Юна Аґнес Ґрей, дочка збіднілого пастора, сповнена ідеалістичних мрій, вирішує допомогти родині й вирушає у великий світ працювати гувернанткою. Проте реальність вікторіанської Англії б’є її навідліг. Замість вихованих учнів вона отримує розбещених, жорстоких дітей, які знущаються з тварин і людей, а замість поваги роботодавців — крижану зневагу. Для багатих Блумфілдів і Мюрреїв вона — лише предмет інтер’єру, обслуга, що не має права на втому чи власну думку.
Цей роман, значною мірою автобіографічний, є найчеснішою сповіддю Енн Бронте. Це історія про щоденний подвиг збереження власної гідності у світі, де все вимірюється грошима і титулами. Аґнес веде тиху, але запеклу боротьбу за право залишатися собою, не озлобитися і зберегти чисте серце. І саме ця внутрішня сила притягує до неї містера Вестона — скромного вікарія, який, на відміну від пихатої аристократії, здатен розгледіти за сірою сукнею гувернантки багату душу. Це роман про кохання без надриву, яке базується на повазі, розумінні та спільних цінностях.