triangle
Знайдено 9584 товари
Приналежність
Вид
Розмір
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Аудиторія
Обкладинка
Країна бренду
Мова видання
Сумісність з джерелами тепла
Матеріал
Кількість сторінок
Країна виробництва
Тип паперу
Сезонність
Стиль
Рік видання
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Казан


Постер міста Запоріжжя, яке славиться Хортицею та козацькими Чайками, Дніпро ГЕС та металегрією. Через абетку міста ми відкриємо для тебе унікальні особливості саме цього регіону.Кожна буква алфавіту - це запрошення в атмосферу Запоріжжя через «особливі» слова, що характеризують саме це місто.Шенвізе, Урочище Сагайдачного, бабИ кам'яні - слова, які точно зрозумілі мешканцям Запоріжжя, проте, наврядчи комусь із інших міст зрозуміло про що саме йде мова.Цей постер - колаборація Gifty, Видавництва Старого Лева та books&cartoons у рамках проекту «Книга-мандрівочка», що розповідають про унікальні особливості великих міст України, про які багато хто навіть не здогадувався. Постер Запоріжжя - це лише частинка великої колекції з 24 міст.Особливість постера: на ньому ти знайдеш QRкод на мультик про Запоріжжя та QRкод на придбання книги із серії.Це чудовий подарунок для тих, хто любить своє Запоріжжя і хоче знати про нього більше.Формат: А2 (420 мм × 600 мм)

У сьомому томі Творів В. Чорновола в десяти томах уміщено його статті, виступи, інтерв'ю. Це період початку державотворчої діяльності відомого політика від весни 1990 р. до грудня 1992 р. включно (депутат Верховної Ради, депутат і голова Львівської обласної ради, кандидат на пост Президента України, гетьман Українського козацтва, співголова НРУ з березня до початку грудня 1992 р., далі - голови НРУ). Це період перед самим здобуттям незалежності та її утвердженням у нелегкій боротьбі з ворогами самостійної Української держави. Дослідники знайдуть у книзі цінні матеріали як про діяльність Чорновола, так і про будівництво нашої держави, що взаємозв'язане.

Хто б міг передбачити, що невеликий торговий пост на берегах озера Мічиган із часом перетвориться на третє за величиною місто Америки? Його шлях був устелений випробуваннями. Спочатку — запах. Густий, болотно-гнилий дух, що не полишав ці місця віками. Корінні народи сподівалися, що різкий аромат дикого часнику відлякає чужинців. Але європейці, схоже, виявилися менш чутливими. Вони прибували — човнами, кіньми, потягами, а подекуди й пішки.Не злякали їх ані люті зими, ані ядучий сморід бойні, що невпинно розросталася на околицях. Коли ж сталася Велика пожежа, здавалося, це кінець усім його амбіціям. Але з попелу місто постало знову — з першими у світі хмарочосами, зухвалими інженерними рішеннями та навіть власною аристократією.За два століття Чикаго не раз демонстрував свою здатність відроджуватися, змінюватися та зростати. Ця книга — спроба віднайти його таємницю. Чому саме це місто стало магнітом для мільйонів? У чому його невловима суть?Крізь історичні події, біографії видатних діячів та особисті враження автора, книга шукає відповідь на головне питання: чому Чикаго стало другим домом для авторки та для тисяч інших людей?Це не просто історія міста — це запрошення у подорож. Від перших сумнівів і нерозуміння — до зачарування, а згодом і до справжнього великого кохання.

Роман Цимбалюк — український журналіст і публіцист.Народився у вересні 1980 року в родині українського військового на території сучасного Казахстану. Він багато років був українським кореспондентом у Москві, ставив прямі запитання Путіну та відкрито говорив про війну Росії проти України в епіцентрі ворожої пропаганди. Його включення та публічні виступи стали символом принциповості, сміливості й професійної честі.Анна Новакович — політична оглядачка, продюсерка. Народилась у травні 1985 року в родині українського військового на території сучасної РФ. Була продюсеркою політичних телепроєктів. З 2017 року — продюсерка та співавторка ютуб-каналу Романа Цимбалюка.«Московський» період свого життя Роман Цимбалюк детально описав в автобіографічному романі «Вірус Красної площі» у співавторстві з дружиною Анною Новакович. Як кореспондент УНІАН він почав працювати там з 2008 року, одразу після російсько-грузинської війни. З 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.Читачам буде цікаво дізнатися не тільки про журналістські будні українця у ворожій країні, а й про особливості життя його сім’ї в столиці «імперії зла».

