triangle
Знайдено 197 товарів

Калійне добриво фосфорне

кешбек від 1 ₴
розстрочка
-5%

Монофосфат калію — це високоякісне екологічно чисте калійно-фосфорне добриво, яке забезпечує рослини необхідними елементами для здорового розвитку та активного плодоношення. Добриво має швидкорозчинну форму, що дозволяє йому швидко засвоюватися рослинами. Це важливо для швидкого поліпшення здоров'я рослин, збільшення кількості квітів та плодів, а також для стимулювання розвитку бічних пагонів. Норми внесення ВИД ПІДЖИВЛЕННЯ НОРМИ ВНЕСЕННЯ СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ Позакореневе підживлення 10-15 г на 10 л води (1 ч. ложка з верхом - 10-13 г) Для плодово-ягідних, а також чагарників підживлення проводиться в три етапи: відразу після цвітіння, потім через два-три тижні і останній раз, в середині вересня. Для квіткової та овочевої розсади: перша підгодівля проводиться при появі двох-трьох справжніх листків. Друга, приблизно через два тижні після висаджування розсади в грунт або пікіровки. Для овочевих культур: перша підгодівля проводиться на початку плодоношення, друга - через два-три тижні. Кореневе підживлення 7-10 г на 10 л води Основні властивості: Оптимально підвищує плодоношення, зміцнює рослини, робить їх стійкими до заморозків та інших несприятливих погодних умов. Монофосфат калію також покращує смак ягід і якість квітів. Можна застосовувати як позакореневе підживлення (обприскування) або шляхом поливу під корінь. Добриво є ефективною профілактикою проти таких захворювань, як борошниста роса та грибкові інфекції. Важливий момент: Монофосфат калію найкраще використовувати після азотних добрив, коли рослини мають достатньо зеленої маси. Але ось для азотофіксуючих рослин, таких як бобові (квасоля, горох) або узамбарські фіалки (сенполії), монофосфат калію можна застосовувати без попереднього внесення азоту.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-52%

Фрітіларія Сrown Aurora - це найпопулярніший сорт в нашому каталозі, що так полюбився садівникам України та світу, що його можна побачити практично будь-де! Квітки дуже великі, насиченого помаранчевого кольору, звисають у вигляді китиці навколо стебла, яке увінчане яскравим “гребенем” із зеленого листя. Це дуже виразна і архітектурна рослина — її неможливо не помітити! Цвітіння настає у квітні та триває понад два тижні. Виростає заввишки вона до 80–100 см, іноді навіть більше, що робить її однією з найвищих серед фрітіларій. В природі вона росте в жарких та посушливих місцях на просторах Афганістану і Гімалаїв, а тому краще обирати для неї сонячні місця, пухкий і багатий ґрунт із додаванням компосту та піску, а також хороший дренаж. Сорт ідеально підходить для центральної частини клумби або як фокусний акцент у парадній зоні. Що характерно, один квітконос здатен формувати аж 6 неймовірних квітів! - виглядає це справді вражаюче. Гризуни її оминають десятою дорогою (завдяки характерному запаху цибулин), а морозів вона не боїться взагалі, тож може зимувати навіть без укриття. З роками лише стає пишнішою, формуючи ефектну та вражаючу рослину! Тож це ідеальний вибір як для досвідчених садівників, так і для початківців, бо кращої за неї ви вже не знайдете! Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-52%

Фрітіларія Meleagris Alba у народі отримала назву “Рябчик зміїної голови”, а все через ексклюзивний та незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини, що нагадує тіло змії: білосніжні квіти майже прозорі, злегка кремові, зі специфічними зеленими прожилками, що помітно лише у дощову чи прохолодну погоду, тоді як на сонці, квітка стає більш білосніжного відтінку. Листя темно-зелене, строкате із характерним блиском - виглядає дуже ефектно на фоні квітів. Що цікаво, то в дикому вигляді ця рослина цвіте на заході Гімалаїв та в Малій Азії, а тому вона справді витримує навіть екстремальні умови. Виростає заввишки до 30 см і формує дуже міцне стебло, що не згинається під дією вітрів чи інших погодних примх. Ця фрітіларія невибаглива, любить нейтральні, багаті гумусом і добре дреновані ґрунти, помірне сонце. А ще вона не боїться гризунів (а в народі побутує думка, що навіть може їх відлякувати!). Цвіте вона впродовж квітня-травня і на кожному стеблі формує одночасно 2-3 квітки, що виглядає справді красиво та заворожуюче. Для найкращого ефекту радимо вам висаджувати одразу щонайменше 10 цибулин - тоді отримаєте справжню квіткову феєрію. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
-19%

Великокорончастий нарцис Bright Jewel - це той випадок, коли назва квітки повністю виправдовує його зовнішній вигляд, бо виглядає він як справді дорогоцінний камінь: гармонійне поєднання ніжного вершково-білого тла та вогняно-помаранчевої трубочки, що поступово переходить у коралові відтінки. У променях сонця вона здається майже прозорою, виблискуючи та переливаючись всіма відтінками жовтого. Середньорослий сорт і виростає заввишки до 35-40 см, а тому його легко помітити навіть з далекої відстані. А ще Bright Jewel часто використовують для акцентних посадок — у центрі клумб, на газонах, або як яскраві акценти у горщиках. Він чудово поєднується з синіми мускарі, фіолетовими крокусами або білими тюльпанами, створюючи барвисту мозаїку весни. Його аромат ніжний, легкий, але приємний. Особливо гарно він розкривається у зрізі — ця квітка довго стоїть у воді, зберігаючи свіжість та не опадає протягом двох-трьох тижнів. Тож сміливо замовляйте та створюйте неймовірні квіткові композиції вже цього сезону, бо ви на це заслуговуєте! Великокорончасті нарциси - це беззаперчено одна із найбільш ефектних груп нарцисів, що просто зачаровує з першого ж погляду! Вони вирізняються з-поміж інших своїми великими розмірами квітки, довготривалим цвітінням і яскравими та насиченими жовтими відтінками. А ще ці красені виростають заввишки до 40-60 см і зацвітають вже в березні, а період цвітіння може бути 3-4 тижні - тож зможете намилуватись цією карсою сповна! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-29%

