Стати партнером
Мобільний застосунок
Допомога
UA
Профіль
Вішлісти
Всі акції
Відкрити картку
Жінкам
Чоловікам
Субсидій
Кешбек
Взуття
Потрібнички
Дітям
Дім
Наше
Білизна
Аксесуари
Спорт
Краса
Premium
triangle
Знайдено 197 товарів
Вид
Колір
Бренд
Ціна
від
до
Час посадки
Країна бренду
Час цвітіння
Країна виробництва
Висота рослини
¯\_(ツ)_/¯
У вас немає обраних фільтрів

Калійне добриво фосфорне

фосфорне добривокалійне добриводобриво для гортензіїдобриво для газонудобриво для антуріумадобриво для картоплідобрива для городудобрива для петуніїдобриво для петуній
Вид
-33%

Якщо ви хочете щось по-справжньому елегантне, пишне та вишукане, тоді Double Lady вас підкорить! Це махрова лілія, що означає подвійний ряд ніжних хвилястих пелюсток, які роблять квітку неймовірно об’ємною та вишуканою. Її ніжно-рожевий колір з м’якими кремовими переливами нагадує дорогий шовк. Особливість цього сорту – відсутність пилку, тому він чудово підходить для людей, які страждають на алергію або не хочуть, щоб пилок осідав на меблях у зрізаних букетах. До речі, Double Lady – ідеальна квітка для букетів, адже її пелюстки довго не в’януть, а легкий, витончений аромат додає нотку справжньої розкоші. Щоб ця лілія показала всю свою красу, посадіть її на сонячному місці або в легкій півтіні, а навколо висадіть ніжні багаторічники, які підкреслять її велич. Вона настільки чарівна, що кожен, хто побачить її, точно захоче мати таку красуню у своєму саду! Махрові лілії — це справжні квіткові шедеври з багатошаровими пелюстками, які створюють враження надзвичайної об’ємності та глибини. Їхня розкішна форма і яскраве забарвлення неодмінно привернуть увагу та стануть гордістю вашого саду або дому. Завдяки кільком шарам пелюсток, кожен букет виглядає елегантно і незабутньо. Ідеальні умови для вирощування Щоб ця витончена та унікальна квітка радувала вас рясним і тривалим цвітінням, важливо створити для неї сприятливі умови. По-перше, ці лілії люблять сонячні ділянки, але в полуденну спеку їм потрібен легкий затінок. Грунт має бути родючим, добре дренованим, без застою води – для цього в посадкову лунку додають пісок і золу. Цибулини висаджують на глибину 15 см, щоб вони мали достатньо місця для розвитку. Полив має бути помірним – під корінь, без потрапляння води на бутони, щоб уникнути загнивання. Для пишного цвітіння необхідні регулярні підживлення: калійно-фосфорні добрива в період бутонізації та живлення після цвітіння для зміцнення цибулин. Оскільки махрові сорти мають важкі квіти, іноді потрібна підв’язка, щоб стебла не ламалися під їхньою вагою. Після завершення цвітіння лілії обрізають, залишаючи стебло заввишки 20–30 см, щоб рослина змогла накопичити поживні речовини на наступний сезон. На зиму їх варто замульчувати торфом або ялиновим гіллям, особливо в регіонах із сильними морозами. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете виростити справжні квіткові шедеври, які стануть гордістю вашого саду!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Виноград білий середньоранній Богатянівський — НОВИНКА! Відносно новий сорт на ринку, але він вже встиг завоювати собі неабияку популярність серед садівників з усього світу. Його грона масивні, подовжені, іноді досягають ваги 0,8–1,5 кг. Ягоди великі, довгасті, білого кольору з сонячним загаром і щільною, хрусткою м’якоттю. Смак солодкий, без кислинки, з ледь помітною фруктовою ноткою. Сорт середньоранній — дозріває орієнтовно в середині серпня, залежно від клімату. Добре переносить спеку та посуху, не боїться короткочасних дощів. Завдяки сильнорослому кущу та добрій стійкості до основних хвороб його можна вирощувати з мінімальними обробками. Виноград не обсипається з куща, тому є можливість збирати врожай поетапно. Цей сорт підходить як для домашнього вжитку, так і для продажу — особливо цінується за презентабельні грона. Грона добре транспортуються, не мнуться, зберігають привабливий вигляд у спекотні дні. Для підвищення урожайності рекомендується нормування грон і легке пасинкування. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Michailovskyi - одна з найбільш ранніх представників свого виду, що насправді вражає зовнішнім виглядом. Бордові дзвіночки із золотою серцевиною, що переливається до кінчиків зовнішніх пелюсток, - це та краса, яку вам зможе запропонувати ця рослина. Та окрім цього, ще й неабияку стійкість. У природі вона росте на схилах гір Середньої Азії, а тому дуже витривала — цвіте саме тоді, коли інші квіти тільки прокидаються. Висотою ця фрітіларія досягає до 20 см, що робить її ідеальним кандидатом для переднього краю клумб, горщиків чи навіть бордюрних ліній. Дуже добре виглядає у групових посадках, особливо поруч із світлими тюльпанами або білими нарцисами — така композиція візуально підкреслює глибину кольору. Рослина любить дренований ґрунт, багатий на гумус, з нейтральною реакцією. Світле місце або легка півтінь — і вона зацвіте без проблем. Один квітконос здатен сформувати 5-7 чарівних квіточки, що елегантно розташовуються на міцних стеблах. Її цінують за оригінальність, контраст і довговічність — на одному місці вона може рости до 4 років, а далі легко розмножується дітками. Цибулини не уражуються гризунами, а сама рослина чудово витримує навіть короткочасні заморозки — ідеальний вибір для українського саду! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-52%

