Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Зігрійтеся!
Блекаут
Відкрити картку
Техніка
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
ГоловнаБрендиЛабораторія
Лабораторія
|
14 стежать

    Каталог ЛАБОРАТОРІЯ - 2026

    Категорія
    Колір
    Ціна
    від
    до
    Вік
    Обкладинка
    Ілюстрації
    Кількість сторінок
    Тип паперу
    Рік видання
    ¯\_(ツ)_/¯
    У вас немає обраних фільтрів
    Вид
    кешбек від 2 ₴

    Це може бути ваша сусідка, яка щоранку виходить на пробіжку, блогерка, за якою вам подобається слідкувати у соцмережах, або навіть близька подруга. Усі вони можуть виявитися жінками, які безуспішно намагаються стати мамами Роман «Не вагітна» створений на особистому досвіді авторки. Понад п'ять років невдалого планування вагітності стають болісною, місцями смішною, але відвертою історією про молоду жінку, яка мріє про материнство. Про соціальний тиск і походи до лікарів, нетрадиційну медицину і спроби штучного запліднення, подвійне життя у соціальних мережах, еміграцію і повернення в Україну — цей автобіографічний роман порушує чимало непростих тем. Але найголовніше питання — чи треба народжувати, щоб стати мамою? І авторка знайшла цю відповідь: і у житті, і у романі «Не вагітна». ПРО АВТОРКУ Каріна Саварина — кіноманка, любителька постійно вчитися, а ще – змінювати країни проживання. З дитинства мріяла стати письменницею, вела сотні щоденників, вчилася на бухгалтера, а згодом понад десять років працювала журналісткою і редакторкою. І зрештою, здійснила свою мрію, написавши автобіографічні романи «Не вагітна» та «Мам», які уже стали бестселерами в Україні. ЧИМ ХОРОША КНИГА НЕ ВАГІТНА * Написана від першої особи, вона розкриває непрості теми жіночого безпліддя, соціального репродуктивного тиску і усиновлення. * Занурює у внутрішній світ героїні, яка безуспішно намагається завагітніти. * Може стати підтримкою для тих, хто пережив схожий досвід, а для тих, хто ні — розповісти, що насправді криється за потужним бажанням мати дитину. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Я планувала, що через рік після весілля ми станемо батьками і це вже будуть зовсім інші розклади. Або хоча б завагітнію, і ми заляжемо перед ноутом, ввімкнемо серіал, їстимемо морозиво, ніжно роблячи руками кола на моєму пузі. Але виросло в мене не пузо, а страждання, воно висіло чорною хмарою над моєю головою і скрізь переслідувало. Зворотною стороною долоні я витирала сльози і не хотіла визнавати, що я серед жінок, які не можуть. Моя дитина десь літає, вона просто чекає потрібної миті. Раптом ввімкнули світло, загудів холодильник, телевізор почав балакати, годинник показував 22:22. Мама подала мені серветки зі столу і пішла на кухню. Клацнув чайник. Після сніданку я лежала у ванній і надувала живіт, який визирав з-під білої піни пупом догори. У двері квартири гучно постукали. У великому місті сусіди майже ніколи не приходять і знати ви їх не будете. І коли хтось до вас стукає у двері, ви підстрибуєте, як попкорн на сковорідці, з переляку, бо скоріше за все ви когось знизу затопили. Я швидко загорнулася в халат і побігла до дверей.
    кешбек від 4 ₴
    -20%

    Щодня мільйони людей у світі починають з чашки кави. Але мало хто замислюється про те, що цей напій з'явився на нашому столі не так давно. І почалося все з англійського торговця Джеймса Гілла, який у XX столітті хитрістю і жорстокістю побудував цілу кавову імперію в Республіці Ель-Сальвадор. Саме про це розповідає дослідник історії їжі, роботи та капіталізму Огастін Седжвік у своїй книжці «Каваленд». Адаптувавши інновації промислової революції до плантаційного землеробства, Джеймс Гілл перетворив Сальвадор на потужне виробництво — місце надзвичайної продуктивності, нерівності та насильства. На його плантаціях панували нелюдські умови — кава стала символом капіталізму, тож люди, які знаходилися в підпорядкуванні власника плантації, були фактично рабами — працювали багато, а отримували за це мало. До сьогодні деякі кавові магнати використовують ці негуманні методи, а люди вимушені працювати на них, щоб вижити. «Каваленд» показує справжню ціну нашої ранкової кави і змушує замислитися, в яких умовах було створено наш улюблений напій. ЧИМ ХОРОША КНИГА КАВАЛЕНД * Кава набула популярності й перетворилася на необхідний атрибут сучасного суспільства усього за 200 років. І цю історію становлення її як надзвичайно поширеного фактично наркотику мало хто знає. А особливо любителям кави мало відомо про жорстокість, яка панувала на кавових плантаціях, і про Джеймса Гілла, засновника однієї з перших кавових династій у XX столітті. * У книзі стільки перипетій, що часом забуваєш, що читаєш не про наркобаронів, а про виробників звичайної, здавалося б, кави. ПРО ОГАСТІНА СЕДЖВІКА Огастін Седжвік - викладач історії та культури Америки в Міському університеті Нью-Йорка. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Давні уявлення медицини про каву: Медична думка тієї епохи вважала, що існує чотири «тілесні соки»: кров, флегма і два види жовчі — чорна й жовта. Хвороба — це порушення «рівноваги» тілесних соків, а завдання лікаря — відновити її за допомогою дієти, кровопускання або, на крайній випадок, хірургічної операції. Їжу класифікували за чотирма категоріями: «гаряча», «холодна», «волога» й «суха». Проте кава, як, до слова, чай і шоколад, не вписувалася в якусь одну категорію. Вона гаряча і стимулює, але водночас охолоджує і має сечогінний ефект. Кава вступала в суперечність з уявленнями про організм людини, які панували добрих півтори тисячі років. По-різному уявляли й ефект кави. Пропоненти нового напою стверджували, що кава зміцнює організм, а опоненти вважали, що вона викликає нездорові наслідки, зокрема імпотенцію. Про зв'язок кави та воєн: Пік виробництва кави на Гаїті провістив і його кінець. Кава — продукт імперської влади і рабовласницької системи — стала жертвою Гаїтянської революції, яка почалася 1791 року з повстання рабів і закінчилася скасуванням рабства та проголошенням незалежності1804-го. Втративши Гаїті, найціннішу колонію Франції на Карибах, Наполеон перемкнувся на Європу і 1808 року вдерся в Португалію, маючи на меті захопити лісабонський порт. Португалія удару не витримала, і королівський двір утік за океан у Ріо-де-Жанейро. Щоб якось пожвавити місцеву торгівлю, португальський король дозволив заходити в бразильські порти кораблям зі США, які привозили рабів і йшли назад із вантажем кави. Невдовзі бразильські плантатори кинулися випалювати землі під нові плантації. За димом пішло майже 8000 квадратних кілометрів лісів: сірий попіл випадав навіть у центрі Ріо, а сонце світило, ніби крізь закопчене скло. У 1790 році штат Ріо-де-Жанейро виробляв лише одну тонну кавових зерен, суто для місцевого споживання. Уже в 1830-х роках Бразилія обігнала острів Ява, а на середину ХІХ століття сотні тисяч бразильських рабів виробляли 50 відсотків усієї кави у світі — і все тільки починалося. Як з'явилася «перерва на каву»: Попри рекламні зусилля виробників кави, вирішальний внесок у те, що в країні утвердилася повноцінна перерва на каву, зробили самі робітники. Вони звикли пити каву на робочому місці під час війни і не хотіли відмовлятися від цієї звички навіть після того, як робити перерву перестали. «Втекти на каву» стало щоденним ритуалом на фабриках і в конторах, і це, як писав журнал «Форбс»,«руйнувало виробничі графіки». Урешті-решт роботодавці кинули боротися з реальністю і включили цю практику в робочий день. На початку 1950-х у широкий вжиток увійшло поняття «кава-брейк»: воно відбивало новий консенсус, що час на каву — це органічна частина нормального робочого дня.
    кешбек від 5 ₴

