triangle
Знайдено 82 товари

Ремарк книги


Класична екранізація «Життя коротке... Але що ж робить його таким? Усвідомлення того, що воно коротке...» Врятуватися, втекти з Європи якомога далі від нацистів! Їхня остання надія — пароплав до Америки. Але знайти квитки на нього майже неможливо... Дивний незнайомець готовий віддати власні — в обмін на те, що його вислухають. Попереду ніч, сповнена вина й довгих розмов про життя, націю, втрату та справжнє кохання під час війни... 16+ Про автора: Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

Багатьом біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів. Журналіст Роберт Росс два роки переховувався від нацистів у Брюссельському музеї. Тепер він може вдихнути на вільні груди. Та де взяти сили, щоб почати життя наново? Роберт не один. Він бачить долі інших біженців. Лікарі, торговці картинами, манекенниці, актори — усі вони по-своєму намагаються впоратися з тим болем, що лишила по собі війна. Хтось топить горе в алкоголі, хтось кидається в роботу. Одні продовжують боротьбу з останніх сил. Інші складають зброю. Різні люди, об’єднані тавром «вигнанці», спустошені тугою за власним минулим та втомлені пошуком. Чи віднайдуть вони своє місце в цьому потрощеному світі?..

• Дві класичні екранізації • Роман, що увійшов до списку 100 найкращих світових бестселерів • Історія кохання, в якій Ремарк відобразив свої стосунки з Марлен Дітріх Франція, 1939 рік. Світ на порозі Другої світової війни. Людвіг — один з тих, хто вже відчув жорстокість нацистів: він пройшов тортури гестапівців, концтабір, утратив кохану. Рятуючись, чоловік тікає до Франції та змінює ім’я. Відтепер він хірург-біженець Равік. Митарства та злидні емігрантської долі лягають на плечі чоловіка. Одного разу він зустрічає Джоан Маду, актрису з Італії. Вона так само, як і Равік, самотня й загублена в цьому холодному світі. Лиха година поєднує їхні душі, а кохання, яке спалахує між ними, стає гірким від сліз… 16+ Про автора: Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й до сьогодні. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк — одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

«Три товариші» — роман, що належить до золотого фонду світової літератури ХХ століття, шедевр німецької класики, перекладений багатьма мовами та майстерно перенесений кінорежисерами на екрани, входить до трилогії романів Ремарка про трагедію «втраченого покоління» — молодих людей, які стали жертвами страшної й жорстокої Першої світової війни. Міцна дружба, справжня любов і щира радість від простого «бути» — це те, чим живуть герої Ремарка. Свята і будні — все їхнє існування затьмарене трагедією «втраченого покоління»: жахлива і безглузда війна назавжди лишила слід у їхніх головах, у їхніх серцях і долях. Проте три товариші, які пройшли страшними стежками Першої світової, таки знаходять у собі сили й сміливість жити далі й насолоджуватися тим, що дарує новий день. Роберт, Отто, Готфрід і прекрасна Пат — їхні долі сплелися на сторінках роману. Справжня чоловіча дружба, шалена любов, щастя від кожного прожитого дня і жах від вимушеної трагічної розлуки…

• Перевидання роману окремою книгою • Нове авторське оформлення • До публікації у квітні готується «Чорний обеліск» Це історія двох незнайомців, що розділили одну долю - долю біженців. Наївний молодий Людвіг Карен та цинік Йозеф Штайнер змушені тікати з нацистської Німеччини. Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні майбутнього. Є тільки "тут" і "зараз". Людвіг потрапляє в тюрму через відсутність документів на проживання. Саме тут доля зводить його зі Штайнером, який стане наставником для наївного молодого хлопця. Його провідником у тяжке та непросте життя емігранта. Доля готує їм чимало випробувань. Вони блукатимуть самотні та зневірені передвоєнною Європою, переслідувані страхом, голодом та злиднями. Війна відібрала у цих двох усе. Залишила тільки право зостатися людьми. Та право любити. Але чи стане їм на це сил? Бо війна не лишає в серці нічого, крім пустки, ненависті та… надії.

Прозовий дебют поета та ветерана Артура Дроня, написаний під час реабілітації після важкого поранення, розбиває звичні стереотипи про «сталевих» героїв. Автор відверто говорить про те, що воїни — це передусім люди, які відчувають біль, втому та лють, а не бездушні машини для перемог. Книга піддає критиці суспільне очікування ідеального героїзму, де захисник не має права на помилку чи слабкість, і водночас гостро ставить питання відповідальності тих, хто воліє захоплюватися подвигами здалеку, не поспішаючи ставати пліч-о-пліч із тими, кому понад усе потрібен перепочинок. Особливе місце в есеях посідає інтелектуальна дискусія зі світовими класиками мілітарної прози — від Ремарка та Гемінґвея до Воннеґута. Артур Дронь аналізує їхній досвід крізь призму сучасної української війни, вказуючи на те, що старі канони пацифізму не завжди здатні пояснити реальність оборонної боротьби. Він пропонує концепцію нової літератури: антивоєнної за суттю, але не антимілітарної, де зброя в руках захисника є інструментом справедливості, а не об’єктом засудження. Це заклик до культури бути відповідальним, відмовитися від ілюзій і навчитися говорити про війну без прикрас, розрізняючи агресора та того, хто боронить свій дім.