Фрітіларія Persica Ivory Bells — справжня ботанічна розкіш, родом із південного сходу. Замість традиційних темно-фіолетових або помаранчевих квітів — ви отримаєте світлі, ніжно-кремові дзвіночки, які зібрані у видовжену щільну піраміду. Кожне суцвіття може містити до 20 пониклих квіток, які створюють враження витонченої колони. Висота рослини — до 60-90 см, тож вона домінує в клумбі, привертаючи увагу навіть здалеку. Цвітіння припадає на квітень - травень, коли навколо ще мало яскравих барв, і саме тоді ця квітка на повну силу показує свою красу. Цей сорт надає саду нотку екзотичності, але водночас виглядає стримано і вишукано — чудово пасує до декоративних злаків, тюльпанів, рябчиків імператорських та ранніх багаторічників. Дуже добре виглядає в групових посадках по 3–5 штук на фоні темної мульчі чи гравію. Цибулини великі та сильні, дають стабільне цвітіння вже з першого сезону. А сама рослина досить морозостійка і з легкістю витримує навіть найбільш суворі морози. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость ранньостигла Дует — НОВИНКА! Дуже популярний сорт, що його купують практично одразу ж. А все через те, що це найбільш ранній сорт жимолость, що наразі існує в природі. Ягоди достигають в середині травня — одні з найперших. Вони овальні, темно-сині з восковим нальотом, масою близько 1,8-2,3 г. М’якоть ніжна, смак солодко-кислий, дуже освіжаючий. У свіжому вигляді — справжній весняний делікатес, а також добре підходить для варення та компотів. Кущ середньої висоти, акуратний, не займає багато місця. Добре переносить морози та весняні перепади температур. Урожайність стабільна — 3–4 кг з куща. Однією з головних переваг є те, що ягоди достигають одночасно й легко знімаються, що значно спрощує збирання. Сорт досить морозостійкий і витримує навіть найбільш суворі умови, а ягоди стійкі до осипання та довго тримаються на кущі, тому навіть якщо ви забудете вчасно зібрати врожай - він вас дочекається. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Мініатюрних нарцисів - це справжні весняні коштовності. Маленькі, компактні, але яскраві й виразні — вони виглядають чудово у будь-якому куточку саду. Цей мікс зібраний так, щоб продемонструвати всю чарівність карликових сортів: різні відтінки, форми пелюсток та коронок створюють миле й гармонійне поєднання, яке ідеально підходить для бордюрів, альпійських гірок, вазонів і підвіконь. Висота таких нарцисів зазвичай не перевищує 15–25 см, а це значить, що вони не бояться вітру, легко витримують дощ і не ламаються. Вони особливо гарно виглядають у щільних посадках, де кожна квітка підтримує іншу, створюючи єдиний яскравий килим. Декоративні листяні розетки та невибагливість у догляді роблять їх справжніми улюбленцями серед початківців і досвідчених садівників. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Мініатюрні нарциси - це карликові сорти нарцисів, які відрізняються від звичайних меншими розмірами, як квіток, так і стебел. Зазвичай вони виростають заввишки від 15 до 30 см. Їх часто використовують в альпінаріях, кам'янистих садах, на бордюрах, а також у контейнерах, на балконах та терасах. А як бонус до всього, то вони ще й максимальне невибагливі - і можуть рости навіть там, де інші види здавалося б не виживуть. Бодай один представник з цього виду, але точно має бути у саду кожного садівника! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Великокорончастий нарцис Czardas - як і угорський танець, на честь якого названо цей сорт, він пристрасний, динамічний і емоційний. Такий, що просто неможливо не помітити у натовпі інших квітів. Його квіти великі, з округлими жовтими пелюстками та насичено-помаранчевою трубочкою, схожою на маленький факел. Такий колір пробуджує, піднімає настрій і одразу ж привертає погляд. Він прекрасно виглядає як у великих групах, так і в поєднанні з менш яскравими сортами — зокрема, білими чи кремовими. Особливо гарно виглядає у великих садових композиціях: уздовж доріжок, у рабатках, на фоні чагарників. А завдяки міцному стеблу - до 40 см - він не ламається і витримує навіть найсильніші вітри, а також добре підходить для зрізу. Аромат дуже ніжний та не нав’язливий, а ще цей нарцис славиться тим, що пилок з нього не опадає та не осипається навіть після зрізу, тож ваші речі залишаться чистими у компанії з цим красенем. А ми радимо вам саджати одразу декілька цибулин цього нарцису, адже, повірте - він на це заслуговує! Великокорончасті нарциси - це беззаперчено одна із найбільш ефектних груп нарцисів, що просто зачаровує з першого ж погляду! Вони вирізняються з-поміж інших своїми великими розмірами квітки, довготривалим цвітінням і яскравими та насиченими жовтими відтінками. А ще ці красені виростають заввишки до 40-60 см і зацвітають вже в березні, а період цвітіння може бути 3-4 тижні - тож зможете намилуватись цією карсою сповна! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Мініатюрних нарцисів - це справжні весняні коштовності. Маленькі, компактні, але яскраві й виразні — вони виглядають чудово у будь-якому куточку саду. Цей мікс зібраний так, щоб продемонструвати всю чарівність карликових сортів: різні відтінки, форми пелюсток та коронок створюють миле й гармонійне поєднання, яке ідеально підходить для бордюрів, альпійських гірок, вазонів і підвіконь. Висота таких нарцисів зазвичай не перевищує 15–25 см, а це значить, що вони не бояться вітру, легко витримують дощ і не ламаються. Вони особливо гарно виглядають у щільних посадках, де кожна квітка підтримує іншу, створюючи єдиний яскравий килим. Декоративні листяні розетки та невибагливість у догляді роблять їх справжніми улюбленцями серед початківців і досвідчених садівників. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Мініатюрні нарциси - це карликові сорти нарцисів, які відрізняються від звичайних меншими розмірами, як квіток, так і стебел. Зазвичай вони виростають заввишки від 15 до 30 см. Їх часто використовують в альпінаріях, кам'янистих садах, на бордюрах, а також у контейнерах, на балконах та терасах. А як бонус до всього, то вони ще й максимальне невибагливі - і можуть рости навіть там, де інші види здавалося б не виживуть. Бодай один представник з цього виду, але точно має бути у саду кожного садівника! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-19%

