Який чудесний світ новий Утопічне майбутнє — це світ, у якому люди перебувають під пильним контролем. Суспільство поділене на касти, кожна з яких відіграє свою роль. Усі повинні насолоджуватися установленим ладом і служити «загальному благу», а насправді — панівному режиму. Кожен, хто не хоче жити в «злагодженому» суспільстві — дикун і, відповідно, ворог. У своєму шедеврі «Який чудесний світ новий!» Олдос Гакслі представив похмуру сатиричну візію утопічного майбутнього, в якому людей генетично продукують, фармацевтично анестезують і ретельно контролюють для пасивного служіння панівному ладу і «всезагальному благу». Книга, яка захоплювала і жахала не одне покоління читачів, залишається й дотепер на диво актуальною своїми застереженнями і пророцтвами, що збуваються і стають життєвими реаліями сучасного світу. 1984 Незважаючи на художню вигадку, книга настільки реалістична, що перевертає свідомість, причому так, що хочеться перевернути її назад. Сам письменник стверджував, що «найкращі книги говорять тобі те, що ти вже сам знаєш». І роман-утопія «1984» описує речі, про які ми самі здогадувалися, але у існування яких боялися повірити. У творі представлено суспільство майбутнього, де йде війна усіх проти всіх. Події розгортаються у державі під назвою Океанія. Політичний устрій країни — англійський соціалізм, але по суті це жорстокий тоталітаризм. Головний герой живе у Лондоні і працює у Міністерстві Правди, старанно вилучаючи з документів те, що не відповідає офіційній пропаганді. При цьому він людина, що глибоко відчуває і мислить, а тому ненавидить тоталітарний світоустрій і мріє про революцію. Основний конфлікт простий: особистість проти системи, тяга до любові й свободи проти поневолення та диктату. Але автор нещадний. Зображену ним систему неможливо перемогти, тому що не можна перемогти те, у чого немає ні серця, ні мозку, ні сенсу, ні цілей існування. Як такої немає й ідеології, де можна було б шукати вади: усе знищено укупі зі здоровим ґлуздом. Є лише влада заради влади. А людство надіслано на бійню, де гинуть не стільки тіла, скільки душі, оскільки розум, пам’ять, гуманізм та любов оголошені поза законом.