Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
Знайдено 986 товарів
Приналежність
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Аудиторія
Країна бренду
Час цвітіння
Країна виробництва
Висота рослини
Група насіння
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Підкормка для квітів

підкормкапідкормка огірківпідкормка для орхідейпідкормка для петуніїпідкормка цибуліпідкормка для розсадипідкормка перцюпідкормка картопліпідкормка помідор
Вид

Для справжніх поціновувачів троянд! Майстер-Агро допоможе розкрити всю красу ваших троянд – від здорового листя до довготривалого та рясного цвітіння. Це безхлорне добриво з ідеально збалансованим складом для кореневого підживлення забезпечує троянди усіма необхідними елементами живлення на різних стадіях розвитку. Спеціальний комплекс амінокислот та фітогормонів посилює ріст та розвиток, сприяючи міцному цвітінню та чудовій декоративності. ЗАСТОСУВАННЯ: розчинити 5 г (1 ч. ложка) препарату в 2 л води і цим розчином поливати рослини 1 раз на 12-15 днів. Будьте певні, одного пакетика вистачає на велику кількість підживлення. СКЛАД: азот (N) - 16%, фосфор (P2O5) - 18%, калій (К) - 24%, магній (MgO) - 0.5%, залізо (Fe) - 0.2%, мідь (Cu) - 0.05% , марганець (Mn) – 0.1%, бір (B) – 0.04%; амінокислоти (мг/кг): гліцин – 150, аргінін – 30, триптофан – 40; фітогормони (мг/кг): ауксини - 130; вітаміни (г/кг): В1 – 25, В2 – 35, В6 – 70, РР – 80. Основні властивості: Підсилює розвиток кореневої системи; Покращує ріст і розвиток надземної частини рослин; Поліпшує здоров’я та декоративний вигляд листя; Стимулює активне та довготривале цвітіння; Знімає стрес при несприятливих умовах вирощування; Сприяє збільшенню продуктивності рослин. Ідеально підходить для кореневого підживлення кімнатних і садових троянд. Забезпечує інтенсивне забарвлення листя та квітів, стимулює активне цвітіння та підвищує стійкість до хвороб і гнилі.
-38%

Алліум Moly (або, як кажуть у народі - золотистий часник , цибуля-порей або золота цибуля) - один із найяскравіших жовтих алліумів, який дарує веселі сонячні акценти саме тоді, коли більшість декоративних цибулинних уже відцвіла. Його зірчасті жовті квітки зібрані в розлогі парасольки діаметром до 7–10 см, які тримаються на міцних квітконосах до 40 см заввишки. Ідеально підходить для переднього плану клумб, бордюрів та альпійських гірок, де приносить яскраву пляму кольору та життєрадісний настрій. Цей сорт невибагливий до ґрунтів, добре росте як на сонці, так і в легкій напівтіні. Висаджений групами, він створює ефект жовтого килима, особливо якщо посадити його поруч із блакитними або фіолетовими культурами. Чудово поєднується з лавандою, чебрецем, низькими злаками або сріблястим полином. Цвіте у червні-липні, добре переносить посуху і підходить для натуралізованих насаджень. А ще це чудовий вибір для тих, хто хоче мати цілий сад метеликів, бо на цей яскравий колір завжди злітаються сотні метеликів! Він не тільки прикрашає сад, а й допомагає формувати яскраві колористичні поєднання без складного планування. Після цвітіння утворює декоративні коробочки, які можна залишити на грядці чи використати для сухих композицій. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Red Gold (Ред Голд) — справжній шедевр контрастного забарвлення. В її пелюстках поєднано яскраво-червоний край і насичено-жовтий центр. Ця гра кольорів створює ефект «вогню в золото» — дуже тепле, насичене враження, яке точно відповідає назві сорту. Квітки середнього розміру (10–11 см), густомахрові, зі слабо вираженим, класичним ароматом. Доросла рослина виростає до 80-100 см, формує міцні, густі кущі, з темно-зеленим глянцевим листям із червонуватим відтінком. Цвітіння рясне, двічі в сезон. Квіти добре тримаються на стеблах, не обсипаються під дощем. Ідеально підходить для зрізу, завдяки щільним пелюсткам і привабливому вигляду в букетах. Одна з головних переваг цієї красуні — це її висока стійкість до хвороб. Сорт практично не уражується борошнистою росою і має добру стійкість до чорної плямистості, навіть без частих обробок. Витримує морози до -25°C, що робить його гарним вибором для садівників у регіонах із помірним кліматом. Цей сорт належить до британської селекції Dickson, яка з кінця ХІХ століття виводить троянди з класичною формою бутона та багатим ароматом. Надійна селекція забезпечує відмінну морозостійкість і високу стійкість до хвороб, що важливо для українських садів. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Alinka (Алінка), DICor (Дікор), Redgold (Редголд), Rouge et Or (Руж ет Ор) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-27%