Мікс нарцисів Таццета - це неймовірні квіти, які мають кілька дрібних, ароматних квіток на одному стеблі. І саме ця особливість робить цей мікс справжнім подарунком для тих, хто любить рясне цвітіння та насичені весняні аромати. Кожна цибулина дає не одну квітку, а цілий маленький букет — виглядає розкішно і дуже природно. Завдяки своєму середньому розміру та м’яким відтінкам, ці нарциси гарно пасують як до природного саду, так і до акуратного бордюру або контейнера. Аромат — ще одна причина їх полюбити: він тонкий, солодкий і відчутний навіть здалеку. У таких композиціях кожен сорт трохи відрізняється, але всі вони добре доповнюють одне одного. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Нарциси Таццета, також відомі як нарциси великоквіткові або букетні, - це вид нарцисів, що характеризується великою кількістю дрібних квіток на одному стеблі, зібраних у суцвіття. Вони вирізняються приємним ароматом та ніжними пелюстками. Видова назва "tazetta" походить від італійського слова "tazza", що означає "маленька чаша", через форму приквітника квітки. Цікаво, що нарциси Таццета мають кілька квіток на одному стеблі, часто до 10-15, і можуть мати білі, жовті або кремові пелюстки та коронку. Їх часто вирощують у садах, на клумбах, в альпінаріях, а також у контейнерах для прикраси балконів та інтер'єрів. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
-33%

Великокорончастий нарцис Ferris Wheel - важко знайти більш яскравий та елегантний нарцис, аніж цей, він бо й справді вражає своїм розкішним зовнішніми виглядом: величезні квіти (до 12 см в діаметрі!) та класична форма широких кремово-білих пелюсток навколо жовтої коронки, що нагадує промінчасте сонце. Аромат не менш вражає своєю ніжністю і насиченістю водночас - він не дуже нав’язливий, але при цьому відчувається далеко за межами клумби. Та не зовнішнім виглядом єдиним! Цей сорт чудово підходить для великих клумб, окремих композицій або зрізу. Його висота досягає 45–50 см, тож він не загубиться навіть серед високих весняних рослин. Завдяки своїй структурі квітка довго зберігає форму, навіть після рясних дощів чи вітру. А у зрізі він стоїть до 10 днів, що робить його чудовим варіантом для яскравих весняних букетів. Витривалий, невибагливий, рясно квітучий та ще й дуже красивий - що ще потрібно будь-якому садівнику від своїх рослин? А тому встигніть замовити одразу декілька цибулин цих нарцисів і створити справді вражаюче квіткове видовище, бо цей сорт точно має бути у вашій колекції! Великокорончасті нарциси - це беззаперчено одна із найбільш ефектних груп нарцисів, що просто зачаровує з першого ж погляду! Вони вирізняються з-поміж інших своїми великими розмірами квітки, довготривалим цвітінням і яскравими та насиченими жовтими відтінками. А ще ці красені виростають заввишки до 40-60 см і зацвітають вже в березні, а період цвітіння може бути 3-4 тижні - тож зможете намилуватись цією карсою сповна! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость пізньостигла Аврора — НОВИНКА! Досить відомий сорт, родом з Канади, що добре прижився в українських садах. Ягоди в неї подовжені, темно-сині, довжиною до 3 см, масою до 2 г, з вираженим солодким смаком і соковитою м’якоттю. Особливість сорту — повна відсутність гіркоти! та тонкий аромат. Смак нагадує поєднання чорниці та лохини, завдяки чому ця жимолость ідеальна для їжі просто з куща. Кущ потужний, висотою 1,5–1,8 м, з гарною формою крони. Висока морозостійкість (до -40°C) дозволяє вирощувати її навіть у складних кліматичних умовах. Плоди достигають пізно — наприкінці червня — і не осипаються, що важливо для тих, хто не завжди має змогу оперативно зібрати врожай. Урожайність стабільна — 5-6 кг з куща. Рекомендується вирощувати поруч із іншими сортами для кращого запилення та більш високого врожаю. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Виноград синій середньоранній Надія АЗОС — столовий сорт середньораннього дозрівання — збирати врожай можна вже через 120–130 днів після початку вегетації. Кущі потужні, швидко ростуть і формують багато пагонів. Квітки двостатеві, тож додаткових запилювачів не потрібно. Іноді один пагін дає до трьох суцвіть — гарна заявка на щедрий урожай. Грона ширококонічні або злегка гіллясті, середньої щільності або навіть пухкі. Їхня вага зазвичай становить 500–700 г, але при гарному догляді окремі кисті виростають до 2–3 кг. Ягоди видовжені, злегка загострені, темно-сині, майже чорні, з легким восковим нальотом. М’якоть м’ясиста, хрустка, з приємним, гармонійним смаком без різких нот. Цукристість тримається на рівні 15–17%, кислотність — 7–8 г/л. У вологі роки можливе горошення чи розтріскування ягід, тому бажано слідкувати за рівнем вологи в ґрунті. Сорт має високу врожайність і стабільно плодоносить — до 160 ц/га. Плодоносними є 80–90% пагонів. Рекомендується обрізка на 6–10 вічок, але й коротка обрізка на 2–3 дає гарні результати — грона стають особливо великими. Важливо не допустити загущення — кущ потребує нормування та провітрювання. Сорт також здатен формувати додатковий урожай на пасинках. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Жимолость ранньостигла Індіго Джем — НОВИНКА! Сорт, що поєднує раннє дозрівання з відмінним смаком і крупноплідністю. Ягоди темно-сині, подовжені, масою до 1,7–2 г. Смак солодкий з легкою кислинкою, приємний і свіжий, без гіркоти. Вони гарно зберігаються після збору, не мнуться, тому цей сорт підходить як для свіжого вживання, так і для переробки. Кущ компактний, середньорослий, з гарною стійкістю до морозів і хвороб. Вступає у плодоношення рано — вже на другий рік після посадки. Дозріває в травні, плодоносить дружно, з врожайністю близько 3–4 кг з одного куща. Ягоди тримаються на гілках щільно, не обсипаються завчасно. Добре запилюється в парі з іншими сортами, а тому обов’язково посадіть на своїй ділянці цього красеня і ще когось з нашого асортименту - тим паче, що вибрати є з чого. Окрім врожайності, жимолость цінують за користь для здоров’я. Ягоди багаті на вітамін С, антоціани та органічні кислоти, які зміцнюють судини, покращують роботу серця й нормалізують тиск. Вони мають протизапальні й антиоксидантні властивості, позитивно впливають на травлення, імунітет та зір. Саме тому жимолость рекомендують вживати як у свіжому вигляді, так і у вигляді заморожених ягід, варення або соку. Ідеальні умови для вирощування: найкраще місце для посадки — добре освітлена ділянка або легка півтінь, захищена від сильного вітру. Жимолость не вибаглива до ґрунту, але найбільш активно росте на родючих, дренованих землях зі слабокислою або нейтральною реакцією. Перед посадкою ґрунт варто перекопати, додати перегній або компост, деревну золу, а для покращення структури — трохи піску. Висаджують саджанці з відстанню 1,5–2 м між кущами, не заглиблюючи кореневу шийку. Після посадки землю мульчують — це зберігає вологу та запобігає росту бур’янів. У догляді жимолость невибаглива. Поливати її потрібно регулярно, особливо під час формування бутонів та наливу ягід. У спекотну пору поливати краще ввечері, теплою водою. З другого року після посадки починають підживлення: навесні — азотні добрива для стимулювання росту, під час бутонізації — фосфорно-калійні, а восени — органіку та золу. Не забувайте також про регулярну обрізку. Для цього видаляють сухі, слабкі або густі гілки, щоб покращити провітрювання і доступ світла. Мульча навколо куща допоможе утримувати вологу та зменшить ріст бур’янів. Варто також кілька разів за сезон оглядати кущі: при появі шкідників чи ознак хвороб — вчасно застосовувати біопрепарати або інші засоби захисту. Щоб жимолость добре плодоносила, на ділянці повинні рости різні сорти — вона перехресно-запильна.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-53%