Петро Кралюк (нар.1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України. У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги — спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.

Історія президентських виборів у США охоплює період від 1789 року, коли відбулися перші вибори і Джордж Вашингтон гарантовано отримав президентську посаду, до 2024 року, коли за крісло президента вдруге боролися республіканець Дональд Трамп та демократ Джо Байден. У книзі представлена детальна розповідь про становлення першого в історії світу інституту президентства країни. Матеріал подається у хронологічному порядку і розділений на 59 глав за кількістю виборів, які відбулися на момент написання книги (серпень 2024 року). Кожна глава містить інформацію про перебіг президентських перегонів, результати виборів та президентство кандидата-переможця. Здавалося б, історія американських виборів має асоціюватися із законом та порядком, але, коли йдеться про політичну владу, неодмінно з’являються скандали, гучні розслідування, брудні технології, сенсаційні перемоги й невдачі, вбивства та замахи на кандидатів та чинних президентів. Книга в цікавій формі не тільки знайомить з тим, як влаштована та функціонує американська політична система, а й дозволяє провести певні аналогії з перебігом президентських виборів в нашій країні. «Це ж було вже!» ©. Книга «Історія президентських виборів у США» — це захоплива подорож майже 250 роками історії головної демократичної інституції світу.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) — доктор філософських наук, професор, голова Вченої ради Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історії культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософії України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка романів і повістей («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю»). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки П. Кралюка «Справжній Мазепа», «Козацька міфологія України: творці та епігони», «Богдан Хмельницький: легенда і людина», де він подає дещо незвичний погляд на роль елітарних верств та козацтва в історії України, а також «Ярослав Мудрий». У новій книзі П. Кралюка йдеться про непрості стосунки між українцями та їхніми предками й тюрками. Автор показує, що це були відносини між двома цивілізаціями (землеробською й кочовою), які часто мали конфронтаційний характер. Однак існувало й чимало прикладів «взаємодоповнення» та співробітництва. Звертається увага на історію відносин між слов’янським населенням нинішніх українських земель й аварами, булгарами, печенігами, половцями, торками, татарами, турками тощо. Особливо акцентується увага на стосунках між українським козацтвом, з одного боку, та Кримським ханством та Османською імперією, з другого. Показано, що в генезисі українського етносу помітну роль відіграли тюрки, а українська культура має чимало тюркських елементів.

жек Валентайн, здавалося мав усе. Хороша квартира, круті друзі, шикарна машина, принаймні до того моменту, коли у неї в'їхала вантажівка, після чого Джек потрапив до лікарні. Джек шукає причини тих подій, що сталися з ним, його непокоїть відчуття власної недосконалості, і він вирушає на пошуки мудрості, щоб стати щасливішим, покращити здоров'я і змінити власне життя на краще. Завдяки знайомству із трьома дивовижними вчителями він дізнається про могутню філософію, здатну змінювати реальність і долю людини.

Книга “Добробут для всіх” на прикладі ефективних та дієвих реформ впроваджених в Німеччині в середині 20-го століття розповідає про те, що які б складні не були обставини в країні та якою б катастрофічною не здавалась економіка країни в певний момент – розумний лідер, що зможе вести ефективну економічну політику та впроваджувати розумні та виважені економічні реформи, завжди зможе змінити ситуацію в кращий бік та привести країну до успіху.