Трітелея Twilight - це привабливий сорт із виразними фіолетово-синіми квітками, зібраними у компактні зонтичні суцвіття, які розпускаються у червні. Його колірна гамма вдало вирізняється на тлі зелені та нейтральних відтінків та додає насиченості загальній палітрі клумби. Завдяки прямостоячим квітконосам (висотою до 40 см) він чудово підходить для змішаних посадок, де потрібен вертикальний акцент без візуального перевантаження. У догляді він максимально невибагливий: після посадки навесні потребує лише помірного поливу та легкого мульчування. Підходить для висадки в рабатках, рокаріях або на передньому плані змішаних квітників. Добре виглядає в оточенні декоративних злаків, шавлії, лаванди або компактних сортів герані. Після цвітіння листя поступово відмирає, тож його бажано висаджувати поруч із рослинами, які маскують період спокою. Окрім садового використання, його цінують і у флористиці — він додає природної виразності літнім букетам. Це практичний вибір для тих, хто хоче додати кольору й структури без потреби в складному догляді. Його декоративність тримається до двох тижнів, а квіти добре витримують зрізку. Ідеальні умови для вирощування: почнемо з вибору місця: трітелея — велика поціновувачка сонця. Саме на добре освітлених ділянках вона утворює найгарніші квітконоси і рясно цвіте. Водночас не буде катастрофою, якщо ви висадите її в легку напівтінь — вона це сприйме цілком нормально, просто квіти можуть бути менш пишними. Але є те, чого трітелея точно не любить — це постійна волога. Обирайте ділянку з хорошим дренажем, де вода не затримується після дощів або поливу. Ґрунт має бути пухкий, родючий, із додаванням органіки. Перед посадкою добре внести компост або перегній, але без фанатизму — легке збагачення землі буде цілком достатнім. Якщо ґрунт важкий, глинистий, варто додати пісок, щоб покращити повітропроникність. У доброму ґрунті трітелея формує здорові цибулини й закладає майбутнє цвітіння. Цибулини трітелеї висаджують або навесні (у квітні), або восени (у вересні). Глибина посадки — приблизно 5–10 см, а відстань між цибулинами — від 6 до 15 см. Після посадки ґрунт обов’язково треба добре полити, щоб цибулини активувалися й розпочали процес укорінення. У горщиках — ті ж принципи: дренаж, пухкий субстрат, глибина посадки. А горщик, до речі, потім легко занести в дім на зиму, якщо є ризик сильних морозів. У догляді трітелея напрочуд поступлива. Під час вегетації стежте, щоб ґрунт був помірно вологим, особливо в період активного росту й цвітіння. Застою води допускати не можна, але й повне пересихання — не бажане. В цей час бажано робити регулярні підживлення мінеральними добривами. Комплексне добриво, яке містить фосфор і калій, стане гарним підсиленням для формування квіток. А ось азот потрібен лише на початковій стадії — для росту зеленої маси. Після цвітіння догляд не закінчується: як і багато цибулинних, трітелея ще якийсь час живиться через листя, тому не поспішайте його обрізати. Коли надземна частина природно засохне, ви можете або залишити цибулини зимувати у землі (в більшості регіонів вони чудово витримують зиму), або викопати їх і зберігати в сухому прохолодному місці. Якщо ви мешкаєте у холодному кліматі, де зими без снігу, краще все ж зробити укриття — використовуйте торф, тирсу або ялинове гілля.

Ця однорічна жоржина утворює розлогі гіллясті кущики заввишки 35–50 см, які прикрашають сад із середини літа до осені. Великі квіти діаметром 6–9 см вражають різноманіттям відтінків і мають особливу будову з дрібними внутрішніми пелюстками, що надає їм ніжності та витонченої елегантності. Рослина чудово підходить для оздоблення бордюрів, клумб і балконних ящиків, створюючи яскраві кольорові акценти на невисокому рівні. Її компактна форма дозволяє гармонійно поєднуватися з іншими квітами, утворюючи ефектні композиції навіть на невеликих площах. Для гарного росту культура потребує теплих і сонячних ділянок. Полив повинен бути регулярним, але без застою води, щоб уникнути пошкодження коренів. У період активного росту та цвітіння доцільно проводити підживлення, яке забезпечить рясне та тривале розкриття яскравих бутонів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Сrown Aurora - це найпопулярніший сорт в нашому каталозі, що так полюбився садівникам України та світу, що його можна побачити практично будь-де! Квітки дуже великі, насиченого помаранчевого кольору, звисають у вигляді китиці навколо стебла, яке увінчане яскравим “гребенем” із зеленого листя. Це дуже виразна і архітектурна рослина — її неможливо не помітити! Цвітіння настає у квітні та триває понад два тижні. Виростає заввишки вона до 80–100 см, іноді навіть більше, що робить її однією з найвищих серед фрітіларій. В природі вона росте в жарких та посушливих місцях на просторах Афганістану і Гімалаїв, а тому краще обирати для неї сонячні місця, пухкий і багатий ґрунт із додаванням компосту та піску, а також хороший дренаж. Сорт ідеально підходить для центральної частини клумби або як фокусний акцент у парадній зоні. Що характерно, один квітконос здатен формувати аж 6 неймовірних квітів! - виглядає це справді вражаюче. Гризуни її оминають десятою дорогою (завдяки характерному запаху цибулин), а морозів вона не боїться взагалі, тож може зимувати навіть без укриття. З роками лише стає пишнішою, формуючи ефектну та вражаючу рослину! Тож це ідеальний вибір як для досвідчених садівників, так і для початківців, бо кращої за неї ви вже не знайдете! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-52%

Фрітіларія Meleagris Alba у народі отримала назву “Рябчик зміїної голови”, а все через ексклюзивний та незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини, що нагадує тіло змії: білосніжні квіти майже прозорі, злегка кремові, зі специфічними зеленими прожилками, що помітно лише у дощову чи прохолодну погоду, тоді як на сонці, квітка стає більш білосніжного відтінку. Листя темно-зелене, строкате із характерним блиском - виглядає дуже ефектно на фоні квітів. Що цікаво, то в дикому вигляді ця рослина цвіте на заході Гімалаїв та в Малій Азії, а тому вона справді витримує навіть екстремальні умови. Виростає заввишки до 30 см і формує дуже міцне стебло, що не згинається під дією вітрів чи інших погодних примх. Ця фрітіларія невибаглива, любить нейтральні, багаті гумусом і добре дреновані ґрунти, помірне сонце. А ще вона не боїться гризунів (а в народі побутує думка, що навіть може їх відлякувати!). Цвіте вона впродовж квітня-травня і на кожному стеблі формує одночасно 2-3 квітки, що виглядає справді красиво та заворожуюче. Для найкращого ефекту радимо вам висаджувати одразу щонайменше 10 цибулин - тоді отримаєте справжню квіткову феєрію. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Annapurna (Аннапурна) — класика у білому кольорі, чайно-гібридна троянда з великими, ідеальними за формою квітками. Її сніжно-білі бутони злегка загострені й розпускаються в густі квітки до 10–11 см у діаметрі. Пелюстки щільні, рівні, ідеально складені, що створює ефект фарфорової троянди. Вишуканий, солодкий аромат — ще одна риса цього сорту: він інтенсивний, але не нав’язливий. Виведена селекційною компанією Dorieux (Франція). Доросла рослина може виростати до 60–80 см, з рівномірним прямим ростом. Листя темно-зелене, блискуче, дуже контрастує з білими квітками, завдяки чому кожен бутон виглядає ще більш яскраво. Цвіте повторно, з великою силою в першій хвилі та менш рясно восени. Сорт потребує сонця, добре росте на родючому ґрунті, не любить затінення. Відносно стійкий до хвороб, хоча у вологі роки може знадобитися профілактичне обприскування. Добре тримає форму та довго стоїть у зрізі — саме тому цінується не тільки садівниками, а й флористами. Сорт належить до знаменитої французької селекції Dorieux (Дор'є) — компанії, яка завжди вміє поєднувати витончену красу з витривалістю. Саме тому цей сорт чудово підходить як для декоративних композицій, так і для посадки у відкритому ґрунті — радує око і не завдає клопоту. Дворічний саджанець. Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-33%

