Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
Знайдено 237 товарів
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Час посадки
Країна бренду
Час цвітіння
Країна виробництва
Висота рослини
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Калійне добриво

калійне добриво фосфорнедобриво для гортензіїдобриво для газонудобриво для лохинимінеральні добривадобрива для городудобрива для петуніїдобриво для петунійдобриво для антуріума
Вид
-33%

Лілія Forever Susan – ця лілія немов зійшла з полотна художника! Її пелюстки насиченого темно-бордового кольору з яскраво-помаранчевими кінчиками та серцевиною створюють ефект омбре, який виглядає дуже стильно та незвично. Це справжня загадка природи, адже її колір змінюється залежно від освітлення: вдень вона може виглядати насиченою і контрастною, а ввечері стає ще більш глибокою та загадковою. Справжня знахідка для будь-якого садівника, що точно має бути у вашій колекції, яко ви справді цінуєте ефектні та вражаючі сорти. Ця лілія виростає до 90-110 см і чудово виглядає як у групових посадках, так і соло. Вона гармонійно поєднується з жовтими, білими та бордовими квітами. Крім того, вона добре підходить для вирощування в горщиках, що робить її універсальним вибором для будь-якого саду або тераси. Це дуже ранній сорт і зацвітає вже через 95 днів після посадки - орієнтовно, на початку червня. А ще, як і більшість азіаток, вона витримує навіть суворі морози та несприятливі погодні умови - в українському кліматі може спокійно рости на одному місці роками та не вимагає пересадки, одна не забувайте підживлювати цю красуню калійно-фософорними добривами, аби стумлювати більш насичене та велике цвітіння. Азіатські лілії – це універсальні рослини, які підходять як для відкритого ґрунту, так і для вирощування в контейнерах. Вони прикрасять ваш сад яскравими фарбами, а завдяки тривалій фазі цвітіння радуватимуть око протягом усього літа. Ці гібриди відомі своєю неймовірною різноманітністю сортів, яка постійно оновлюється завдяки постійним селекціям. “Азіатки” є одними із найпопулярніших серед садівників і займають чільне місце серед декоративних рослин поряд із трояндами. А особливістю цієї групи - є дуже ненавязливий і ледь помітний аромат, що робить їх ідеальними та ненав'язливими для будь-якої клумби. Ідеальні умови для вирощування: щоб лілії щороку тішили вас рясним цвітінням, варто подбати про правильні умови вирощування. І перше, що варто пам’ятати, ці квіти найкраще почуваються на сонячній ділянці, де світло потрапляє щонайменше пів дня. При цьому місце повинне бути захищене від сильного вітру, але добре провітрюватись, адже застій повітря може провокувати грибкові захворювання. Ґрунт для лілій повинен бути легким, пухким і добре дренованим. Категорично не підходять заболочені чи важкі глинисті ґрунти — у таких умовах цибулини часто загнивають. Ідеальним буде слабокислий або нейтральний pH (близько 6–6,5). Перед посадкою у ґрунт бажано внести компост, перегній або золу — особливо якщо вирощуєте азіатські гібриди. Важливо обирати місце, де раніше не росли інші цибулинні культури, щоб уникнути ризику зараження ґрунту збудниками хвороб. Посадку найкраще проводити у вересні, хоча для деяких сортів допускається й весняна висадка. Глибина посадки залежить від типу ґрунту: на легких садять глибше (до 15–20 см), на важких — мілкіше (10–12 см). Відстань між цибулинами — приблизно 20–30 см залежно від сорту. Поливати лілії слід регулярно, але без перезволоження. Найкраще поливати рідко, але рясно, особливо в період формування бутонів. Обов’язковим є розпушування ґрунту й мульчування — це допомагає зберегти вологу та зменшує коливання температур у прикореневій зоні. Після завершення цвітіння варто обрізати лише відцвілі бутони, залишаючи зелене листя, щоб цибулина могла набратися сил. На зиму більшість лілій можна залишати в ґрунті, особливо якщо ваш регіон має м’який або помірний клімат. У більш холодних умовах варто прикрити посадки шаром мульчі, соломи або лапника.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Friendship (Френдшип) — елегантна чайно-гібридна класика з теплим і цікавим забарвленням. Її пелюстки мають ніжно-жовтий або світло-кремовий колір із вишуканим червоним відтінком на кінцях пелюсток, що поступово світлішає до серединки. Такий відтінок виглядає дуже делікатно — ніби світиться зсередини. Квітки великі (10–12 см у діаметрі), густі, розкриваються повільно, демонструючи гармонійну форму з класичною спіральною серцевиною. Аромат не надто сильний, але дуже приємний — тонкий, з ледь вловимими фруктовими нотами. Цвіте протягом усього літа, часто поодинокими квітками на високих стеблах, що робить її ідеальною для зрізу. У саду виглядає спокійно, благородно, створюючи атмосферу затишку, світла і внутрішнього спокою. Кущі прямостоячі, висотою до 100-150 см, акуратної форми, із середньою кількістю темно-зеленого глянцевого листя. Найкраще розвивається на сонячних місцях із легким, дренованим ґрунтом. Любить регулярний догляд — особливо підживлення фосфорно-калійними добривами для стимуляції цвітіння. Щодо стійкості до хвороб: сорт має задовільну стійкість до борошнистої роси, але може потребувати профілактики від чорної плямистості у вологі періоди. Рекомендується обробляти фунгіцидами раз на 3–4 тижні. Створений у Франції легендарною компанією Meilland (Мейланд), яка відома у всьому світі своїми вивіреними формами та витонченою палітрою кольорів. Цей сорт — приклад гармонії між естетикою та практичністю, коли краса йде поруч зі стійкістю. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Meilambra (Мейламбра) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-29%

