Такої книжки про сторітелінг ви ще не читали. * Вона не про те, як написати вірусний текст. І не про те, як брати читача за живе. * Вона переплітає світову й особисту історії, письменницькі інструменти та сучасні дані про роботу мозку. * Вона вчить бачити історії в судових залах, на дитячих майданчиках, у сценаріях фільмів і сновидіннях. У кожній людині та ситуації, адже історії — це ми. * Ви довідаєтеся, як стати оповідачами, яких хочеться слухати, і до яких прийомів вдавалися популярні письменники — від Вільяма Шекспіра й Агати Крісті до Джона Толкіна і Джоан Ролінґ. Автор ділиться підказками, які знайшов у нейробіологів, біхевіористів, філософів, соціологів, аби ваші тексти точно потрапляли в ціль. Ця книжка глибша за ті посібники зі сторітелінгу, які ви бачили раніше. Ви навчитеся захопливо писати й утримувати увагу читача. Крім цього, дізнаєтеся про прийоми відомих письменників та роботу мозку — своєрідного цеху зі створення історій. Для всіх, хто цікавиться письменництвом, сторітелінгом, копірайтингом, мріє написати власну книжку чи хоче розповідати історії так, щоб його читали/слухали до кінця. ВІДГУКИ ПРО КНИГУ "НАУКА СТОРІТЕЛІНГУ" > Цю книжку обов’язково має прочитати кожен, хто пише. Справді революційний > погляд на те, як і навіщо розповідати історії. Крейґ Пірс, співавтор сценаріїв > фільмів «Ромео і Джульєтта», «Великий Гетсбі» > > Мастрід для всіх, хто повязаний зі сторітелінгом. Матчастина, що показує, як > саме читачі-глядачі сприймають і розуміють історії: у розрізі культури, > психології і нейробіології. І все заради того, щоб створювати історії свідомо > та конкретно, а не навмання. Стаська Падалка, копірайтерка, лекторка, власниця > кадрового дому для копірайтерів «Копірська» > > Якщо ви сприймаєте красне письменство як своєрідну магію, ця книжка опустить > вас на грішну землю. Автор демонструє, що історії можна планувати, > передбачаючи їхній вплив на читача, й виводить певні закономірності з наочними > прикладами. Маленький бонус: ви по-новому подивитеся на деякі улюблені твори і > зрозумієте, чим і як вони вас колись зачепили. Отар Довженко, експерт > громадської організації «Детектор медіа» ЦИТАТИ З КНИЖКИ "НАУКА СТОРІТЕЛІНГУ" Про котиків і порядок слів у реченні > Надзвичайно важливо те, в якому порядку автор розставляє слова у реченні. > Можливо, тому перехідна конструкція на кшталт «Джейн дала кошеня татові» > зчитується краще, ніж неперехідна «Джейн дала татові кошеня». Ми уявляємо > спершу Джейн, тоді — кошеня, а тоді аж — тата, і цей порядок відповідає > порядку речей у реальному світі. Ми проживаємо події в правильній > послідовності. По суті, автори створюють нейронні фільми в головах читачів та > мають поважати дійсний порядок речей і подій… > > З тих самих причин активний стан у реченні «Кіт випив молоко» дієвіший, аніж > пасивний стан «Молоко випите котом». Якби ми були свідками події в реальному > житті, нашу увагу б привернула подія, а не її наслідок. Ми б дивилися на кота, > який прямує до мисочки плямкати молоком, а не на мисочку — в очікуванні, що > от-от щось має статися. Активний стан спонукає читача проживати подію так, як > він її прожив би у реальному житті. Історії допомагали людству вижити > Саме історії роблять нас людьми. Нещодавні дослідження свідчать, що в кам’яну > добу, коли ми ще жили у племінних групах, то послуговувалися мовою для обміну > «соціальною інформацією» і це посприяло стрімкому розвитку мовлення. > > Інакше кажучи, ми пліткували всмак. Розповідали оповідки про правильні та > хибні вчинки, карали негідну поведінку, хвалили за послух, налагоджували > співпрацю одноплемінників і тримали руку на пульсі життя племені. Історії про > героїв і поганців, про радість чи гнів, які вони в нас збурюють, — знакові для > виживання людського племені. Ми запрограмовані так, щоб насолоджуватись > історіями.