Фрітіларія Maxima Lutea — досить високоросла рослина, що одразу ж привертає увагу у будь-якому саду. Її не сплутаєш ні з чим: високе квітконосне стебло, оточене пишною короною з яскраво-жовтих квітів-дзвоників, які поникло звисають у всіх напрямках. А зверху — зелений пір’ястий чубчик із декоративного листя, що робить рослину схожою на мініатюрну пальму. Висота цієї пишноти — до 110–120 см, тому вона справжній вертикальний акцент на будь-якій клумбі. Це та сама класика, яку обожнюють в садівництві за її ефектність, надійність і багаторічну витривалість. Вона цвіте впродовж цілого травня місяця, бо зацвітає вже на початку і тримається на міцних стеблах аж до останнього. В груповій посадці цей сорт створює неймовірно сильне враження, особливо якщо посадити його на фоні каміння, хвойників чи бордюрів із низьких весняних квітів. Яскраво-жовте цвітіння виглядає святково й завжди викликає посмішку. Після цвітіння фрітіларія утворює великі насіннєві коробочки. Утворене насіння швидко втрачає свою схожість, тому його слід використовувати в перший рік. Цибулина рослини має округлу форму, злегка сплюснуту горизонтально. Вона складається з 2-3 зрощених м'ясистих лусок і відрізняється гострим специфічним запахом. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Жонклієвих нарцисів - це ніжність і аромат у найкращому весняному виконанні. Їх легко впізнати за меншими, компактними квітками з тонкими пелюстками й мініатюрною коронкою, які часто зібрані по кілька штук на одному стеблі. Цей мікс поєднує різні варіації жонклієвих форм, що разом створюють легку, повітряну картину, немов у весняному лісі або на природному лузі. Особливість цих нарцисів — їхній надзвичайно приємний аромат. Він легкий, свіжий, трохи медовий — і саме його часто асоціюють із початком весни. Завдяки мініатюрному розміру квіток та витонченій будові, вони чудово виглядають в контейнерах, на альпійських гірках, у підніжжі кущів або між іншими ранньоквітучими рослинами. Незважаючи на делікатний вигляд, це досить витривалі рослини, що добре переносять різні погодні умови. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Жонклієві нарциси - це особливий вид нарцисів, що вирізняються своїм ніжним ароматом та дрібними квітками. Вони походять з Південної Європи та Середземномор'я, але зараз спокійно вирощуються в багатьох інших регіонах. Мають сильний, солодкий аромат, який часто описують як медовий. А за розміром вони є зазвичай менші, ніж інші сорти нарцисів, з висотою квітконосів від 20 до 45 см та з кількома квітами на одному стеблі, які є досить дрібними. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-19%

