Мікс цибулі 3 сорти — це ідеальне рішення, коли ви хочете посадити одразу ж декілька яскравих сортів на своїй грядці, кожен з яких використовувався в конкретних цілях. До прикладу, біла цибуля - ідеальне рішення для свіжого споживання, а рожева прекрасно виглядає у стравах - як свіжих, так і тих, що пройшли термічну обробку. А ось жовта - це класика, що прекрасно зберігається на зиму та при цьому зберігає гострий смак та насичений аромат. До складу такого набору входять такі сорти (по 500 г кожен): біла цибуля Snowball, що формує рівні, округлі білі головки з м’яким, ніжним смаком. Ідеально підходить для салатів і страв, де потрібна цибуля без різкої гостроти. Зберігається до зими, добре переносить транспортування; рожевий сорт Rosanna, що доповнює мікс приємним рожевим відтінком та напівсолодким смаком. Цибулини щільні, середнього розміру, добре зберігаються й додають кольору як на грядці, так і в стравах; а ось жовтий сорт може бути один із цих класичних та популярних: Stuttgarter Riesen, Birnforming чи Sturon - який би з них вам не потрапив, розчарованим ви точно не залишитесь, адже це саме ті сорти, що так полюбилися нашим клієнтам і дарують справді насичений смак та аромат, та ще й при всьому - мають відмінну лежкість. Що особливо важливо, весь посадковий матеріал проходить детальну перевірку перед відправкою, а тому пустих чи неякісних цибулин ви точно не отримаєте! Тут підібрані сорти, які ідеально підходять для посадки на зиму та формують справді великий та здоровий врожай. Сорти не схильні до стрілкування та борошнистої роси - вони гарно переносять навіть тимчасові заморозки та формують округлі й великі головки цибулин. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.