Алліум Silver Spring - це просто один із найпривабливіших сортів за ароматом та дизайном, справжня перлина. Ця рослина середньої висоти має білі до рожево-білих квітів із шістьма пелюстками та насичено-червоними серцевинами, що сяють, як рубіни. Фотографії не передають всієї краси цієї квітки, тому вам доведеться спробувати виростити її самостійно, щоб переконатися, яка це неймовірна садова рослина. Цей сорт цвіте в червні й додає композиціям елегантного контрасту — одночасно світлого й виразного. Добре поєднується з бузковими, сріблястими, лавандовими рослинами, підкреслює їхню глибину, не конфліктує з іншими елементами квітника. Він особливо гарно виглядає в натуралістичних садах або на клумбах у стилі шик з простотою. Він довго тримається у зрізі, має декоративне післяцвітіння, не вимагає пересадок щороку. Це один із найбільш аристократичних алліумів, який пасуватиме навіть у найвибагливіших композиціях. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Алліум Forelock - ніщо так не викликає посмішку у сміливого садівника, як вигляд цих новачків, які з'явилися на ринку лише сім років тому, завдяки невтомній праці селекціонерів. Вони настільки сповнені енергії, що за найкращих умов, включаючи постійне сонце та багатий, добре дренований ґрунт, досягають 150 см заввишки! Та найцікавіша риса — тонкі, майже перлинні квіточки злегка завужені, що формують стримане, але ефектне суцвіття. А також своєрідний “чубчик” квітів на кожному суцвітті. Це справжня знахідка для кожного садівника! Цей сорт цвіте у червні й тримає форму до трьох тижнів. Він міцний і не схильний до вилягання навіть у вітряну погоду. Особлива краса цього сорту в деталях — тактильно ви відчуваєте, що це не масова клумба, а продумана, сучасна композиція. Його комфортно поєднувати з декоративними травами, гейхерами або сальвіями — він не загубиться, але й не викривить гармонію. З точки зору експлуатації, цей сорт — це практично знахідка для садівника-початківця: він щороку стабільно розвивається, не вимагає підв’язки чи спеціального догляду. Після цвітіння сформовані суцвіття ще довго виглядають декоративно, і їх можна залишити як елемент зимового ландшафту. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Марія Терезія (Mariatheresia) — це елегантний сорт флорибунда, виведений компанією Tantau в Німеччині у 2003 році. Ця чудова рослина відрізняється своєю гіллястою формою і ніжними чашоподібними квітками пастельного рожевого кольору, які створюють справжню атмосферу романтики та витонченості. Квітки середнього розміру (7-8 см в діаметрі) з’являються в пишних кистях по 6-8 штук, заповнюючи весь кущ та роблячи його вигляд просто неймовірним. Цвітіння тривале і рясне, триває все літо, а квіти залишаються на рослині до самих заморозків. Аромат цієї троянди дуже легкий і ніжний, створюючи справжній парфум у саду. Марія Терезія має компактний розмір: кущ досягає висоти близько 60 см та ширини до 50 см, що робить її ідеальним вибором для невеликих садів, бордюрів та контейнерних посадок. А темно-зелене блискуче листя додає особливої елегантності і контрастує з ніжними квітами. Троянда флорібудна – це справжній символ безперервної краси у світі садових рослин. Вона здобула популярність у середині 20-го століття завдяки своєму походженню від поєднання чайно-гібридної та поліантових троянд. Головною перевагою є тривале, рясне цвітіння, яке тішить око протягом усього сезону. Троянди флорібунда здивують навіть найвибагливіших садівників своєю стійкістю до морозів та хвороб, що робить їх ідеальним вибором для вирощування. Ідеальні умови для вирощування: ці троянди ідеально підходять для посадки групами — три і більше кущів створять справжній ефект. Ці троянди найкраще розвиваються на сонячних ділянках з лужним або слабокислим ґрунтом. Щоб отримати рясне цвітіння від травня до пізньої осені, важливо правильно обрізати рослини. Легке обрізання окремих пагонів стимулює раннє цвітіння, а сильне обрізання інших — сприяє кращому розвитку прикореневих стебел і пізнішому цвітінню. Перед посадкою восени рекомендується вкоротити стебла і підрізати уражені корені. Навесні ж пагони слід обрізати на 3-5 бруньок, залишаючи не більше 20 см від основи куща. Обрізання хворих пагонів також є важливим етапом догляду. Оскільки флорібунда виробляє багато квітів, додаткові підживлення стануть необхідними для підтримки її енергії та сили.
-38%