    За бажання, що може змінити світ, доведеться заплатити кров’ю. Один раз на тисячоліття той, хто здобуде Сувій Тисячі Молитов, отримує шанс викликати Великого Камі — дракона, здатного виконати будь-яке бажання. Юмеко — напівкіцуне, дівчина-лисиця з даром ілюзій — стає хранителькою фрагмента древнього сувою після того, як її монастир знищують демони. Утекти з реліквією означає врятувати світ. Та на її шляху з’являється Каге Тацумі — безжальний самурай, який має власне завдання: повернути реліквію за будь-яку ціну. Вони змушені укласти непросту угоду, зіткану з обману, адже таємниці Юмеко — це не лише питання її життя. Це ключ до долі всієї імперії Іваґото. «Тінь лисиці» — це перша частина епічної трилогії, натхненної японською міфологією, де кожен невірний крок веде до смерті, а герої є не тими, ким здаються.
    кешбек від 2 ₴
    -20%

    Ніжна і пристрасна історія першого кохання двох молодих людей, які опинилися по різні боки політичного розколу на початку 1980-х років у Польщі на тлі жорстокого занепаду комунізму. Від сп'яніння першого кохання до тихої меланхолії дорослішання та розлуки, «Крізь темряву пливу» — це потужна суміш романтики, повоєнної політики, інтриг та історії. Спонукає до роздумів та досліджує свободу і кохання у всіх його втіленнях. > Маленькі іскри теж викликають пожежі. Випадкова зустріч Людвіка і Януша біля річки у літньому сільськогосподарському таборі переростає в пристрасний роман. Опинившись у прекрасному природному світі, віддаленому від суспільства та упереджень, Людвік і Януш закохуються. Але в суспільстві, що жорстоко поділене на репресивно комуністичну та католицьку ідеології пристрасть, яку вони поділяють, абсолютно немислима. Літо кохання завершується. Януш швидко підіймається в партійних лавах і отримує посаду в міністерстві. Людвіка тягне до імпульсивних актів протесту, він не може ігнорувати економічну нерівність навколо. Таємне кохання і особисті політичні розбіжності знищують їх, оскільки обидва чоловіки борються за виживання в умовах режиму, що перебуває на межі колапсу. Чому варто прочитати книжку «Крізь темряву пливу»? * Потужна суміш романтики, повоєнної політики, інтриг та історії. * Ліричний, чуттєвий, захопливий і напружений літературний дебют Томаша Єндровського, що спонукає до роздумів, досліджує свободу і любов у всіх її втіленнях. * Ніжна і пристрасна історія першого кохання двох молодих людей, які опинилися по різні боки політичного розколу на початку 1980-х років у Польщі на тлі падіння комунізму.
    кешбек від 3 ₴

    Хайку, манґа, бойові мистецтва й шьоґуни: путівник строкатою і унікальною історією Японії. Що ми знаємо про Японію? Дзен, бойові мистецтва, суші, аніме, манґа… Її культура давно й глибоко проникла в наше повсякдення, і все ж сама країна досі лишається загадкою — острівною державою з непростими стосунками із зовнішнім світом. Чому культура Японії викликає захоплення? Що ховається за її стриманістю, естетикою і зовнішньою гармонією? І як Японія, уникаючи колонізації, зуміла зберегти свою ідентичність, а згодом — і завоювати світ? Британська історикиня Леслі Даунер занурює читачів у вир японської історії, повної драми, краси й парадоксів: від закритого періоду Едо до епохи гіпермодерну. На сторінках «Найкоротшої історії Японії» оживають імператори — нащадки богині Сонця, самураї і шьоґуни, придворні дами й жінки-воїни, купці та гейші — ті, хто формував культурне обличчя Японії впродовж століть. Це новий крок у світ, де манґа і меч, дзен і бізнес, традиції і технології співіснують у досконалій рівновазі.
    кешбек від 2 ₴
    -15%

    Чи ви помічали як часто думаєте «не судилося», «це просто прокляття» чи «мені ніколи не вдасться»? Спираючись на теорії транзакційного аналізу й багаторічний професійний досвід, психотерапевтка Марія Фабрічева пояснює, що такі думки швидше за все зумовлені життєвим сценарієм і психологічними заборонами, засвоєними ще в ранньому дитинстві. Також авторка демонструє, як історичні події XX століття, зокрема сталінський терор, вплинули на формування цих заборон на культуральному рівні, аналізує, як ці заборони вплинули на систему виховання та соціальні норми та досі обмежують наше мислення і поведінку. Проте психологічні заборони — це не вирок. «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон», наповнена конкретними порадами і вправами, надихає взяти відповідальність за своє сьогодення, активізувати внутрішні ресурси і наважитися врешті скинути ту важку гору з плечей.
    кешбек від 7 ₴

