ЧИТАННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ, ПРОПАГАНДА І ХУДОЖНЯ ПРОЗА, ШПИГУНИ І ЦЕНЗУРА: ЩО ПРИХОВУЄ КНИГА? Мао Цзедун був бібліотекарем, Сталін — поетом і видав вірші, Вінстон Черчилль використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, Івлін Артур Сент-Джон Во служив у морській піхоті й отримав звання капітана до того, як пішов у відставку, щоб написати «Повернення в Брайдсгед». Самотні сім'ї йшли до бібліотек, доки їхні рідні воювали в окопах, а під час Холодної війни обидві сторони використовували книжки, щоб поширювати власне бачення того, як слід керувати світом. Зазвичай не говорять про книги і війну в одному контексті — перші належать до найвидатніших винаходів людства, а другі — до найстрашніших. Але ці дві теми тісно переплетені між собою і книжки надто часто опиняються на передовій. Особливо гостро це відчувається в епоху сучасних війн. Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі відкриває дивовижні шляхи, якими писемна культура — від путівників і наукових праць до Бігглза й Анни Франк — формується під впливом масштабних збройних конфліктів. Книжки, їх автори й читачі воювали раніше і продовжують воювати зараз — від Громадянської війни в США до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вони — смертоносна зброя і найпереконливіший аргумент для перемоги. ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ «КНИГА НА ВІЙНІ»? * Простежує дивовижні шляхи, якими писемна культура формується під впливом масштабних конфліктів сучасної епохи. * Завдяки точному історичному аналізу та блискучій прозі розповідає про силу та неоднозначність книги на війні. * Досліджує різні ролі, які відігравали книжки у конфліктах по всьому світу — розрада чи інструкція, критика чи пропаганда — як зі всією шкодою й користю книжки сформували сучасну військову історію. ЦИТАТИ: Про цінність бібліотек: > Бібліотеки Берліна, Варшави, Мінська, Мюнхена, Касселя, де зберігались > унікальні примірники стародруків, ноти, рукописи, ніколи не будуть такими, як > колись. Так розповідають історію бібліотек на війні: попри безглузде знищення, > сміливці намагаються й далі гортати сторінки. Усі знають про бібліотеки, які > діяли на станціях лондонського метро для тих, хто перечікував тривоги. По > всьому світі сміливі бібліотекарі на війні ідей невтомно працювали, щоб > урятувати бібліотечні фонди від бомбардувань і грабунків. Коли такі випадки > спливають у пам’яті й складаються в історію зруйнованих бібліотек як людської > та культурної трагедії, у серцях багатьох прокидається співчуття. Усі, хто > читають ці слова, цінують книжки. Ми — люди книги. Про роль книжок в тилу: > Книжки відігравали важливу роль не лише на фронті, а й у тилу. Багато хто > опинився далеко від своїх чоловіків, дружин, синів і дочок — хтось був ген-ген > від фронту, хтось мерзнув в окопах. Люди, позбавлені інших розваг, звернулися > до книжок. Публічні бібліотеки, яких доти не особливо цінували, нарешті > зайняли своє місце: золота епоха видавців почалася навіть попри перебої з > постачанням паперу. Усі учасники війни докладали надзусиль, щоб забезпечити > солдат книжками. Завдяки цьому вигадали деякі з найоригінальніших друкованих > форматів століття. Ніде книжку не цінували так, як у таборі > військовополонених. > Іноді література кликала молодих чоловіків на смерть, іноді зміцнювала дух > окупованої країни, але завжди була важливою. Байдуже, йшлося про художні, > поетичні, історичні книжки, атласи чи аналітичні матеріали — розуміння > важливості книжок як засобу війни поділяли всі учасники війни та повстанських > рухів. Навіть ті, кому не давали доступу до друкованої преси, як це бувало в > постколоніальних конфліктах другої половини XX століття. Про вплив книжок на реальність: > Мало коли вдається відстежити, наскільки сильно конкретний текст вплинув на > суспільну думку в певний часовий проміжок. Коли ж ідеться про війну, > реальність впливає на книжки так само сильно, як і книжки — на реальність. > Ідею, описану в книжці, можуть підхопити й через кілька десятиліть. Тож > складно визначити мить, коли ідею прийняли й повірили в неї. Однак друковані > видання, безперечно, долучаються і до формування політики, і до підкидання > хмизу в майбутнє вогнище війни. Мабуть, ще важливішими книжки, газети, > листівки й журнали стають згодом, коли підтримують бажання битися під час > війни. > Бум кулінарних книжок нагадує: хоча життя частини людей радикально змінилося > через війну, інші запам’ятали її просто як дискомфорт, що додався до звичного > життя. Ті, хто залишився в тилу, проживали війну опосередковано — через друзів > і родичів на фронті чи під бомбардуваннями. Про цю розмаїтість досвіду ми > говоритимемо наступні п’ять розділів. Тил і фронт, книжки в життях > письменників, солдатів і домогосподарок, військовополонених і прискіпливих > чиновників, які впорядковували читацькі звички. Усі відіграли якусь роль у > житті книжок під час війни. Про читання під час війни: > Багато людей ковтали книжки: про це охоче говорила всім, хто був готовий > слухати, бібліотечна асоціація, яка дуже хотіла, щоб її