора. Він вирізнявся своїми здібностями у всьому: в математиці, фізиці, природознавстві і навіть літературі! На його честь назвали одиницю вимірювання, трикутник в математиці, мову програмування. Крім вищезазначеного, Паскаль відомий світу як талановитий письменник та людина, яка змогла пробудити віру у Бога в багатьох людях. Не дивлячись на те, що протягом свого життя Паскаль тяжко хворів – це не зломило його допитливий дух, а навпаки допомогло стати великою людиною. Захоплива книга про Блеза Паскаля допоможе дитині з легкістю отримати нові знання, зацікавитися наукою та історією, а батькам буде корисною, оскільки допоможе зрозуміти як важливо підтримувати своїх дітей! На прикладі сильної особистості та великого вченого, книга навчає, що величні чудеса не трапляються просто так, вони підвладні лише тим, хто працює над собою. Не варто кожну зазнану невдачу розцінювати як провал, адже кожна помилка – це лише крок уперед назустріч до своєї мети.
кешбек від 4 ₴
-20%

Лі Куан Ю — один із найвизначніших сучасних геополітологів і стратегів, засновник Сингапуру, крихітного міста-держави, яке під проводом свого харизматичного лідера перетворилося з колоніального порту на квітучий азійський мегаполіс,— ділиться власним баченням найближчого майбутнього таких провідних гравців світової політики, як США і Китай, розмірковує над майбутнім Індії й інших країн, дає відповіді на пекучі питання стосовно ісламського тероризму, світової геополітики, глобалізації та демократії.

У невеличкій країні мирно співіснували котики: чесні і хитруваті, розбишаки і хазяйновиті, розважливі і невгамовні. Та одного дня до них завітали сусіди — S-коти. І не на гостину, а задля високої мети: «навчити» котиків «істинному S-КОТству». Тож довелося усім залишити звичні справи і вчитися... сміливості, винахідливості і відваги.
кешбек від 3 ₴

Зруйнована повоєнна Польща, 1954 рік. У закинутому монастирі янголи подарували Ніні Панкович надзвичайний розум та силу. Комуністичні спецслужби забирають її до Інституту Тотенвальд, де над «особливими» підлітками проводять жорстокі експерименти. У романі у Ніни і її друзів — зимові канікули. Їх привозять до мальовничого гірського містечка на кордоні, де навчають стріляти та битися на смерть. З них готують елітний загін для боротьби з нелюдами. Якось дівчина прокидається у дивному вбранні в порожньому палаці на ринковій площі та виявляє, що забула геть усе, що сталося на канікулах. Але от що найстрашніше: чудове місто раптом спорожніло, ніби всі зникли в один момент. Окрім дивної потвори, яка біжить за дівчиною мертвими вулицями...Що сталося? Куди всі поділися? Коли Ніна зустрічає Яцека, до неї помалу повертається пам’ять.
кешбек від 4 ₴

Смурфики подорожують світом. Вони приходять з далекої країни смурфів, відомої як Смурфидоль, де вони спілкуються мовою смурфів, мають маленький зріст і ʼ блакитний колір шкіри. Усі справи смурфиків роблять разом та завжди слухають поради Тата Смурфика. Книга складається з трьох захоплюючих частин: "Чорні смурфи" В місті Смурфів розповсюджується жахлива хвороба, яка перетворює смурфиків на чорних і злих. Чи зможе Тато Смурфик знайти ліки від цієї хвороби, яка швидко поширюється, і кількість синіх смурфиків зменшується? "Летючий смурфик" Мріють про володіння летючим мистецтвом не лише люди, а й маленькі смурфи. Однак лише один з них готовий подолати всі перешкоди, що вставляться на його шляху. Але чи зможе він здійснити свою мрію? "Смурфокрад" Над містом смурфів нависла небезпека. Злий чаклун Гаргамель прагне створити філософський камінь, який перетворює будь-який метал у золото. Однак для цього йому потрібен... смурфик. Герої не залишать один одного на прощання, навіть у найважчий момент протистояння. Ви можете купити цю книгу просто зараз. Для цього додайте її в корзину в нашому магазині, заповніть потрібні поля з контактами, і ми якнайшвидше відправимо ваше замовлення. Доставка по Україні – 1-3 робочі дні. Ціна доставки за тарифами пошти.
кешбек від 9 ₴
-15%