Лілейник Wineberry Candy - не дуже далекий, та все ж родич відомого сорта Strawberry Candy, але з більш глибокими та насиченими тонами. Його квіти мають рожево-пудровий відтінок з винно-фіолетовим центром і темною каймою. Суцвіття великі — до 14 см у діаметрі, розташовані на міцних квітконосах висотою до 65–70 см. Листя густе, довго не втрачає декоративності навіть після завершення цвітіння. Цей сорт чудово показує себе у відкритому ґрунті — швидко розростається, добре тримає квітки під час спеки, не боїться злив чи короткочасної посухи. Особливо подобається садівникам тим, що не вимагає складного догляду — стандартні поливи, трохи підживлення навесні — і цей сорт віддячує десятками розкішних квіток. Цвіте в липні, іноді повторно — у вересні. У садовому дизайні це класичний сорт для поєднання з багаторічниками темно-зеленого листя — хостами, чистецем або декоративними злаками. Його глибокі кольори створюють відчуття зрілості, ідеально підходять для садів у стилі кантрі або англійського натуралізму. Ідеальні умови для вирощування: Лілейники прекрасно ростуть як на сонці, так і в умовах напівтіні з родючими, добре дренованими ґрунтами. Посадку у відкритий ґрунт найкраще здійснювати навесні, коли земля вже достатньо прогріється, зазвичай у квітні-травні. Пересаджувати чи розсаджувати ці рослини можна до і після цвітіння, аж до кінця осені. Важливо лише завершити роботи приблизно за місяць до настання холодів, щоб лілейник встиг добре вкоренитися. Для посадки підготуйте ямку розміром 40х40 см, заповнену поживним субстратом, і посадіть кореневище на глибину 10 см, стежачи, щоб коренева шийка залишалася майже на рівні ґрунту. Не забувайте, що доросла рослина займатиме мінімум 50х50 см простору. Ці невибагливі квіти потребують лише базового догляду: прополок, рідкісних підживлень і поливів під час засухи. Влітку достатньо поливати раз на тиждень, але рясно, щоб вода проникала вглиб ґрунту. Підживлювати лілейники слід двічі: навесні, на початку росту, азотними добривами, і після цвітіння, у серпні-вересні, добривами з калієм та фосфором. Лілейники добре переносять зиму, але для додаткового захисту варто восени замульчувати їх торфом або прикрити шаром опалого листя. При правильному догляді ці рослини радуватимуть вас пишним цвітінням і декоративним листям, що ще й зменшує ріст бур'янів.
-24%

Малина жовта ранньостигла Голден Куїн — НОВИНКА! Жовта малина, яка виглядає нестандартно, але дуже швидко завойовує серце кожного, хто її скуштував. Сорт ранній, починає дозрівати вже в червні, а врожай тягнеться довго й рівномірно. Завдяки ніжному кольору і солодкому смаку, ягода особливо подобається дітям. Кущі середньої висоти, зручні для збору, мають невелику кількість шипів. Ягоди конічної форми, щільні, масою до 6–8 г, не розтікаються і легко знімаються з плодоніжки. Смак м’який, без кислинки, дуже солодкий, із легким медовим ароматом. Ідеальні як для їжі просто з куща, так і для варення, джемів, компотів або заморозки. Добре переносить помірні морози і літню спеку, майже не хворіє, і загалом не примхлива у вирощуванні. Це справді гарний варіант, якщо хочеться мати у себе на ділянці не лише смачну, а й декоративну малину. Особливо красиво виглядає в поєднанні з червоними сортами. Ідеальні умови для вирощування: щоб малина Голден Куїн радувала щедрим урожаєм, важливо правильно обрати місце для її посадки. Найкраще вона росте на відкритих, сонячних ділянках, захищених від сильного вітру та застою вологи. Перед висадкою слід ретельно підготувати ґрунт: очистити від бур'янів, перекопати та удобрити перегноєм або біогумусом. Ямки роблять глибиною 10-20 см і шириною 40-50 см, дотримуючись відстані 50-70 см між кущами та 1,5-2 м між рядами. Саджанці висаджують вертикально, засипають підготовленим ґрунтом і добре зволожують – приблизно 5 літрів води на кожну рослину. Якщо при посадці внесено достатньо добрив, додаткове підживлення не потрібне перші два роки. Після висадки важливо забезпечити регулярний полив, а також видалити пошкоджені пагони для активного розвитку куща. Пам’ятайте, що ремонтантна малина плодоносить на молодих пагонах, а тому восени її треба підрізати “під нуль”. Весною з нею нічого робити не потрібно – просто дочекайтеся, коли з’являться нові пагони і з’являться смачні та соковиті ягідки.
-33%

Гіацинт Sweetheart - дуже ефектний та елегантний сорт, що просто вражає та зачаровує своїм неймовірним зовнішнім виглядом. Він точно заслуговує на те, аби попвнити вашу колекцію чимось красивим та яскравим. Квіти дуже ніжного рожевого відтінку з характерними білими облямівками на краях кожної пелюсточки - виглядає це напрочуд романтично та красиво. Суцвіття середнє за висотою, але виглядає об’ємно за рахунок широких пелюсток, які ніби згортаються у хвилі. Висота самої рослина може сягати 20-30 см, а тому вона ідеально підходить як для відкритого грунту, так і для вирощування в приміщенні. Цвіте в середині весни, коли вже тепло, але ще не спекотно, і цей сорт ідеально підходить для створення затишних, домашніх клумб. Особливо гарно виглядає поруч із сортами ніжного бузкового чи абрикосового відтінку. Добре почувається як у ґрунті, так і в контейнерах — хоч на підвіконні, хоч на ганку. А аромат — м’який, лагідний, без різкості, такий, який хочеться вдихати довго. Після цвітіння не зрізайте листя одразу — дайте йому змарніти природно, тоді цибулина набере силу на наступний рік. Для вигонки підходить чудово: після охолодження й достатнього поливу цей сорт дарує дуже пишне й ароматне цвітіння. Особливо гарно виглядає в глиняних кашпо або кошиках із мохом. Ідеальні умови для вирощування: найперше, що варто пам’ятати, перед вирощування цих квітів, це те, що найкращий період для посадки гіацинтів — із кінця вересня до листопада. Але є важливий нюанс: не поспішайте з посадкою, якщо на дворі ще тепло. Якщо ґрунт не охолов і температура тримається вища за +10°C, цибулини можуть вирішити, що вже весна і почати рости — і загинути при першому ж морозі. Так само й із запізненням: якщо закопати цибулини наприкінці листопада, коли земля вже підмерзає, вони просто не встигнуть укорінитися. А без коренів гіацинт зиму не переживе. Ідеальна температура ґрунту для посадки — від +3 до +10°C. Щоб зменшити ризик хвороб і допомогти цибулинам успішно пройти “акліматизацію”, варто провести просту підготовку. Перед посадкою замочіть їх у фунгіциді — це допоможе вберегти від грибкових інфекцій. Садити гіацинти варто на добре дреновану ділянку з пухким ґрунтом. Якщо земля важка й глиниста — обов’язково додайте пісок. І ще пам’ятайте, що гіацинти люблять сонячні місця, захищені від вітру - тож обирайте сонячні ділянки. Висаджуйте цибулини на глибину 10–15 см, дотримуючись відстані 15–20 см між рослинами. Так їм буде комфортно зимувати, а навесні — рости й цвісти на повну силу. Після посадки добре мульчуйте ділянку — це вбереже гіацинти від різких перепадів температури та перезволоження. Щойно гіацинти зійдуть, їм потрібен помірний полив: ґрунт має бути злегка вологим, але без калюж. З появою паростків варто внести перше добриво з вмістом азоту. Друга підживка — коли з’являються бутони, а третя — після цвітіння. Гіацинти не потребують щорічного викопування. Але якщо квіти з кожним роком стають менш рясними, а квітконоси — коротшими, значить, прийшов час. Викопуйте після пожовтіння листя — зазвичай наприкінці травня. Цибулини обережно очистіть від землі й зайвих наростів, відокремте дітки. Зберігайте в тканинному або паперовому пакеті при температурі +20…+25°C. Щоб вони не пересохли — зрідка обприскуйте водою. За місяць до посадки температуру варто знизити до +17°C — це важливо для формування повноцінної квіткової бруньки.
-28%

