Гіацинт Minos - справжня класика у світі гіацинтів, що безумовно заслуговує на вашу увагу! І точно має бути у саду кожного поціновувача цих красивих весняних квітів. Забарвлення його таке, як ми звикли бачити у гіацинтів: глибокий фіолетово-синій з ледь помітною лавандовою димкою, що робить квітку особливо вишуканою. Листя його характерного темно-зеленого забарвлення і красиво доповнює загальну картину самої рослини. А що цікаво: суцвіття досить щільне, симетричне, висотою до 20–22 см, з великою кількістю дрібних пелюсток, які формують ефектну вертикаль. Розквітає він вже в березні і особливо ефектно виглядає на фоні інших рослин - прекрасно поєднується з білими, рожевими чи кремовими гіацинтами, а також із сріблястим листям рослин-компаньйонів. Завдяки глибокому тону Minos додає саду глибини й контрасту, особливо на ранньовесняному тлі. Добре виглядає в контейнерах, на передньому плані композицій або у вазонах біля входу. Невибагливий, витривалий, ідеальний для вигонки й відкритого ґрунту. Це та ма класика, яка так полюбилася садівникам з усього світу, а тому точно має займати особливе місце у вашій колекції! Ідеальні умови для вирощування: найперше, що варто пам’ятати, перед вирощування цих квітів, це те, що найкращий період для посадки гіацинтів — із кінця вересня до листопада. Але є важливий нюанс: не поспішайте з посадкою, якщо на дворі ще тепло. Якщо ґрунт не охолов і температура тримається вища за +10°C, цибулини можуть вирішити, що вже весна і почати рости — і загинути при першому ж морозі. Так само й із запізненням: якщо закопати цибулини наприкінці листопада, коли земля вже підмерзає, вони просто не встигнуть укорінитися. А без коренів гіацинт зиму не переживе. Ідеальна температура ґрунту для посадки — від +3 до +10°C. Щоб зменшити ризик хвороб і допомогти цибулинам успішно пройти “акліматизацію”, варто провести просту підготовку. Перед посадкою замочіть їх у фунгіциді — це допоможе вберегти від грибкових інфекцій. Садити гіацинти варто на добре дреновану ділянку з пухким ґрунтом. Якщо земля важка й глиниста — обов’язково додайте пісок. І ще пам’ятайте, що гіацинти люблять сонячні місця, захищені від вітру - тож обирайте сонячні ділянки. Висаджуйте цибулини на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані 15–20 см між рослинами. Так їм буде комфортно зимувати, а навесні — рости й цвісти на повну силу. Після посадки добре мульчуйте ділянку — це вбереже гіацинти від різких перепадів температури та перезволоження. Щойно гіацинти зійдуть, їм потрібен помірний полив: ґрунт має бути злегка вологим, але без калюж. З появою паростків варто внести перше добриво з вмістом азоту. Друга підживка — коли з’являються бутони, а третя — після цвітіння. Гіацинти не потребують щорічного викопування. Але якщо квіти з кожним роком стають менш рясними, а квітконоси — коротшими, значить, прийшов час. Викопуйте після пожовтіння листя — зазвичай наприкінці травня. Цибулини обережно очистіть від землі й зайвих наростів, відокремте дітки. Зберігайте в тканинному або паперовому пакеті при температурі +20…+25°C. Щоб вони не пересохли — зрідка обприскуйте водою. За місяць до посадки температуру варто знизити до +17°C — це важливо для формування повноцінної квіткової бруньки.