Фрітіларія Meleagris Mix - представляємо вашій увазі неймовірну суміш шахових рябчиків, що вже так полюбилися нашим українським садівникам, що без них неможливо уявити жодну садову ділянку! Тут і фіолетово-брунатні шахові дзвоники, і майже прозоро-білі, і ті, що мають легкий перламутровий відтінок — вони формують невимушену весняну мозаїку, яку можна споглядати безкінечно. Пелюстки цих красенів ніби акуратно розфарбовані в клітинку і нагадують справжню шахову дошку, а тому їх хочеться постійно розглядати і помічати кожну деталь. Рослини середньорослі, а тому виростають до 15–35 см і чудово почувається у півтіні, під деревами або біля кущів. Це ідеальний вибір для природного саду, де все виглядає як “само виросло”, але при цьому гармонійно і зі смаком. А ще квіти з цієї суміші зовсім не потребують пересадки щороку, не бояться легких заморозків і прекрасно поєднується з іншими дрібноквітковими весняними рослинами. Найкраще висаджувати великими групами по 10–20 цибулин, тоді результат дійсно заворожує. Радимо вам одразу купувати декілька цибулин фрітіларії для масованих посадок - це не лише красивий декоративний сад, а ще й дуже практичний: бо тепер гризуни і шкідники для вас не загроза! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 7 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Міябі (Miyabi) штамб — японський сорт, що вражає розкішшю форм і вишуканістю кольору. Його квітки виглядають як живописні розетки, де в кожному бутоні грає складна палітра з трьох відтінків: теплий персиковий центр переходить у світло-рожеві внутрішні пелюстки, які далі змінюються на глибші рожево-малинові крайові. Квітки великі, густомахрові, 12–14 см у діаметрі, з понад 100 пелюстками, зібрані в суцвіття по 3–5 штук. Їхня розеткова форма ідеально тримається як на кущі, так і у зрізаному вигляді. Висота штамбу сягає 140-160 см, ширина крони — до 80 см. Пагони вертикальні, міцні, зі щільним, глянцевим листям глибокого зеленого відтінку. Цвітіння тривале, хвилеподібне, починається на початку літа та триває до осені. Сорт має хорошу стійкість до захворювань і не боїться примх погоди. Рідко уражується борошнистою росою, добре переносить вологу і спеку. Також відзначається чудовою витривалістю у зрізі — квітки залишаються декоративними до 10 днів у букетах, не втрачаючи форми та кольору. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Захід (Sunset) штамб — один із найяскравіших плетистих сортів, адаптованих до штамбової форми, що вражає інтенсивністю теплого забарвлення. Пелюстки мають багатий червоно-помаранчевий відтінок з м’яким переходом до коралового, що створює ефект «палаючої» крони. Квіти зібрані у рясні суцвіття-грона діаметром до 10 см. Їхня форма класична, чашоподібна, аромат – тонкий, делікатний. Крона пишна, розлога, на штамбі висотою до 140-160 см виглядає особливо ефектно. Пагони міцні, але гнучкі, рівномірно вкриті квітами протягом усього сезону. Цвітіння дуже рясне та триває з червня до пізньої осені без виражених пауз. Завдяки великій кількості суцвіть сорт привертає увагу з першого погляду. Це, на диво, невибаглива в догляді рослина, стійка до дощу, перепадів температур і весняних заморозків. Має добру імунну реакцію на основні грибкові захворювання та добре почувається навіть у нестабільному кліматі. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Ред Піано (Red Piano) штамб — улюблениця всіх садівників, що вже давно завоювала собі неабияку популярність! Цей сорт вражає ідеальною формою квітки, яка на початку розпуску нагадує ідеально круглу кулю, а згодом трансформується у глибоку чашу. Квіти великі, 8–10 см у діаметрі, надзвичайно густомахрові – до 100 пелюсток у кожному бутоні! Забарвлення насичене, яскраво-червоне з легким градієнтом до темно-малинового. Квіти зібрані в компактні пензлі по 3–5 штук. Крона формує широку та врівноважену округлість, висота штамба – 140–160 см. Пагони прямостоячі, майже без шипів, що робить догляд комфортним. Листя щільне, світло-зелене, з блискучою поверхнею, добре контрастує з яскравими квітами. Цвітіння розпочинається в червні та триває до пізньої осені майже безперервно. Ця красуня легко пристосовується до різних умов вирощування, добре переносить спеку, вітер і рясні дощі. Має високий рівень стійкості до грибкових захворювань, включаючи чорну плямистість і борошнисту росу, що робить її стабільною та надійною для тривалого культивування. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Симпатія (Sympathie) штамб — одна із найбільш ефектних плетистих троянд, яка завойовує серця садівників насиченим кольором і декоративною витонченістю та відмінно підходить для штамбової форми вирощування. Її глибокі темно-червоні квіти формують вишукані кисті, які гармонійно виглядають на арках, шпалерах і перголах, а також в контейнерах. Квітки великі, діаметром 8–10 см, махрові, з оксамитовими пелюстками, які не вигорають на сонці й не втрачають декоративності після дощу. Вони розпускаються у великих суцвіттях, наповнюючи повітря легким, приємним ароматом. Цвітіння тривале, хвилями протягом усього сезону. Троянда має сильнорослий характер: пагони досягають 300–350 см у висоту, при цьому формують густий кущ шириною до 200 см. А висота штамбової рослини сягає 140-160 см. Листя блискуче, щільне, темно-зелене, чудово підкреслює яскравість квіток. Сорт відзначається винятковою витривалістю, високою морозостійкістю та надійною імунною системою, завдяки чому практично не уражається грибковими захворюваннями. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Констанс (Constance) штамб — справжня перлина серед англійських сортів Девіда Остіна, що підкорює серця своєю казковою зовнішністю. Входячи до колекції зрізочних весільних троянд (Wedding Roses), вона славиться квітками, що нагадують ніжні зефірки або хмари пастельного кольору. Пелюстки гармонійно поєднують рожеві та кремові відтінки: зовнішні — акварельно-рожеві, внутрішні — теплі кремові, що створює глибину кольору і робить кожну квітку унікальною. Бутони старовинної чашоподібної форми, великі, густомахрові — до 140 пелюсток, діаметром 8–10 см. Цвітіння рясне і безперервне, триває весь сезон. Цей сорт формує міцну, симетричну крону, квіти з’являються у суцвіттях по 3–5 штук або поодинці. Насичений фруктовий аромат із нотами яблука та груші робить троянду Констанс особливо привабливою у зрізі. Вона довго зберігає свіжість у букетах — до 10 днів, що цінується флористами. Листя щільне, насиченого темно-зеленого кольору, чудово відтіняє ніжність квітів. Штамб заввишки 140–160 см, ідеально підходить як для солітерної посадки, так і для міксбордерів або оформлення романтичних квітників. Сорт відзначається високою стійкістю до основних грибкових захворювань — борошнистої роси та чорної плямистості. Добре почувається як у сонячних, так і злегка затінених місцях, потребує лише базового догляду. Витримує дощі, не втрачаючи декоративності, а квітки не обсипаються завчасно. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
-5%