Мікс цибулі 3 сорти — це ідеальне рішення, коли ви хочете посадити одразу ж декілька яскравих сортів на своїй грядці, кожен з яких використовувався в конкретних цілях. До прикладу, біла цибуля - ідеальне рішення для свіжого споживання, а рожева прекрасно виглядає у стравах - як свіжих, так і тих, що пройшли термічну обробку. А ось жовта - це класика, що прекрасно зберігається на зиму та при цьому зберігає гострий смак та насичений аромат. До складу такого набору входять такі сорти (по 500 г кожен): біла цибуля Snowball, що формує рівні, округлі білі головки з м’яким, ніжним смаком. Ідеально підходить для салатів і страв, де потрібна цибуля без різкої гостроти. Зберігається до зими, добре переносить транспортування; рожевий сорт Rosanna, що доповнює мікс приємним рожевим відтінком та напівсолодким смаком. Цибулини щільні, середнього розміру, добре зберігаються й додають кольору як на грядці, так і в стравах; а ось жовтий сорт може бути один із цих класичних та популярних: Stuttgarter Riesen, Birnforming чи Sturon - який би з них вам не потрапив, розчарованим ви точно не залишитесь, адже це саме ті сорти, що так полюбилися нашим клієнтам і дарують справді насичений смак та аромат, та ще й при всьому - мають відмінну лежкість. Що особливо важливо, весь посадковий матеріал проходить детальну перевірку перед відправкою, а тому пустих чи неякісних цибулин ви точно не отримаєте! Тут підібрані сорти, які ідеально підходять для посадки на зиму та формують справді великий та здоровий врожай. Сорти не схильні до стрілкування та борошнистої роси - вони гарно переносять навіть тимчасові заморозки та формують округлі й великі головки цибулин. Особливості агротехніки: перше й найважливіше — правильно обрати ділянку. Цибуля не любить затінених і перезволожених місць. Найкраще росте на рівній, добре освітленій ділянці з легким або середнім суглинком, без застою води. Попередники мають значення: капуста, огірки, картопля, бобові — ідеальний варіант. Не варто садити після часнику або цибулевих, бо зростає ризик зараження ґрунту специфічними хворобами й шкідниками. Восени землю треба перекопати з перегноєм або компостом (тільки не свіжим гноєм!), внести фосфорно-калійні добрива й залишити грядку під зиму. Навесні, щойно ґрунт трохи підсохне, його розпушують, вирівнюють і, якщо є потреба, нейтралізують кислотність золою або доломітовим борошном. Садити можна кількома способами: насінням, сівком або розсадою. Найбільш поширений — сівок. Садять його в квітні, коли земля прогріється хоча б до +8…+10 °C. Важливо дотримуватися схеми: міжряддя — 20–25 см, між цибулинками — 8–10 см, глибина — 3–5 см. Що рівніше посадите, то легше буде потім доглядати. Якщо садите під зиму, то робіть це наприкінці жовтня, щоб цибуля встигла вкоренитися, але не проросла. Цибуля — культура, яка любить, коли за нею доглядають, але без фанатизму. Полив має бути рівномірним: з моменту появи сходів до середини червня поливають кожні 5–7 днів, щоб ґрунт був зволожений на глибину 15–20 см. Але вже ближче до кінця червня полив зменшують, а за два тижні до збирання — припиняють зовсім. Інакше цибуля буде надто водяниста й погано зберігатиметься. Бур’яни — головні вороги молодої цибулі. Її слід постійно прополювати, розпушувати міжряддя після кожного дощу чи поливу. Не допускайте ущільнення ґрунту. І ще — цибуля дуже чутлива до хвороб, особливо вологолюбних, як от пероноспороз або гнилі. Тому дотримання сівозміни, провітрювання посадок, обробка сівка перед висадкою та профілактичне обприскування настоєм золи або тютюну — обов’язкові. У разі зараження використовуйте м’які біопрепарати або фунгіциди з міддю. Визначити, що цибуля дозріла, не складно — листя починає жовтіти, лягати, а шийка м’якне. Луска стає сухою й шелестить. Збирають цибулю в суху погоду, зазвичай у липні або серпні. Поспішати не варто, але й перетримувати її в землі не можна — вона може знову піти в ріст, втратити лежкість або підігнити. Викопувати краще вилами, не пошкоджуючи головки. Потім обов’язково просушити — не менше 10 днів, у сухому провітрюваному місці, без прямого сонця.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Великокорончастих нарцисів - справжня класика, яка ніколи не втрачає актуальності. Вони вирізняються великою квіткою з акцентною коронкою, що виглядає особливо виразно завдяки контрасту з оцвітиною. Величні, елегантні й добре впізнавані — вони прикрасять будь-який весняний сад. У цьому міксі зібрані різні варіанти забарвлення, форми коронок і відтінків пелюсток, тож кожна квітка трохи відрізняється — а разом вони створюють дуже багатий ансамбль. Великокорончасті нарциси мають середню або вищу за середню висоту, їхні квіти великі й добре тримають форму, не втрачаючи декоративності навіть за мінливої весняної погоди. Це ідеальний варіант для бордюрів, рабаток або моно-композицій, де хочеться підкреслити форму кожної окремої квітки. Вони гармонійно виглядають у компанії з ранніми тюльпанами або мускарі, а завдяки довгим стеблам підходять для зрізу. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Великокорончасті нарциси - це беззаперчено одна із найбільш ефектних груп нарцисів, що просто зачаровує з першого ж погляду! Вони вирізняються з-поміж інших своїми великими розмірами квітки, довготривалим цвітінням і яскравими та насиченими жовтими відтінками. А ще ці красені виростають заввишки до 40-60 см і зацвітають вже в березні, а період цвітіння може бути 3-4 тижні - тож зможете намилуватись цією карсою сповна! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-24%