Мікс махрових нарцисів - це поєднання всіх найкращих сортів, які так чи інакше приваблюють та поєднують у собі лише найкращі риси з кожного виду! Це довговічні багаторічні рослини, стійкі до хвороб та шкідників, легкі у вирощуванні та ідеальні як садові рослини, для вирощування в горщиках або на зріз. У такій суміші ви отримаєте цілу палітру: білі, кремові, жовті та персикові відтінки, різні форми та аромати. Кожна квітка має свою особливість — деякі виглядають як міні-троянди, інші — як повітряні кульки з пелюсток. Завдяки різній висоті (переважно 30–45 см) і строкам цвітіння, ви отримаєте довготривалий і змінний ефект — квіти з’являтимуться одна за одною, не даючи саду втратити декоративність. Посадка цих креативних нарцисів різного кольору перетворить ваш сад на справжню виставку! І пам’ятайте головне: сортовий склад щоразу може відрізнятися та змінюватися (а фото лише ілюстративне), але одне лишається незмінним - тут зібрані лише найкращі сорти, що точно додадуть певного шарму та ексклюзивності будь-якій садовій ділянці. Махрові нарциси - це найпопулярніші та найпрекрасніші сорти нарцисів, що нагадують мініатюрні трояндочки та просто вражають своєю декоративністю та розкішним королівським зовнішнім виглядом! Квіти можуть бути найрізноманітніших відтінків - жовті, кремові, червоні, помаранчеві - але так чи інакше вони просто неймовірно виглядають на фоні темно-зеленого видовженого листя. Розміри теж вражають, а окремі екземпляри можуть мати навіть 15 см в діаметрі. Тому якщо хочеться чогось нестандартного та цікавого - махрові нарциси ваш вибір! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-38%

Пізньоцвіт Glory of Heemstede - справжній улюбленець серед садівників з усього світу! Його дуже часто можна побачити в міських посадках Голландії чи просто на клумбах європейських міст. А в нашій місцевості, цей справді рідкісна та унікальна рослина, що додасть трішки елегантності до вашого осіннього саду. Вирізняється чистим рожево-лавандовим кольором пелюсток з білою серединкою і гладкою, витонченою формою квітки. Він середньорослий (близько 15–20 см), але завдяки кольору виглядає дуже яскраво й благородно. Не дивно, що його так полюбляють та цінують - поглянувши на цю квітку серед темних осінніх буднів, хочеться буквально жити - і це далеко не перебільшення! Квітне у вересні–жовтні, витримуючи навіть дощову осінь без втрати декоративності. Цей сорт добре підходить для переднього плану в міксбордерах, для рабаток або просто групової посадки на тлі осіннього листя. Він швидко приживається і не вимагає складного догляду — головне, щоб ґрунт був легкий, без застою води, і щоб було хоч трохи сонця. Дуже добре зимує без укриття, а щороку формує все більше квітконосів. Якщо ви хочете мати щось справді красиве восени, не вкладаючи в це багато зусиль — цей пізньоцвіт стане вашою надійною знахідкою. Ідеальні умови для вирощування: пізньоцвіт, на відміно від інших цибулинних сортів, зацвітає вже аж восени - це такий свіжий ковток весни серед осінніх барв. Вирощування його не потребує складного догляду, проте має кілька важливих особливостей, які варто враховувати для стабільного й красивого цвітіння. Найкраще висаджувати його на сонячних або напівзатінених ділянках, де навесні є багато світла, а влітку — легка тінь. Ідеальне місце — під листяними деревами або кущами. Ґрунт має бути пухким, родючим і добре дренованим. Якщо земля важка або глиниста, обов’язково додайте пісок, торф чи перепрілу тирсу — застій води шкідливий для цибулин. Цибулини висаджують у серпні або вересні, коли листя повністю відмерло. Великі екземпляри заглиблюють на 20–22 см, дрібні — на 8–10 см. Відстань між ними залишають близько 20 см. Уже за кілька тижнів після посадки з’являються квіти — без листя, одразу з ґрунту. Полив після посадки не потрібен, але якщо осінь суха, можна злегка зволожити ділянку. У період активного росту (навесні, коли з’являється листя) рослині потрібен помірний полив, але без перезволоження. Після відмирання листя улітку — повний спокій без води. Для стимуляції цвітіння можна застосовувати фосфорно-калійні добрива, але це не є обов’язковим. Пізньоцвіт морозостійкий і здатен зимувати без укриття. Проте сорти зі світлими квітками краще восени прикрити шаром опалого листя. Хворіє рослина рідко, але для профілактики допускається одноразове обприскування фунгіцидами. Важливо пам’ятати, що всі частини пізньоцвіту є отруйними — це природний захист від шкідників, але також і причина, чому його не варто висаджувати біля дитячих майданчиків чи овочевих грядок.