АНГЕЛА МЕРКЕЛЬ, канцлерка Федеративної Республіки Німеччина з 2005 до 2021 року, була першою жінка, яка зайняла найвпливовіший у країні пост. Народилася в Гамбурзі 1954 року, виросла в НДР, де вивчала фізику й здобула ступінь доктора природничих наук, була обрана до німецького Бундестагу в 1990 році. З 1991 до 1994 року була федеральною міністеркою у справах жінок та молоді, з 1994 до 1998 року — федеральною міністеркою довкілля, охорони природи та ядерної безпеки, з 2000 до 2018 року — головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини. У 2021 році завершила активну політичну діяльність. Ангела Меркель протягом шістнадцяти років очолювала уряд Німеччини й формувала німецьку, європейську та міжнародну політику своїми діями та ставленням. У своїх спогадах вона озирається на власне життя у двох різних німецьких державах — у НДР до 1990 року та в об’єднаній Німеччині з 1990 року. Як їй, жінці зі Сходу, вдалося піднятися до верхівки ХДС і стати першою канцлеркою об’єднаної Німеччини? І як вона стала однією з найвпливовіших глав уряду в західному світі? Що нею керувало? У «Свободі» Ангела Меркель описує повсякденне життя в канцелярії, а також надзвичайно драматичні дні та ночі, під час яких вона приймала важливі рішення в Берліні, Брюсселі та інших містах. Авторка простежує довгі лінії змін у міжнародному співробітництві та розповідає про тиск, якого зазнають у сьогоденні політики, коли йдеться про пошук розв’язання складних проблем у глобалізованому світі. Вона веде нас за лаштунки міжнародної політики й показує, яке важливе значення можуть мати особисті розмови та які обмеження існують щодо цього. Ангела Меркель розмірковує про умови політичних дій у часи посилення конфронтації. Її спогади пропонують унікальне розуміння внутрішньої роботи влади та є вирішальним закликом до свободи.
кешбек від 4 ₴

ПЕРЕДМОВУ ДО КНИЖКИ НАПИСАВ ВАЛЕРІЙ ЗАЛУЖНИЙ, ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У 2021—2024 РОКАХ, ГЕРОЙ УКРАЇНИ, НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ УКРАЇНИ У СПОЛУЧЕНОМУ КОРОЛІВСТВІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Й ПІВНІЧНІЙ ІРЛАНДІЇ Книжка торкається всіх аспектів російської війни 2022—2024 років: від оцінок суто військового досвіду до філософського й психологічного розтинів. У ній автори намагаються переосмислити й усвідомити, як жити далі вже з наявною в новітній історії людства російсько-українською війною, для чого проводять синтетичний аналіз буття світу в міленіумі зі спробою одночасно зазирнути в минуле та майбутнє, діляться своїм поглядом на події у світі і країні й дають власні відповіді на цілу низку важливих та цікавих запитань, серед яких: — як Росія готувалася до війни й чому Путін ризикнув почати таку жорстоку й руйнівну континентальну війну; — яким чином відбулася глибока деградація російської держави та як її суспільство захворіло на майже невиліковну хворобу; — що не так із підготовкою українського наступу 2023 року, якого Путін боявся тваринним переляком; — які чинники переконали захід провести незворотну ревізію філософії підтримки України в боротьбі за незалежність; — якою є роль України в формуванні нової системи міжнародної безпеки; — чи подорослішає світ, щоби по-справжньому адекватно й ефективно відповідати на сучасні цивілізаційні виклики. Автори цієї книжки добре відомі читачеві. Академік Володимир Горбулін у своїй роботі «Як перемогти Росію у війні майбутнього» (2020) передбачив війну дронів і роботів та апелював до «асиметричної війни» із застосуванням москітних стратегій — саме це дало змогу Україні вистояти й не припинити рух до перемоги в найважчий час війни. Валентин Бадрак у своїй «Східній стратегії» (2011) позначив готовність Москви до великої війни проти України й відпрацювання сценаріїв нападу. Об’єднавшись, автори зберегли свою відвертість. > "Ця книжка спонукає до роздумів над тим, якою буде війна майбутнього. > «Дотримання вчорашніх правил ведення війни не приведе до успіхів сьогодні або > завтра. І усвідомлення цього може врятувати багато життів. Ми мусимо почати > боротися з наслідками нових правил ведення війни», — ця цитата взята мною в > американського генерала у відставці Стенлі Маккрістала. А далі були такі > слова: «Інакше всі ми залишимося далеко позаду». > Я маю їх дещо змінити — інакше ми всі загинемо". Із Передмови до книжки Валерія Залужного
кешбек від 2 ₴
-20%

Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими. Як ми можемо підготувати себе і країну до збільшення кількості людей з інвалідністю? Яким вектором рухатимемося далі? Чи не відступимо від цінностей, за які віддають життя наші люди, — свобода слова, рівні права? Як підготуватись до післявоєнного стану — можливого рівня насильства, радикалізму? Куди може зникати емпатія під час війни, навіть у найбільш чуйних людей? І чому ми ніколи не зможемо бути такими, як до 24 лютого? Книжка громадської активістки Тані Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни. Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО. Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «НАШЕ. СПІЛЬНЕ. ЯК ЗБЕРЕГТИ В СОБІ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ВІЙНИ»? * Книга базується на п'яти стадіях прийняття неминучого, які описують нашу дійсність: заперечення — гнів — торги — депресія — прийняття. * Розмови з психотерапевтом, реальні історії та емоції людей, розповіді публічних осіб, цивільних та військових. * «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» допомагає пройти шлях від заперечення війни до прийняття дійсності та фактичного майбутнього. * Книга містить додатковий розділ, у якому зібрана коректна термінологія воєнного часу: як говорити про ВПО та біженців; про війну — чому це не конфлікт, не криза; про постраждалих від насильства та інші терміни, які можуть стосуватись вразливих груп: людей з інвалідністю тощо. ПРО АВТОРКУ Таня Касьян — письменниця, журналістка, громадська активістка. Народилася та виросла у Маріуполі. З 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Зараз очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА». Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності», авторка та ведуча подкасту «Потрошку». ВІДГУКИ > «Нам треба говорити одне з одним, пояснювати, що відбувається з нашим > психологічним станом. У кожного з нас свій поріг сприйняття того, що > відбувається. Хтось живе собі спокійно далі після того, як танк розчавив йому > ногу, а хтось отримує психологічну травму від гучних звуків. Нам треба вчитися > приймати різність наших досвідів. Терпимість одне до одного зміцнить нашу > націю і зробить її мудрішою». Віктор Пилипенко, військовий та громадський > активіст > «На психологічному рівні війна, з точки зору агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: “Не живіть! Згиньте!”. Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими». Марія Фабрічева, > психотерапевтка ЦИТАТИ > На психологічному рівні війна, з погляду агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: «Не живіть! Згиньте!». Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими. Хочеш — нафарбуй > губи червоною помадою та набризкайся улюбленими парфумами. Хочеш — спи > стільки, скільки можеш. Хочеш — випий чашку кави зі смачним тістечком. Хочеш — > прихисти нарешті цуценя з притулку. Роби все, що дає тобі радість від того, що > твоє життя триває. > «Я дозволяю собі зупинитися і втомитись. Тому я не дивлюсь у перспективу > того, чи я зможу воювати роками. Я живу відрізками часу між ротаціями. І я не > знаю, чи повернуся із фронту. Чи повернуся неушкодженою. Я не знаю, що на мене > чекає далі. В мене залишилося дуже мало друзів. Кожна втрата дуже сильно б’є > по мені, і я вже не готова нікого втрачати. А це продовжує відбуватись… Тому я > не знаю, де та межа. Дозволяю собі стояти за нашу свободу, допоки зможу. Поки > що я можу…». > Ціннісний конфлікт — це дуже сильна річ. Ми можемо хоч сто разів брехати собі, > що байдуже, де батьки — в Росії, в Україні чи третій державі, аби родина була > жива-здорова. Але коли справа доходить до розуміння базового сприйняття цього > світу — де добро, а де зло, — замовчувати й терпіти стає складніше. І тут > доводиться вибудовувати нові кордони та правила. Або ми перестаємо > спілкуватися з людьми, які бачать світ викривлено. Або приймаємо їх, терпляче > слухаємо, а потім усе ж таки перестаємо спілкуватися. Або приймаємо їх, > терпляче слухаємо, але так само терпляче гнемо своє. Або просто
кешбек від 7 ₴