Виноград білий середньоранній Антоній Великий — НОВИНКА! Середньоранній сорт, що дозріває вже за 115-125 днів після цвітіння. Та найбільше цей сорт цінується за дуже великі грона вагою до 1,5 кг та красиві білі ягоди з легким бурштиновим відтінком. Ягоди мають подовжено-овальну форму, щільну м’якоть і солодкий гармонійний смак. Кожна ягідка важить до 12-14 г, а завдяки щільній шкірочці добре зберігається на кущі та не тріскається після дощу. Кущі сильнорослі, лози визрівають добре навіть у регіонах із прохолодним літом. Сорт стійкий до мілдью і сірої гнилі, що значно полегшує догляд і зменшує потребу в обробках. Має дуже високу морозостійкість (до -23°C), а тому чудово пристосовується до українського клімату. А ще він добре підходить як для вживання в свіжому вигляді, так і для створення легких домашніх вин. Грона мають привабливий товарний вигляд, тому сорт популярний серед тих, хто вирощує виноград для реалізації. Добре транспортується, має високу лежкість і не втрачає смаку протягом кількох днів після збору. Ідеальні умови для вирощування: для успішного розвитку рослини важливо обрати добре освітлену ділянку, захищену від холодних вітрів. Виноград полюбляє тепло, тому найкраще розміщувати його з південного або південно-західного боку будівель, де він отримає максимум сонця. Ґрунт має бути легким, добре дренованим, нейтральним або слабокислим, багатим на органіку. Якщо ви садите виноград на важкому ґрунті, обов’язково зробіть дренаж — шар щебеню чи грубого піску на дні ями допоможе уникнути застою вологи. Оптимальний час для посадки — весна, коли ґрунт вже достатньо прогрівся, або осінь, але не пізніше ніж за 2–3 тижні до перших заморозків. Ями для посадки готують заздалегідь — розміром 50×50 см на чорноземах або до 60 см на щільних глинах. Верхній шар ґрунту змішують із перегноєм, золою, компостом і мінеральними добривами. Саджанець занурюють у підготовлену яму, акуратно розправляють коріння, заглиблюючи нижню бруньку на 3–5 см. Після посадки обов’язково поливають і мульчують ґрунт навколо. В подальшому важливо проводити помірні поливи — дорослі рослини зрошують кілька разів за сезон: після цвітіння, під час наливу ягід і після збору врожаю. Надлишок вологи може провокувати хвороби, тому краще орієнтуватися на стан ґрунту. Виноград потребує регулярної обрізки — навесні та восени формують крону, видаляють загущення, сухі й слабкі пагони. Це не тільки покращує провітрювання, а й сприяє формуванню якісних грон. Підживлення проводять на початку весни (азот), в період бутонізації — фосфорно-калійними добривами. Восени — органікою. У холодних регіонах виноград обов’язково вкривають: можна використовувати агроволокно, лапник або навіть просто землю. Додатково варто передбачити міцну опору — шпалеру чи натягнуті дроти, адже пагони можуть виростати довжиною до кількох метрів.
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-19%

Троянда Friendship (Френдшип) — елегантна чайно-гібридна класика з теплим і цікавим забарвленням. Її пелюстки мають ніжно-жовтий або світло-кремовий колір із вишуканим червоним відтінком на кінцях пелюсток, що поступово світлішає до серединки. Такий відтінок виглядає дуже делікатно — ніби світиться зсередини. Квітки великі (10–12 см у діаметрі), густі, розкриваються повільно, демонструючи гармонійну форму з класичною спіральною серцевиною. Аромат не надто сильний, але дуже приємний — тонкий, з ледь вловимими фруктовими нотами. Цвіте протягом усього літа, часто поодинокими квітками на високих стеблах, що робить її ідеальною для зрізу. У саду виглядає спокійно, благородно, створюючи атмосферу затишку, світла і внутрішнього спокою. Кущі прямостоячі, висотою до 100-150 см, акуратної форми, із середньою кількістю темно-зеленого глянцевого листя. Найкраще розвивається на сонячних місцях із легким, дренованим ґрунтом. Любить регулярний догляд — особливо підживлення фосфорно-калійними добривами для стимуляції цвітіння. Щодо стійкості до хвороб: сорт має задовільну стійкість до борошнистої роси, але може потребувати профілактики від чорної плямистості у вологі періоди. Рекомендується обробляти фунгіцидами раз на 3–4 тижні. Створений у Франції легендарною компанією Meilland (Мейланд), яка відома у всьому світі своїми вивіреними формами та витонченою палітрою кольорів. Цей сорт — приклад гармонії між естетикою та практичністю, коли краса йде поруч зі стійкістю. Дворічний саджанець. Інші офіційні назви сорту: Meilambra (Мейламбра) Ідеальні умови для вирощування: троянда - це рослина, яка потребує особливої уваги. Для їх гарного розвитку важливо правильно обрати місце посадки: воно повинно бути добре освітлене, але з легким затіненням у найспекотніші години дня. Троянди найкраще ростуть у пухкому, родючому та слабокислому ґрунті, а також потребують захисту від протягів, який можна забезпечити за допомогою живоплотів, високих кущів чи розташування поблизу стін. Перед посадкою корені саджанця обов'язково замочують, а в підготовлену яму додають органічні добрива. Коріння розправляють, ямку засипають землею, ретельно поливають і мульчують прикореневу зону для збереження вологи. Догляд за трояндами включає регулярний полив – спочатку кожні два-три дні, а після укорінення – помірний, дозволяючи ґрунту трохи підсихати між поливами. Особливо важливо зволожувати ґрунт у період формування бутонів. Для забезпечення рясного цвітіння троянди потребують добрив: органічні та мінеральні підживлення вносять на зволожений ґрунт із наступним розпушуванням. Обрізка є ще одним важливим етапом догляду. Весною видаляють слабкі та загиблі пагони, формуючи компактну й здорову крону. Влітку обрізають відцвілі квіти, щоб рослина не витрачала сили на дозрівання насіння, а восени – пошкоджені й невизрілі пагони.
кешбек від 3 ₴
розстрочка
-29%

