Троянда Єва (Eva) — це ніжність і романтика у кожній пелюстці. Квітки великі, келихоподібні, тепло-рожевого кольору з лососевими відтінками, іноді з тонкими золотистими переливами в глибині бутона. Вони зібрані в суцвіття по кілька штук і рясно вкривають кущ протягом усього сезону. Виглядають розкішно та елегантно як у саду, так і у вазі. Кущ сильнорослий, густо облистнений, пагони прямі, міцні, вкриті блискучим насичено-зеленим листям. Висота — близько 100–120 см, що робить його ідеальним для бордюрів, міксбордерів або самостійних композицій. Троянда добре розкривається навіть у похмурі дні, квіти довго не втрачають форми, а легкий аромат додає чарівності без нав’язливості. Цей сорт демонструє стабільну стійкість до основних захворювань троянд: борошнистої роси, чорної плямистості, і майже не страждає від грибка навіть у вологе літо. Також переносить помірні морози та не боїться сонця. Підійде як досвідченим садівникам, так і початківцям. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.