Комплексне універсальне добриво Мозаїка 1 кг, % - NPK 13:19:19 Мозаїка - високоефективне універсальне азотно-фосфорно-калійне добриво. вміст азоту N13%, фосфору P19%, калію K19%. Добриво Мозаїка NPK вихідні складові: амофос, карбамід, а також сіль. Мозаїка NPK має хороші фізико-механічні властивості та придатна для механізованого внесення до ґрунту як гранульоване добриво. Застосовується на всіх типах ґрунтів, під усі сільськогосподарські культури в основне осіннє, весняне внесення, а також для підживлення. Застосування: Для підгодівлі ягідних дерев та ягід використовують 25-30 г на 1 м.кв.; Суницю та полуницю підгодовують провесною і після збору врожаю по 15-20 г на 1 метр рядка; Картопля та овочі - 1 чайна ложка на лунку; Кімнатні та балконні квіти поливати розчином 10-15 г на 10 л води.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Wedding Piano/Red Piano (Ведінг Піано/Ред Піано) штамб — представляємо вашій увазі зразок романтичної класики. Квітки середнього розміру (8–11 см) виглядають надзвичайно ніжно завдяки кремово-білому забарвленню з ледь помітними жовтими мазками. Пелюстки розміщені у формі розетки, що нагадує старовинні англійські троянди. Її вигляд витончений і водночас святковий — ніби створений для весільних букетів або ніжних композицій. Цвітіння повторюється протягом усього сезону хвилями, і кожна квітка тримається довго, повільно розкриваючись із бутона. Штамб висотою 140-160 см створює ефект "троянди на ніжці", що дозволяє легко милуватися її квітками та вільно розміщувати її як центральний акцент у саду. Суцвіття формуються з кількох квіток, іноді до 5–7, що робить рослину схожою на невеликий букет. Листя смарагдово-зелене, блискуче, здорове на вигляд, і чудово відтіняє ніжне цвітіння. Аромат насичений, але делікатний — саме такий, який не набридне навіть за тривалого контакту в невеликих просторах. Вона відмінно переносить дощі — пелюстки не злипаються і не чорніють навіть після злив. Сорт дуже рідко хворіє, завдяки чому не потребує постійних обробок. Борошниста роса, іржа, чорна плямистість — усе це обходить цю красуню стороною. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.
-33%