Алліум Purple Rain - це динамічний, стильний сорт, який має незвичну форму суцвіття: кулі наче розсипані тонкими зірчастими квітками, що створюють ефект прозорості та легкості. Відтінок — глибокий, насичений пурпуровий, з металевим блиском. Суцвіття великі, діаметром до 15 см, на стеблах висотою близько 90 см — вони здаються майже невагомими, наче застиглий музичний акорд у повітрі. Він особливо ефектний у групових посадках: він створює текстурну глибину й додає контрасту поряд із простими формами інших рослин. Чудово поєднується з шавлією, геранню, лавандою, айстрами та злаками. Його квіти не осипаються й довго тримаються, зберігаючи декоративність до самого кінця літа. Навіть після завершення цвітіння залишається красивий силует — чудовий для натуралістичних клумб. Це сорт, який має і виразність, і витонченість водночас. Він додає саду характеру й ритму, не обтяжуючи композицію. Добре підходить і для міських квітників, і для заміських садів, а також прекрасно стоїть у зрізці. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
-24%

Ранункулюс (лютик) Tomer Mix — суміш різнокольорових карликових сортів, що ідеально виглядатимуть в посадках перед бордюром або в будь-якому горщику: від розкішних кашпо до звичайних горщиків на підвіконні. Їхні махрові квіти у формі півонії діаметром до 6 см можуть бути найрізноманітніших кольорів, включаючи червоний, білий, рожевий, жовтий, помаранчевий та фіолетовий! Кожен бутон — сюрприз, тому цей мікс ідеально підходить для натуралістичних садів або барвистих весняних композицій. Квіти тримаються на стеблах заввишки до 25 см. Зазвичай, вони з'являються з травня по липень, якщо посадити їх ранньою весною. Квіти сорту Tomer мають правильну форму, щільно набиті пелюстки та середній розмір — ідеальний баланс для зрізу або вирощування в контейнерах. Цвітуть довго, поступово розкриваючи всі барви. Ще краще те, що вони чудово підходять для зрізання, їх термін зберігання у вазі становить до двох тижнів. Можуть рости як на сонці, так і в півтіні - головне забезпечити всіма необхідними умовами для росту та розвитку. А в горщиках ці красені виглядають просто неймовірно - спробуйте посадити їх і ви - і ми обіцяємо, ви закохаєтесь в них. Ідеальні умови для вирощування: бульби лютиків можна садити тоді, коли земля добре прогріється — не менше +10°C, і немає загрози зворотних заморозків. Найчастіше це припадає на другу половину квітня або початок травня. Перед посадкою бульби слід підготувати: замочити їх на 8–10 годин у вологому середовищі (не у воді!), додавши біостимулятор та препарат від хвороб, наприклад, Фундазол. Після цього живі бульби набухнуть і стануть м’якшими — саме їх і висаджують у ґрунт. Ґрунт для ранункулюсів має бути легкий, пухкий і добре дренований. Якщо ґрунт важкий — додайте пісок, компост або навіть створіть підняті грядки. На дно кожної лунки (глибина 15–20 см) покладіть дренаж — пісок або дрібний гравій, а саму бульбу висаджуйте на глибину 7–8 см, «пальчиками» донизу. Відстань між рослинами — 10–15 см. Якщо є загроза похолодань, накрийте грядку агроволокном. Полив повинен бути помірним, регулярним, особливо в період росту і бутонізації. Воду краще відстоювати добу і використовувати не холодну — кімнатної температури. Перезволоження або застій води для ранункулюсів дуже шкідливі — можуть загнити бульби. У догляді жовтці не надто вибагливі, але регулярність важлива. Після сильного дощу потрібно розпушити ґрунт, щоб уникнути загнивання. Відцвілі квіти бажано обрізати — це стимулює утворення нових бутонів. Підживлення проводять раз на 2–3 тижні, чергуючи мінеральні добрива з помірною органікою. Важливо пам’ятати, що ранункулюси погано переносять пересадку, тому краще одразу висаджувати їх на постійне місце або в контейнери. На зиму бульби в Україні зазвичай викопують, оскільки мороз нижче -7°C може їх знищити.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Плейфул Рококо (Playful Rokoko) — це елегантна піоноподібна троянда, виведена в Німеччині Christian Evers у 2016 році, і належить до серії «Noblesse Spray Rose». Вона відзначається рясним цвітінням та чудовими декоративними якостями. Квітки цієї троянди мають діаметр 6-8 см, є густомахровими і холодного рожевого кольору. Вони зібрані в великі суцвіття і не мають сильного аромату. Спочатку бутони мають темно-рожевий колір, а під час розкриття перетворюються на ніжні махрові квіти. Особливістю цього сорту є хвилясті краї пелюсток, які надають квітці ефекту «рококо» і додають йому особливу елегантність. Цвітіння троянди триває протягом п'яти місяців, починаючи від червня і до заморозків, що не може не тішити навіть досвідчених садівників. Троянда флорібунда – це справжній символ безперервної краси у світі садових рослин. Вона здобула популярність у середині 20-го століття завдяки своєму походженню від поєднання чайно-гібридної та поліантових троянд. Головною перевагою є тривале, рясне цвітіння, яке тішить око протягом усього сезону. Троянди флорібунда здивують навіть найвибагливіших садівників своєю стійкістю до морозів та хвороб, що робить їх ідеальним вибором для вирощування. Ідеальні умови для вирощування: ці троянди ідеально підходять для посадки групами — три і більше кущів створять справжній ефект. Ці троянди найкраще розвиваються на сонячних ділянках з лужним або слабокислим ґрунтом. Щоб отримати рясне цвітіння від травня до пізньої осені, важливо правильно обрізати рослини. Легке обрізання окремих пагонів стимулює раннє цвітіння, а сильне обрізання інших — сприяє кращому розвитку прикореневих стебел і пізнішому цвітінню. Перед посадкою восени рекомендується вкоротити стебла і підрізати уражені корені. Навесні ж пагони слід обрізати на 3-5 бруньок, залишаючи не більше 20 см від основи куща. Обрізання хворих пагонів також є важливим етапом догляду. Оскільки флорібунда виробляє багато квітів, додаткові підживлення стануть необхідними для підтримки її енергії та сили.
-33%

