Трітелея Hyacinthina - сорт із делікатним бузковим тоном і ніжним ароматом, за який його часто порівнюють із гіацинтами (хоча сам зовнішній вигляд - зовсім відрізняється). Квітки кремового забарвлення, дзвоникоподібні, зібрані у парасолькоподібні суцвіття на струнких, витончених стеблах до 40–45 см заввишки. Висота стебел - до 50 см, суцвіття багатоквіткові, парасолькоподібні, не розпадаються навіть при вітрі. Загальний вигляд — легкий і графічний. Загальний ефект - як легкий серпанок, який додає ніжності до будь-якої композиції. Цвіте на межі весни й літа, що робить його ідеальним для плавного переходу між сезонними хвилями. Добре виглядає в групах по 7–15 штук на фоні темного листя (наприклад, гейхери або хости). У міксбордерах він грає роль повітряного проміжку — додає світла і вертикалі, не відволікаючи увагу. Також підходить для зрізу — квітки тримаються у вазі до тижня часу. Це трітелея для тих, хто любить гіацинти, але хоче чогось легшого й менш формального. Він виглядає спокійно, але не нудно. Радимо придбати одразу кілька десятків цибулин — вона гармонійно вписується майже в будь-який квітник, не витісняючи, а підкреслюючи сусідні рослини. Ідеальні умови для вирощування: почнемо з вибору місця: трітелея — велика поціновувачка сонця. Саме на добре освітлених ділянках вона утворює найгарніші квітконоси і рясно цвіте. Водночас не буде катастрофою, якщо ви висадите її в легку напівтінь — вона це сприйме цілком нормально, просто квіти можуть бути менш пишними. Але є те, чого трітелея точно не любить — це постійна волога. Обирайте ділянку з хорошим дренажем, де вода не затримується після дощів або поливу. Ґрунт має бути пухкий, родючий, із додаванням органіки. Перед посадкою добре внести компост або перегній, але без фанатизму — легке збагачення землі буде цілком достатнім. Якщо ґрунт важкий, глинистий, варто додати пісок, щоб покращити повітропроникність. У доброму ґрунті трітелея формує здорові цибулини й закладає майбутнє цвітіння. Цибулини трітелеї висаджують або навесні (у квітні), або восени (у вересні). Глибина посадки — приблизно 5–10 см, а відстань між цибулинами — від 6 до 15 см. Після посадки ґрунт обов’язково треба добре полити, щоб цибулини активувалися й розпочали процес укорінення. У горщиках — ті ж принципи: дренаж, пухкий субстрат, глибина посадки. А горщик, до речі, потім легко занести в дім на зиму, якщо є ризик сильних морозів. У догляді трітелея напрочуд поступлива. Під час вегетації стежте, щоб ґрунт був помірно вологим, особливо в період активного росту й цвітіння. Застою води допускати не можна, але й повне пересихання — не бажане. В цей час бажано робити регулярні підживлення мінеральними добривами. Комплексне добриво, яке містить фосфор і калій, стане гарним підсиленням для формування квіток. А ось азот потрібен лише на початковій стадії — для росту зеленої маси. Після цвітіння догляд не закінчується: як і багато цибулинних, трітелея ще якийсь час живиться через листя, тому не поспішайте його обрізати. Коли надземна частина природно засохне, ви можете або залишити цибулини зимувати у землі (в більшості регіонів вони чудово витримують зиму), або викопати їх і зберігати в сухому прохолодному місці. Якщо ви мешкаєте у холодному кліматі, де зими без снігу, краще все ж зробити укриття — використовуйте торф, тирсу або ялинове гілля.