Для пересічних людей квантова теорія є синонімом чогось незбагненного та загадкового. Втім, мало хто знає, що впродовж десятиліть вона так само приголомшувала вчених. Недаремно Нільс Бор, один з основоположників цієї теорії, казав: якщо квантова механіка вас не шокує, отже, ви її не розумієте.«Квант» — книжка передусім історична, щось на кшталт колективної біографії найвидатніших фізиків першої половини XX століття. То були дивовижні часи: все почалося зі спроб створити ефективнішу лампочку, а закінчилося крахом класичної науки. Кумар описує, як, на перший погляд, незначущі аномалії призвели до появи нової фізики і як найбільші уми світу намагалися дати раду тóму, що квантова теорія, здавалося, заперечує існування реальності. Двоє з тих великих умів — Айнштайн і Бор — цілковито розійшлися в інтерпретації квантової революції, і їхня незгода вилилась у глибоку філософську дискусію про те, яким є наш світ на найфундаментальнішому рівні. Уникаючи рівнянь і плутаних пояснень, Кумар розкриває суть цих запеклих дебатів. Його праця заслужено вважається однією з найкращих історичних книжок про розвиток науки.

Чи могли запорізькі козаки частуватися картоплею, а їхня старшина — ласувати восьминогом? Де почалася кавова історія українців? (Спойлер: не у Львові). Чи їли наші предки самісіньку кашу та як сало набуло такої популярності? Хто був першим вегетаріанцем в Україні? І найголовніше: хто придумав борщ — вавилоняни, трипільці, прибульці чи все ж таки українці? Всеволод Поліщук, ресторанний маркетолог і журналіст, розвінчує міфи про найпопулярніші страви нашої кухні та досліджує їхнє справжнє походження. Завдяки «Фантастичній історії української кухні» ви також дізнаєтеся, як приготувати засипану капусту, яку полюбляв Іван Франко, борщ із полуницею, качану кашу й ще низку страв, що свого часу були звичними для нашої кухні.

Від таврів, племінних союзів і перших античних міст до депортацій, репресій та зрештою окупації. Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство. Як Чорне озеро стало Чорним морем, якою мовою говорили корінні народи Криму та які стосунки були між козаками й кримськими татарами? Як росія завойовувала Крим і переписувала історію, вдавалася до терору, голоду, депортації... Історикиня пише своєрідний життєпис Криму, розповідаючи, яким він був і як ми опинилися саме в цій точці нашої історії.

Каталог колекції подає велику збірку (понад 300 візерунків) вишивок, які були популярними серед верхівки українського суспільства в ХVІІ–ХVІІІ століттях. Велику популярність мала вишивка рослинними орнаментами, що виконувалася на ужиткових речах козацької старшини — простирадлах, наволоках, скатерках, рушниках, одязі. У вступній статті можна дізнатися про колористику вишивки, найбільш поширені орнаментальні схеми, а хронологічна послідовність розміщення зображень дозволяє прослідкувати еволюцію орнаментів протягом століття. В основі альбому лежить колекція Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

Книжка представляє дослідження різноманітних технічних прийомів вишивки, поширених в майстернях козацької старшини, їхнього походження та розвиток орнаментики. Кожний розділ супроводжується деталізованими ілюстраціями, які унаочнюють відповідні описи. Використані для дослідження зразки належать фондовій колекції Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Видання зацікавить фахівців-етнографів і майстрів з вишивки та текстилю.

У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі. Під час тогочасної дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок. Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Усі решта символів, що мали куди сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.

«Діалоги про війну» — розмови українських та зарубіжних інтелектуалів про війну, яка сколихнула світ і його умовний порядок. Про жахливий, здавалося, немислимий для XXI століття досвід, який проживають українці. Про стереотипи, які понадщерблювалися, але все ще міцно тримаються у свідомості іноземців. Про те, як вижити і як жити далі. У прямому етері слова для чесної розмови «без фільтрів» про війну шукали понад 80 авторитетних українських та закордонних митців та мислителів: Енн Епплбом, Мирослав Маринович, Едіт Еґер, Володимир Єрмоленко, Тімоті Снайдер, Вікторія Амеліна, Орхан Памук, Ірина Цілик, Френсіс Фукуяма, Олександр Михед, Марґарет Етвуд та десятки інших видатних умів сьогодення.