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Багатоквіткових нарцисів - це мікс створений для тих, хто хоче більше — більше квітів, більше об’єму, більше весни у кожному квадратному метрі. У кожної цибулини формується не одна, а одразу декілька квіток, які розкриваються одночасно або з невеликим інтервалом, формуючи справжні природні «букетики» просто на стеблі. Ефект вражаючий: на клумбі здається, ніби посаджено значно більше рослин, ніж насправді. Цей набір — чудовий варіант для тих, хто хоче досягти максимальної декоративності з мінімальними зусиллями. Посадіть їх в один ряд або хаотично в групі — результат однаково ефектний. Вони чудово підходять і для зрізу: одразу кілька квіток на одному стеблі — це вже готовий букет! А ще ці нарциси радують довшим періодом цвітіння, адже бутони розкриваються не одночасно, продовжуючи шоу на кілька тижнів. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Багатоквіткові нарциси (також відомі як тацетні нарциси) - це особливий різновид свого роду, що характеризується наявністю кількох (від 2 до 7) невеликих квіток на одному квітконосі, і виглядаєа це як справжній букет на одній частині клумби. Цікаво знати, що багатоквіткові нарциси ще й до всього дуже ароматні, а їх запах часто описують як медово-трав'яний. Розмір квітів у них зазвичай дрібніший, ніж у інших груп нарцисів, але цвітіння триває понад 20 днів, тому попередній факт повністю виправдовується. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
-52%

Фрітіларія Species Acmopetala - це одна з найвишуканіших дикорослих фрітіларій, яка виглядає напрочуд красиво та елегантно! Має дуже цікаве забарвлення - зовнішня частина пелюсток зеленувата, із червонуватими або шоколадними смужками, а всередині — кремова з легким блиском. У природі вона росте в Лівані, Сирії та Туреччині, а тому прекрасно адаптована до теплих і посушливих весен, але й у наших умовах почувається дуже впевнено. Цвіте ця красуня у квітні–травні, формуючи 1–3 квітки на кожному стеблі. Форма самої квітки видовжена, ніби дзвіночок з тонким силуетом. Виростає заввишки до 40–50 см, що дозволяє їй підніматися над більш низькорослими рослинами й створювати гарну вертикальну динаміку. Її варто садити в міксбордерах, серед трав або в рокаріях, особливо ефектно вона виглядає серед каміння або на тлі гравійних доріжок. Не боїться сонця, але потребує хорошого дренажу — застій води цибулинам шкодить. Добре розмножується, стійка до гризунів і невибаглива в догляді — головне не забувати про легкий полив і, оскільки ця красуня з теплих країв, то без мульчування на зиму не обійтися. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Imperialis Rubra - це класика імператорських фрітіларій, червона, потужна, злегка драматична. Вона ж бо й справді має бути у кожному саду, бо здобула собі таку популярність серед садівників з усього світу, що годі й уявити. Подібно до сорту свого “старшого брата” Сrown Rubra Maxima тут глибоко-червоні пелюстки теж схиляються, мов келихи, над листяним “комірцем”, однак за розміром самі квіточки дещо менші - орієнтовно 5-7 см в діаметрі. Тоді як доросла рослина виростає заввишки до 100–120 см, а тому цей сорт створює справжню вертикаль у ландшафті, якої так не вистачає навесні, коли більшість квітів тримається ближче до землі. Вона не лише ефектна, а й витривала. Її часто висаджують як природний бар'єр від кротів і мишей — завдяки характерному запаху цибулин. У догляді — одна з найменш вибагливих: любить сонце або легку напівтінь, потребує дренованого ґрунту, не боїться морозів. Цвіте у квітні — травні, і при цьому залишається декоративною ще довго після цвітіння завдяки красивому листю. Радимо вам одразу купувати декілька цибулин фрітіларії для масованих посадок - це не лише красивий декоративний сад, а ще й дуже практичний: бо тепер гризуни і шкідники для вас не загроза! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Луллабі (Lullaby) штамб — одна із найбільш оригінальних НОВИНОК серед штамбових троянд. Її бузково-фіолетові квітки з біло-зеленими зовнішніми пелюстками виглядають надзвичайно свіжо й казково. Бутони великі, 10–15 см у діаметрі, густомахрові — до 50 пелюсток. Вони розкриваються поступово, довго зберігаючи форму та колір, навіть у несприятливу погоду. Суцвіття невеликі, по 1–3 квітки, але кожна квітка — витвір мистецтва. А ще ця красуня чудово виглядає в ландшафті, особливо в комбінації з білими чи фіолетовими квітами або ароматною лавандою. Форма крони густа, компактна, листя шкірясте, темно-зелене. Висота рослини 140-160 см, тому вона гарно виглядає в будь-якому куточку саду. Сорт має високий рівень стійкості до основних захворювань троянд. Не уражається борошнистою росою, стійкий до чорної плямистості, добре переносить вологу погоду. Імунітет рослини посилений завдяки щепленню на сильну підщепу, тому сорт підходить навіть для недосвідчених садівників. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-33%