    Історія кольору — це передусім яскраво оздоблена історія людства, а праці Пастуро — це хронологічна палітра культурного розвитку від манускриптів, вітражів і геральдики до одягу, живопису і масової культури. Чому стародавні греки вважали синій потворним і варварським? Як він став уособленням Діви Марії і потужним елементом церковного оздоблення? Як синьому кольору вдалось подолати шлях від уособлення військо-політичних сил під час Французької революції до романтичної епохи блюзу і модерну? Мішель Пастуро розглядає історію, як колірну палітру майстра-художника — крізь епоху неоліту і аж до тріумфу сучасності, коли військовий одяг поступився місцем повсякденним класичним джинсам, а синій став уособленням нашої планети і технологічного майбутнього.
    кешбек від 2 ₴
    -20%

    Всеохопна, відверта та захоплива біографія європейської лідерки, яка 16 років очолювала Німеччину Її легко впізнати за незмінною протягом цих років зачіскою та простого крою жакетами. Однак про дитинство, юність та особисте життя ключової фігури західного політикуму досі відомо вкрай мало. Навіть у рідній країні Меркель залишається загадковою постаттю, а жодному її біографу й досі не вдалося розповісти про неї не як про видатну політичну діячку, а як про особистість і жінку. Журналістка Кеті Мартон зуміла зобразити багатошаровий та різносторонній портрет постаті, якою захоплюються і яку критикують, про яку жартують і яку все ж незмінно поважають. Авторка доповнила цю книжку розмовами з наставниками, друзями та колегами Меркель, збагативши її унікальними історіями, які ніколи й ніде не були розказані. Як їй вдалося перетворити Німеччину на провідну європейську державу? Як людина з такою простою риторикою та зовнішністю спромоглась на політичне довголіття в цифровому світі? Як їй вдалося змінити уявлення про жінку у владі? Як Меркель стала найвпливовішою лідеркою Європи та яка сила характеру стояла за колишньою очільницею німецького уряду? ТЕМИ, ЯКІ ЗГАДУЮТЬСЯ В КНИЗІ КАНЦЛЕРКА * Католицьке дитинство Меркель у Німецькій Демократичній Республіці, яка виявилась зовсім не демократичною * Стосунки з учителями та навчання в школі, де її вважали «дочкою буржуїв» * Захоплення наукою та ставлення до релігії дівчинки, яка виросла у сім’ї священника * Навчання на факультеті фізики, де вона була єдиною дівчиною в групі * Перша закоханість Меркель та загалом її стосунки з чоловіками * Підробітки барменом в університетській студентській спілці * Перші кроки в політиці, інтриги та маніпуляції, які на неї чекали, протистояння з опонентами * Напружені стосунки Ангели з Путіним, Трампом, Обамою * Протистояння російській агресії та політична підтримка України ПРО КЕТІ МАРТОН Кеті Мартон — американська журналістка і письменниця родом з Угорщини. Працює іноземним кореспондентом в ABC News і National Public Radio. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про спокійну, однак тверду вдачу Меркель: Не можна сказати, що Ангелі Меркель бракує его. Якби бракувало, вона б не зробила таку політичну кар’єру. Коли її якось спитали, з кого вона бере приклад, Меркель сказала: «Із себе. Намагаюсь робити це якомога частіше». Вона змінила людське уявлення про жінку у владі. І все ж, при детальнішому аналізі, загадка Ангели Меркель лише ускладнюється. Вона — найвпливовіша жінка на світовому подіумі, але при цьому не називає себе феміністкою. Попри роботу в політиці, вона любить проводити час із музикантами, співаками, акторами та письменниками. В епоху говірких персонажів, вона поводиться тихо й спокійно. Про непохитність Меркель та аналітичний підхід до всього у житті: Коли голова Світової організації торгівлі Паскаль Ламі попросив Меркель додати в її промови «трохи поезії», вона відповіла: «Я не поет». Спокійний аналітичний підхід до всього виробився у неї коли вона вивчала фізику. Наука навчила її ширше дивитись на державне управління. «Я все продумую починаючи з кінця, з бажаного результату, а потім рухаюсь назад... Важливо те, що трапиться за два роки, а не що напишуть у газетах завтра», — каже вона. Вона не опускається до різних інсинуації та наклепів. І не ловиться на гачок тих, хто таке робить. «Вона не грає в їхні ігри. Вона знає, що добре, а що погано. Знає, коли Путін чи Трамп їй брешуть», — сказав колишній німецький Президент Йоахім Ґаук. Як правило, вона ігнорує їхні маніпуляції та гне свою лінію. Про те, як дівчинкою Ангела проявляла впертість та жагу контролю: Вона почала демонструвати владу досить рано. Друг дитинства Ульріх Шонгайт описує Ангелу як «лідера від самого початку. Якщо треба було щось організувати, вона цим займалась». Швидко виконавши власні домашні завдання, вона допомагала іншим дітям із їхніми. А ще вона любила бути до всього готовою. «Я починала планувати подарунки за два місяці до Різдва. Для мене дуже важливо структурувати своє життя та уникати хаосу». Навіть у дитинстві, їй була притаманна вроджена обережність і жага контролю. Мабуть, найкраще це ілюструє історія про Ангелу на трампліні для стрибків у воду, яку розповіли її друзі. Під акомпанемент сміху й жартів однокласників, Ангела вилізла на триметрову вишку й застигла. Здавалось, ніби вода десь дуже далеко внизу. Але вона не відступила. 45 хвилин вона ходила трампліном туди-сюди, ніби щось вираховуючи. І нарешті, коли пролунав дзвінок на перерву, Ангела пірнула.
    кешбек від 2 ₴

    Вибір Читомо-2025📖 Її ім’я — Летиція Кур’ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни... Та зрештою — хто ж він? І чи існує насправді? У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона — єдина зброя проти того, що нас руйнує? «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька» — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов — рятівною ілюзією. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ЛЕТИЦІЯ КУР'ЯТА ТА ВСІ ЇЇ ВИГАДАНІ КОХАНЦІ, ЯКИМ ВОНА ЗБРЕХАЛА ПРО СВОГО БАТЬКА»? * Багатогранний і суперечливий роман про спробу втекти від травм і знайти себе серед вигадок, в яких заплутуються не лише герої, а й читачі. * Показує як у сучасному українському суспільстві змішуються війна, любов і буденність. * Авторка влучно поєднує серйозне і комічне, що вдало відображає атмосферу нашого часу: війна, пошук ідентичності, жіноче самовираження, проблеми батьків і дітей, а також життя села і міста.
    кешбек від 3 ₴