Ранункулюс (лютик) Tomer Red — сорт, що просто створений для тих, хто полюбляє яскраві та насичені кольори. Насичений червоний, що дуже гарно виглядає як у саду, так і в букетах, а ще ідеально підходить для горщиків чи кашпо, або ж просто як кімнатна рослина. Його бутони мають діаметр близько 7–9 см, добре набиті пелюстками, які щільно тримають форму. У зрізаному вигляді він зберігає свіжість до 10 днів, що робить його справжнім улюбленцем флористів. Висота рослини — приблизно 25 см, що дозволяє вирощувати її і у відкритому ґрунті, і в контейнерах, навіть на балконі. Квітка не вигорає на сонці та зберігає свій насичений колір протягом усього періоду цвітіння. Завдяки своїй висоті і міцним квітконосам цей сорт не потребує підв’язки, що зручно для тих, хто не має часу на складний догляд. З практичної точки зору, це один із найбільш стійких сортів до вологи та температурних коливань. Він дуже полюбився садівникам з усього світу через свою невибагливість та максимальну простоту вирощування. Тож, якщо ви навіть початківець у садівництві та щойно почали займатися ранункулюсами, цей сорт ідеальний варіант для вас. Ідеальні умови для вирощування: бульби лютиків можна садити тоді, коли земля добре прогріється — не менше +10°C, і немає загрози зворотних заморозків. Найчастіше це припадає на другу половину квітня або початок травня. Перед посадкою бульби слід підготувати: замочити їх на 8–10 годин у вологому середовищі (не у воді!), додавши біостимулятор та препарат від хвороб, наприклад, Фундазол. Після цього живі бульби набухнуть і стануть м’якшими — саме їх і висаджують у ґрунт. Ґрунт для ранункулюсів має бути легкий, пухкий і добре дренований. Якщо ґрунт важкий — додайте пісок, компост або навіть створіть підняті грядки. На дно кожної лунки (глибина 15–20 см) покладіть дренаж — пісок або дрібний гравій, а саму бульбу висаджуйте на глибину 7–8 см, «пальчиками» донизу. Відстань між рослинами — 10–15 см. Якщо є загроза похолодань, накрийте грядку агроволокном. Полив повинен бути помірним, регулярним, особливо в період росту і бутонізації. Воду краще відстоювати добу і використовувати не холодну — кімнатної температури. Перезволоження або застій води для ранункулюсів дуже шкідливі — можуть загнити бульби. У догляді жовтці не надто вибагливі, але регулярність важлива. Після сильного дощу потрібно розпушити ґрунт, щоб уникнути загнивання. Відцвілі квіти бажано обрізати — це стимулює утворення нових бутонів. Підживлення проводять раз на 2–3 тижні, чергуючи мінеральні добрива з помірною органікою. Важливо пам’ятати, що ранункулюси погано переносять пересадку, тому краще одразу висаджувати їх на постійне місце або в контейнери. На зиму бульби в Україні зазвичай викопують, оскільки мороз нижче -7°C може їх знищити.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-29%

Фрітіларія Persica Ivory Bells — справжня ботанічна розкіш, родом із південного сходу. Замість традиційних темно-фіолетових або помаранчевих квітів — ви отримаєте світлі, ніжно-кремові дзвіночки, які зібрані у видовжену щільну піраміду. Кожне суцвіття може містити до 20 пониклих квіток, які створюють враження витонченої колони. Висота рослини — до 60-90 см, тож вона домінує в клумбі, привертаючи увагу навіть здалеку. Цвітіння припадає на квітень - травень, коли навколо ще мало яскравих барв, і саме тоді ця квітка на повну силу показує свою красу. Цей сорт надає саду нотку екзотичності, але водночас виглядає стримано і вишукано — чудово пасує до декоративних злаків, тюльпанів, рябчиків імператорських та ранніх багаторічників. Дуже добре виглядає в групових посадках по 3–5 штук на фоні темної мульчі чи гравію. Цибулини великі та сильні, дають стабільне цвітіння вже з першого сезону. А сама рослина досить морозостійка і з легкістю витримує навіть найбільш суворі морози. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-53%