Пізньоцвіт Waterlily - один із найефектніших пізньоцвітів, і це видно з першого погляду. Його великі квіти (до 10 см у діаметрі!) нагадують за формою мініатюрні водяні лілії, звідси й назва. Колір — ніжно-рожевий із ліловим відтінком, дуже ніжний, але водночас добре помітний у саду. Виростає до 15 см заввишки - досить мініатюрний та компактний. Цей сорт зацвітає у вересні та тримає декоративність кілька тижнів, навіть за дощової чи прохолодної погоди. Завдяки махровій формі пелюстки довше зберігають щільність і форму, що робить його особливо привабливим у посадках біля доріжок, на краях газонів або навіть у контейнерах. Його можна поєднувати з іншими пастельними рослинами або з декоративними злаками — виглядає гармонійно й м’яко. Найкращі квіти варті очікування, і їх отримають лише садівники, які практикують передбачливість. Посадіть їх серед багаторічних рослин, таких як гейхера, щоб створити фон з листя, або окремо для видовища квітів, що проростають прямо з землі, без жодного листка! Дехто називає ці квіти “осінніми крокусами”, але цей пізньоцвіт занадто особливий, щоб ділити його назву з будь-якою іншою рослиною. Ідеальні умови для вирощування: пізньоцвіт, на відміно від інших цибулинних сортів, зацвітає вже аж восени - це такий свіжий ковток весни серед осінніх барв. Вирощування його не потребує складного догляду, проте має кілька важливих особливостей, які варто враховувати для стабільного й красивого цвітіння. Найкраще висаджувати його на сонячних або напівзатінених ділянках, де навесні є багато світла, а влітку — легка тінь. Ідеальне місце — під листяними деревами або кущами. Ґрунт має бути пухким, родючим і добре дренованим. Якщо земля важка або глиниста, обов’язково додайте пісок, торф чи перепрілу тирсу — застій води шкідливий для цибулин. Цибулини висаджують у серпні або вересні, коли листя повністю відмерло. Великі екземпляри заглиблюють на 20–22 см, дрібні — на 8–10 см. Відстань між ними залишають близько 20 см. Уже за кілька тижнів після посадки з’являються квіти — без листя, одразу з ґрунту. Полив після посадки не потрібен, але якщо осінь суха, можна злегка зволожити ділянку. У період активного росту (навесні, коли з’являється листя) рослині потрібен помірний полив, але без перезволоження. Після відмирання листя улітку — повний спокій без води. Для стимуляції цвітіння можна застосовувати фосфорно-калійні добрива, але це не є обов’язковим. Пізньоцвіт морозостійкий і здатен зимувати без укриття. Проте сорти зі світлими квітками краще восени прикрити шаром опалого листя. Хворіє рослина рідко, але для профілактики допускається одноразове обприскування фунгіцидами. Важливо пам’ятати, що всі частини пізньоцвіту є отруйними — це природний захист від шкідників, але також і причина, чому його не варто висаджувати біля дитячих майданчиків чи овочевих грядок.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Сrown Rubra Maxima, більше відомий як “Імператорський рябчик” - є королевою свого роду і просто вимагає, щоб її помічали. Але ні, вона не потребує особливої маленької садової ніші, яка дозволить їй бути оціненою. Вона оголосить про свою присутність фанфарами насичено-помаранчевих квітів, що підвішені під пучком листя на кінчику кожного високого квітучого стебла. У квітні, коли вона розкривається, миттєво привертає увагу з усіх точок саду. Найкраще росте у поєднанні з білими нарцисами, бузковими гіацинтами або світло-жовтими тюльпанами — тоді її багряне полум’я виграє на повну силу. Дуже важливо забезпечити хороший дренаж — застій води може зашкодити цибулинам. Ця рослина також відома своєю стійкістю до шкідників і гризунів — завдяки характерному аромату цибулин. Це ідеальна фрітіларія для урочистої клумби, парадної зони та центральних ділянок клумби. Виростає заввишки до 100 см (а подекуди й більше!), а кожен квітконос здатен сформувати аж 6 неймовірно великих квітів. Тож, так! - це не просто весняна рослина, а її архітектурна форма, потужна висота й насичене забарвлення створюють відчуття величі й динаміки. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Лохина пізньостигла Елліот — НОВИНКА! Пропонуємо вашій увазі один із найбільш пізніх сортів лохини, який продовжує сезон збору ягід аж до кінця вересня. Його вибирають ті, хто хоче ласувати свіжою ягодою вже тоді, коли інші сорти завершили плодоношення. Ягоди середнього розміру, щільні, світло-блакитного кольору, із легким блиском. Смак насичений, з приємною кислинкою, особливо яскравим він стає після кількох днів зберігання — тоді ягода набирає солодощі. Кущ високий, прямостоячий, з міцними пагонами, які добре витримують навантаження врожаєм. Росте повільніше за ранні сорти, але зате більш довговічний і менш вибагливий до зими. Добре почувається на сонячних ділянках із кислим ґрунтом (pH 4.2–4.8) та потребує регулярного поливу, особливо в посушливі періоди, коли формується врожай. Завдяки щільній шкірці ягоди цього сорту чудово зберігаються в холодильнику до 2 тижнів і витримують транспортування на далекі відстані. Ідеальні умови для вирощування: лохину не так складно вирощувати, як здається на перший погляд. Це культура, яка вимагає відповідних умов для рясного врожаю. А воно й не дивно - ви лише погляньте яка вартість лохини у супермаркетах чи на ринках! Тож так багато садівників намагаються виростити цю королівську ягоду у своєму саду. Однак, для цього варто врахувати цілий ряд вимог та правил. По-перше, це культура, що потребує дуже багато сонця, у тіні вона просто не буде формувати ягід, а у напівтіні - вони будуть дуже дрібні та кислі. Також варто уникати місць, де часто гуляють протяги та сильні вітри. Оберіть сонячну та затишну ділянку для своєї лохини. Ґрунт має бути кислим! - з pH 3,5-4,5. Якщо ґрунт не відповідає цим вимогам, його потрібно підкислити, наприклад, за допомогою торфу або колоїдної сірки. Висаджувати саджанці можна як восени, так і навесні. Важливо врахувати розмір куща при посадці та забезпечити достатньо місця для розростання рослини. Лохина потребує регулярного поливу, особливо в період активного росту та плодоношення. Важливо уникати перезволоження, але й не допускати пересихання ґрунту. Щодо підживлення, то варто уникати добрив з великим вмістом азоту, а натомість обрати калійно-фосфорні препарати. Не забувайте про обов’язкову обрізку рослини, адже вона стимулює утворення нових пагонів та сприяє більш рясному розростанню куща.
-38%

Часник Любаша (повітряне насіння) — один із найвідоміших українських сортів озимого часнику, що має унікальну історію походження: виведений з дикорослих форм у Молочанську Запорізької області селекціонером І.І. Захаровим. З 2008 року включений до Державного реєстру сортів України. Рослина потужна: висота листя досягає 70 см, а стрілка може сягати 150 см. Кожна цибулина округло-плоскої форми, щільна, із білими лусками та ледь помітними синьо-фіолетовими прожилками. В середньому в голівці формується 4–7 великих зубків, вагою по 8-16 г кожен. При сприятливих умовах вирощування головки можуть досягати 90 г, хоча зазвичай вага коливається в межах 42-48 г. Смак — насичений, гострий, аромат виражений, типовий для справжнього домашнього часнику. Демонструє високу стійкість до фузаріозу, бактеріальних гнилей, нематоди та інших поширених проблем. Проте важливо пам’ятати, що тривале вирощування лише із зубків (без оновлення) призводить до виродження — зубки дрібнішають, накопичуються хвороби. Щоб уникнути цього, висаджуйте щороку частину посадки з однозубок, вирощених із бульбочок — це оновлює генетичний матеріал і зміцнює стійкість рослин. Завдяки вирощуванню з повітряного насіння (воздушки) сорт отримує додаткові переваги. Посадковий матеріал не уражується ґрунтовими хворобами, краще переносить зимівлю, а головки виростають більшими й добре зберігаються. Хоча урожай із повітряних цибулин можна отримати лише на другий рік, це дає можливість одночасно оновлювати сорт і підвищувати врожайність. Особливості агротехніки: вирощування часнику з повітряних цибулин має свої особливості, проте саме цей спосіб дозволяє отримати здоровий та якісний посадковий матеріал. Зібрані на стрілках бульбочки висаджують восени, приблизно за місяць до настання стійких заморозків. Восени вони встигають укорінитися, добре зимують і навесні швидко рушають у ріст. Оптимальний термін посадки — кінець жовтня – початок листопада, але за відсутності прогнозованих морозів висадку можна проводити навіть пізніше. Дуже важливо дотримуватися строків: рання посадка призведе до проростання цибулинок ще восени, і такі рослини не витримають зими. Запізніла висадка також небезпечна, адже цибулини не встигнуть укорінитися й можуть загинути від морозів. Якщо посадку довелося провести пізніше, грядки обов’язково мульчують товстим шаром опилу, компосту чи листя — не менше 10 см, щоб зберегти тепло й захистити рослини. Грядка для повітряних цибулин повинна бути на підвищеному місці, без застою вологи, адже часник погано переносить перезволоження. Грунт має бути пухким, родючим і нейтральним за кислотністю. Ще влітку ділянку готують: видаляють бур’яни, вносять комплексні мінеральні добрива, а за два тижні до посадки — перегній і калійні склади. Використовувати свіжий гній не можна, бо він шкодить якості врожаю. Перед висадкою посадковий матеріал замочують у воді на кілька годин. Ті цибулинки, що опускаються на дно, придатні для посадки, а спливаючі варто викинути. Їх висаджують у борозни на глибину 2–4 см, дотримуючись відстані 3–4 см між цибулинками і 20 см між рядами. Після цього грядки поливають та мульчують органікою. У перший рік із повітряних цибулинок виростають дрібні однозубки діаметром 2–4 см. Їх викопують у середині літа після пожовтіння листя, підсушують і зберігають до осені. Наступного року висаджують як звичайний часник, але з більшими проміжками між рослинами. Повний цикл вирощування з повітряного насіння триває два роки, проте цей спосіб виправданий: отримані головки відзначаються високою якістю, добрим смаком та чудовою лежкістю.