Часник Харківський (озимий) — популярний український сорт, створений Інститутом овочівництва та баштанництва. Це озимий, стрілкуючий часник, ідеальний для помірного клімату. Має середній період вегетації — 83–115 днів, в залежності від погодних умов. Висота стрілки сягає 130 см, рослина потужна, з темно-зеленим листям. Сорт добре росте навіть за мінімального догляду, головне — правильна посадка та вчасне збирання. Головка округло-плескувата, світло-фіолетова, із яскравими прожилками, які стають більш насиченими після підсихання. Кожна голівка має 4–6, іноді до 8 зубків, вагою до 60 г. М’якоть щільна, дуже гостра, з насиченим ароматом. Урожайність висока — 100–120 кг з сотки, що робить сорт придатним як для приватного городництва, так і для промислового вирощування. Смак — гострий, насичений, із виразною пекучістю. Часник містить 38–40% сухої речовини та до 28% цукрів. Саме тому він підходить для тривалого зберігання, кулінарії, переробки на часникову пасту, сушку тощо. За правильного просушування може зберігатися до 8 місяців без втрати якості. Сорт стійкий до більшості грибкових і бактеріальних захворювань, зокрема до фузаріозу, нематоди та гнилей. Має високу морозостійкість, тож ідеально підходить для посадки восени. Проте як і інші озимі сорти, потребує регулярного оновлення: висаджуйте щороку частину бульбочками або однозубками, щоб зберегти здоров’я насаджень і врожайність. Особливості агротехніки: найкращими попередниками для часнику є бобові культури, гарбузові, капуста, рання картопля або зернові (крім жита). У жодному разі не варто садити часник після цибулі або самого ж часнику — це призведе до накопичення збудників хвороб у ґрунті. В ідеалі — повертати культуру на те саме місце не частіше, ніж раз на 4 роки. Ділянка має бути добре освітленою, рівною або з легким ухилом для стоку води, з родючим, добре дренованим ґрунтом, що не застоює вологу. Підготовку ґрунту починають з осені: ділянку перекопують на глибину 25–30 см із внесенням перегною або компосту (свіжий гній заборонений). Весняні сорти можна садити після передпосівного боронування, а озимі — у вже готовий, осілий ґрунт. Глибина посадки залежить від типу ґрунту: в легких — глибше (6–7 см), у важких — трохи менше (4–5 см). Відстань між рядками — 20–30 см, між рослинами — 8–10 см. У догляді за часником головне — не допустити перезволоження, особливо під час дозрівання головки. Рослини потребують регулярного розпушування, прополювання, 2–3 підживлень (азотне — на початку росту, калійно-фосфорне — в середині вегетації), а також обробок проти хвороб (фузаріоз, іржа, біла гниль) та шкідників (цибулева муха, трипси). Стрілки у стрілкуючих сортів видаляють, щойно вони з’являються — це стимулює ріст головки. Озимий часник прибирають у липні, весняний — у серпні, коли листя починає підсихати. Головки обов’язково досушують у тіні, зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Часник досить стійкий до холодів (особливо озимі сорти), але вразливий до застою вологи та загущення. Основні проблеми — гнилі (особливо при дощовій погоді), бактеріальні плямистості, а також ураження кліщем і мухою. Для профілактики важливо дотримуватися сівозміни, не загущувати посадки, використовувати здоровий посадковий матеріал і не перегодовувати рослини азотом.