Проліска Mischtschenkoana - справжня маленька перлина, яка щороку надійно цвіте кількома квітами на кожному стеблі, створюючи приголомшливу кольорову гаму. Її блідо-блакитні квіти, що створюють цінний ранній інтерес на початку сезону, розпускаються наприкінці зими та залишаються до середини весни, переходячи на білий колір, що надає їм напівдвоколірного вигляду. Цвіте одна з перших — іноді ще коли на ґрунті лежить сніг. Висота невелика — до 12–15 см, але виглядає вона дуже ніжно й елегантно, особливо в групових посадках. Цей чарівний сорт чудово виглядає під деревами або в заростях, що проходять вздовж бордюру, але його щільність квітів та мініатюрний розмір роблять цей сорт особливо гарним вибором для вирощування в горщиках для патіо. А ще він ідеальний для натуралізації — його можна просто розсипати в саду, і він буде щороку з’являтись усе більшими кущиками. Дуже добре росте в півтіні, вологих місцях, невибаглива до ґрунтів. Просто садіть у вересні й забудьте — вона сама про себе подбає. Не треба викопувати, пересаджувати щороку чи особливо підживлювати. Чудовий варіант для тих, хто любить непомітну, але дуже виразну красу. Можна посадити під кущами або деревами — буде ефект весняного лісу просто у вашому дворі. Ідеальні умови для вирощування: проліски зовсім невибагливі квіти, але якщо дати їм правильні умови, кожного березня ви отримаєте барвистий, живий килим без зайвого клопоту. Ідеальне місце для них — це ділянка під листяними деревами: навесні там багато світла, а влітку м’яка півтінь. Такі умови повторюють природне середовище пролісок — вони саме звідти, з лісів, де світло є тільки до розпускання листя. Ґрунт має бути легким, пухким і обов’язково добре дренованим. Проліски не люблять застою води — у важкому, глинистому ґрунті цибулинки можуть просто згнити. Якщо у вас саме такий ґрунт — варто додати трохи піску або листового перегною. Перед посадкою землю можна розпушити, перемішати з лісовим ґрунтом або компостом — проліски це оцінять. Цибулини висаджують восени — у вересні, коли ґрунт ще теплий. Глибина посадки — приблизно 5–10 см, залежно від розміру цибулин, з відстанню 5–10 см між ними. Після посадки ділянку поливають, щоб земля трохи осіла, а самі цибулини вкорінились. У догляді все просто: помірний полив навесні, трохи мінерального добрива для цибулинних, і можна не турбуватись. Листя не зрізають одразу після цвітіння — треба дати йому пожовтіти, щоб цибулина встигла накопичити сили на наступний рік. У домашніх умовах проліски теж вирощують — це називається “вигонка”. Цибулини саджають у горщик, ставлять у прохолодне темне місце на 2 місяці, а потім переносять ближче до світла. Поливати треба акуратно — не переливати, але й не пересушувати. Коли з’являються паростки, можна підживити квітку раз на 2 тижні комплексним добривом.