Поєднання історій кохання, витонченого світського життя, автомобільних перегонів і вишуканих діалогів • Вперше українською! У минулому автогонщик, нині ветеран Першої світової війни, Кай, намагаючись віднайти себе в повоєнному житті, вирушає в мандри Старим Світом. Під час подорожей він зустрічає давнього приятеля, який запрошує долучитись до ризикованих автогонок. Ця пропозиція відкриває Каю шляхи до нових знайомств, які можуть зіграти доленосну роль у майбутньому. Проте чи потрібно воно йому, коли все, про що думає чоловік останнім часом, - це залізнична станція у рідному селі?.. Про автора: Еріх Марія Ремарк - один з найвідоміших письменників ХХ століття. Його антивоєнні романи «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» є справжніми світовими сенсаціями, що не втрачають актуальності й донині. Поруч із Гемінґвеєм та Олдінґтоном Ремарк - одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління».

Роман, який в художньому сенсі є логічним продовженням романів «На Західному фронті без змін» та «Повернення» Один з найсильніших романів Ремарка. В книзі автор торкається теми становлення фашизму. Перевидання роману окремою книгою в новому авторському оформленні. Німеччина 1920-х років. Шалена інфляція, хиткість і страх перед майбутнім... Людвіг, ветеран Першої світової, продає надгробки та підробляє органістом у психіатричній лікарні. Там він знайомиться з дівчиною, яка страждає на роздвоєння особистості. Між ними спалахує кохання... У цьому божевільному світі Ізабелла здається єдиною нормальною людиною...

«Народжені серцем» — це історія про всиновлення шістьох дітей в Україні. Від першої думки про прийомних дітей - до моменту, коли вони стають частиною сім’ї. Подружжя Бєлоусових пройшло цей шлях у непростих українських реаліях і, покладаючись на Бога, змогло створити велику й люблячу родину. Їхній неоціненний практичний досвід, подекуди розкладений до деталей, допоможе багатьом подружнім парам в Україні укріпитися в бажанні прийняти у свою сім’ю дитину, скласти реальний план дій і пройти непростий шлях не лише юридичного всиновлення, а й найголовніше — народження серцем.Ця книга не тільки про усиновлення. Вона про глибокі, довірливі стосунки із Богом, які проходять через виклики, страхи, радість — і стає фундаментом для любови до дітей. Авторка пише щиро, з ремарками, які допомагають переосмислити: чи усиновлення — це для мене? Для всіх, хто тепер є на початку, в середині цього шляху чи тільки плекає думку про прийомне батьківство.

Aрт-бук «Війна грибів» — це книга, у якій, попри її позірну простоту, багато шарів змісту. Метафоричною мовою вона розказує про конфлікт, базову для будь-якого людського колективу ситуацію. Водночас у руках талановитих співавторів — художника Нікіти Кравцова і письменника Андрія Куркова — казка набуває ще одного, цього разу гострополітичного виміру. Вона стає надзвичайно актуальною ремаркою до однієї з найболючіших тем новітньої української історії — війни, що її веде Росія проти України. І, нарешті, унікальний арт-бук — це вишуканий естетський омаж класикові українського мистецтва Георгію Нарбуту. Георгій Нарбут завершив малювати свою «Війну грибів» у квітні 1906-го, а видрукувано її 1909-го. Ідею своєї книжки Нікіта Кравцов придумав 2021-го, коли був залучений Наталею Гузенко-Будьє до проекту вшанування Нарбута в Франції. Для «Війни грибів» Нікіта створив тридцять шість авторських малюнків. За своєю структурою нове видання майже один в один повторює нарбутівську книгу. Але і тут є варіації, за якими цікаво простежити. Передусім абсолютно різниться естетика ілюстрацій. Кравцов працює в характерній для себе манері, у його малюнках значно більше уваги приділено тілесності. У цих роботах багато пустот, а в око впадає яскраве, підкреслено просте кольорове рішення, що базується на використанні контрастних, переважно відкритих барв. Художник присвячує свою книгу батькові — Віталію Борисовичу Кравцову. Той живе в Україні та разом із сином хвилюється за її долю. Переказ казки, що його зробив Андрій Курков, має свої особливості. У розповіді з’являється причинно-наслідковий зв’язок і метафорична прив’язка до актуальних подій. «Війна грибів» має засновок — конкретну загрозу від царя Гороха. Цього персонажа вітчизняний читач впізнає без проблем — він мешкає за лісом, рік за роком нарощує свою військову міць, а в один прекрасний день починає лаштувати гармати й направляти їх на землі грибів. Ось тут і з’являється Боровик. У цій версії оповідки він тепер не цар-узурпатор, а патріотично налаштований грибний полковник. Боровик, як і в нарбутівській казці, кличе різні гриби на війну, але більшість не готова захищати свою батьківщину. І знову лише відважні молочники стають на бік свого гетьмана та роблять гарматний залп. Від цього удару агресивні, але, як виявилося, боягузливі горошки розбігаються. Казка закінчується водночас піднесено й сумно. Чи, радше, реалістично. Молочники вирішують і далі жити біля гармат, аби боронити всіх від загарбників, а решта грибів перебираються подалі від зони конфлікту. «Їм, напевно, однаково, хто в лісі хазяїн. Аби лише тихо було», — підсумовує автор. Гранично проста, але така впізнавана історія з величезною кількістю алюзій на актуальні проблеми українського суспільства.