Ця лілія носить ім’я загадкового міражу – і не дарма! Fata Morgana виглядає настільки незвично і чарівно, що змушує задуматися, чи це реальність, чи казка. Її яскраво-жовті пелюстки вкриті дрібними темними крапочками, а махрова форма робить квітку об’ємною і пишною, немов вона щойно зійшла зі сторінок старовинної легенди. Цей сорт ідеально підходить для сонячних клумб, альпійських гірок і міксбордерів. Він стане справжнім сонячним акцентом у вашому саду, підкреслюючи його життєрадісність та енергію. Вона добре переносить спеку, не боїться вітру і дощу, а також дуже стійка до хвороб. А головне – Fata Morgana цвіте довше, ніж більшість інших лілій, дозволяючи вам насолоджуватися її красою майже цілий місяць! Хочете додати у свій сад трохи чарівної магії? Тоді ця лілія – те, що вам потрібно! Махрові лілії — це справжні квіткові шедеври з багатошаровими пелюстками, які створюють враження надзвичайної об’ємності та глибини. Їхня розкішна форма і яскраве забарвлення неодмінно привернуть увагу та стануть гордістю вашого саду або дому. Завдяки кільком шарам пелюсток, кожен букет виглядає елегантно і незабутньо. Ідеальні умови для вирощування Щоб ця витончена та унікальна квітка радувала вас рясним і тривалим цвітінням, важливо створити для неї сприятливі умови. По-перше, ці лілії люблять сонячні ділянки, але в полуденну спеку їм потрібен легкий затінок. Грунт має бути родючим, добре дренованим, без застою води – для цього в посадкову лунку додають пісок і золу. Цибулини висаджують на глибину 15 см, щоб вони мали достатньо місця для розвитку. Полив має бути помірним – під корінь, без потрапляння води на бутони, щоб уникнути загнивання. Для пишного цвітіння необхідні регулярні підживлення: калійно-фосфорні добрива в період бутонізації та живлення після цвітіння для зміцнення цибулин. Оскільки махрові сорти мають важкі квіти, іноді потрібна підв’язка, щоб стебла не ламалися під їхньою вагою. Після завершення цвітіння лілії обрізають, залишаючи стебло заввишки 20–30 см, щоб рослина змогла накопичити поживні речовини на наступний сезон. На зиму їх варто замульчувати торфом або ялиновим гіллям, особливо в регіонах із сильними морозами. Дотримуючись цих простих правил, ви зможете виростити справжні квіткові шедеври, які стануть гордістю вашого саду!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Виноград рожевий ранній Віктор — один із найпопулярніших ранніх сортів рожевого винограду, який вже давно підкорив серця садівників своїм смаком, виглядом і врожайністю. Дозріває дуже рано — через 100–105 днів після початку вегетації, тому ідеально підходить для регіонів із коротким теплим літом. Кущі сильнорослі, добре адаптуються до різних умов вирощування, в тому числі й на аматорських ділянках. Квітка двостатева, тому запилення стабільне навіть у складних погодних умовах. Грона у сорту великі, вагою 700–1200 г, акуратної конічної форми, середньої щільності. Ягоди дуже привабливі — видовжено-овальні, рожево-червоного кольору, великі, масою 10–14 г. Шкірочка тонка, з’їдається легко, без відчуття грубості. М’якоть щільна, м’ясисто-соковита, з приємним солодким смаком, що нагадує класичний мускат. Цукронакопичення високе, при цьому кислотність помірна, що робить Віктор дуже смачним у свіжому вигляді. Лоза визріває чудово, сорт добре підходить для укривної культури. Стійкість до хвороб середня, рекомендовані профілактичні обробки. Морозостійкість до –23°C. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-24%