«Прихована історія американської освіти» розповідає про систему шкільного навчання у США від самих її витоків до сьогодення. Автор Джон Тейлор Ґатто надзвичайно ґрунтовно аналізує різні періоди і філософські течії як безпосередньо в освіті, так і в американській (а почасти і світовій) історії загалом, адже всі процеси, що відбуваються у суспільстві, є тісно пов’язаними між собою. Він викриває проблеми сучасної освіти і показує, як, коли і чому саме вони виникли. Усі твердження пана Ґатто підкріплені численними фактами як з власного досвіду, так і з досвіду його учнів і колег, а також історичними прикладами. «Прихована історія американської освіти» може бути доброю основою для тих, хто хоче збагнути, а відтак подолати вади сучасного шкільного навчання — не тільки у США, а й в Україні, адже деякі проблеми є спільними, а дещо ми запозичуємо просто тепер. Про автора Джон Тейлор Ґатто – невтомний борець за поліпшення та вдосконалення шкільної системи США. Працював учителем у Нью-Йорку впродовж 30 років. Неодноразово визнаний найкращим учителем року міста Нью-Йорк, а згодом – найкращим учителем року штату Нью-Йорк. У 1991 році, незабаром після отримання останньої нагороди, звільнився з посади вчителя. Відтоді досліджує і невблаганно викриває вади сучасної школи. 1997 року Джон Ґатто одержав Премію Алексіса де Токвіля за внесок у справу Свободи. На рахунку Джона Ґатто близько 800 публічних виступів у 50 штатах США та у 8 інших країнах, а також численні книги, присвячені проблемам шкільного навчання. Герой документального фільму «Класи від серця». Десятки його нарисів та сотні лекцій, які він прочитав – у Білому домі і на кавуваннях з батьками, що обрали для своїх дітей домашню освіту, від містечок США і до Пекіна – мали глибокий вплив на переосмислення цілей і завдань шкіл і на життя сотень тисяч, якщо не мільйонів, школярів. Живе у Нью-Йорку.
кешбек від 2 ₴
-20%

Якою можна побачити Україну з вікна приміської електрички? Павло Стех здійснив мандрівку по периметру країни, задокументувавши реальність, у якій переплелись анекдоти про радянщину, контрабанда, горілка з томатним соком, галасливі діти, таксисти, панки, популярні пісні з 1990-х і, звісно, іржа як складник ландшафту приміських станцій, що тонкими нитками зшивають країну вздовж і впоперек. Останній розділ він дописав уже 2024 року в складі Сил оборони: як стрибок в останній вагон, повернення в Авдіївку, крайню точку безтурботної мандрівки п’ятирічної давнини. Занурення в галасливе неспокійне життя електричок, цих гетто на колесах, та приміських вокзалів, де немає цензури й умовностей, — це спосіб зрозуміти й прийняти внутрішні ритми країни. > «Насправді люблять Україну не люди з вишиванками та булавами, а такі, як Стех, > який в іржавих електричках знаходить аргументи, “чому я звідси не поїду”. > Перечитую і щоразу помічаю нове. Улюблена українська книжка нонфікшн. Про > справжнє, без показухи», — Артем Чапай, письменник, військовослужбовець