У книзі розкрито військово-політичні стосунки України та Польщі впродовж 1500-х — 1700-х років. Особливу увагу звернуто на союзницьку Гадяцьку унію 1658 року, яку було укладено між королівським і гетьманськими урядами задля утворення Українсько-Польсько-Литовської федеративної держави. Цікавими видаються положення мирних договорів між Козацькою Україною і Короною Польською в Чуднові (1660), Підгайцях (1667) й Острозі (1670), а також таємні переговори про союз між Батурином та Варшавою в 1707–1708 роках. Досліджено спільну військову боротьбу українського козацтва та польської шляхти проти Стамбула під час тривалої війни 1684–1699 років європейської Священної Ліги з Османською імперією. Також висвітлено українсько-польську політичну і військову взаємодію проти Московського царства в ході Північної війни 1700–1721 років.

Написати цю книжку Скотта Гершовіца надихнули власні сини. Автор доводить, що діти є носіями філософських думок і їхні запитання — це не дивні,дурні чи пусті балачки, а справжнє мистецтво мислити. На прикладі спілкування із синами Рексом і Генком автор розбирає практичні філософські теми: від правопорушень і використання матюків до феномену зубної феї та Бога. А коли щодень намагаєшся знаходити істину й відкривати світ по-новому, життя перестає здаватися «паскудним, тупим і коротким», яким його нарікає Томас Гоббс. Ця книжка допоможе вам ухвалювати нестандартні рішення, вибудовувати сильну лінію аргументації, не боятися бути смішними, знаходити спільну мову з дітьми, а головне — думати, як вони.

У книзі відомого українського історика схарактеризовано відносини між козацькою Україною та королівською Швецією впродовж XVIІ–XVIII ст. Крізь призму стосунків королівни Христини, королів Карла Х, Карла ХІІ, Фредерика І з гетьманами Війська Запорозького Богданом Хмельницьким, Іваном Виговським, Іваном Мазепою і Пилипом Орликом висвітлено міжнародні та військово-політичні події в Північній, Центральній і Східній Європі.

Автор представив добу українсько-російської війни в 1917–1920-х рр. крізь призму буремних жіночих доль, а саме отаманші Марусі Соколовської, хоробрих козачок Тіни Пекарчук, Світлани Харченко, Юзефи Лисогор, Євгени Вовкової, Марії Волосевич, Віри Пшеничко, Стефанії Сіяк, Марії Стовбуненко-Заїченко (“козака Марка”), Ганни Осадчої, легендарних підпільниць доби УНР Віри Бабенко, Генрієти Ган, Ольги Батурової, Тамари Петрів, Марії Бесарабенко-Трейко, Марії Тарасенко, Насті Гудимович, Марусі Гальчевської, лікарів Христини Сушко, Людмили Бризгун, шляхетних сестер милосердя Галини Ліневич, Ірини Шміґельської-Климкевич, Марії Волосевич, Терези Кохель, Олени Мельничук-Кобизької, Ніни Янової, Марини Нестеренко, вільної козачки Ярини Гризло, письменниць-борців Галини Журби, Хариті Кононенко, Олени Теліги, Софії Русової, Лідії Горбачевої, Наталки Лівицької-Холодної, Юлії Кіцери, Тетяни Михайлівської-Цимбал, Людмили Старицької-Черняхівської, Валерії О’Коннор-Вілінської, учасниць Першого зимового походу Армії УНР Олени Федак-Шепарович, Віри Пшеничко, Марії Урбан-Вовк, а ще Ганни Совачевої, Мілени Рудницької, диригентки Платониди Щуровської-Россіневич, дружини полковника Петра Болбочана Марії, а також маловідомі сторінки із життя Галини Кузьменко, дружини Нестора Махна. Книжка заснована на документах із ГДА СБУ, ЦДАВО України, спогадах, щоденниках та свідченнях вояків і воячок Армії УНР та учасниць повстансько-партизанського руху.