Фрітіларія Purple Favorite - це невеличка, але напрочуд елегантна рослина, що не залишиться непоміченою у вашому саду - це ми гарантуємо! Наприкінці весни та на початку літа вона утворює суцвіття на стеблах завдовжки 90 см, і ці квіти просто неймовірні. Великі звисаючі суцвіття виглядають так, ніби вони вкриті матовим покриттям, а їх відтінки фіолетового, червоного та сливового кольорів темніють майже до фіолетово-чорного. Вони поступово розкриваються від гори до низу і виглядають дуже красиво на фоні насиченого зеленого листя. Крім того, цей сорт надзвичайно високий для весняноквітучих квітів, а тому створює грандіозний ефект, якщо її посадити серед інших цибулинних представників, наприклад таких як тюльпани та нарциси. А ще він ідеально підходить для бордюрів, клумб, альпінаріїв і навіть для посадки в горщиках. Предки цієї рослини походять з південної Туреччини. Тому то й, цей рябчик віддає перевагу спекотним, захищеним місцям. Однак, він також міцний та повністю морозостійкий і відмінно приживається в українському кліматі. А ще дуже гарно підходить для сонячних бордюрів з хорошим дренажем та особливо добре виглядає поруч з білою красунею Meleagris Alba - вони створюють своєрідний контраст і від того сад виглядає живим і насиченим. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Виноград синій ранній Руслан — сорт виведений шляхом схрещування двох сортів: «Подарунок Запоріжжю» та «Кубань», що відібрав від своїх предків лише найкращі якості. Сорт дуже ранній - а тому вже через 105–110 днів після початку сезону можна збирати перші грона. Квітки двостатеві, тому із запиленням проблем не буде — навіть у несприятливу погоду. Кожен пагін може нести до трьох суцвіть, а це гарна основа для щедрого врожаю. Ягоди об’ємні та дуже великі — масою 14–16 г. Форма класична, овальна, а колір насичений темно-синій з легким блиском. Шкірка м’яка, практично не відчувається під час їжі. Усередині — щільна, соковита м’якоть із приємним, фруктовим присмаком і гармонійним балансом цукру та кислоти. Грона — конічної форми, не надто щільні, вагою від середніх до великих. Урожай достигає одночасно й довго зберігається на кущі, не втрачаючи смаку й вигляду. Сорт відзначається стабільною врожайністю і витривалістю. Добре тримається при морозах до -25 °C, хоча в посуху потребує поливу. Має стійкість до мілдью, але може бути чутливим до оїдіуму та сірої гнилі — тому не забувайте про профілактику. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
-52%

Великокорончастий нарцис Flower Record просто створений для тих, хто прагне посадити у своєму саду щось красиве та витончене, але не дуже екзотичне та нестандартне. Для тих, хто цінує класику, стриманість і вишуканість. Тож пропонуємо Вашій увазі справжній “квітковий рекорд”, що здобув собі неабиякої популярності серед садівників з усього світу! Його квітка велика, з широкими, білими пелюстками, на тлі яких яскраво вирізняється коралово-жовта коронка з м’якими рифленнями. Візуально він виглядає свіжо, гармонійно, без зайвих деталей та визиваючих кольорів. Цей сорт цінують за стабільне, рясне цвітіння та універсальність у саду. Його висота — близько 40–45 см, тому він добре підходить і для центральної частини квітника, і для посадки на газонах, біля парканів чи під деревами. А ще він ідеально поєднується з іншими нарцисами, тюльпанами, рябчиками, створюючи ефектну, але не кричущу палітру. Його аромат ніжний, майже невловимий, але з приємним трав'янистим підтоном. У букеті він виглядає класично та шляхетно, тож обов’язково висаджуйте одразу ж декілька цибулин, аби насолодитися цією красою у саду і звичайно ж зрізати декілька пагонів для неймовірних букетів! Великокорончасті нарциси - це беззаперчено одна із найбільш ефектних груп нарцисів, що просто зачаровує з першого ж погляду! Вони вирізняються з-поміж інших своїми великими розмірами квітки, довготривалим цвітінням і яскравими та насиченими жовтими відтінками. А ще ці красені виростають заввишки до 40-60 см і зацвітають вже в березні, а період цвітіння може бути 3-4 тижні - тож зможете намилуватись цією карсою сповна! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-23%

