Ветмедін Чу 5 мг – жувальні таблетки для лікування серцевої недостатності у собак масою тіла від 20 кг до 40 кг. Склад Одна таблетка (0.8 г) містить діючу речовину: пімобендан – 5 мг. допоміжні речовини: моногідрат лактози, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмалю гліколят (тип А), макрогол 6000, стеароілмакроголгліцериди, сушені дріжджі, печінковий порошковий ароматизатор, тальк, стеарат. Фармакологічні властивості: ATC vet класифікаційний код QC01CE90 - Неглікозидні кардіотонічні ветеринарні препарати. Інгібітори фосфодіестерази. Пімобендан. Пімобендан, похідне бензимадазол-піридазинону, має позитивно інотропну дію і має виражені судинорозширювальні (вазодилататорні) властивості. Позитивний інотропний ефект пімобендану обумовлений двома механізмами дії: підвищенням чутливості до кальцію волокон серцевого м'яза та пригніченням активності фосфодіестерази III. Таким чином, позитивний інотропний ефект не викликається ні дією, подібною до дії серцевих глікозидів, ні симпатоміметично. Вазодилатаційний ефект пов'язаний з пригніченням активності фосфодіестерази ІІІ. У випадках симптоматичної недостатності клапанів серця, при застосуванні у поєднанні з фуросемідом, було показано, що препарат покращує якість та продовжує очікувану тривалість життя собак, яких лікували. Було показано, що в обмеженій кількості випадків, при застосуванні у випадках симптоматичної дилатаційної кардіоміопатії у поєднанні з фуросемідом, еналаприлом та дигоксином, препарат покращує якість та продовжує очікувану тривалість життя у собак. Після перорального застосування пімобендану біодоступність становить 60 - 63%. Оскільки одночасне або попереднє споживання їжі знижує біодоступність, пімобендан слід вводити приблизно за годину до годування тварини. Об'єм розподілу становить 2.6 л/кг, що вказує на те, що пімобендан рівномірно розподіляється у тканинах. Середнє зв'язування з білками плазми становить 93%. З'єднання деметилюється шляхом окиснення до основного активного метаболіту (UD-CG212). Подальшими метаболічними стадіями є кон'югати II фази UD-CG212, такі як глюкуроніди та сульфати. Період напіввиведення пімобендану з плазми становить 0.4±0.1 години, що відповідає високому кліренсу 90±19 мл/хв/кг та короткому середньому часу утримання 0.5±0.1 години. Найбільш значний активний метаболіт виводиться із плазми крові з періодом напіввиведення 2.0±0.3 години. Майже вся доза виводиться із фекаліями. Для лікування застійної серцевої недостатності у собак масою тіла від 20 кг до 40 кг, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії або клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикуспідального клапанів). Для лікування дилатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів-пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця. Для лікування собак з міксоматозною мітральною вадою серця (ММВС) у доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом та ознаками збільшення розмірів серця) для відстрочення появи клінічних симптомів серцевої недостатності. Перед початком лікування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування. Слід дотримуватись дозування від 0.2 мг до 0.6 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділеного на два прийоми на добу. Добова доза, що рекомендується, становить 0.5 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділена на два прийоми. Одна жувальна таблетка (5 мг) вранці та одна жувальна таблетка (5 мг) увечері для маси тіла від 20 кг до 40 кг. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Препарат застосовують перорально. Застосовувати приблизно за годину до годування. Препарат можна застосовувати у поєднанні з діуретиком, наприклад фуросемідом. Для більш точного дозування, що відповідає масі тіла тварини, можна розділити по лінії розлому на дві половинки. Протипоказання Не застосовувати пімобендан при гіпертрофічних кардіоміопатіях або клінічних станах, де не можна збільшити серцевий викид крові через функціональні або анатомічні особливості (наприклад, стеноз аорти). Оскільки метаболізм пімобендану відбувається головним чином через печінку, препарат не слід застосовувати у собак із тяжкими порушеннями функції печінки. Побічна дія У поодиноких випадках можна спостерігати незначний позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) та блювання. Однак ці ефекти є дозозалежними та їх можна уникнути за рахунок зменшення дози препарату. У поодиноких випадках спостерігають ознаки транзиторної діареї, відсутність апетиту або млявість. У поодиноких випадках, при тривалому лікуванні пимобенданом у собак з мітральною пороком серця, спостерігають збільшення регургітації мітральног.