Мікс махрових нарцисів - це поєднання всіх найкращих сортів, які так чи інакше приваблюють та поєднують у собі лише найкращі риси з кожного виду! Це довговічні багаторічні рослини, стійкі до хвороб та шкідників, легкі у вирощуванні та ідеальні як садові рослини, для вирощування в горщиках або на зріз. У такій суміші ви отримаєте цілу палітру: білі, кремові, жовті та персикові відтінки, різні форми та аромати. Кожна квітка має свою особливість — деякі виглядають як міні-троянди, інші — як повітряні кульки з пелюсток. Завдяки різній висоті (переважно 30–45 см) і строкам цвітіння, ви отримаєте довготривалий і змінний ефект — квіти з’являтимуться одна за одною, не даючи саду втратити декоративність. Посадка цих креативних нарцисів різного кольору перетворить ваш сад на справжню виставку! І пам’ятайте головне: сортовий склад щоразу може відрізнятися та змінюватися (а фото лише ілюстративне), але одне лишається незмінним - тут зібрані лише найкращі сорти, що точно додадуть певного шарму та ексклюзивності будь-якій садовій ділянці. Махрові нарциси - це найпопулярніші та найпрекрасніші сорти нарцисів, що нагадують мініатюрні трояндочки та просто вражають своєю декоративністю та розкішним королівським зовнішнім виглядом! Квіти можуть бути найрізноманітніших відтінків - жовті, кремові, червоні, помаранчеві - але так чи інакше вони просто неймовірно виглядають на фоні темно-зеленого видовженого листя. Розміри теж вражають, а окремі екземпляри можуть мати навіть 15 см в діаметрі. Тому якщо хочеться чогось нестандартного та цікавого - махрові нарциси ваш вибір! Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
кешбек від 1 ₴
розстрочка
-38%

Пізньоцвіт Glory of Heemstede - справжній улюбленець серед садівників з усього світу! Його дуже часто можна побачити в міських посадках Голландії чи просто на клумбах європейських міст. А в нашій місцевості, цей справді рідкісна та унікальна рослина, що додасть трішки елегантності до вашого осіннього саду. Вирізняється чистим рожево-лавандовим кольором пелюсток з білою серединкою і гладкою, витонченою формою квітки. Він середньорослий (близько 15–20 см), але завдяки кольору виглядає дуже яскраво й благородно. Не дивно, що його так полюбляють та цінують - поглянувши на цю квітку серед темних осінніх буднів, хочеться буквально жити - і це далеко не перебільшення! Квітне у вересні–жовтні, витримуючи навіть дощову осінь без втрати декоративності. Цей сорт добре підходить для переднього плану в міксбордерах, для рабаток або просто групової посадки на тлі осіннього листя. Він швидко приживається і не вимагає складного догляду — головне, щоб ґрунт був легкий, без застою води, і щоб було хоч трохи сонця. Дуже добре зимує без укриття, а щороку формує все більше квітконосів. Якщо ви хочете мати щось справді красиве восени, не вкладаючи в це багато зусиль — цей пізньоцвіт стане вашою надійною знахідкою. Ідеальні умови для вирощування: пізньоцвіт, на відміно від інших цибулинних сортів, зацвітає вже аж восени - це такий свіжий ковток весни серед осінніх барв. Вирощування його не потребує складного догляду, проте має кілька важливих особливостей, які варто враховувати для стабільного й красивого цвітіння. Найкраще висаджувати його на сонячних або напівзатінених ділянках, де навесні є багато світла, а влітку — легка тінь. Ідеальне місце — під листяними деревами або кущами. Ґрунт має бути пухким, родючим і добре дренованим. Якщо земля важка або глиниста, обов’язково додайте пісок, торф чи перепрілу тирсу — застій води шкідливий для цибулин. Цибулини висаджують у серпні або вересні, коли листя повністю відмерло. Великі екземпляри заглиблюють на 20–22 см, дрібні — на 8–10 см. Відстань між ними залишають близько 20 см. Уже за кілька тижнів після посадки з’являються квіти — без листя, одразу з ґрунту. Полив після посадки не потрібен, але якщо осінь суха, можна злегка зволожити ділянку. У період активного росту (навесні, коли з’являється листя) рослині потрібен помірний полив, але без перезволоження. Після відмирання листя улітку — повний спокій без води. Для стимуляції цвітіння можна застосовувати фосфорно-калійні добрива, але це не є обов’язковим. Пізньоцвіт морозостійкий і здатен зимувати без укриття. Проте сорти зі світлими квітками краще восени прикрити шаром опалого листя. Хворіє рослина рідко, але для профілактики допускається одноразове обприскування фунгіцидами. Важливо пам’ятати, що всі частини пізньоцвіту є отруйними — це природний захист від шкідників, але також і причина, чому його не варто висаджувати біля дитячих майданчиків чи овочевих грядок.
кешбек від 2 ₴
розстрочка
-19%