    Пронизлива суміш мемуарів, критики й біографії про те, що означає бути жінкою і прагнути бути вільною > Навіть змін розміром з піщинку може вистачити. Можна висловити свою думку за > вечерею, як Мері, почати пити вино й плакати, як Сімона, чи прокинутися раніше > й взятися за письмо, як Лену, персонажка Неаполітанських романів Ферранте. > Можна спробувати відкритий шлюб, вирішити народити дитину від коханця або > почати брехати, щоб досягнути свого. Йдеться не про самовдосконалення, а про > свободу. І змінитися — один зі способів стати вільною. Можна стати більшою чи > меншою феміністкою, писати більше, менше, а то й взагалі припинити, набратися > сміливості діяти відповідно до власних переконань чи засуджувати суспільство з > усамітнення. За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґс зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала. «Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок? Джоанна Біґґс намагається знайти сміливі й подекуди контроверсійні відповіді на питання, як жінки впродовж століть виборювали власну інтелектуальну свободу і право голосу.
    кешбек від 3 ₴
    -20%

    Змінюється основа конкуренції. Ви готові до цього? Суперництво переходить від чітко визначених галузей до екосистем: від автомобілів до платформ мобільності, від банківської справи до фінтех, від телебачення до стримінгів. Сьогодні гра за старими правилами дорівнює поразці, яка надто дорого обійдеться вашому бізнесу. Щоб досягти успіху в цьому світі, вам потрібно змінити свій погляд на конкуренцію, зростання та лідерство. Експерт зі стратегії Рон Аднер у книжці «Перемогти у правильній грі. Як тримати удар у мінливому світі» пропонує новий спосіб мислення, ілюструючи проривні ідеї переконливими прикладами. Як стратегія захисту екосистеми врятувала Wayfair і Spotify від розгрому гігантами Amazon і Apple? Як Опра Вінфрі змінила межі галузі, щоб перейти від телеведучої до мультимедійного магната? Як перехід до мислення вирівнювання дозволив Microsoft відродитися? Кожна з цих історій заснована на новому підході до конкурентів, партнерів і часу. Для сучасних лідерів різниця між успіхом і невдачею – це вже не просто перемога, а впевненість у тому, що ви добре тримаєте удар у мінливому світі. ЧИМ ХОРОША КНИГА ПЕРЕМОГТИ У ПРАВИЛЬНІЙ ГРІ * Показує, як змінилася конкуренція від індустріального до екосистемного мислення. * Розповідає як досягти успіху в епоху змін: стратегії й інструменти для нападу, захисту, визначення часу та лідерства у конкурентному ландшафті. * Містить приклади із реального життя, які ілюструють ідеї автора та допоможуть застосувати їх на практиці й переконатися, що ви тримаєте удар у мінливому світі. ПРО РОНА АДНЕРА Рон Аднер — професор стратегії в школі бізнесу Дартмутського коледжу, виступає спікером і консультантом для компаній по всьому світу. Останні десять років вивчає першопричини успіху та невдачі інновацій. Публікувався в Wall Street Journal, Financial Times, Forbes і Harvard Business Review. ЦИТАТИ З КНИЖКИ Про співпрацю з партнерами як ключову умову успіху: У серці екосистемної стратегії лежить співпраця з партнерами. Розуміння потреб споживачів і якісне управління — це конче потрібні, але вже недостатні передумови успіху. Позаяк створення ціннісної пропозиції дедалі більше залежить від спільних зусиль, на передній план вийшли взаємини з партнерами. У межах галузей партнерство зводилося до вибудовування ланцюгів постачання й каналів розподілу — усі розуміли свої роль і місце. В екосистемах найбільша складність полягає в узгодженні дій з основними партнерами, чиї погляди на те, хто що мусить робити, можуть істотно різнитися з вашими. Про перемогу Kodak у хибній грі: Ось яскравий приклад перемоги в хибній грі: Kodak досягла своєї мети й стала великим гравцем на ринку цифрового друку. Проте сам ринок розвалився, адже діджиталізація вплинула не тільки на те, як знімки робили та друкували, а й на їхнє використання. Kodak зазнала краху не тому, що не змогла трансформуватися в компанію, яка спеціалізується на цифровому друці, а через те, що з появою цифрового перегляду та обміну такий друк утратив актуальність. Її ціннісну пропозицію зруйнували не конкуренти чи кращі аналоги, а зміни в екосистемі. Компанія стала жертвою екосистемної динаміки під назвою інверсія цінності. Про екосистемний напад: Екосистемний напад керується чітким набором принципів, що змінюють природу атаки. Як і екосистемний захист, він спирається на співпрацю із союзниками, тож одним оком ви маєте стежити за ціллю, а іншим — за партнерами. Позаяк наступальні та оборонні дії вимагають координації і кооперації, важливо не тільки те, як діяти, але й коли.
    кешбек від 2 ₴
    -15%

    Впродовж 2022–2024 років журналістка Світлана Ославська документувала свідчення воєнних злочинів, які росіяни скоїли на окупованих територіях України. Авторка спілкувалася з уцілілими в Снігурівці, Шевченковому, Ягідному й інших містах і селах, що пережили окупацію. Ці люди буквально на власній шкірі зазнали терору російського вторгнення. Вони були свідками того, як розстрілювали їхніх близьких. Як знищували будинки, вулиці й цілі міста. Пережили тортури і нелюдське поводження, викрадення, зґвалтування. Але росіянам не вдалося позбавити цих людей гідності. «На власній шкірі» – це відверте висловлювання про злочинність російської агресії, і водночас свідчення про силу окремих людей.
    кешбек від 3 ₴