Оксамитова зелень, запони туману, що чергуються із повсякденним дощем — це звичний антураж ірландського краю, про який не до снаги було не написати й Рею Бредбері. Утім, роман далеко не про пейзажі. Кожна декорація намертво прикріплена до тамтешніх обивателів; за непримітною, здавалося б, побутовою балачкою, а то й безмовною мізансценою, криється життя народу, на котрий автор впритул поглипує, прислухаючись до його серцебиття.«Зелені тіні, Білий Кит» належить до автобіографічних творів. У ньому йдеться про враження письменника від Ірландії, куди той приїхав, аби створити сценарій для кінокартини про легендарного Мобі Діка. Тут ви не натрапите на фантастику, однак отримаєте колосальну втіху від комічних епізодів, поринете у роздуми під впливом екзистенційних реплік, краєм ока побачите видатні мистецькі полотна, пуститесь в історичний екскурс, здивуєтесь, вгамуєтесь, запрагнете і руху, і непорушності. А заразом, сподіваємось, відчуєте любов до ірландців, у якій переконливо зізнався сам автор.

Ця книжка про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, рішеннями, бажаннями, про нові та старі інструменти залякування і брехні, які використовують політики і наркомафія, релігійні фанатики і популісти, і що можна їм протиставити. Ця книжка про інформаційні війни, ботів і погоничів ботів, про тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії. А ще – про ХХ століття, про його інтелектуальний спадок, про Холодну війну і КҐБ, про втрачену ілюзію, що більше інформації означатиме більше свободи та глибші дискусії, про пошук надії. Це також сімейна історія, й історія дисидентства, яка, здавалося, закінчиться у ХХ столітті, але триває. Переклад цієї книжки здійснено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Партнер проєкту hromadske.ua.

Книжка «Коровай свиного сала в пуд» представляє українську історію не лише «без брому» та «без істерики», а й без таких, на жаль, уже традиційних «приправ» сучасного українського історіописання, як надмірний пафос, віктимизація / героїзація, пошуки в нашому минулому ареалів зародження людських цивілізацій і навіть з’яв найперших у світі конституцій.Натомість на сторінках книжки панує спокійна й довірлива розмова з вдумливим читачем про сутність звичних і, як виявляється, позачасових житейських радостей і турбот. Про те, в оточенні яких речей жили українці в козацькі часи, у що вдягались, що їли і що пили, як хворіли та проганяли недуги, як господарювали і торгували, як бенкетували та розважались — інтелектуально й не дуже... Про те, якими схожими й водночас різними можуть бути життєві пріоритети впродовж багатьох сотень літ. А також про те, як, здавалося б, звичні слова, мандруючи століттями, часом набувають зовсім незрозумілих значень.Книга спробує відповісти й на більш конкретні запитання, наприклад: якою була винна карта українця у XVIIІ ст.; як слимаком і мозком хижого яструба лікували головний біль? А також зазіхне на наближення до відповідей на сакраментальні — «шароварно-сальні» — загадки української історії.

Змінюються часи, змінним є й людське життя. Меч, який тримали в руках у давнину, нині перетворився на пістолети, літаки, ракети, броньовані військові кораблі, отруйний газ, біологічну зброю, ядерні снаряди, супутники, доктрини, пропаганду, транснаціональні корпорації, міжнародні телекомунікаційні компанії, онлайн-віруси й… хтозна, скільки всього ще є в цьому переліку. Перед нами — альтернативна історія змагання маленької країни проти великого сусіда. Страшно подумати, що якісь із цих оповідей можуть втілитися в реальність у цьому столітті. Тайванський письменник Ендрю Є використовує наукову фантастику, щоб озвучувати питання. І насамперед його цікавить вплив технологій, до того ж не лише на перебіг війни, а й на геополітику та на кожного індивіда. Як це — присвятити своє життя створенню зброї? Як людина здатна технологічно впливати на погоду та клімат? Перед чим цього разу постало людство: епідемією, пандемією чи все таки біологічною зброєю? До збірки «Синдром зеленої мавпи» ввійшли науково-фантастичні оповідання, які Ендрю Є писав від 1979-го до 1987 року. У Тайвані її публікація ознаменувала перехід до літературної наукової фантастики й повернення науково-фантастичних концептів з далеких космічних галактик на Землю. У 2020 році, коли під час пандемії книжку було перевидано втретє, вона вже здавалася не просто науково-фантастичною, а майже пророчою. А нині, у 2025-му, — тим паче.