Мікс Багатоквіткових нарцисів - це мікс створений для тих, хто хоче більше — більше квітів, більше об’єму, більше весни у кожному квадратному метрі. У кожної цибулини формується не одна, а одразу декілька квіток, які розкриваються одночасно або з невеликим інтервалом, формуючи справжні природні «букетики» просто на стеблі. Ефект вражаючий: на клумбі здається, ніби посаджено значно більше рослин, ніж насправді. Цей набір — чудовий варіант для тих, хто хоче досягти максимальної декоративності з мінімальними зусиллями. Посадіть їх в один ряд або хаотично в групі — результат однаково ефектний. Вони чудово підходять і для зрізу: одразу кілька квіток на одному стеблі — це вже готовий букет! А ще ці нарциси радують довшим періодом цвітіння, адже бутони розкриваються не одночасно, продовжуючи шоу на кілька тижнів. Зверніть увагу: ми завжди відбираємо для цієї колекції тільки найкращі, перевірені цибулини — ті, що точно потішать рясним цвітінням. Саме тому склад міксу може трохи змінюватися щоразу - все залежить від того, які сорти були найякіснішими на момент збору. Зображення слугують орієнтиром, але кожного разу мікс буде трохи іншим — не гіршим, а просто унікальним. Колірні відтінки теж можуть трохи варіюватися, адже природа любить робити сюрпризи. Багатоквіткові нарциси (також відомі як тацетні нарциси) - це особливий різновид свого роду, що характеризується наявністю кількох (від 2 до 7) невеликих квіток на одному квітконосі, і виглядаєа це як справжній букет на одній частині клумби. Цікаво знати, що багатоквіткові нарциси ще й до всього дуже ароматні, а їх запах часто описують як медово-трав'яний. Розмір квітів у них зазвичай дрібніший, ніж у інших груп нарцисів, але цвітіння триває понад 20 днів, тому попередній факт повністю виправдовується. Ідеальні умови для вирощування: вирощування нарцисів, як зрештою й інших цибулькових весняноквітучих рослин, не потребує особливих зусиль, але деякі фактори все ж краще врахувати. По-перше, ми говоримо про вибір місця, ґрунту, правильна посадка та догляд після посадки. Пам’ятайте, що нарциси люблять сонячні ділянки, але можуть прекрасно рости і в умовах напівтіні. Ґрунт повинен бути вологим, суглинним, з достатньою кількістю поживних речовин. Не рекомендується садити нарциси в надто кислий ґрунт, бажано нейтральний або слаболужний. А перед посадкою його бажано підживити компостом або перегноєм, а також додати фосфорні та калійні добрива. Найкращий час для посадки нарцисів - осінь, орієнтовно це вересень-жовтень, але зважайте на погодні умови у своєму регіоні. Глибина посадки залежить від розміру цибулин, зазвичай це в 2-3 рази більше за висоту цибулини. На важких ґрунтах глибину посадки можна зменшити, а на легких - збільшити. Після посадки ґрунт можна замульчувати торфом або листям, щоб зберегти вологу. Особливості догляду після посадки дуже прості. Передовсім пам'ятайте, що нарциси вологолюбні рослини, але не переносять застою води. Поливайте їх регулярно, особливо під час активного росту та цвітіння, але стежте, щоб ґрунт не був перезволожений. Вносьте комплексні мінеральні добрива навесні, під час бутонізації та після цвітіння. А також не забувайте щоразу обрізати відсохлі квітконоси та листя, аби рослинка змогла накопичити поживні речовини для наступного сезону. За правильного догляду, нарциси зможуть тішити вас на одному місці понад 8 років!
-52%

Фрітіларія Species Acmopetala - це одна з найвишуканіших дикорослих фрітіларій, яка виглядає напрочуд красиво та елегантно! Має дуже цікаве забарвлення - зовнішня частина пелюсток зеленувата, із червонуватими або шоколадними смужками, а всередині — кремова з легким блиском. У природі вона росте в Лівані, Сирії та Туреччині, а тому прекрасно адаптована до теплих і посушливих весен, але й у наших умовах почувається дуже впевнено. Цвіте ця красуня у квітні–травні, формуючи 1–3 квітки на кожному стеблі. Форма самої квітки видовжена, ніби дзвіночок з тонким силуетом. Виростає заввишки до 40–50 см, що дозволяє їй підніматися над більш низькорослими рослинами й створювати гарну вертикальну динаміку. Її варто садити в міксбордерах, серед трав або в рокаріях, особливо ефектно вона виглядає серед каміння або на тлі гравійних доріжок. Не боїться сонця, але потребує хорошого дренажу — застій води цибулинам шкодить. Добре розмножується, стійка до гризунів і невибаглива в догляді — головне не забувати про легкий полив і, оскільки ця красуня з теплих країв, то без мульчування на зиму не обійтися. Ідеальні умови для вирощування: найкраще рябчики ростуть на відкритих, добре освітлених ділянках із пухким, злегка вологим ґрунтом. Земля має бути нейтральна або слабокисла за реакцією, збагачена торфом і компостом. Категорично не рекомендується садити фрітіларію в глинистий, важкий ґрунт або у місцях, де застоюється вода — такі умови провокують загнивання цибулин. Тому подбайте про хороший дренаж — додайте пісок, а ще краще — трохи дрібного щебеню на дно лунок. Цибулини рябчиків висаджують восени — у вересні або жовтні, щойно спаде спека. Це дає рослинам достатньо часу на вкорінення до зими. Якщо з якоїсь причини ви висаджуєте пізніше, обов’язково замульчуйте ґрунт і вкрийте ділянку опалим листям або агроволокном, щоб рослина встигла адаптуватися. Рябчики потребують простору — великі сорти, як-от царський чи перський, висаджують на відстані 25–30 см один від одного. Дрібніші види — з відступом 10–15 см. Загортати цибулини потрібно на глибину, що втричі перевищує їхню висоту. Після посадки основний догляд за фрітіларією — це розпушування, регулярне прополювання, помірні поливи в період активної вегетації та підживлення. Після безсніжної зими або сухої весни варто трохи зволожувати ґрунт, особливо у період формування бутонів. Після цвітіння бажано продовжити поливи ще хоча б кілька разів на місяць, щоб цибулини не пересохли і змогли накопичити поживні речовини. Підживлювати слід двічі: навесні — мінеральними добривами для активного росту, а восени — фосфорно-калійними, для кращої зимівлі. Через 3–4 роки після посадки рябчики потрібно викопати, просушити та зберігати до осені в темному провітрюваному приміщенні при температурі +25…+30 °C. Якщо під час зберігання на цибулинах з’явилися корінці — висаджуйте їх одразу, не чекаючи осені. Зимують фрітіларії добре, додаткове укриття потрібне лише окремим теплолюбним видам.