    > «У нас з вами зовсім різний досвід деколонізації. І це нормально. Так і має > бути. В моїй деколонізації є пошук статей про мову дарі та пошук прізвищ в > переліку людей, які померли від Голодомору. Я намагаюсь співставити своє життя > з життям однієї бабусі Олександри, яка була підліткою під час другої світової, > та бабусі Маголь, яка, коли була підліткою, народила вже третю дитину. Збираю > фотографії старого Кабулу та сучасного Києва. Я шукаю себе в цьому всьому, щоб > зрозуміти краще себе та своє коріння. Щоб відповісти собі на питання хто я, з > чого я створена, як це бути українкою та що це означає. Ці відповіді не мають > відчуватись абстрактно, це дія в першу чергу. Бути українцем – це означає > діяти.» - авторка Маріам Найем Повномасштабна війна відкрила для нас гірку правду: російська агресія — це не лише боротьба за ресурси й території. Це прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє. Хто ж ми насправді і що означає бути українкою \ українцем? Чи маємо ми право на злість, коли треба відмовитися від власних спогадів? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Культурологиня Маріам Найєм пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три — злість, сором, розгубленість — описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні — допитливість, горювання, створення, прощення — пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток. Це довгий шлях. Але ви не самотні. Ваша історія важлива. І кожен новий крок — це вже великий акт свободи. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ЯК ВДИХНУТИ ВІЛЬНО? ПОСІБНИК З ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ»? * Розкриває тему деколонізації не як складну політичну концепцію, а як глибоко особистий і емоційний процес — крізь емоції, відчуття, сумніви, страхи, пам’ять і любов. * Кожна глава — окремий етап деколонізації, а послідовність їх читання може бути індивідуальною: починайте з будь-якого розділу, який резонує з вашим поточним станом. * Наповнена особистими історіями, цитатами людей, які намагаються осмислити свій шлях у постколоніальному світі, і глибокими роздумами над роллю емоцій і почуттів у процесі змін. * Містить практичні завдання, які рекомендуємо виконувати саме письмово, що допоможе краще усвідомити процеси внутрішньої трансформації.
    кешбек від 2 ₴
    -20%

    Війна увірвалася у кожен дім, поділила життя на «до» і «після», стала нашою новою реальністю. Щодня з'являються все нові й нові питання — як саме з цією реальністю співіснувати, не втратити в ній себе і до яких викликів ми маємо бути готовими. Як ми можемо підготувати себе і країну до збільшення кількості людей з інвалідністю? Яким вектором рухатимемося далі? Чи не відступимо від цінностей, за які віддають життя наші люди, — свобода слова, рівні права? Як підготуватись до післявоєнного стану — можливого рівня насильства, радикалізму? Куди може зникати емпатія під час війни, навіть у найбільш чуйних людей? І чому ми ніколи не зможемо бути такими, як до 24 лютого? Книжка громадської активістки Тані Касьян «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» наповнена історіями як людей не публічних, так і медійних особистостей нарівні з іншими. Чи усвідомлювали можливість повномасштабного вторгнення, чи складали тривожні валізи, де були напередодні 24 лютого… А також думками психотерапевта про те, чому люди не вірили до останнього, що може статись ескалація війни. Авторка розповідає і про власний досвід, згадує, яким був 2014-й рік для її рідного Маріуполя, та описує свою тривожність на початку лютого 2022 року, розмови з психотерапевтом, ветераном АТО. Разом з читачем Таня Касьян пройде шлях від першого усвідомлення війни до відповідей на питання «Як не програти після перемоги?». Бо навіть коли здається, що світло згасло, варто пам’ятати — воно завжди є всередині нас. І ми точно можемо його зберегти. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «НАШЕ. СПІЛЬНЕ. ЯК ЗБЕРЕГТИ В СОБІ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ВІЙНИ»? * Книга базується на п'яти стадіях прийняття неминучого, які описують нашу дійсність: заперечення — гнів — торги — депресія — прийняття. * Розмови з психотерапевтом, реальні історії та емоції людей, розповіді публічних осіб, цивільних та військових. * «Наше. Спільне. Як зберегти в собі людину під час і після війни» допомагає пройти шлях від заперечення війни до прийняття дійсності та фактичного майбутнього. * Книга містить додатковий розділ, у якому зібрана коректна термінологія воєнного часу: як говорити про ВПО та біженців; про війну — чому це не конфлікт, не криза; про постраждалих від насильства та інші терміни, які можуть стосуватись вразливих груп: людей з інвалідністю тощо. ПРО АВТОРКУ Таня Касьян — письменниця, журналістка, громадська активістка. Народилася та виросла у Маріуполі. З 2014 року живе у Києві. Працювала журналісткою та головною редакторкою. Зараз очолює правозахисну організацію «Точка опори ЮА». Авторка книжки «Про що мовчать» та упорядниця «Довідника безбар’єрності», авторка та ведуча подкасту «Потрошку». ВІДГУКИ > «Нам треба говорити одне з одним, пояснювати, що відбувається з нашим > психологічним станом. У кожного з нас свій поріг сприйняття того, що > відбувається. Хтось живе собі спокійно далі після того, як танк розчавив йому > ногу, а хтось отримує психологічну травму від гучних звуків. Нам треба вчитися > приймати різність наших досвідів. Терпимість одне до одного зміцнить нашу > націю і зробить її мудрішою». Віктор Пилипенко, військовий та громадський > активіст > «На психологічному рівні війна, з точки зору агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: “Не живіть! Згиньте!”. Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими». Марія Фабрічева, > психотерапевтка ЦИТАТИ > На психологічному рівні війна, з погляду агресора, — це заборона на життя. > Ракетними обстрілами Росія шле нам повідомлення: «Не живіть! Згиньте!». Тому > так важливо на війні хапатися за те, що робить нас живими. Хочеш — нафарбуй > губи червоною помадою та набризкайся улюбленими парфумами. Хочеш — спи > стільки, скільки можеш. Хочеш — випий чашку кави зі смачним тістечком. Хочеш — > прихисти нарешті цуценя з притулку. Роби все, що дає тобі радість від того, що > твоє життя триває. > «Я дозволяю собі зупинитися і втомитись. Тому я не дивлюсь у перспективу > того, чи я зможу воювати роками. Я живу відрізками часу між ротаціями. І я не > знаю, чи повернуся із фронту. Чи повернуся неушкодженою. Я не знаю, що на мене > чекає далі. В мене залишилося дуже мало друзів. Кожна втрата дуже сильно б’є > по мені, і я вже не готова нікого втрачати. А це продовжує відбуватись… Тому я > не знаю, де та межа. Дозволяю собі стояти за нашу свободу, допоки зможу. Поки > що я можу…». > Ціннісний конфлікт — це дуже сильна річ. Ми можемо хоч сто разів брехати собі, > що байдуже, де батьки — в Росії, в Україні чи третій державі, аби родина була > жива-здорова. Але коли справа доходить до розуміння базового сприйняття цього > світу — де добро, а де зло, — замовчувати й терпіти стає складніше. І тут > доводиться вибудовувати нові кордони та правила. Або ми перестаємо > спілкуватися з людьми, які бачать світ викривлено. Або приймаємо їх, терпляче > слухаємо, а потім усе ж таки перестаємо спілкуватися. Або приймаємо їх, > терпляче слухаємо, але так само терпляче гнемо своє. Або просто
    кешбек від 5 ₴