Алліум Ping Pong - це незвичайний алліум (також іноді його називають диким пореєм ). Його квіткова головка нагадує головку часникового насіння, відкриваючи щільно упаковану сріблясто-рожеву кульку з крихітних зірочок. Вони стоять на високих, міцних, прямих, насичено-зелених стеблах та кущі прикореневого листя у формі ременя. З квітами заввишки близько 100 см від землі, цей сорт ідеально підходить для середини або задньої частини бордюру. Квіти цього сорту надзвичайно привабливі для бджіл та інших комах-запилювачів, що робить рослину чудовим доповненням до саду дикої природи. Потім, після того, як квіти відцвітуть, ви можете насолоджуватися архітектурними насіннєвими головками, які створюють вражаюче видовище протягом кількох місяців. Або, якщо ви хочете прикрасити інтер'єр неймовірними зрізаними квітами, то цей сорт ідеально виглядає у вазі. Він не витісняє інших рослин, чудово тримається навіть у щільних посадках і додає саду грайливого характеру. Ідеально підходить для створення ритму в насадженнях — якщо посадити кілька десятків цибулин, ви отримаєте просто неймовірний квітковий ефект. Ідеальні умови для вирощування: алліум - це та рослина, що приживається та росте практично будь-де багато років. Він не потребує особливих підживлень та догляду, а тішить своїм цвітінням та практичністю кожного садівника. Однак деякі аспекти догляду та посадки таки варто врахувати. Передовсім пам’ятайте, що алліум любить сонце, тому обирайте добре освітлену ділянку для цієї величної рослини. Уникайте занадто вологих та щільних ґрунтів, які можуть спричинити гниття цибулин. Для покращення дренажу рекомендується додати в посадкову лунку пісок або гравій. І ще один важливий момент з приводу ґрунтів: декоративна цибуля добре росте в нейтральному або слаболужному ґрунті, а ось кислих грунтів варто уникати - там цвітіння ви не дочекаєтесь. Посадку цибулин алліуму рекомендується проводити восени - орієнтовно, у вересні-жовтні (головне - до настання холодів, аби рослина встигла приживитися), на глибину, що вдвічі перевищує розмір цибулини. Простору між цибулинами лишайте вдосталь - алліум полюбляє простір. Після посадки основний догляд за алліумами — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Поливайте помірно, особливо у період активного росту. Уникайте перезволоження. Алліуму не потрібне особливе підживлення, але якщо ґрунт бідний, можна використовувати комплексні добрива для цибулинних рослин. Не забувайте видаляти відцвілі суцвіття після цвітіння, аби рослина не витрачала на них зайвої енергії.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Nina Weibull (Ніна Вейбул) — один із найнадійніших і водночас найпривабливіших серед малиново-червоних троянд. Це флорибунда, що цвіте безперервно, завдяки чому ваш сад ніколи не буде нудним. Її квітки середнього розміру — яскраво-малинові, майже червоні, з легким глянцем і виразною серединкою. Кожна квітка тримається досить довго, а на кущі одночасно можна побачити до десяти бутонів. Кущ виростає до 60–75 см, дуже компактний, ідеально підходить для бордюрів, посадок уздовж доріжок та навіть у горщики. Має середній, приємний аромат. Надзвичайно добре виглядає в групових композиціях — утворює яскраві, теплі плями кольору в будь-якому ландшафті. Сорт має середню стійкість до борошнистої роси та плямистості, добре реагує на стандартні профілактичні обробки. У цілому, ця троянда — невибаглива й надійна троянда для тих, хто цінує елегантність і практичність. Троянда виведена данською селекційною компанією Poulsen (Olesen), яка спеціалізується на компактних, стійких сортах із тривалим цвітінням. Її рослини легко приживаються навіть у складніших кліматичних умовах, тому чудово почуваються в Україні і тішать рясними квітами та декоративністю. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Poulwei (Поулвей), Nina (Ніна) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
-27%

Мускарі Manon - це новий, не дуже розкручений, але надзвичайно симпатичний двоколірний сорт. Його квіти мають дуже ніжне, світло-блакитне забарвлення з майже сріблястим відтінком. Вони зібрані у щільні, компактні суцвіття, які виглядають акуратно і не занадто масивно. Це ідеальний варіант, якщо ви хочете щось легке, спокійне і не надто яскраве. Доросла рослина досить мініатюрна і виростає всього до 10 см, а розмір суцвіття може сягати подекуди навіть 5-7 см. Аромат солодкий та дуже відчувається навіть у дощову погоду. Цей мускарі чудово почувається в сонячних місцях, де навесні багато світла. Йому не страшні нічні заморозки, і він не потребує укриття на зиму. Навіть у бідному ґрунті росте добре, якщо додати трохи перегною або листяної землі. Цвіте у квітні, іноді навіть у березні — залежно від регіону. Він добре виглядає у компанії з білосніжними мускарі або сортами з глибшим синім кольором. Це чудовий сорт для створення гармонійної весняної палітри. Особливо гарний у контейнерах або маленьких групках біля доріжки, де можна роздивитися його ніжний відтінок зблизька. Ідеальні умови для вирощування: мускарі - це одна з тих весняних рослин, яка буквально сама все робить за вас. Висадили - і забули до весни, а потім раптом бачите, як серед ще голої землі виростають мініатюрні сині чи білі китиці, схожі на виноград. Їм підходять як сонячні ділянки, так і місця в півтіні, наприклад, під плодовими деревами, які ще не встигли дати тінь навесні. Головне - щоб ґрунт був легким і пухким, з хорошим дренажем, бо цибулинки не люблять застою води. Садити мускарі найкраще восени, за кілька тижнів до перших морозів. Цибулинки заглиблюють на 5–8 см і розміщують на такій же відстані одна від одної. Особливо зручно висаджувати їх групками — тоді квіти утворюють справжні яскраві плями, які чудово виглядають між камінням, у рабатках, біля доріжок або просто в траві. Поливати мускарі потрібно лише в період росту й цвітіння, якщо весна дуже суха. Улітку, коли рослина перебуває в стані спокою, її можна взагалі не чіпати. Для підживлення підійдуть органічні добрива восени (наприклад, перегній), а навесні — мінеральні з високим вмістом калію і фосфору. Після цвітіння краще обрізати квітконоси, щоб мускарі не засівалися хаотично, але якщо хочете розмноження — залиште кілька стебел. Вони добре розмножуються самі, але з часом кущики стають надто густими, тому раз на 5–7 років їх варто розділити. Викопують цибулинки після того, як зів’яло листя, сушать і зберігають до осінньої посадки. Мускарі прекрасно зимують без укриття, не хворіють і не приваблюють шкідників.
-33%