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Виноград білий ранній Хелена — сорт винограду, який приваблює дуже великими ягодами та гарною транспортабельністю. Ягоди овальні, світло-бурштинові, з блиском, соковиті та ароматні. Смак приємний, з легким мускатним відтінком. Грона великі — до 1 кг і більше, щільні, мають високий товарний вигляд. Сорт починає дозрівати вже з кінця липня — початку серпня. Кущі сильнорослі, потребують формування, але легко піддаються обрізці. Добре переносить високу температуру, стабільно плодоносить навіть у посушливих регіонах. Лоза визріває добре, зимостійкість — середня. Це ідеальний варіант для вирощування з комерційною метою. Ягоди щільні, не тріскаються, довго зберігаються і добре переносять транспортування. Завдяки крупноплідності й ранньому дозріванню, сорт завжди має попит на ринку та є гарним вибором для невеликих господарств. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 7 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Півоні Пінк (Peony Pink) штамб — вишуканий сорт із розкішними квітками, які легко сплутати з півонією. Вони великі, густомахрові, ніжно-рожевого кольору з легким фіолетовим відтінком. Діаметр квітів сягає 8–10 см, аромат насичений, фруктово-солодкий із деревними нотками. Її пелюстки випромінюють аристократичну елегантність і створюють враження старовинного саду. Цвітіння безперервне з червня по жовтень. Квітки з’являються у великих суцвіттях, розкриваються поступово, зберігаючи декоративність протягом тривалого часу. Висота штамба 140–160 см, крона густа, рівномірно розподілена. Листя щільне, яскраво-зелене, добре поєднується з ніжною палітрою бутонів. Сорт дуже стійкий до несприятливих погодних умов. Практично не уражається хворобами, чудово зимує і не потребує складного догляду. Добре підходить як для поодиноких, так і для групових посадок. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Мікс нарцисів - універсальне рішення для тих, хто хоче отримати яскраву, динамічну клумбу без довгих виборів. Тут можуть бути абсолютно різні види та сорти, а ще у такій суміші ви отримаєте цілу палітру: білі, кремові, жовті та персикові відтінки, різні форми та аромати. Кожна квітка має свою особливість — деякі виглядають як міні-троянди, інші — як повітряні кульки з пелюсток і не забуваємо звичайно ж про класичні та унікальні види та сорти. Це ідеальний варіант для тих, хто хоче, щоб сад сам “грав” кольорами з року в рік. Оскільки в міксі — сорти з різним періодом цвітіння, то клумба не просто спалахне на кілька днів, а буде квітнути хвилями протягом усього весняного сезону. Різноманіття форм — ще один бонус: завдяки йому сад не виглядає одноманітно, а квіти доповнюють одне одного. Такий мікс особливо гарно виглядає у природному стилі — під деревами, між чагарниками, на схилах або уздовж доріжок. Посадивши один раз, ви отримаєте живу весняну композицію, яка не потребує постійного оновлення, але кожного року виглядатиме трохи по-новому. І найприємніше — вам не доведеться вирішувати, який нарцис найкращий. У цьому міксі — вони всі особливо гарні. І пам’ятайте головне: для цієї колекції ми завжди використовуємо цибулини нарцисів найвищої якості, а це означає, що сорти, які ми обираємо для створення цього міксу, можуть трішки відрізнятися. Сорти, використані в цій колекції, можуть не збігатися з сортами нарцисів, зображеними на фото, і можливі незначні відмінності в кольорах. Але розчарованим не залишиться ніхто - в цьому ми запевняємо! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Жонклієвих нарцисів - це ніжність і аромат у найкращому весняному виконанні. Їх легко впізнати за меншими, компактними квітками з тонкими пелюстками й мініатюрною коронкою, які часто зібрані по кілька штук на одному стеблі. Цей мікс поєднує різні варіації жонклієвих форм, що разом створюють легку, повітряну картину, немов у весняному лісі або на природному лузі. Особливість цих нарцисів — їхній надзвичайно приємний аромат. Він легкий, свіжий, трохи медовий — і саме його часто асоціюють із початком весни. Завдяки мініатюрному розміру квіток та витонченій будові, вони чудово виглядають в контейнерах, на альпійських гірках, у підніжжі кущів або між іншими ранньоквітучими рослинами. Незважаючи на делікатний вигляд, це досить витривалі рослини, що добре переносять різні погодні умови. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Жонклієві нарциси - це особливий вид нарцисів, що вирізняються своїм ніжним ароматом та дрібними квітками. Вони походять з Південної Європи та Середземномор'я, але зараз спокійно вирощуються в багатьох інших регіонах. Мають сильний, солодкий аромат, який часто описують як медовий. А за розміром вони є зазвичай менші, ніж інші сорти нарцисів, з висотою квітконосів від 20 до 45 см та з кількома квітами на одному стеблі, які є досить дрібними. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Айсфогель (Eisvogel) штамб — вишукана чайно-гібридна троянда, яка підкорює своїм двокольоровим забарвленням і формою квітки. Бутони з ліловими хвилястими пелюстками розкриваються в квітки з медово-абрикосовим серцем, що створює унікальний ефект градієнту. Розмір квітки — 10–12 см, суцвіття зазвичай складається з 3–5 бутонів. Форма чашоподібна, щільна, пелюстки товсті та добре тримаються на кущі, навіть під час дощу. Аромат насичений, екзотичний, добре відчутний на відстані, особливо у вечірній час. Крона троянди пишна, облистяна, з глянцевим темно-зеленим листям, яке додає рослині елегантного вигляду. Висота рослини 140-160 см, а тому вона одразу ж впадає в око, де б не росла. Сорт має високу стійкість до хвороб. Листя не жовтіє, не вкривається плямами навіть у період підвищеної вологості. Рослина стійка до борошнистої роси, чорної плямистості та типових шкідників. Завдяки міцному імунітету та морозостійкості сорт добре зимує і не вимагає особливих зусиль при вирощуванні. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-38%

Мікс нарцисів - універсальне рішення для тих, хто хоче отримати яскраву, динамічну клумбу без довгих виборів. Тут можуть бути абсолютно різні види та сорти, а ще у такій суміші ви отримаєте цілу палітру: білі, кремові, жовті та персикові відтінки, різні форми та аромати. Кожна квітка має свою особливість — деякі виглядають як міні-троянди, інші — як повітряні кульки з пелюсток і не забуваємо звичайно ж про класичні та унікальні види та сорти. Це ідеальний варіант для тих, хто хоче, щоб сад сам “грав” кольорами з року в рік. Оскільки в міксі — сорти з різним періодом цвітіння, то клумба не просто спалахне на кілька днів, а буде квітнути хвилями протягом усього весняного сезону. Різноманіття форм — ще один бонус: завдяки йому сад не виглядає одноманітно, а квіти доповнюють одне одного. Такий мікс особливо гарно виглядає у природному стилі — під деревами, між чагарниками, на схилах або уздовж доріжок. Посадивши один раз, ви отримаєте живу весняну композицію, яка не потребує постійного оновлення, але кожного року виглядатиме трохи по-новому. І найприємніше — вам не доведеться вирішувати, який нарцис найкращий. У цьому міксі — вони всі особливо гарні. І пам’ятайте головне: для цієї колекції ми завжди використовуємо цибулини нарцисів найвищої якості, а це означає, що сорти, які ми обираємо для створення цього міксу, можуть трішки відрізнятися. Сорти, використані в цій колекції, можуть не збігатися з сортами нарцисів, зображеними на фото, і можливі незначні відмінності в кольорах. Але розчарованим не залишиться ніхто - в цьому ми запевняємо! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Imperialis Garland Star - це та сама квітка, що приковує до себе сотні поглядів і змушує кожного відвідувача квіткової ділянки милуватися та чаруватися нею, а ви одразу ж готуйтеся приймати сотні компліментів в свій бік з приводу такої краси. Високі, до 110 см, стебла ніби створені для того, щоб нести на собі пишну квіткову гірлянду. Кожна квітка — насичено-помаранчева, із мідним переливом у променях весняного сонця. У центрі — традиційна для імператорських фрітіларій "корона" з листя, яка робить рослину схожою на тропічну пальму серед весняної прохолоди. Цей сорт чудово підходить для композицій на фоні живоплоту, біля огорож або в центрі великої клумби. Просто спробуйте посадити вже цього сезону - і вже за кілька років він утворить справжню колонію з високих, вражаючих квітконосів. Що характерно, його аромат — легкий (не такий насичений як інших представників цього виду), з характерною ноткою дикого часнику — надійно відлякує гризунів і кротів. Радимо вам одразу купувати декілька цибулин фрітіларії для масованих посадок - це не лише красивий декоративний сад, а ще й дуже практичний: бо тепер гризуни і шкідники для вас не загроза! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 7 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Помпон Фловер Циркус (Pompon Flower Circus) штамб — штамбова троянда з неймовірно ніжним та витонченим виглядом. Квіти півонієподібної форми, діаметром 6–8 см, складаються з-понад 50 пелюсток. У розпуску бутон набуває багатоколірного вигляду: центр рожевий, а краї світло-кремові з легким зеленуватим відтінком. Ці квіти виглядають наче шовкові і довго тримаються на пагонах. Вони зібрані у пишні суцвіття від 3 до 10 квіток. Цвітіння тривале і рясне — крона вкрита квітами без просвітів. Формує компактну, охайну крону з темно-зеленим, глянцевим листям. Висота штамбової троянди — 140–160 см. Ідеально підходить для вирощування у горщиках, на терасах, балконах або в декоративних композиціях з іншими квітами. Завдяки пишності та романтичній формі квіток сорт чудово виглядає як у поодиноких посадках, так і у міксбордерах. Сорт вирізняється хорошою стійкістю до хвороб, в тому числі й до чорної плямистості та борошнистої роси. Витримує коливання вологості, стійкий до вітру, добре переносить як спеку, так і зниження температури. Це робить його надійним вибором для стабільного декоративного ефекту впродовж усього сезону. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-19%