Жимолость пізньостигла Хоней Бі — НОВИНКА! Сорт, що вже встиг собі завоювати неабияку популярність серед садівників з усього світу. А воно й, власне, не дивно: великі, солодкі ягоди, що дозрівають пізно і мають неабияку стійкість до різноманітних погодних умов. Ягоди мають подовжену форму, масу 2–2,5 г, темно-синій колір з восковим нальотом, приємний медово-солодкий смак без кислинки й гіркоти. У свіжому вигляді — справжнє задоволення, а також чудово підходить для заморозки чи переробки. Кущ високий, до 1,8 м, розлогий, зі стійким ростом. Відзначається високою морозостійкістю і витривалістю до погодних стресів. Починає плодоносити з 2–3 року після посадки, ягоди достигають у другій половині червня — не осипаються, зберігаються на кущі довго. Урожай з куща — до 5 кг. Для стабільного й рясного плодоношення важливо забезпечити хороший полив на етапі формування зав'язей. Один із кращих сортів для саду, якщо вам потрібен солодкий, щедрий і пізній врожай. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 6 ₴
розстрочка
-29%

Троянда Ред Фейрі (Red Fairy) штамб — цей сорт вирізняється напрочуд рясним і тривалим цвітінням: темно-червоні квіти насиченого оксамитового відтінку з’являються постійно, з червня і аж до перших заморозків. Кожна квітка невелика, діаметром 3–4 см, напівмахрова, із 15–20 щільно складеними пелюстками. Завдяки компактному розміру бутонів і великій їх кількості в суцвітті, створюється враження суцільного квіткового каскаду на пагонах. Суцвіття вражають своєю пишністю — до 20–25 квіток на одному пагоні. Квіти відкриваються поступово, що забезпечує декоративність протягом тривалого часу. Рослина формує щільну, розлогу крону, висота штамба — 140–160 см, тому чудово виглядає як солітер, так і в рядах уздовж доріжок чи парканів. Листя темно-зелене, блискуче, щільне, створює красивий контраст із яскраво-червоними квітами. Особливістю сорту є здатність до самоочищення — зів’ялі бутони відпадають самостійно, що значно спрощує догляд. А ще це один із найбільш витривалих сортів серед штамбових троянд. Він демонструє чудову стійкість до грибкових захворювань, таких як чорна плямистість і борошниста роса. Навіть у періоди підвищеної вологості листя зберігає здоровий вигляд, не вкриваючись плямами. Троянда добре пристосовується до різноманітних кліматичних умов, не потребує складного догляду, легко переносить дощі, вітер і короткочасні заморозки. Ідеальні умови для вирощування: штамбові троянди потребують трохи більше уваги, ніж звичайні кущові. І головне — правильно посадити й підготувати їх до зими. Передовсім, пам’ятайте, що штамбові рослини найкраще саджати саме восени. По‑перше, після літньої спеки ґрунт ще довго зберігає тепло, а це сприяє швидкому укоріненню рослин. По‑друге, восени вже немає такої спеки, і вологи більше — дощі забезпечують трояндам постійне зволоження без зайвих зусиль з вашого боку. А головне — до весни троянда вже адаптується до нового місця, і з першим теплом швидко піде в ріст Трояндам потрібно багато сонця, не менше 5–6 годин на день. Але одночасно варто уникати відкритих протягів і сильного вітру. Ідеальне місце — південно‑східний або південно‑західний схил або сонячна ділянка, захищена з одного боку живоплотом, будівлею або парканом. Штамбові троянди не переносять застою води. Якщо у вас глинистий, важкий ґрунт або ділянка в низині, обов’язково організуйте дренаж або зробіть трохи підняту клумбу. Ідеальним буде легкий, родючий, водопроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Не варто економити на розмірі ями. Навіть якщо троянда невелика — коренева система потребує простору. Класичний розмір — 50–60 см у діаметрі і до 40 см у глибину. На дно можна покласти 10–15 см дренажу — керамзит, щебінь або гравій. Потім — родючий ґрунт, змішаний з компостом, трохи перегною і, бажано, фосфорно‑калійне добриво довготривалої дії. Перед посадкою обов’язково поставте опору — штамб не витримає вітру без неї. Це має бути міцна дерев’яна або металева палиця, висотою не менше половини штамба, а краще — майже на всю довжину. Коренева шийка має бути заглиблена на 10–15 см. Це важливо для зимостійкості. Засипаємо ґрунт поступово, ущільнюємо, поливаємо — не шкодуйте води. Після осідання — підсипаємо ще трохи ґрунту і мульчуємо пристовбурне коло. Після посадки восени троянди потребують регулярного поливу. Навіть після настання прохолоди рослина ще потребує вологи для підготовки до зими. Крім того, мульчування ґрунту навколо штамба допоможе зберегти вологу і захистити корені від різких температурних перепадів. Перед настанням холодів варто підживити троянди фосфорними та калійними добривами для троянд, які зміцнюють кореневу систему і допомагають рослині краще перенести зиму. Штамбові троянди особливо потребують захисту від морозів. Для цього необхідно ретельно укрити рослину. Спершу слід зв’язати крону і обережно нахилити штамб до землі. Потім слід укрити троянду спанбондом або агроволокном. Для додаткового захисту можна накласти лапник або солому.