Лілія Golden Splendor — це справжня прикраса саду, яка вражає яскравими золотистими квітками, що створюють відчуття розкоші та тепла. Величезні суцвіття мають насичений золотий колір із легкими відтінками бордового біля основи. Пелюстки гладкі та шовковисті, злегка загнуті донизу, надають елегантності кожному бутону. Ця лілія здатна стати центральною фігурою у будь-якому саду, привертаючи до себе захоплені погляди. Не можна не згадати про аромат Golden Splendor, який ще більше підкреслює її велич. Яскравий і солодкий, він наповнює сад приємним відчуттям тепла, особливо в теплі вечори, коли квітки починають виділяти аромат з особливою інтенсивністю. Ідеальний вибір для тих, хто прагне створити казкову атмосферу на ділянці. Підходить для вирощування як в одиночних посадках, так і в групах. Трубчасті лілії — це вражаючі квіти, які зачаровують своєю величчю, витонченістю та різноманітністю кольорів. Їхні високі стебла, що можуть досягати 250 см, увінчані великими квітками до 18 см у діаметрі, створюють неперевершену декоративну композицію. Щільні пелюстки витримують негоду, а сильний аромат, особливо відчутний у вечірній час, додає їм ще більшої привабливості. Цвітіння триває до 30 днів, зазвичай у другій половині літа, демонструючи багатство відтінків усієї палітри, крім синього. Трубчасті лілії невибагливі у догляді, стійкі до хвороб і добре переносять зимові умови. Їхня краса та витривалість роблять їх фаворитами садівників і флористів. Ідеальні умови для вирощування Трубчасті лілії найкраще вирощувати на одному місці не більше п'яти років, оскільки до шостого року цибулини виснажуються, що знижує висоту рослин і кількість квіток. Висаджувати їх можна восени або навесні, попередньо зберігаючи цибулини в прохолодному місці, загорнутими в пісок або торф. Для посадки потрібно перекопати ґрунт на глибину до 35 см, засипати піском і додати підживлення — листовий перегній, перепрілий гній та квіткові добрива. Цибулини обробляють фунгіцидом або розчином марганцівки, після чого садять на глибину 25 см, залишаючи між ними відстань 15 см. Потім землю поливають і мульчують. Ці лілії потребують часткового сонячного освітлення, оскільки прямі сонячні промені можуть бути їм шкідливими. Рослини добре адаптуються до температурних коливань, але варто оберігати їх від заморозків. Трубчасті лілії не люблять ґрунт з надмірною вологістю, тому важливо уникати застою води, який може призвести до гниття цибулин. У спекотне літо достатньо поливати рослини кілька разів на тиждень, використовуючи якісну воду.
кешбек від 4 ₴
розстрочка
-19%

Амариліс Arctic Nymph (Арктік Німф) — цей сорт належить до серії Nymph і є одним із найбільш ефектних махрових сортів. Його великі, пухкі квіти досягають у діаметрі 20 см і формуються з великої кількості пелюсток — їх понад 10 в кожному бутоні. Колір квітки — білий із легким рожевим відтінком ближче до країв і салатовим горлом. Пелюстки мають хвилясту структуру, що створює відчуття об’єму та легкості. Суцвіття складається з 3–4 квіток, які з’являються на міцному, порожнистому квітконосі заввишки до 50 см. Стебло досить товсте, не ламається під вагою квітів. Особливістю сорту є те, що він часто виходить із періоду спокою швидше, ніж інші сорти — махрові сорти зазвичай активніше реагують на підвищення температури. Після завершення цвітіння рослина продовжує нарощувати листову масу, що триває до середини літа. Листя темно-зелене, лінійно-довгасте, гладеньке, довжиною до 40 см, розташоване в два ряди. У цей період важливо забезпечити регулярне, але помірне зволоження та підживлення. Період спокою припадає на літо, коли рослина скидає листя. Це ідеальний варіант для кімнатного вирощування, оскільки поєднує компактні розміри, стійкість до хвороб і довготривалу декоративність. Махрові квітки не обсипаються швидко й не втрачають форми, навіть у приміщенні з сухим повітрям. Цибулини добре зберігаються між сезонами та не вимагають щорічної пересадки. Ідеальні умови для вирощування: посадка амарилісу в квітковому горщику може бути здійснена в різний час року. Найкраще це робити навесні, хоча можна почати і пізно восени, якщо сезон виявився теплим. Для посадки необхідно вибрати горщик, який буде глибоким, але не дуже широким, щоб коріння рослини мало достатньо місця для розвитку. Важливо також забезпечити належний дренаж на дні горщика, використовуючи, наприклад, биту цеглу чи керамзит. Ґрунт має бути пухким і багатим на поживні речовини, з хорошою водопроникністю. Посадка амарилісу в ґрунт зазвичай проводиться в травні-червні, коли погодні умови сприяють активному росту рослини. Досить важливим етапом є вибір місця для посадки: культура любить добре освітлені ділянки з живильним ґрунтом, тому якщо ґрунт бідний, можна додати гумус та органічні добрива. Під час посадки цибулини повинні знаходитися на глибині близько 20 см, із відстанню 30 см між ними. Після посадки полив слід проводити помірно, щоб не стимулювати надмірний ріст зеленої маси, що може негативно вплинути на квітки. Коли квітконос досягне висоти 7-10 см, потрібно збільшити полив і встановити опору для стебла. Враховуючи, що його цвітіння припадає на осінь і зиму, коли світловий день коротший, рослині слід додавати штучне освітлення. Найкращими місцями для його розташування є південні або південно-східні вікна. Що стосується вологості, амариліс не потребує додаткового обприскування, якщо вологість в кімнаті нормальна. Однак якщо повітря занадто сухе, можна злегка зволожити ґрунт. У період спокою обприскування припиняється. Для уникнення пересихання ґрунт можна зволожувати раз на 20 днів. Полив повинен бути помірним, особливо під час вегетації. Коли квітконос досягає 7-10 см, полив збільшується, але завжди потрібно стежити, щоб вода не застоювалася в горщику, що може призвести до загнивання коренів.