    «Нерадянська» історія української радянської музики 1920-х — початку 1930-х років Перед вами книга про велику й водночас страшну епоху, що творила й ламала покоління митців, імена яких досі залишаються невідомими широкому загалу. Борис Лятошинський — постать світового масштабу й композитор, який обрав бути українським — один із них. Суворий і вимогливий до себе, але водночас щирий і відданий друзям та учням. Майстер рівня Ріхарда Штрауса й Альбана Берга, якого радянська культурна політика утримувала в тіні російських музичних авторитетів. Людина, здатна на сміливі жести навіть у найстрашніші роки сталінського терору. Ким же він був насправді — радянським класиком чи українським новатором? І чи можливо зрозуміти його музику, не зазирнувши у складне і суперечливе «задзеркалля» часу, в якому йому довелося творити? Вплітаючи у розповідь документи, листи й живі голоси очевидців, музикознавиці Ірина Тукова та Олена Корчова створюють захопливу історію про життя і музику одного з найвидатніших українських композиторів ХХ століття. Це історія про вибір між свободою і виживанням, правдою і компромісом, мистецтвом і цензурою. І саме цей вибір Бориса Лятошинського робить його ближчим до нас сьогодні, ніж будь-коли раніше.
    кешбек від 6 ₴
    -15%

    > Нове видання від Володимира Савчука — професора, консультанта в області > стратегічного управління і фінансового менеджменту, автора низки книжок у > галузях стратегічного, фінансового та ризик-менеджменту підприємств. Нове видання від автора книг про стратегічний, фінансовий і ризик-менеджмент підприємств. Воно починає серію із чотирьох книг і розкриває поняття Business Intelligence як фундамент управління підприємством в умовах невизначеності, характерних для сучасного бізнес-середовища. Чотири розділи присвячені загальному підходу до ухвалення управлінських рішень, стратегічному менеджменту, традиційним фінансовим технологіям у форматі «для нефінансистів» і ризик-менеджменту. Для власників і топменеджерів українських підприємств, які розуміють важливість використання кількісних методів в ухваленні бізнес-рішень, слухачів програм МВА українських бізнес-шкіл, викладачів і студентів магістерських програм економічних спеціальностей вишів. Чому варто прочитати: * Адресована власникам і топменеджерам вітчизняних підприємств. Допомагає пояснити нефінансовим менеджерам основні фінансові технології зрозумілою для них мовою. * Власникам підприємств малого та середнього бізнесу допоможе на початку бізнес-кар'єри освоїти базові технології управління та прийняття рішень на основі кількісних технологій. * Буде корисною слухачам програм МВА вітчизняних бізнес-шкіл, викладачам і студентам магістерських програм економічних спеціальностей ВНЗ.
    кешбек від 4 ₴
    -15%

    Нерозказані історії найвидатніших літературних творів, письменників та видавничої справи у XX столітті Читацькі нотатки Томаса Еліота, лайка і цензура у творчості Семюела Беккета, відмова від «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла, відкриття талантів Кадзуо Ішіґуро, Вільяма Ґолдінґа, Сильвії Плат та інших літературних суперзірок — все це синоніми видавництва Faber & Faber, заснованого у 1929 році в Блумзбері. Але як їх вдалось об’єднати і що насправді відбувалось за лаштунками маленької фірми, яка попри нестачі паперу, період Великої депресії й фінансові кризи, стала одним із найбільших незалежних видавництв у світі, що утримує свою першість і донині?Спираючись на низку неочікуваних і дотепних свідчень, неопублікованих мемуарів, службових записок і протоколів засідань правління, знайомлячи з неординарними особистостями поетів, прозаїків, менеджерів й редакторів, Тобі Фейбер оповідає не просто історію становлення великої компанії, а доводить, що книговидання здатне змінювати культуру країни ізсередини. І це безпосередньо стосується того, як ми взаємодіємо з літературою сьогодні.
    кешбек від 2 ₴
    -15%

    > Про людину можна багато чого дізнатися за книжками, які вона обирає в > бібліотеці. Джун Джонс працює помічницею у бібліотеці і вірить, що кожна книжка має власний унікальний запах, а запах бібліотеки — це поєднання ароматів тисячі різних історій. Увесь свій час вона проводить за читанням — працює з книжками, повертається додому до книжок та й розважається, перетворюючи людей навколо на персонажів історій. Єдине, що Джун не любить — це виходити у світ. Але одного дня бібліотека, яка зберігає найдорожчі спогади про її матір, опиняється під загрозою закриття. Саме тому Джун з пані Б, що злісно критикує романи Ішіґуро і Маркеса, шкільним другом і фанатом «Гри престолів» Алексом Ченом, восьмирічним Джексоном, що любить читати «Володаря мух», та групою інших чудернацьких місцевих жителів вирішує боротися за збереження найдорожчого місця в Чалкоті і вперше після смерті матері відкривається іншим людям. Щоб врятувати бібліотеку і книги, які так багато означають для кожного з них, Джун мусить нарешті змінити своє життя. Адже бібліотека — це не лише книжки і рятуючи її — є шанс врятувати себе. Чому варто прочитати книжку «Остання бібліотека»? * Зворушлива історія про скорботу, любов і силу спільноти. * Серед безлічі кумедних порівнянь ви дізнаєтесь чим пахнуть «Таємний сад» і «Чарлі і Шоколадна фабрика». Впізнаєте серед героїв тих, хто читав «Володаря мух» чи «Олівера Твіста». * Наповнена гумором, дивакуватими книголюбами і несподіваними сюжетними поворотами.
    кешбек від 2 ₴
    -20%