Рятувальник Картопля 3 мл + 11 мл — один із найкращих препаратів системного впливу для комплексного оброблення рослин відкритого ґрунту. До складу пестицида входить інсектицид для картоплі нового покоління — максимально ефективний у боротьбі з колорадським жуком. Склад препарату посилений завдяки фунгіцидним добавкам, які запобігають розвитку грибкових хвороб. До складу препарату «3 в 1» входить також стимулятор росту, який сприяє підвищенню імунітету рослини, а отже, й підвищенню врожайності. Препарат Рятувальник Картопля 3 мл + 11 мл — опис і характеристики: інсекто фунгомулятор для обробки картоплі; препарат комплексної дії «3 в 1» для захисту посадок картоплі; у комплекті 2 склади — інсектицид із прилипачем (3 мл) і фунгіцид зі стимулятором росту (11 мл); інсектицидний склад — (200 г/л) тіаклоприд + (100 г/л) клотіанідин; інсектицид ефективний проти колорадського жука, тлі, картопляного совки та ін. комах-шкодників; пестицид системного впливу — надійно захищає картоплю впродовж 3 тижнів; фунгіцидний склад розрахований на профілактику та лікування фітофтрозу та ін. грибкових хвороб; стимулятор росту — комплекс фосфорно-калійних добрив із мікроелементами; прилипач сприяє рівномірному та економному нанесенню препарату на поверхню рослин; норма витрати препарату — 1 паковання на 2 сотки картоплі; спосіб застосування — розпилення водного розчину зеленим листом; кратність застосування — 1-2 оброблення за сезон; термін очікування — 20 днів; II клас небезпеки за класифікацією ВООЗ; гарантія виробника — 5 років.

Рятувальник городу — чотирикомпонентний комплексний препарат для захисту культурних рослин від багатьох видів шкідливих комах і патогенних організмів (болізнів). Ефективно та швидко знищує шкідників. Захист від альтернаріозу, фітофтозу та інших хвороб. Стимулятор росту нового покоління. Склад: пакетик 3 мл — двокомпонентний інсектицид (тіаклоприд 200 г/л + клотіанідин 100 г/л). пакетик 11 мл — фосфорно-калійне добриво Квантум (P2O5-25%, K2O-25%, містить фосфор у формі фосфіти) з фунгіцидним ефектом, вираженою профілактичною та лікувальною дією проти більшості патогенів, NPK, стимулятори росту, амінокислоти. Особливості препарату: Завдяки 2-компонентному інсектициду у шкідників не виробляється стійкості до препарату. Засіб ефективний за нормальних і підвищених температур. Рятивник має токсичну дію на яйця, личинки та дорослу форму комах. Пригнічує розвиток більшості грибкових захворювань. Висококонцентроване фосфорно-калійне мікродобрювання в складі препарату має антистресовий ефект, відновлює ріст і підвищує опір хворобам. Рятувальник містить у своєму складі прилипач (ПАВ), який підвищує ефективність і тривалість дії засобу. Завдяки наявності поверхнево-активної речовини поліпшується змочування поверхні листя рослин, що сприяє кращому проникненню активних речовин у рослину та зменшує витрату розчину препарату.
-5%

Мініатюрний нарцис Golden Bells (Goudklokje) - химерний, екзотичний та дуже цікавий сорт мініатюрних нарцисів, що просто вражає своїм зовнішнім виглядом. Його головна прикраса - витягнута жовта трубочка-коронка та сильно відігнуті назад пелюстки. Квітка дійсно нагадує мініатюрний дзвіночок, що похитується на тонкому стеблі. Цей нарцис, що розквітає вже на початку квітня місяця, утворює кілька квіток на одну цибулину, виростає до 15-20 см заввишки, а тому ідеально підходить для вирощування в альпінарії або низькому бордюрі. Також чудово підходить для вирощування в горщиках або контейнерах. Сорт невибагливий, морозостійкий і стабільно цвіте щороку, тож його легко рекомендувати навіть для недосвідчених садівників. Він буде справжньою екзотичною окрасою будь-якої ділянки, тож сміливо висаджуйте і насолоджуйтесь такою красою! Мініатюрні нарциси - це карликові сорти нарцисів, які відрізняються від звичайних меншими розмірами, як квіток, так і стебел. Зазвичай вони виростають заввишки від 15 до 30 см. Їх часто використовують в альпінаріях, кам'янистих садах, на бордюрах, а також у контейнерах, на балконах та терасах. А як бонус до всього, то вони ще й максимальне невибагливі - і можуть рости навіть там, де інші види здавалося б не виживуть. Бодай один представник з цього виду, але точно має бути у саду кожного садівника! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
-25%

