triangle
Брустури
|
0 стежать

    «По татовому плечу» — нова прозова книжка Люби-Параскевії Стринадюк про гуцульський рід по татові, про гуцульську музику і знаних музикантів, гуцульську колєду, данці й театр.Це художня проза, де переплітаються світи родинний і мистецький, де сусідять ґаздівство й набутки, творячи й довершуючи один одного.

    «Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман в українській літературі, який став важливою віхою в становленні національної прози.У творі художньо осмислено події доби Руїни, зокрема Ніжинська чорна рада 1663 року — момент, коли московський уряд уперше застосував такі інструменти впливу на політичне життя України, які невдовзі стануть класичним взірцем політичних технологій. Утім, Куліш не просто реконструює історичні факти, а пропонує глибоке соціальне та морально-філософське осмислення епохи.Особливу увагу автор приділяє питанню національної самобутності: мова, культура, внутрішня свобода та… — несподівано як на середину ХІХ століття — жіноча емансипація, — ці ключові теми звучать актуально й сьогодні. Як зазначав Іван Франко, Куліш — перший справді національний український письменник, що прагнув відповідати потребам своєї доби.«Чорна рада» — своєрідний твір-пересторога, що зберігає своє значення в контексті нинішньої російсько-української війни.

    «Мармурова жінка» — це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки — видатної української інтелектуалки й мисткині — від дитячих років до останніх днів життя.На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.«Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

    Книжка «Різдв’єна коліда у селі Криворівня» — це унікальне етнографічно-художнє свідчення про живу традицію гуцульського Різдва від народної письменниці, художниці й фольклористки Параски Плитки-Горицвіт (1927–1998). Її розповідь — не просто запис звичаїв, а щира молитва в слові, занурення в духовний світ гуцульського обряду, де коляда постає як містичне дійство єднання людини з Богом.Поетичною гуцульською говіркою авторка відтворює календарно-обрядовий цикл зимових свят, показуючи внутрішню красу побуту, ритуалів і вірувань горян.Видання супроводжує передмова отця Івана Рибарука про відродження колядницької традиції у Криворівні — «колядницькій столиці України». Тут описано, як цей звичай, попри випробування війнами й окупаціями, не лише зберігся, а й став символом духовної стійкості, волі та єдності українського народу. Також тут подана передмова літературознавця Миколи Ільницького, де він аналізує творчий метод Параски Плитки-Горицвіт. Цінним додатком є Паращині авторські «Колідницкі приспіви» та етнографічні записи Василя Зеленчука «Коліди з Криворівні».Ця книжка стане цінним джерелом для етнологів, культурологів, філологів, педагогів, дослідників народного мистецтва, а також для всіх, хто прагне глибше пізнати гуцульську душу та феномен українського Різдва.

    «На краю розуму» — один із найважливіших романів хорватського модерніста Мирослава Крлежі, гостра інтелектуальна сатира на суспільство міжвоєнної Югославії. У центрі твору — висококультурний, освічений інтелігент, який стає свідком хвалькуватої й жорстокої промови впливового бізнесмена. Вимовивши кілька чесних фраз про абсурд насильства та моральну сліпоту еліт, оповідач запускає ланцюг подій, що перетворює його життя на публічний суд: преса, чиновники, колеги й навіть найближче оточення повільно й методично знищують його репутацію.У романі, сповненому іронії, філософських роздумів і психологічної глибини, Крлежа досліджує природу людської глупоти, конформізму, страху й політичного лицемірства. Герой невблаганно рухається до соціальної ізоляції, маргіналізації та тюремного терміну, але зберігає внутрішню свободу — єдине, що лишається людині у світі, де мораль і розум компрометовані владою й натовпом.