    Понад півтора мільйона уйгурів та інших нацменшин зникли в таборах для інтернованих та пов’язаних із ними заводах через нові форми державного насильства та колонізації, які вже роками розгортаються у величезному північно-західному регіоні Китаю. Даррен Байлер розкриває, як величезна мережа технологій, наданих приватними компаніями ― спостереження за обличчям, розпізнавання голосу та інших даних із смартфонів ― з 2017 року дозволили державі та корпораціям занести понад мільйон уйгурів до чорного списку через їх релігійні та культурні обряди. Автор доводить, що саме зручність смартфонів прирекла китайські нацменшини на катастрофу, і показує, що ця технологія використовується у всьому світі, продається технологічними компаніями від Пекіна до Сіетла, створюючи нові форми несвободи. «У таборах високих технологій» ― приголомшлива історія про те, як Китай використовував мережу спостереження у смартфонах, щоб затримати понад мільйон людей і створити систему контролю невідому раніше в історії людства. ЧИМ ХОРОША КНИГА У ТАБОРАХ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ * Написана на основі багатогодинних інтерв’ю з вцілілими в'язнями та працівниками табору, тисячі державних документів і тривалих досліджень. * Розповідає деталі перебування у колоніях, зокрема, про табори для «навчання», де ув'язнених змушували вихваляти китайський уряд, відмовлятися від ісламу, відмовлятися від сімей і використовували як безкоштовну робочу силу. * Глибоко досліджує нові форми насильства і колонізації, демонструє, наскільки сучасні технології глибоко проникли у наші життя, роблячи нас вразливими. ПРО ДАРРЕНА БАЙЛЕРА Даррен Байлер — антрополог, експерт з уйгурського суспільства та китайських систем спостереження, доцент кафедри міжнародних досліджень Університету Саймона Фрейзера у Ванкувері, Британська Колумбія. Його навчання та дослідження розглядають позбавлення громадянства населення через форми сучасного капіталізму та колоніалізму в Китаї, Центральній Азії та Південно-Східній Азії. ЦИТАТИ ІЗ КНИЖКИ Про цифрову «пастку» для меншин: Поступово уйгури, казахи і хвеї потрапили в таку собі цифрову «пастку» (цифровий корпус): за їхньою діяльністю в інтернеті постійно стежили, а отже, смартфони перетворилися для цих людей на персональні «жучки». Система, яка 2005 року починалася з проведення 2G мобільного зв’язку, еволюціонувала й тепер давала населенню широкий доступ до інтернету. Завдяки цьому технологічні компанії і влада могли стежити за діяльністю й контролювати рух і поведінку людей, дістаючись до дедалі глибших приватних сфер. Марк Андреєвіч досліджував, як системи капіталістичного нагляду працюють у Північній Америці. Науковець стверджує, що цифровий корпус формується не тільки навколо вишок мобільного зв’язку. Оскільки нині GPS вмонтовано в усі смартфони й автоматизовані біометричні системи, «інтернет речей» отримує доступ до інформації про переміщення людей. Відповідно цифрові корпуси перетворюються на складні багатовимірні матриці. Про «школи перевиховання»: «У класі розміщувалося чотири камери спереду, дві посередині й чотири позаду. Освітлення було не дуже яскравим, але камери, здавалося, бачили все». Одного разу директор табору, високий уйгур Кадир, провів Кельбінур подивитися на «командний центр». У кімнаті стояло кілька моніторів, велика клавіатура, джойстик і мікрофон. Щодня тут чергували по кілька годин четверо наглядачів — стежили за екранами. Якщо в’язні вставали з підлоги або починали розмовляти, «вони кричали. Кричали щоразу, коли хтось починав рухатися: “Не розмовляти! Не говорити уйгурською!”». Навіть коли світла бракувало, обличчя було видно у високій роздільній здатності. Про дегуманізацію в'язнів табору: Невблаганна машина табору мов розривала в’язнів на частини. Щоб зберегти гідність, вони хотіли бути чистими. Щоб вижити, хотіли мати вдосталь їжі. Але оскільки в таборі отримували всього замало, доводилося конкурувати один з одним. Утім, часто через страх перед поліцейськими кийками й електричними стільцями або «стільцями тигрів» в’язням доводилося стримувати свої бажання. Цим людям увесь час повторювали й показували, що вони — лиш худоба, їхнє життя залежить від примхи охоронця. «У наглядачів були кийки й електрошокери, — пригадував Адільбек. — Кожного, хто наважувався висловити невдоволення, били. Я багато разів був свідком цього. Типова картина. Якщо ми не виконували правила або якщо хтось огризався, нас били».
    кешбек від 3 ₴
    -20%

    > Блискуча книжка блискучої людини. Її написав творець із бездоганним смаком. > Дякувати Богові, що я його зустрів. Доторкнешся до нього — і на пальцях золото > лишається. > > Елтон Джон Тоні Кінг був довіреною особою і музою найвидатніших митців світу — від Beatles до Елтона Джона і Rolling Stones. Нарешті він розповідає власну історію. «Творець смаку» — це подорож неповторним життям людини, яка вже понад шістдесят років перебуває в самому серці найбільш знакових моментів в історії музики. Шістнадцятирічний Тоні Кінг, після закінчення школи і початку кар'єри на студії Decca Records, стане близьким другом Елтона Джона, розпалить стосунки Джона Леннона і Йоко Оно, буде посередником у сварці Міка Джаггера та Кіта Річардса і проведе час з Фредді Мерк'юрі в останні дні його життя. Тоні був одним із лідерів лондонської і нью-йоркської гей-тусовки в епоху бурхливих соціальних, технологічних і культурних змін. Поряд із шаленим життям у шоубізнесі він був свідком жорстокої дискримінації людей, які живуть зі СНІДом, та його руйнівних наслідків: смерті рідних, друзів і гнітючого тягаря відповідальності за те, що він був покликаний тримати все це під контролем. Глибока, сповнена щирого тепла і неперевершеної харизми Тоні Кінга книга «Творець смаку» змальовує інтимний портрет музичної легенди і непростого світу, в якому він залишив свій особливий відбиток. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «ТВОРЕЦЬ СМАКУ»? * Пристрасть до музики, кохання, дружби і мистецтва. * Тоні Кінг вважає своєю заслугою возз'єднання Леннона і Йоко Оно після 18-місячного «невдалого вікенду» Леннона. Наполягає, що розвіяв побоювання Елтона Джона щодо пісні Don't Let the Sun Go Down on Me і стверджує, що Кліф Річард завжди вважав його веселим і неймовірно легким компаньйоном. * Бурхливе життя в епоху драйву, музики, сексу і наркотиків, за яким приховані особисті болючі таємниці.
    кешбек від 3 ₴
    -15%