Кеміра зав'язь 5 г – розчинне, очищене фосфорно-калійне добриво, застосовується, для всіх видів домашніх і садових культур у відкритому і закритому ґрунті. У складі добрива відсутній азот, завдяки чому воно ідеально підходить для внесення на фазі цвітіння, зав'язі та пізньому етапі розвитку рослин, коли рівень азоту має бути контрольованим. Сприяє підвищенню врожайності культур та поліпшує якість плодів. Попереджає утворення борошнистої роси на початковій стадії захворювання, таких культур як виноград, яблуня, троянда, дині, кавуни й огірки Хімічний склад, складається з фосфору та калію. Калій грає важливу роль в синтезі та транспортуванні цукрів, крохмалю та кислот. Покращує якість фруктів та лежкість. Фосфор стимулює розвиток кореневої системи та покращує цвітіння Кислотність, рН (1% розчин) – 4.5 У складі відсутні хлор та важкі метали. Кореневе та Листове живлення 5 г на 2 - 4 л в залежності від розміру рослини Сумісність: Не змішуйте з кальцієм та магнієм. Для того, щоб уникнути осаду розчиняйте Кеміра зав'язь та кальцій і магній в різних ємностях.
кешбек від 5 ₴
розстрочка
-25%

Pekacid (Пекацид) - ефективне концентроване фосфорно-калійне добриво, призначене для задоволення потреб рослин в мікроелементах, а також очищення систем крапельного поливу від вапняного і біологічного осаду. Пекацид повністю розчиняється у воді. Засмічення поливних систем є однією з основних причин нерівномірного розвитку рослин, відповідно, знижує врожайність і збільшує відсоток нестандартної продукції. Тривалий полив жорсткою водою, в свою чергу, робить недоступними такі елементи як залізо, цинк, бор, марганець, мідь. Дефіцит цих поживних речовин провокує слабкий розвиток кореневої системи, рослини починають хворіти. Pekacid може використовуватися при вирощуванні томатів, картоплі, огірків, перцю, капусти, троянд, яблук та інших культур на крапельному поливі, на нейтральних або лужних ґрунтах. Препарат Пекацід слід використовувати, якщо: • Нижні листки рослини бліді і пожовкли; • Листя дрібніше за розміром, ніж повинно бути; • Зупинився вегетативний ріст; • Довгий час відсутня цвітіння; • Дерева стали більш уразливими до весняних температурних перепадів. Досить різкий запах препарату Pekacid також добре відлякує цибульну муху, медведку, тлю. • На розсаді перше застосування Пекаціда проводиться через 7 - 10 днів після появи сходів або відразу після висадки розсади в грунт. • Після цього, можливо два варіанти його застосування: 1-2 рази на місяць по 05-1 кг / 1000м2 води або 2-3 рази за період вегетації з розрахунку - 2-3 кг / 1000м3 води. • Залежно від біологічних особливостей вирощуваної культури, на 1 гектар застосовується від 50 до 100 кг Пекацида. Крапельний або шланговий полив здійснюється з водою (pH якої перевищує 7,2) з розрахунку: • 50-100 грам на 100 м2 - 1-2 рази на місяць • 200-300 грам на 100 м2 - 2-3 рази за сезон Перший полив проводиться через 7-10 днів після появи сходів або відразу після висадки розсади в грунт. • кореневе внесення: 10-15 г на 10 л. • очищення крапельниць: 400-500 грам на 100 літрів води. Пекацид сумісний з усіма добривами, які застосовуються в системах крапельного поливу: аміачною селітрою, сульфатом амонію, карбамідом, сульфатом калію, сульфатом магнію, нітратом калію, нітратом кальцію, нітратом магнію, а також мікроелементами у формі хелатів.
-25%

Спосіб застосування калійної солі (калію хлористого, хлориду калію) - при підготовці ґрунту - 15-20 г на 1 кв. м; - при підживленні - 3-5 г. Добриво необхідно ретельно перемішувати із землею. Особливості: не протипоказано змішування з азотними та фосфорними добривами. Під картоплю та помідори добрива із вмістом хлору вносити не рекомендується, оскільки вони погіршують смак, а у картоплі знижують їхню крохмалистість. Термін зберігання та агротехнічна придатність: немає обмежень. ГОСТ 4568-95.