Мікс немахрових нарцисів - це класика, яка завжди в моді. Вони мають просту, але бездоганно витончену форму квітки: поєднання чистих ліній, яскравих кольорів і надійного цвітіння. Цей мікс — для тих, хто цінує природність і хоче бачити в саду свіжі, чіткі силуети, які добре читаються на будь-якому фоні. У наборі зібрані різні типи немахрових нарцисів: з короткими чи довгими коронками, з різною формою оцвітини, але всі — енергійні та стійкі. Це надійні сорти, які розквітають у різний час весни, забезпечуючи безперервне цвітіння протягом кількох тижнів. Крім того, вони добре розмножуються та повертаються щороку ще сильнішими. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Немахрові нарциси, або прості нарциси, - це нарциси, які мають одну квітку на стеблі з одним рядом пелюсток. На відміну від махрових нарцисів, вони не мають додаткових пелюсток або інших прикрас, які б змінювали їхню природну форму. Існує багато різних сортів немахрових нарцисів, які відрізняються за кольором, формою та розміром. Але, хай там як, вони просто неймовірно виглядають у будь-яких посадках - це той сорт, що точно впишеться у будь-який сад! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Виноград рожевий ранній Лівія — столовий сорт дуже раннього терміну дозрівання. Це той виноград, що дозріває вже за 105-110 днів і тішить своїх власників дуже великими та солодкими ягодами. Що цікаво, сорт має авторське свідоцтво, а також свідоцтво про реєстрацію сорту в Державному реєстрі сортів рослин для промислового вирощування в Україні. Кущі середньо- або сильнорослі, добре ростуть у різних регіонах України. Квітка двостатева, що забезпечує стабільне запилення і щедрий урожай щороку. Грона досить великі, масою від 600 до 1000 г, подовжено-конічної форми, середньої щільності. Ягоди подовжено-яйцеподібні, рожево-малинові, з легким восковим нальотом. Вага однієї ягоди — 10–13 г. М’якоть ніжна, соковита, з дуже приємним мускатним смаком, який підходить як для свіжого вживання, так і для приготування соків або десертів. Шкірка тонка, не відчувається при їжі. Сорт має хорошу транспортабельність і зберігає товарний вигляд після збору. Лоза визріває повністю, морозостійкість до –21°C, рекомендовано укривати в холодних регіонах. Стійкість до хвороб середня, потребує профілактичних обробок. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Жимолость пізньостигла Бореал Біст — НОВИНКА! Великоплідний сорт, що вирізняється високою врожайністю, пізнім терміном дозрівання та відмінною стійкістю до різких погодних змін. Цей сорт виведений у Канаді й став справжнім проривом серед пізньостиглих жимолостей. Його головна перевага — великі, подовжені ягоди, що досягають 2,5–3 см завдовжки та мають масу до 2,5 г. М'якоть щільна, з приємним солодким смаком без гіркоти, тому ягоди особливо смачні у свіжому вигляді. Кущ високий, потужний, добре облистнений, витримує низькі температури — морозостійкість до -45°C. Цвіте пізно, тому не боїться весняних заморозків, а дозріває в кінці червня або на початку липня. Плодоносить стабільно з року в рік, і дає до 5 кг ягід з дорослого куща. Цей сорт цінують за пізнє, але дружне дозрівання, крупноплідність і приємний смак. Він ідеально підходить для великих садів, фермерських господарств і приватних ділянок. Рекомендується вирощувати поруч із іншими сортами для кращого запилення та більш високого врожаю. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-19%

Мікс цикламеноподібних нарцисів - це це вишуканість, зібрана у квітці. Їх пелюстки елегантно відхилені назад, а сама форма — витончена й легка, як у маленької орхідеї. У цьому міксі зібрано різні кольорові варіації таких сортів — від світлих, майже білосніжних, до насиченіших теплих відтінків. Ці нарциси ідеально підходять для природного стилю в саду, особливо якщо ви любите легкість і динаміку в квітнику. Їхня незвична форма добре контрастує з іншими весняними квітами — мускарі, хіонодоксами чи навіть мініатюрними тюльпанами. Через компактність вони ідеально підходять для бордюрів, альпійських гірок або посадки під деревами. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Нарциси цикламеноподібні - це група нарцисів, що характеризуються відігнутими назад пелюстками, які нагадують форму квітки цикламена. Ці нарциси зазвичай мають одну квітку на стеблі, але існують сорти з кількома квітками. Вони можуть бути різних кольорів, включаючи жовтий, білий, кремовий та інші. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!