Гортензія Юнік — справжній гігант серед волотистих гортензій. Його суцвіття часто досягають 30–40 см у довжину і мають ніжно-кремове, а згодом рожевувате забарвлення. Кущ росте швидко, досягаючи 2 м у висоту, і формує міцну, злегка розкидисту крону. Ідеально підходить для декоративних композицій у саду, уздовж огорож чи як яскравий акцент на газоні. Сорт дуже відомий своїм тривалим цвітінням і здатністю прикрашати сад до самих заморозків. Рослина утворює квіти на пагонах поточного року, тому не боїться обрізки — навпаки, це стимулює ще більш активне цвітіння. Суцвіття щільні, мають приємний аромат і довго тримаються на кущі, навіть коли інші рослини вже відцвіли. Краще себе почуває на відкритих, добре освітлених ділянках із легким притіненням у полудень. Потребує родючого, злегка кислого ґрунту та постійного зволоження — гортензії не переносять посухи. Після поливу або дощів корисно мульчувати землю біля куща, щоб зберегти вологу. Добре зимує, але в особливо морозні регіони можна трохи присипати основу куща. Ідеальні умови для вирощування: гортензії найкраще почуваються в півтіні або на ділянках із розсіяним сонячним світлом. Пряме палюче сонце, особливо в обідню пору, може призводити до в’янення листя та вигорання суцвіть, тоді як суцільна тінь знижує кількість бутонів і послаблює загальний розвиток куща. Ідеальне місце — біля східної чи північної стіни будинку, під деревами з ажурною кроною або на узбіччі саду, де є захист від вітру і достатньо ранкового сонця. Для гортензії критично важливим є кислий або слабокислий ґрунт (pH 4,5–6,0). У нейтральному чи лужному середовищі вона погано засвоює поживні речовини, а брак заліза викликає хлороз (пожовтіння листя). Найкращий варіант — легкий, вологий, пухкий ґрунт, збагачений перегноєм або торфом. Перед посадкою варто уникати додавання золи або вапна. Посадкову яму копають розміром 50–60 см у глибину й ширину, на дно кладуть дренаж, а ґрунтосуміш готують із садової землі, торфу та компосту. Гортензія любить вологу, тож потребує регулярного поливу, особливо в спекотні періоди — не рідше ніж двічі на тиждень по 1–2 відра під кущ. Бажано використовувати м’яку дощову воду або воду з додаванням кислоти (наприклад, лимонної чи щавлевої). Підживлюють гортензії з весни до серпня — спочатку азотом, потім фосфором і калієм. Обрізку проводять навесні або восени, залежно від виду (волотиста, деревоподібна, крупнолиста — кожна має свої особливості). У холодних регіонах крупнолисті сорти потребують укриття на зиму. Мульчування навколо куща торфом або хвойним опадом допоможе зберегти вологу і підтримувати кислотність ґрунту.