Фредрік Бакман — шведський блогер, журналіст і письменник, книжковий дебют якого відбувся 2012 року. Його романи «Чоловік на ім’я Уве» (екранізація роману отримала Оскар у 2016 році), «Моя бабуся просить їй вибачити» та «Брітт-Марі була тут» перекладені двадцятьма п’ятьма мовами світу. Книжка «Моя бабуся просить їй вибачити» стала бестселером у США, Німеччині, Норвегії, Ісландії, Південній Кореї та Японії. Всього у світі продано вже близько двох мільйонів примірників цього роману. Ельзі – сім, і вона не така, як інші. Її Бабуні – сімдесят сім, і вона неймовірно шалена – якщо вважати шаленством, приміром, стояння-на-балконі-й-обстрілювання-перехожих-із-рушниці-для-пейнтболу. А ще бабуся для Ельзи найкращий – і єдиний – друг. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння та Королівство Міамас, де ніхто не мусить бути «нормальним». Та коли Бабуня помирає й залишається жити лише в листах, написаних до тих, перед ким вона відчувала провину, – ось тоді й починається найбільша Ельзина пригода... > «Нечасто в руки потрапляє книга, яку не просто читаєш, а яка занурює тебе в > абсолютно інший світ, – розповідає співзасновниця #книголав Світлана > Павелецька. – Цей роман Бакмана тільки в Швеції був проданий накладом більше > 500 000 штук. Думаю тому, що книга розповідає про дитину всередині кожного з > нас. Дуже нечасто книжка буває одночасно і смішною, і зворушливою, коли ти зі > сліз переходиш у сміх. Саме такою має бути трагікомедія. Це як «Зламані квіти» > Джармуша, тільки книга. Це коли важкі за змістом речі про прощення, прийняття, > про внутрішній світ, про те як відпускати людей і думки передаються настільки > легко, що складно в це повірити.» > «Фредрік Бакман має хист до плетіння казок — правдоподібних і химерних. Плавна > оповідь Бакмана наповнює його героїв чарівністю і дотепністю… Неймовірна > історія». St. Louis Post-Dispatch > «Це чудова історія про те, як навчитися бути інакшим у світі, який часто не > приймає нашу інакшість. Про любов між бабусею і внучкою. Це історія, яка > змусить вас сміятися, змусить вас плакати і любити героїв, яких міг створити > лише Фредрік Бакман». Анна Флінн, Watermark Books.