    У перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного Скандальна історія юнака, спокушеного принадами влади Жорж Дюруа — привабливий і амбітний юнак, який понад усе на світі прагне слави та грошей. Робота журналістом у La Vie française й талант зачаровувати жінок швидко роблять його частиною вищого світу. Серед підлих колег, коханок-маніпулянток і лукавих багатіїв Дюруа перетворюється на спокусника й шантажиста, коханця і кар'єриста, авантюрника й любого друга. Заради його кохання жінки здатні на все, а заради слави Дюруа здатний навіть на кохання. Роман Гі де Мопассана «Любий друг» сповнений цинізму й водночас чистої радості життя в аристократичному й чутливому Парижі. А образ любого друга Жоржа Дюруа став світовим символом безпринципності. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ РОМАН ГІ ДЕ МОПАССАНА «ЛЮБИЙ ДРУГ»? * Скандальний роман Гі де Мопассана про меркантильного юнака, розбещеного спокусою влади, на фоні Парижу ХІХ століття * У перекладі видатного українського письменника, перекладача й одного з найвизначніших прозаїків доби Розстріляного відродження Валер’яна Підмогильного * Сьогодні «Любого друга» вважають класикою французької художньої літератури. За сюжетом роману створено театральні п’єси, теле- й кіноадаптації. Останній з однойменних фільмів 2012 року створили режисери Деклан Доннеллан і Нік Ормерода, у головній ролі — Роберт Паттінсон. * Видання доповнене передмовою докторки філософії, перекладачки й викладачки французької мови університету м. Пуатьє (Франція) та Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Писаревської
    кешбек від 3 ₴
    -20%

    Історії пишуть нас, розумієте. Ми читаємо те, що нас зворушує, зачіпає, говорить до нас, і зрештою... змінює нас... Мрія Люсі Гарт ніколи не здійсниться. Вона хоче всиновити семирічного сироту Крістофера. Їхня прив’язаність розпочалася з книжки «Годинниковий острів» Джека Мастерсона. Та без стабільності і грошей стати однією родиною неможливо. І саме тоді, коли дівчина готова опустити руки, Джек Мастерсон оголошує, що написав нову книгу. А головне — її зможе отримати тільки одна людина у світі, яка виграє змагання на справжньому Годинниковому острові. І ця перемога — справжній шанс для Люсі і Крістофера. Та для цього дівчині доведеться позмагатися з безжальними колекціонерами, підступними суперниками та дуже харизматичним і безжальним Г’юґо Різом — ілюстратором книжок про Годинниковий острів. Але фінал здивує всіх — Джек Мастерсон готує сюрприз, який може назавжди змінити їхні життя. Чому варто прочитати книжку «Гра в бажання»? * Зворушлива і світла історія про цінність родини, перемогу любові над байдужістю і силу добрих книжок. * Щирий та захопливий роман «Гра в бажання» називають Віллі Вонкою для книголюбів. * Фантастична історія про Джека Мастерсона і його Годинниковий острів, що не відпускатиме до останньої сторінки.
    кешбек від 2 ₴
    -15%

    Колоритний світ української говірки, традицій, культури і забобонів (засновано на реальних собитіях) > Книжку присвячую моєму Папкóві. Він в мене дуже строгий і закальонний жизню > чоловік, шо держе на своїх плечіх усю нашу родину — од минулого й онтуди, > гайлеле, вперед в майбутнє, куди тіки є сил око кинути. > > — Привіт, Па. > > — Здоров був. > > — Як твої діла? > > — Та по-маленьку. > > — Я тебе люблю, Па. > > — Е! Та не тільопкай лишнього! Лучче ділом займися. > > Па, зайнявсь. Рішив, шо нашою стелепністю треба ділицця з людьми. — Сашко > Столовий Ця книжка начинається з самого-самого рання, коли виявилось, що у дворі Козиків зняли ворота, а через недовге врем’я, як раз коли привезли буряки, на світ з’явився він — Оринин, новий козіяр на всю Козіївку. Але, як це всім відомо, то не з добра хлопця кличуть по матері… Життя Орининого — Демʼяна Козика про якого ви от-от все взнаєте — це одночасно три вєщі: історичний роман, вигадана біографія й оповідь, заснована на реальних собитіях, які відбувались раньше і продовжують відбуватися зараз. Тут вже вибирать треба вам, читачам. Сашко Столовий, автор дебютного роману «Оринин. Роман про стелепного чоловіка», спадковий козіяр і носій локальної культури, пропонує зануритися в світ говірки, традицій, забобонів, жаги до волі й грайливої іронії, завдяки яким Демʼян і його родина проживали перипетії буремного та часом смертельно-небезпечного XX століття. Та й скільки таких Орининих розкидано по Україні! Чому варто прочитати книжку «Оринин. Роман про стелепного чоловіка»? * Розкриває локальні звичаї та регіональні культурні особливості України. * Біографічна історія, яка в межах життя однієї родини відкриває скриню культурного колориту й мовного багатства, яке приховують етнокультурні регіони. * Життєствердна, іронічна й легка історія, яка спонукає ставати людей ближчими і вивчати свою власну, особисту історію.
    кешбек від 3 ₴
    -20%

    «Мені подзвонив Вейн» занурює читача у перипетії створення першого українського документального кіно про українців-володарів Кубку Стенлі НГЛ, їх захопливий шлях на найвищу вершину успіху і перешкоди, що поставали перед ними. Ця книга впускає нас за лаштунки незвіданого, болючого та місцями абсолютно неймовірного шляху автора у ході реалізації документального фільму: від ретельних досліджень до особистісного досвіду кожного з гравців, від проникливих інтерв’ю, що розкривають переживання та внутрішні драми гокеїстів — до незламної сили духу. «Мені подзвонив Вейн» — неоціненне джерело інформації і натхнення для кінематографістів-початківців, любителів спорту та всіх, хто шукає знак, щоб стати кращою версією самих себе. Перша документальна книга, що розкриває видатних гокеїстів українського походження, які назавжди закарбували свої імена на Кубку Стенлі. У книзі зібрані ексклюзивні фото, які дозволять краще відчути атмосферу створення фільму. Автор книги — спортивний репортер і кінорежисер, що три роки працював над унікальним фільмом «ЮКІ».